Рішення

від 14.02.2019 по справі 381/3822/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/33/19

381/3822/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастові Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 року адвокат ОСОБА_4 в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 о 08 год. 38 хв. на особистій сторінці відповідача в соціальній мережі Fecebook : ІНФОРМАЦІЯ_7 за посиланнямІНФОРМАЦІЯ_8 було поширене публічне повідомлення, наступного тексту: "Бизнес-подружка" ОСОБА_5 ОСОБА_2 обещала подать на меня в суд… Наверное, за распространение "недостоверной информации"..? О ее участии в игорном бизнесе.. Но так и не "подала". Вот та самая информация…ІНФОРМАЦІЯ_9… . В даній публікації міститься не достовірна інформація, яка принижує честь та гідність ОСОБА_2, порочить її ділову репутацію та підлягає спростуванню у такий самий спосіб, як вона була поширена.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації залишено без руху.

23.11.2018 року через канцелярію суду надійшла письмова заява від представника позивача на виконання вимог ухвали суду, які були підставою для залишення заяви без руху.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2018 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі та зобов'язати відповідача спростувати інформацію поширену відносно ОСОБА_2 у спосіб, яким вона була поширена, проти винесення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідач не з'явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_2 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Лео Партнер , дане товариство є юридичною особою ( зареєстрованою в 2009 р., ідентифікаційний код 36676798). Основними видами діяльності за даними ЄДРПОУ (Код КВЕД 69.10) є Діяльність у сфері права (основний). Дані обставини підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, позивач є учасником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Леогеймінг Пей (далі - ТОВ ФК Леогеймінг Пей , фінансова компанія), що є юридичною особою зареєстрованою відповідно до чинного законодавства України.

Основними видами діяльності за даними ЄДРПОУ (Код КВЕД 64.19) є Інші види грошового посередництва (основний); (Код КВЕД 64.91) Фінансовий лізинг; (Код КВЕД 64.92) Інші види кредитування; (Код КВЕД 64.99) Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпеченая), н. в. і. у.; (Код КВЕД 66.12) Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; (Код КВЕД 66.19) Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.

ТОВ ФК Леогеймінг Пей є платіжною організацією платіжної системи ЛЕО (Свідоцтво № 31, видане 03.01.2017, вид платіжної системи - система переказу коштів, ознака платіжної системи - внутрішньодержавна), що серед іншого підтверджується даними Реєстру платіжних систем, який веде Національний Банк України (далі НБУ).

Дійсний розмір статутного капіталу даної юридичної особи становить 15700100 гривень.

Позивач звернулася до суду з даним позовом і зазначає, що інформація викладена у вказаній статті таким чином, що читач сприймає ніби реєстрацію внутрішньодержавної платіжної системи ЛЕО здійснено за сприяння "ОСОБА_5" - який перебував на одній з ключових посад державної служби України та був відсторонений.

Однак, Позивач, як керівник ТОВ ФК ЛЕОГЕЙМІНГ ПЕЙ , що є платіжною організацією платіжної системи "ЛЕО", здійснювала подання документів для узгодження правил цієї платіжної системи Національним Банком України, що підтверджується свідоцтвом № 31 від 03.01.2017 року та саме Національний банк України відповідно до статті 9 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні здійснює внесення відомостей до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної ії інфраструктури.

Платіжні організації платіжних систем, учасники платіжних систем та оператори послуг платіжної інфраструктури мають право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації шляхом внесення відомостей про них до Реєстру.

Відповідно до ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , реєстрація платіжної системи здійснюється виключно на підставі чинного законодавства, документи подаються за підписом керівника відповідної юридичної особи.

Таким чином, реєстрацію внутрішньодержавної платіжної системи ЛЕО , здійснено Національним банком України на підставі поданих Фінансовою компанією, необхідних для цього документів за підписом керівника Фінансової компанії.

Як вбачається з Витягу з реєстру ДФС України про відсутність заборгованості ТОВ ФК Леогеймінг Пей , вчасно подає податкову звітність, у повному обсязі сплачує податки, збори та обов'язкові платежі, а також, проходить щорічний внутрішній та зовнішній аудит.

Позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 виданого повторно 15.06.2017 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 21.06.2017 року виданого Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Згідно довідки Серії ААА №0431615 виданої Міністерством внутрішніх справ України за обліками МВС громадянина України ОСОБА_2 на території України станом на 01.10.2018 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Відповідно до ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Як вбачається відповідач на своїй персональній сторінці в соціальній мережі Facebоок розмістив інформацію, а саме ІНФОРМАЦІЯ_10 (назва статті); Часть своих активов в финансово-игорном бизнесе скандальный экс-глава ГФС успел переписать на сына, но не ОСОБА_10 или ОСОБА_15 от законной супруги ОСОБА_16, а на того самого ОСОБА_9 от ОСОБА_2, имя которого легло в название всей многоходовой операции, позволившей скрыть доходы на $120 млн. ; Тайная пассия ОСОБА_5. Почти через 10 лет выяснилось, что у ОСОБА_5 параллельно било ключом другое направление личной жизни. Второй его избранницей, правда, неофициальной, стала ОСОБА_2, родившая от него сына ОСОБА_9. Имя любимого единственного ребенка стало составной частью названий многочисленных компаний, учрежденных уроженкой приморской Одессы. Первой из них стала юридическая фирма Leo Partners LLC, основанная в 2006 году. ;

Как оказалось, все время после возвращения ОСОБА_5 из Лондона он не терял связи с матерью своего сына, причем чисто человеческие отношения переплетались с деловыми. ;

При его протекции незадолго до его задержания в Национальном банке Украины была зарегистрирована внутригосударственная платежная система Лео , оказавшаяся составной частью огромной серой схемы по отмыванию неправедно добытых денег. Название системы сразу указывает, что в реализации проекта активно участвовала ОСОБА_2. К тому времени она отметилась разработкой специального приложения Leo Bot, получившим поддержку у международной платежной системы Mastercard. Сеть компаний- однодневок принимала ставки для запрещенных в Украине онлайн- казино. .

...Вместе с директором ООО Fast Рау ОСОБА_17 ОСОБА_18 учредила ООО Invest Рау, которому принадлежала ООО Финансовая компания Leogaming Рау, имеющая уставной капитал 7,2 миллиона гривен. Она являлась платежной организацией для внутригосударственной системы Лео . Все заранее рассчитывалось и продумывалось. Leogaming Рау в 2016 году получила лицензию от государства на перевод гривен без открытия счетов. Сама платежная система Лео получила право на существование чуть позже в январе 2017 года. Документальное прикрытие, с учетом того, что при создании платежной системы Лео декларировалось предоставление населению широкого спектра услуг, а не только онлайн-казино, выглядело вполне благопристойно. Одним из главных партнеров электронного игорного бизнеса стала букмекерская компания Пари-Матч , принадлежащая бизнесмену Швиндлерману, ежемесячно пропускавшая через себя десятки миллионов гривен. .

Прошли полгода, и оказалось, что ОСОБА_5 время зря не терял. Часть своих активов в финансово-игорном бизнесе он успел переписать на сына, но не ОСОБА_10 или ОСОБА_15 от законной супруги ОСОБА_16, а на того самого ОСОБА_9 от ОСОБА_2, имя которого легло в название всей многоходовой операции, позволившей скрыть доходы на $120 млн. .

Як підставу своїх вимог позивач зазначає те, що розміщена і поширена щодо неї інформація є недостовірною, формує у читача негативне уявлення про позивача, як особу, яка співпрацює або співпрацювала з особою, що перебувала на одній з ключових посад державної служби та була відсторонена від посади, а також формує у читача думку про вчинення нею протиправних діянь та має на меті довести до відома необмеженої кількості осіб недостовірну інформацію про її діяльність, як керівника фінансової компанії, створити враження про вчинення позивачем злочинів в сфері фінансової діяльності, є неправдивою, підлягала перевірці компетентними органами, відтак, не є оціночними судженнями, а поширення такої інформації принижує її честь, гідність та завдає шкоди її діловій репутації.

Вказані доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Пунктом 19 Постанови Пленуму ВСУ визначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

В силу положень ст.62 Конституції України, якою закріплено один із основоположних принципів - презумпція невинуватості, а також відповідно до вимог ст.68 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, праву кожної особи на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про іншу особу/осіб недостовірну інформацію.

Частиною 2 ст.302 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності.

Відтак, поширення відповідачем інформації щодо позивача до отримання результатів перевірки цієї інформації компетентним органом у спосіб, який мав місце у даній справі, - шляхом оприлюднення вазаної статті в мережі Інтернет через соціальну мережу Facebоок на персональній сторінці та доведення такої інформації до відома невизначеного кола осіб з власними коментарями відповідача про протиправну діяльність позивача, що у контексті та разом з фотографічними зображеннями звернення мають обвинувальний нахил і сприймається, як звинувачення позивача у вчиненні злочинів (кримінальних правопорушень), не може вважатися оціночними судженнями на підставі ст. 30 Закону України "Про інформацію".

Таку інформацію можливо перевірити на предмет її відповідності дійсності /здійснити перевірку істинності фактів і спростувати.

Як було зазначено вище, органами, до компетенції яких чинним законодавством України віднесена перевірка з будь-яких джерел обставин, що містять відомості про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України, у тому числі і злочинів в фінансовій сфері тощо, за результатами перевірки в діях ОСОБА_2 не встановлено.

Отже, зазначена інформація є недостовірною.

Стаття 32 Конституції України передбачено право особи спростувати в судовому порядку недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Вказане право також закріплене у положеннях цивільного законодавства (статті 15, 277ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Способами захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до ч. 2 ст.16 ЦК України, серед іншого, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди тощо.

Постановою Пленуму ВСУ звернуто увагу судів на ту обставину, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Інформація, поширена відповідачам у мережі Інтернет через соціальну мережу Facebоок стала відомою більш ніж одній особі, оскільки всі, хто є користувачем вказаної соціальної мережі, мали можливість ознайомитись зі змістом поширеної відповідачем інформації, яка є недостовірною.

Підтвердженням факту розміщення відповідачем та поширення інформації щодо позивача в мережі є роздруковане на паперовому носії зображення, яке відображає те, що бачить будь-який користувач соціальної мережі на екрані монітора, яке міститься в матеріалах справи.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких: право на повагу до гідності та честі ст.297 ЦК України та право на недоторканність ділової репутації (ст.299ЦК України).

Досліджуючи вказані поняття в контексті їх захисту від протиправних дій з боку інших осіб слід відзначити наступне.

Під поняттям честі слід розуміти особисте немайнове благо, що є позитивною соціальною оцінкою особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності поведінки до загальноприйнятих уявлень про добро і зло та усвідомлення особою цієї оцінки. Під поняттям гідності слід розуміти чинник моральної свідомості, який, водночас, відображає моральне ставлення індивіда до самого себе та суспільства до нього. У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Таким чином, суд враховує те, що оприлюднена відповідачем щодо позивача інформація не відповідає дійсності, тобто, є недостовірною; створює у широкого кола осіб (кому вказана інформація стала відомою) викривлене уявлення про діяльність ОСОБА_2, як керівника ТОВ Фінансова компанія Леогеймінг Пей , сприймається як звинувачення останньої у вчиненні кримінальних правопорушень/злочинів, що, безперечно, порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Згідно ч. 7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз'ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови Пленуму ВСУ, в яких, серед іншого зазначено наступне: вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві; разом з тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ, - якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднене.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Небажання відповідача надавати докази зокрема з причин ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про зобов'язання відповідача спростувати поширену інформацію у такий самий спосіб, який вона була поширена, шляхом опублікування спростування підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4,12,13,76-82,258,259,263,265,268,280-284 ЦПК України, на підставі ст.32,34,62 Конституції україни, ст.15,16,22,277,297,302 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент.номер:НОМЕР_1, прож.: АДРЕСА_1, до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстр.: АДРЕСА_2, про захист честі, гідності та ділової репутаціїзадовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_2, інформацію поширену ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 о 08 год. 38 хв. на особистій сторінці в соціальній мережі Fecebook : ІНФОРМАЦІЯ_7 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11.

Зобов'язати ОСОБА_3 у строк 5 календарних днів, з дня набрання законної сили рішення, спростувати поширену інформацію, у такий самий спосіб як вона була поширена, шляхом опублікуванням спростування наступного змісту:

Інвформація, поширена ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 о 08 год. 38 хв., на особистій сторінці у соціальній мережі Fecebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7, а саме її наступний текст у публічному повідомленні:

ІНФОРМАЦІЯ_12 ,

ІНФОРМАЦІЯ_13 ,

ІНФОРМАЦІЯ_14

є недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 25 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Г.В.Соловей