Постанова

від 20.02.2019 по справі 816/1565/17

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 р. Справа № 816/1565/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 року, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 04.12.17 року по справі № 816/1565/17

за позовом Приватного підприємство "Лідер - Механік", Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ КМТ 2002"

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області

треті особи Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Кременчуцької районної державної адміністрації

про визнання протиправними та скасування рішення і наказу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ КМТ 2002", Приватного підприємства "Лідер - Механік" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, треті особи - Відділ містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Кременчуцької районної державної адміністрації, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Піщанська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області, про визнання протиправними та скасування рішення і наказу задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Микитенка Олександра Михайловича № 77 від 11 липня 2017 року про скасування рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 21 від 11.11.2014 по об'єкту "Будинок виробничого призначення з блоком адміністративно-побутових приміщень за адресою: вул. Колгоспна, 64, с.Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області".

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції № 77 від 26 липня 2017 року "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт".

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ КМТ 2002" (ідентифікаційний код 34852501) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200 грн (три тисячі двісті гривень).

Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Лідер - Механік" (ідентифікаційний код 37399407) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200 грн (три тисячі двісті гривень).

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що в ході проведення позапланової перевірки встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки 11 листопада 2014 року № 21 видані з порушенням п. 3.4., абз. 5 п. 1.2., пп. 3.6., п. 2.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст. Вказані порушення послугували підставою для рішення відповідача про скасування дії містобудівних умов та обмежень згідно із пунктом 32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698. Також зазначено, що вирішення питання, щодо зупинення дії рішення, або його скасування покладено на посадову особу, яка проводить перевірку. При цьому, заявником зазначено, що немає різниці, коли видавались містобудівні умови та обмеження до або після призначення на законодавчому рівні обов'язковості наявності плану зонування території або детального плану території, адже при видачі містобудівних умов та обмежень об'єктом нагляду були видані за відсутності повного пакету документів, визначених п.2.2 Порядку №109.

У спільному відзиві на апеляційну скаргу позивачі просять залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі сторін.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що сектором містобудування, архітектури та з питань надзвичайних ситуацій Кременчуцької райдержадміністрації за результатами розгляду заяви ПП "Лідер-Механік" та доданих до неї документів видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на проектування будинку виробничого призначення з блоком адміністративно-побутових приміщень за адресою: с. Піщане, вул. Колгоспна, 64 Кременчуцького району Полтавської області 11 листопада 2014 року за № 21, які затверджені рішенням Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 19 листопада 2014 року /а.с. 28 - 29, 102-103/.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, 19 січня 2015 року зареєстровано за № ПТ082150190639 декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкту будівництва - будівлі промислового призначення з блоком адміністративно-побутових приміщень за адресою: с. Піщане, вул. Колгоспна, 64 Кременчуцького району Полтавської області, подану замовником ПП "Лідер-Механік" /а.с. 23-24/.

Між ПП "Лідер-Механік" (орендодавець) та ТОВ "НВФ КМТ 2002" (орендар) 16 березня 2015 року укладено договір оренди землі № 1, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Колгоспна, 64. Метою надання в оренду земельної ділянки є здійснення Орендарем комерційної діяльності з правом будівництва промислових будівель та споруд /а.с. 14-16/. Право оренди на підставі договору оренди № 1 від 16.03.2015 зареєстровано у встановленому законодавством порядку 23.03.2015, про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 35361427 від 24.03.2015 /а.с.20/.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ КМТ 2002" та Приватним підприємством "Лідер-Механік" 30 березня 2015 року укладено договір про передачу прав замовника, відповідно до умов якого ПП "Лідер-Механік" (замовник) передає, а ТОВ "НВФ КМТ 2002" (новий замовник) приймає права замовника на будівництво будівлі промислового призначення з блоком адміністративно-побутових приміщень за адресою: с. Піщане, вул. Колгоспна, 64 Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 26/, на виконання якого сторонами договору 31 березня 2015 року підписано акт приймання-передачі документів по будівництву відповідної будівлі /а.с. 27/.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Товариством з обмеженою відповідальністю "НВФ КМТ 2002" подано до Департаменту ДАБІ у Полтавській області повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт, в якому зазначено про зміну даних у декларації № ПТ082150190639 від 19 січня 2015 року, а саме: передачу прав на будівництво іншому замовнику /а.с. 71/.

Головним інспектором будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Полтавській області Микитенко О.М. у період з 20 червня 2017 року по 11 липня 2017 року на підставі наказу ДАБІ України від 06.06.2017 № 855, направлення від 09.06.2017 № 67 /а.с. 67, 72/ проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкту нагляду - Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Кременчуцької районної державної адміністрації, за результатами якої складено Акт від 11 липня 2017 року №б/н /а.с. 65-66/.

В ході перевірки встановлено та в акті від 11 липня 2017 року зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 21 від 11.11.2014 по об'єкту : "Будинок виробничого призначення з блоком адміністративно-побутових приміщень за адресою: вул. Колгоспна, 64, с. Піщане, Кременчуцького району, Полтавської області", не відповідають наступним вимогам:

- п. 3.6 Порядку № 109 - форма містобудівних умов та обмежень не відповідає розділу 3.4 та додатку до Порядку №109, а саме: щодо кількості пунктів в розділі "Містобудівні умови та обмеження" відділом в вищезазначених містобудівних умовах та обмеженнях зазначено 12 пунктів замість необхідних 13;

- п. 3.4 та абз. 5 п. 1.2 Порядку № 109, а саме: в пунктах 1, 2, 4, 6, 7, 8, розділу "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" не міститься вказаної інформації з описом та посиланням на відповідні пункти, розділи, статті державних будівельних норм та законодавчі акти України;

- в порушення вимог частини 7 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в розпорядженні відділу відсутні відповідно п. 2.2 Порядку № 109: викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру-за умови відсутності містобудівного кадастру); копія ситуаційний план (схема місця розташування об'єкта будівництва щодо місцезнаходження земельної ділянки у довільній формі); фото фіксація земельної ділянки.

Головним інспектором будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Полтавській області Микитенко О.М. винесено рішення від 11 липня 2017 року №77 "Про скасування рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 21 від 11 листопада 2014 року по об'єкту "Будівництво виробничого призначення з блоком адміністративно-побутових приміщень за адресою: вул. Колгоспна, 64, с. Піщане, Кременчуцького району Полтавської області", згідно із яким скасовано відповідні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 21 від 11 листопада 2014 року /а.с. 22/.

На підставі рішення, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області 26 липня 2017 року видано наказ №77 "Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт", яким скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, яка зареєстрована 19 січня 2015 року за № ПТ 082150190639 об'єкт "Будівля промислового призначення з блоком адміністративно-побутових приміщень за адресою: вул. Колгоспна, 64, с. Піщане, Кременчуцького району Полтавської області" /а.с. 21/.

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача від 11 липня 2017 року №77, наказу від 26 липня 2017 року №77 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для скасування містобудівних умов та обмежень 11 листопада 2014 року №21, а не зупинення останніх. Судом зроблено висновок, що при скасуванні дії містобудівних умов та обмежень, наданих позивачу, за відсутності правових підстав для таких висновків та взагалі відкиданні можливості зупинення дії таких умов, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на нормах матеріального права враховуючи наступне.

Надаючи правову оцінку рішенню від 11 липня 2017 року №77, наказу від 26 липня 2017 року №77, на предмет відповідності вказаним критеріям, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, головним інспектором будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Полтавській області Микитенко О.М. у період з 20 червня 2017 року по 11 липня 2017 року проведено позапланову перевірку Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Кременчуцької районної державної адміністрації, в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.

Підставою для проведення позапланової перевірки об'єкта нагляду - Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та інфраструктури Кременчуцької районної державної адміністрації, послугувала довідка про результати документальної перевірки від 30.05.2017, в якій зафіксовано виявлення відомостей про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єкта нагляду /а.с. 74-75/.

Наказом від 06 червня 2017 року № 855 Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про проведення позапланової перевірки" визначено проведення відповідної перевірки /а.с. 67/, на виконання якого видано направлення на проведення позапланової перевірки від 09 червня 2017 року №67, про що ознайомлено уповноважену особу об'єкта нагляду /а.с. 72/.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до положень частини 4 статті 2 вказаного Закону, заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

За змістом частин 1, 2 статті 411 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон України № 3038, в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з п. 7 Положення, Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (надалі - Порядок №698), пунктом 2 якого передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 411 Закону № 3038-VI визначено, що з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Пунктом 6 ч. 4 ст. 411 Закону у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

З аналізу викладеного вбачається, що відповідачем не дотримано у повній мірі приписи пункту 6 частини 4 ст. 411 Закону № 3038-VI, за змістом якого головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки доказів складення протоколу про адмінправопорушення одночасно із рішенням від 11 липня 2017 року №77 "Про скасування рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 21 від 11 листопада 2014 року відповідачем ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, прийнятого головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Микитенком Олександром Михайловичем, 11 липня 2017 року №77, яким скасовано дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11 листопада 2014 року № 21, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 32 Порядку №698, встановлено, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об'єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об'єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об'єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Наведене вище дає підстави для висновку, що вказану правову норму необхідно розуміти так, що за загальним правилом рішення об'єкта нагляду, яке порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, зупиняється, і лише у випадку неможливості усунення виявлених порушень - воно скасовується.

З аналізу викладеного вбачається, що скасування рішення об'єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності.

Вказана правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 15 червня 2017 року у справі К/800/8891/17 (822/1787/16) та від 17 жовтня 2017 року у справі К/800/14552/17 (810/2987/16).

Колегія суддів зауважує, що за визначенням п. 8 ч.1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Статтею 29 вказаного Закону (в редакції на час надання містобудівних умов та обмежень від 11 листопада 2014 року № 21) визначено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва /частина 2 статті 29/.

Відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Частиною 4 ст. 29 вказаного Закону, зазначено, що спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності , рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

За приписами ч. 8 ст. 29 Закону містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Аналогічні положення щодо підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень та чинності містобудівних умов та обмежень викладені у пунктах 1.3., 2.4. Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (надалі - Порядок № 109).

З аналізу викладеного вбачається, що законодавець на час спірних правовідносин визначив єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Як вбачається з матеріалів справи, разом заявою про виготовлення містобудівних умов та обмежень /а.с. 101/ ПП Лідер-Механік подано до Сектору містобудування, архітектури та з питань надзвичайних ситуацій Кременчуцької райдержадміністрації копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копію з викопіювання з топографо-геодезичного плану, нотаріальну копію державного акту на право власності на земельну ділянку, містобудівний розрахунок /а.с. 104 - 118/, за результатами розгляду яких Сектором видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.11.2014 № 21 /а.с. 102 - 103/.

Судом встановлено, що Сектором містобудування, архітектури та з питань надзвичайних ситуацій Кременчуцької райдержадміністрації не встановлено підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, а саме, невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

В ході розгляду справи відповідачем також не надано доказів на підтвердження невідповідності намірів ПП Лідер-Механік забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно із пунктом 3.1. Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Відповідно до п. 3.2. текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: "Загальні дані"; "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки".

Згідно з п. 3.4. Порядку № 109, розділ "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об'єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об'єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв'язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

У п. 3.6. Порядку № 109, зазначено, що форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку .

Відповідно до пункту 3.7. Порядку № 109 графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об'єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 21 від 11.11.2014 не відповідають вимогам п. 3.6 Порядку № 109 щодо кількості пунктів в розділі "Містобудівні умови та обмеження" (12 пунктів замість необхідних 13); п. 2.2 Порядку № 109 (відсутні викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру-за умови відсутності містобудівного кадастру); копія ситуаційний план (схема місця розташування об'єкта будівництва щодо місцезнаходження земельної ділянки у довільній формі); фото фіксація земельної ділянки), що встановлено відповідачем під час позапланової перевірки та зафіксовано в акті перевірки.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок в акті перевірки про порушення п. 3.4 та абз. 5 п. 1.2 Порядку № 109 у зв'язку із тим, що в пунктах 6, 7, 8, розділу "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" не міститься вказаної інформації з описом та посиланням на відповідні пункти, розділи, статті державних будівельних норм та законодавчі акти України.

Водночас твердження в акті перевірки про порушення п. 3.4 та абз. 5 п. 1.2 Порядку № 109 з огляду на відсутність інформації з описом та посиланням на відповідні пункти, розділи, статті державних будівельних норм та законодавчі акти України в пунктах 1, 2, 4, розділу "Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки" колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані пункти містять відповідну інформацію, а нормативного закріплення обов'язковості посилань на відповідні пункти, розділи, статті державних будівельних норм та законодавчі акти України у зазначених пунктах відповідачем не наведено.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 21 від 11.11.2014 не в повній мірі відповідають вимогам Порядку № 109.

Однак, колегія суддів звертає увагу на тому, що в оскаржуваному рішенні № 77 від 11 липня 2017 року не наведено мотивів неможливості усунення виявлених відповідачем порушень.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що рішення про скасування містобудівних умов та обмежень, а не зупинення дії останніх, прийнято з огляду на відсутність плану зонування або детального плану території, у зв'язку з чим містобудівні умови та обмеження взагалі не могли бути видані з огляду на приписи частини 6 Прикінцевих положень до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності /а.с.148-150/, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що до 1 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Як вбачається з матеріалів справи, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видано 11 листопада 2014 року №21, тобто до 1 січня 2015 року, уповноважений орган містобудування та архітектури мав право прийняти таке рішення за відсутності затверджених плану зонування або детального плану територій, з урахуванням попередніх планувальних рішень.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для скасування містобудівних умов та обмежень 11 листопада 2014 року №21, а не зупинення останніх.

Суд зазначає, що при скасуванні дії містобудівних умов та обмежень, наданих позивачу, за відсутності правових підстав для таких висновків та взагалі відкиданні можливості зупинення дії таких умов, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Полтавській області від 11 липня 2017 року №77 "Про скасування рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 21 від 11 листопада 2014 року по об'єкту "Будівництво виробничого призначення з блоком адміністративно-побутових приміщень за адресою: вул. Колгоспна, 64, с. Піщане, Кременчуцького району Полтавської області, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області 26 липня 2017 року №77 "Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт", колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом, підставою для прийняття вказаного наказу слугувало рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Полтавській області від 11 липня 2017 року №77 "Про скасування рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 21 від 11 листопада 2014 року .

Враховуючи те, що судом зроблено висновок про протиправність рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Полтавській області від 11 липня 2017 року №77 "Про скасування рішення про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 21 від 11 листопада 2014 року.. , колегія суддів вважає, що наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області 26 липня 2017 року №77 "Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт", прийнятий у зв'язку із скасуванням містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, є безпідставним, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовній вимоги у цій частині - задоволенню.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у спірному випадку відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, передбачений Законом.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Так, як визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі. Відповідач, суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення та наказу.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 року по справі № 816/1565/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 25.02.19р.