Ухвала

від 24.02.2019 по справі 363/828/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"25" лютого 2019 р. Справа № 363/828/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючогосуддіБаличевої М.Б., при секретарі Кашоїди М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород подання державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Булавчик Н.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області звернувся державний виконавець Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Булавчик Н.В. із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа відносно ОСОБА_1 .

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження № 55599021 з виконання наказу № 911/2722/17 виданого 26.12.2017 року про стягнення з ТОВ «Гідромонтаж» на користь ПАТ «Укргідроенерго» заборгованість у розмірі 17315 грн. та 1600 грн. судового збору. За вказаним виконавчим документом боржником є - ТОВ «Гідромонтаж», код ЄДРПОУ: 33354100, керівником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що відсутність на праві власності майна боржника та 21.08.2018 року на адресу божника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак, боржник на виклик не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Державний виконавець свою явку в судове засідання не забезпечив, коли суд на підставі ч. 2ст. 441 ЦПК Українизобов`язаний негайно розглянути подання, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця, однак надав заяву, в якій просить розглянути подання без участі державного виконаця.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступного.

Згідност. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За пунктом 5 ч. 1, ч. 2ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України»громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. При цьому паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

На виконанні у Вишгородському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває виконавче провадження № 55599021 з виконання наказу № 911/2722/17 виданого 26.12.2017 року про стягнення з ТОВ «Гідромонтаж» на користь ПАТ «Укргідроенерго» заборгованість у розмірі 17315 грн. та 1600 грн. судового збору.

22.01.2018 року державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Дороніною В.О. було направлено на адреси ТОВ «Гідромонтаж» та ПрАТ «Укргідроенерго» постанову про відкриття виконавчого провадження.

В подальшому по виконавчому провадженню державним виконавцем здійснювались виклики боржника, які не дали результату.

Значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1ст. 6 Закону № 3857-XIIта у п. 19 ч. 3ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»,не означає саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження і не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Згідно з ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що державним виконавцем не було вжито низку дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, як то: накладення арешту на майно та кошти боржника, вчинені запити до державних установ з метою виявлення майна, зареєстрованого на праві власності за боржником та його доходів.

Подання державного виконавця, матеріали виконавчого провадження, копію яких долучено до матеріалів справи, не свідчать про те, що боржник має доходи, проте ухиляється відвиконання судового рішення. Державним виконавцем не вчинено дій щодо виходу за місцем знаходження боржника, виявлення та опис майна боржника за місцем знаходження.

Отже, державний виконавець, не здійснивши відповідних заходів, передчасно звернуся з поданням до суду про вжиття крайнього заходу забезпечення здійснення виконавчого провадження - обмеження боржника у його конституційному праві - праві виїзду за кордон.

Відповідно до розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Мін`юсту України від 2 квітня 2012 року № 512/5та зареєстрованої Мін`юстом України від 2 квітня 2012 року № 489/20802 в поданні державного виконавця про обмеження виїзду боржника за межі України повинно зазначатись, зокрема, і підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

Проте, будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов`язань, та доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення - виконавцем суду не надано.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: «Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною». При чому, згідно ч. 3 зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Крім того, відповідно до ч. 2, 4 і 5ст. 95 ЦПК Україниписьмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Засвідчувальний напис про відповідність копій письмових доказів оригіналам відсутній

Отже, подані виконавцем копії документів, якими він обґрунтовується подання, у вказаному Законом порядку не засвідчені, а відтак є недопустимими.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні даного подання слід відмовити за відсутністю для цього достатніх обґрунтувань.

На підставі викладеного та керуючисьст. ст. 95, 441, 353,354 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя М.Б. Баличева