Рішення

від 25.02.2019 по справі 360/4022/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.6.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4022/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - позивач, НКРЕКП) до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання (далі також - відповідач, ТОВ ЛЕО ), в якій після уточнення позовних вимог просить суд стягнути з ТОВ ЛЕО 46262,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ).

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ТОВ "ЛЕО" є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які регулює НКРЕКП. Постановою НКРЕКП від 28.04.2017 "Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік" визначено планову ставку внеску на регулювання на 2018 рік у розмірі 0,065 %. Разом з тим, постановою НКРЕКП від 21.06.2018 № 525 "Про визначення планової ставки внеску на регулювання на внеску на регулювання на IIІ квартал 2018 року визначено ставку внеску на регулювання на ІІІ квартал 2018 року у розмірі 0,033 %.

Позивачем сформовано "Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за ІІІ квартал 2018 року". При цьому, відповідно до звіту ТОВ "ЛЕО" здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 21380,849 грн.

Отже, сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІІ квартал 2018 року, складає 7056 грн (21380,849 грн х 0,033 %/100%). При цьому відповідно до звіту ТОВ "ЛЕО" здійснює діяльність з постачання електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 282443,381 грн. Так, сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІІ квартал 2018 року, складає 93206 грн (282443,381 грн х 0,033 %/100%). Загальна сума внесків на регулювання на теперішній час складає 46262,00 грн., яку просить стягнути.

Відповідач позов не визнав, подав відзив після уточнення позовних вимог, в якому в задоволенні заявлених вимог просить відмовити повністю з таких підстав (т. 2 а.с. 48-49).

Листом від 27.11.2018 № 01-16/2/306 ТОВ ЛЕО доповнило статистичну звітність за ф. 20-НКРЕКП (квартальна) за 4 квартал та повідомило НКРЕКП про сплату внесків на регулювання за III квартал 2018 року у сумі 54 000,00 грн. й надало копії платіжних доручень про сплату відповідних внесків, а саме: платіжне доручення від 30.10.2018 на суму 15 000,00 грн., платіжне доручення від 31.10.2018 на суму 15 000,00грн.; платіжне доручення від 12.11.2018 на суму 8 000,00 грн.; платіжне доручення від 14.11.2018 на суму 10 000,00грн.; платіжне доручення від 19.11.2018 на суму 6 000,00грн.

Таким чином, відповідно до наведеного вище, ТОВ ЛЕО сплатило внесків на регулювання за III квартал 2018 року у розмірі 54 000,00 грн.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності (т. 2 а.с. 42, 45, 65).

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 дана позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк та запропоновано усунути недоліки позовної заяви (т.1 а.с. 34-35).

Ухвалою від 02.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 21.01.2019 (т. 1 а.с. 1-2).

Ухвалою від 21.01.2018 витребувані докази від НКРЕКП (т.1 а.с.237).

Ухвалою від 21.01.2018 відкладено судовий розгляд справи на 06.02.2019 на 14 год. 30 хв. Клопотання представника НКРЕКП про відкладення засідання та участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Окружному адміністративному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 06.02.2019 о 14 год. 30 хв., в режимі відеоконференції (т.1 а.с. 238-239). 06.02.2019 оголошена перерва на 25.02.2019 для надання додаткових пояснень сторонам (т.2 а.с. 37-38).

Ухвалою від 25.02.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про зупинення провадження у даній справі (т.2 а.с. 68).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

У відповідності до статті 2 Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг від 09.07.2010 № 2479-VI (далі - Закон № 2479), органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, одним із завдань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, є здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках шляхом захисту прав споживачів товарів і послуг у частині отримання товарів і послуг належної якості та в достатньому обсязі за економічно обґрунтованими цінами, а також стимулювання підвищення їх якості і задоволення попиту на них.

Зокрема, статтею 4 Закону № 2479 передбачено, що основними принципами діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є:

1) законність;

2) гласність, доступність, прозорість та відкритість процедури державного регулювання;

3) незалежність і передбачуваність державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках для споживачів та суспільства;

4) колегіальність, незалежність та об'єктивність при прийнятті рішень;

5) адресність регулювання, його спрямованість на конкретний суб'єкт природних монополій та суб'єкт господарювання на суміжних ринках;

6) захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів;

7) відповідальність за прийняті рішення та відшкодування завданої шкоди суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках.

Відповідно до статті 5 Закону № 2479 національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках: 1) ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов; 2) встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; 3) встановлення для суб'єктів природних монополій, які провадять діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, індивідуальних технологічних нормативів використання питної води; 4) інші засоби, передбачені чинним законодавством України.

На виконання Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), згідно якого НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 4 Положення визначено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює ліцензування господарської діяльності у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення та у нафтогазовому комплексі відповідно до вимог чинного законодавства; установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП; здійснює контроль за: додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності; цільовим використанням коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів і які одержані в результаті провадження ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках; виконанням суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних фондів, підвищення ефективності та зменшення втрат у процесі провадження діяльності, що підлягає регулюванню; здійснює безперешкодно перевірку дотримання ліцензійних умов; вживає заходів щодо запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення у межах своєї компетенції.

Згідно пункту 6 Положення НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, зокрема: 1) приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій; 2) звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством; 3) отримувати безоплатно: від суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках - статистичну звітність в обсязі, порядку і строки, визначені законодавством; від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначені законодавством; 4) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; 5) складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; 6) приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими для виконання суб'єктами природних монополій.

З аналізу наведеного слідує, що НКРЕКП, як орган державного регулювання у сфері комунальних послуг, наділена повноваженнями по встановленню тарифів на комунальні послуги, а також виконання покладених на неї завдань і функцій, визначених чинним законодавством України та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

26.11.2016 набрав чинності Закон України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Закон про НКРЕКП), яким визначений правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Відповідно до статті 1 Закону про НКРЕКП Регулятор є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 5 Закону про НКРЕКП визначено, що Регулятор має достатньо людських та фінансових ресурсів для виконання своїх завдань відповідно до цього Закону та інших законів. Регулятор самостійно розподіляє кошти, виділені Регулятору на відповідний рік, та розпоряджається ними.

При цьому, згідно зі статтею 11 Закону про НКРЕКП фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів.

Стаття 13 Закону про НКРЕКП визначає порядок сплати внесків на регулювання, в якій зазначено, що платниками внесків на регулювання є суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.

Базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

Ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 затверджено Порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання (далі - Порядок), яким передбачено методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП.

У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: попередній квартал - квартал, що передує звітному (період, за який платники внеску подають звітні дані про чистий дохід); звітний квартал - базовий період для нарахування суми внеску на регулювання (квартал, в якому здійснюється розрахунок ставки внеску); поточний квартал - квартал, наступний за звітним (період, в якому здійснюється сплата внеску).

Згідно з пунктом 2 Порядку, внески на регулювання сплачуються суб'єктами господарювання, які зазначені в Реєстрі суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Регулятором незалежно від форм власності (далі - платники внеску), зокрема, з розподілу та постачання електричної енергії.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що планова ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно до 01 травня поточного року (у відсотках, не більше ніж три знаки після коми) шляхом ділення планового (прогнозованого) обсягу потреби у фінансуванні на наступний рік на чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.

Визначена НКРЕКП річна (планова) ставка внеску на регулювання оформляється постановою та не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.

Відповідно до пункту 4 Порядку ставка внеску на регулювання переглядається НКРЕКП щоквартально з урахуванням наповнення доходної частини затвердженого кошторису НКРЕКП не пізніше ніж в останній робочий день третього місяця звітного кварталу за формулою Vkv = Рkv/Dkv * 100 %, (2), де Vkv - ставка внеску на регулювання, яка не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП; Рkv - % планового обсягу потреби у фінансуванні НКРЕКП на бюджетний рік відповідно до затвердженого кошторису НКРЕКП; Dkv - сума чистого доходу (база нарахування) платників внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання оформляється щокварталу постановою НКРЕКП.

Згідно з пунктом 5 Порядку сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою Rkv = Dkv * Vkv /100 %, (3), де Rkv - сума внеску на регулювання; Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал; Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП. Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

Пунктом 6 Порядку визначено, що для визначення суми чистого доходу платників внеску за попередній рік та попередній квартал структурними підрозділами НКРЕКП до управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності до 15 березня поточного року та 01 числа другого місяця звітного кварталу відповідно надається: 1) управлінням ліцензування - актуалізований реєстр суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) структурними підрозділами відповідальними за опрацювання статистичної звітності та звітності НКРЕКП - звітні дані про обсяг чистого доходу суб'єктів господарювання у розрізі видів ліцензованої діяльності, що підлягають державному регулюванню НКРЕКП за попередній рік та/або квартал за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 7 Порядку внески на регулювання сплачуються щоквартально суб'єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.

Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.

При цьому, пунктом 8 Порядку визначено, що структурні підрозділи НКРЕКП на територіях перевіряють достовірність сплати внеску відповідно до виписок Державної казначейської служби і забезпечують зведення поданої звітності. Структурні підрозділи НКРЕКП на територіях надсилають зведений звіт про сплату внеску на регулювання до центрального апарату НКРЕКП не пізніше 01 числа третього місяця поточного кварталу, за формою згідно з додатком 3.

Крім того, відповідно до пункту 10 Порядку контроль за надходженням внесків на регулювання здійснює управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності відповідно до зведеної звітності, наданої структурними підрозділами НКРЕКП на територіях.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 05.12.2001 № 1188 Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ ЛЕО видано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за місцем розташування власних електричних мереж у Луганській області ТОВ ЛЕО .

Постановою НКРЕ від 05.12.2001 № 1187 Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами ТОВ ЛЕО видано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами за місцем розташування власних електричних мереж у Луганській області ТОВ ЛЕО

ТОВ "ЛЕО" є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які регулює НКРЕКП (т. 1 а.с. 16-18, т.2 а.с. 59-64).

Згідно постанови НКРЕКП від 28.04.2017 "Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік" визначено планову ставку внеску на регулювання на 2018 рік у розмірі 0,065 % (т.1 а.с. 19).

Постановою НКРЕКП від 21.06.2018 № 525 "Про визначення планової ставки внеску на регулювання на внеску на регулювання на IIІ квартал 2018 року визначено ставку внеску на регулювання на ІІІ квартал 2018 року у розмірі 0,033 % (т.1 а.с. 20).

НКРЕКП у Харківській області сформовано "Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за ІІІ квартал 2018 року" (т. 1 а.с. 24-26).

26.11.2016 набрав чинності Закон України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Закон про НКРЕКП), яким визначено правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Відповідно до звіту ТОВ "ЛЕО" здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 21380,849 грн, а також здійснює діяльність з постачання електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 282443,381 грн (т. 1 а.с. 27-29).

Сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІІ квартал 2018 року складає 7056 грн (21380,849 грн х 0,033 %/100%). Сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за ІІІ квартал 2018 року складає 93206 грн (282443,381 грн х 0,033 %/100%). Загальна сума внесків на регулювання на теперішній час складає 100262,00 грн.

ТОВ ЛЕО сплачені внески на регулювання за III квартал 2018 року у сумі 54 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення, а саме: платіжне доручення від 30.10.2018 № 9769 на суму 15 000,00 грн., платіжне доручення від 31.10.2018 № 9782 на суму 15 000,00 грн.; платіжне доручення від 12.11.2018 № 70 на суму 8 000,00 грн.; платіжне доручення від 14.11.2018 № 162 на суму 10 000,00 грн.; платіжне доручення від 19.11.2018 № 291 на суму 6000,00 грн (т.2 а.с. 51-53).

Таким чином, у позивача станом на момент пред'явлення позову були в наявності достовірні та достатні відомості, які свідчили про наявність у відповідача боргу зі сплати суми внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, за ІІІ квартал 2018 року, та які міг відповідач перевірити для визначення наявності чи відсутності заборгованості за вказаний період.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"(ідентифікаційний код 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська обл., місто Луганськ, кв. Гайового, буд. 35 А) 46262,00 грн (сорок шість тисяч двісті шістдесят дві гривні 00 коп.) в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця