Ухвала

від 25.02.2019 по справі 0340/1914/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань забезпечення адміністративного позову

25 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/2208/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Буг про забезпечення позову в адміністративній справі №0340/1914/18 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Буг до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами,

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Буг звернулося в суд з позовом до Управління Держпраці у Волинській області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати протиправними дії уповноважених осіб Управління Держпраці у Волинській області щодо складення акту інспекційного відвідування від 31.08.2018 №481/1298/АВ, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ВЛ-481/1298/АВ/МГ/ФС від 14.08.2018.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії посадових осіб Управління Держпраці у Волинській області щодо внесення виправлень до акту інспекційного відвідування від 31.07.2018 року №481/1298/АВ. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Буг оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

21.02.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні №ВП 5743224 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Волинській області №ВЛ-481/1298/АВ/МГ/ФС від 14 серпня 2018 року про накладення штрафу до набрання законної сили судовим рішенням по справі №0340/1914/18.

Заява мотивована тим, що спірна постанова № ВЛ- 481/1298/АВ/МГ/ФС від 14 серпня 2018 року буде виконана ще до того, як суд апеляційної інстанції висловиться з приводу законності та обґрунтованості постанови суду та відповідача. При цьому, на СГ ТОВ БУГ будуть покладені також і витрати та обмеження, пов'язані з проведенням виконавчого провадження, а саме арешт майна, рахунків, штрафи державного виконавця, стягнення виконавчого збору та інше. Вказує, що стягнення з СГ ТОВ БУГ вказаної суми згідно постанови № ВЛ- 481/1298/АВ/МГ/ФС призведе до фактичного зупинення та закриття діяльності товариства, з огляду на що ефективний захист порушених прав СГ ТОВ БУГ може стати неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову вирішується судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Суд задовольняє клопотання про забезпечення адміністративного позову у разі обґрунтованості такого клопотання та достатності доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Окрім цього, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Судом встановлено, що предметом спору по даній адміністративній справі є постанова № ВЛ- 481/1298/АВ/МГ/ФС від 14 серпня 2018 року.

Вказаною постановою заступника начальника Управління Держпраці у Волинській області Бондарчука Ю.Т. від 14 серпня 2018 року № ВЛ- 481/1298/АВ/МГ/ФС на СГ ТОВ БУГ накладено штраф за порушення законодавства про працю.

Володимир-Волинським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, прийнято постанову від 17 жовтня 2018 року про відкриття виконавчого провадження № ВП 5743224 щодо стягнення з СГ ТОВ БУГ на користь держави 148 920 гривень штрафу на підставі вищевказаної постанови №ВЛ-481/1298/АВ/МГ/ФС від 14 серпня 2018 року.

Як видно зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, позивач просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні №ВП 5743224 з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Волинській області №ВЛ-481/1298/АВ/МГ/ФС від 14 серпня 2018 року про накладення штрафу до набрання законної сили судовим рішенням по справі №0340/1914/18.

Зазначає, що в разі не зупинення стягнення за оскаржуваною постановою до набрання законної сили судовим рішенням, то ефективний захист порушених прав Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Буг стане неможливим.

Проте, на переконання колегії суддів, заявник, звернувшись до суду з цією заявою не взяв до уваги вимоги Закону, що регламентує зупинення виконавчого провадження .

Так, згідно ст. 38 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Отже, в даному випадку, питання зупинення стягнення по виконавчому провадженню вирішується не судом, а державним виконавцем на підставі вказаних вище процесуальних документів апеляційного суду, а не ухвали про забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості заявленої позивачем заяви про забезпечення позову.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні правові підстави, передбачені ст. 150 КАС України для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Буг про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді Багрій В.М. Рибачук А. І.