Постанова

від 25.02.2019 по справі 198/690/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1066/19 Справа № 198/690/17 Суддя у 1-й інстанції - Маренич С.О. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Лаченкової О.В., Свистунової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Фермерського господарства Зоряна плюс

на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Зоряна плюс , третя особа - Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки, розташованої на території Чернявщинської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області, площею 6,603 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровим № НОМЕР_1.

12 жовтня 2017 року від державного реєстратора Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області він отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № НОМЕР_2, з якої дізнався про реєстрацію іншого речового права стосовно належної йому земельної ділянки, а зокрема права оренди вказаної земельної ділянки за відповідачем по справі ФГ Зоряна плюс м. Дніпро на підставі договору оренди землі № 30/08/17 від 16 серпня 2017 року, копію якого, в свою чергу, він також отримав від державного реєстратора Юр'ївської райдержадміністрації.

Зазначав, що ніколи не укладав з відповідачем договору оренди належної йому на праві власності земельної ділянки та будь - яким чином не надавав своєї згоди на укладення такого договору, тоді як підпис, поставлений у договорі від його імені являється підробленим, а відтак, посилаючись на ст. ст. 202, 203, 207, 208, 215, 638 ЦК України просив визнати недійсним договір оренди землі площею 6, 603 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № НОМЕР_1, що розташована на території Чернявщинської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області, укладений між ним та ФГ Зоряна плюс м. Дніпро 16 серпня 2017 року за № 30/08/17, на підставі якого за ФГ Зоряна плюс м. Дніпро, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 36863371 від 01.09.2017 року, державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В. зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки.

Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ФГ Зоряна плюс , третя особа - Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання договору оренди землі недійсним задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 6, 603 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № НОМЕР_1, що розташована на території Чернявщинської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ Зоряна плюс м. Дніпро (орендар) 16 серпня 2017 року за № 30/08/17, на підставі якого за ФГ Зоряна плюс м. Дніпро (код ЄДРПОУ 41513497), відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 36863371 від 01 вересня 2017 року державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В., зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, ФГ Зоряна плюс звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції про законність та обґрунтованість позовних вимог не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки сторонами було підписано договір оренди землі, отже такий договір є укладеним та відповідно до ст.629 ЦК України обов'язковим для виконання. В свою чергу, ОСОБА_1 не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів в обґрунтування заявленого позову, а тому у суду не було законних підстав для задоволення позову.

Позивач та третя особа не скористалися правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.360 ЦПК України.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована на території Чернявщинської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області загальною площею 6, 603 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровим № НОМЕР_1 (т.1 а.с. 7,8).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за № НОМЕР_2 від 12 жовтня 2017 року з розділу Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права вбачається, що в Державному реєстрі міститься запис про державну реєстрацію іншого речового права за № 22121300, вчинений 28 серпня 2017 року державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В., про реєстрацію права оренди належної позивачу земельної ділянки за ФГ Зоряна плюс на підставі договору оренди землі № 30/08/17 від 16 серпня 2017 року, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ФГ Зоряна плюс , зі строком дії до 01 вересня 2042 року, за яким в оренду передана земельна ділянка загальною площею 6, 603 га (т.1 а.с. 9-10).

В матеріалах справи також міститься ксерокопія оспорюваного договору оренди землі № 30/08/17 від 16 серпня 2017 року, надана державним реєстратором Дніпровської РДА Васеніним Ю.В., на виконання ухвали суду про витребування доказів (т.1 а.с. 199-204), з якої вбачається, що 16 серпня 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ФГ Зоряна плюс укладено договір оренди землі № 30/08/17, згідно якого орендодавець ОСОБА_1 передає, а орендар ФГ Зоряна плюс приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим № НОМЕР_1, що знаходиться на території Чернявщинської сільської ради Юр'ївського району Дніпропетровської області, площею 6, 603 га та яка на праві власності належить ОСОБА_1, відповідно до Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_3, при цьому строк дії договору оренди землі складає 25 років. До вказаного договору також долучений акт передачі землі від 16 серпня 2017 року.

В судовому засіданні першої інстанції позивач та його представник категорично стверджували, що позивач ніколи не укладав з відповідачем ФГ Зоряна плюс оспорюваного договору оренди землі № 30/08/17 від 16.08.2017 року та будь - яким чином не надавав згоду на укладення такого, при цьому підпис від імені позивача, що виконаний як на оспорюваному договорі оренди землі так і на акті прийому - передачі земельної ділянки здійснений не позивачем та є підробленим.

З метою доведення тих обставин, що підпис на оспорюваному договорі та акті прийому - передачі земельної ділянки, доданого до вказаного договору, не належить позивачеві представник останнього ОСОБА_3, в ході підготовчого провадження, заявляв клопотання про витребування доказів, зокрема, оригіналу (примірнику) спірного договору, як у Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, державний реєстратор якої Васенін Ю.В. здійснив на підставі спірного договору запис у Державному реєстрі про реєстрацію права оренди землі за відповідачем ФГ Зоряна плюс , так і у відповідача ФГ Зоряна плюс , який має зберігати у себе примірник оспорюваного договору, на підставі якого орендує земельну ділянку позивача.

Державним реєстратором Васеніним Ю.В. на адресу суду була надана лише ксерокопія оспорюваного договору з актом прийому - передачі земельної ділянки (т. 1 а.с. 198-204), при цьому опитаний в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка державний реєстратор Васенін Ю.В. суду пояснив, що оригіналу (примірника) оспорюваного договору він не має та будь - яких належних доказів, що примірник оспорюваного договору у паперовій формі був направлений ним до Юр'ївської районної державної адміністрації, яка відповідно до положень ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є суб'єктом, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, для долучення до матеріалів реєстраційної справи щодо об'єкта нерухомого майна, зокрема земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_1, суду не надав, вказавши, що можливо такі матеріали були загублені. Окрім того, будь - яких належних доказів щодо виконання державним реєстратором Васеніним Ю.В. вимог Розділу VI Порядку формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3267/5 та зареєстрованого 18 листопада 2016 року за № 1499/29629, щодо передачі документів у паперовій формі для долучення до реєстраційної справи суб'єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, Дніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області до суду також надано не було та в судовому засіданні свідок Васенін Ю.В. не надав і жодних зрозумілих та таких, що заслуговують на увагу пояснень стосовно виконання ним вимог вищевказаного Порядку, вказавши, що особисто він ніяких документів не відправляє, журналів відправлень не веде, опису документів для відправлення не складає та де могли подітись такі документи йому не відомо.

З відповіді Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на запит представника позивача адвоката ОСОБА_3 від 02 березня 2016 року, що міститься в томі 1 на аркуші справи 164 вбачається, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договір оренди земельної ділянки № 30/08/17 від 16 серпня 2017 року, укладений між ФГ Зоряна плюс та ОСОБА_1 і зареєстрований державним реєстратором Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Васеніним Ю.В. до Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у паперовій формі для долучення до матеріалів реєстраційної справи не надходив.

З відповіді Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на адвокатський запит представника позивача ОСОБА_3 № 1-50-441/0/290-18 від 14 березня 2018 року (т.1 а.с. 212) вбачається, що 06 березня 2018 року до Дніпровської райдержадміністрації надійшов адвокатський запит ОСОБА_3 з проханням повідомити про дату направлення на адресу Юр'ївської райдержадміністрації Дніпропетровської області реєстраційної справи щодо проведення державної реєстрації іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_1, при цьому Дніпровська райдержадміністрація повідомила, що така реєстраційна справа була направлена на адресу Юр'ївської райдержадміністрації у триденний строк після отримання заявником оригіналів документів та на підтвердження даного надали квитанцію про поштове відправлення (т.1 а.с. 213).

Проте, як вбачається з долученої до справи вищевказаної квитанції, що міститься в томі 1 на аркуші справи 213, остання взагалі не свідчить про направлення будь - чого саме до Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, оскільки в квитанції в графі Куди адресатом зазначено лише Павлоград , а відтак вказана квитанція не підтверджує виконання Дніпровською РДА вимог щодо направлення реєстраційної справи у паперовій формі суб'єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.

При розгляді справи в суді першої інстанції, відповідач по справі ФГ Зоряна плюс залишив без виконання ухвалу суду про витребування доказів, зокрема, примірника оспорюваного договору оренди земельної ділянки, при цьому в ході підготовчого провадження представники відповідача Дорошкевич О.Л., Христенко С.О. пояснили, що виконати вказану ухвалу не мають змоги, оскільки примірник оспорюваного договору у відповідача відсутній, так як був викрадений у керівника ФГ Зоряна плюс Христенко С.О.

На підтвердження вказаних обставин останніми була надана довідка Амур - Нижньодніпровського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області № 238/47/19 від 07 грудня 2017 року (т.1 а.с. 160), зі змісту якої не вбачається, що у керівника ФГ Зоряна плюс Христенко С.О. було викрадено спірний договір.

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів Управлінням інформаційно - аналітичної підтримки ГУНП в Дніпропетровській області за № 24/1827 від 26 березня 2018 року було надано відповідь, що відомостей стосовно зареєстрованих в період з 16 серпня 2017 року по 23 березня 2018 року фактів звернень Христенко С.О. до органів Національної поліції ГУНП в Дніпропетровській області не встановлено (т.1 а.с. 190).

Між тим, здійснивши державну реєстрацію іншого речового права щодо належної позивачу земельної ділянки, а зокрема права оренди такої за ФГ Зоряна плюс , ні третя особа Дніпровська РДА, як орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, ні відповідач по справі ФГ Зоряна плюс , яке орендує спірну земельну ділянку, не надали суду будь - яких належних доказів та не довели в судовому засіданні, що оспорюваний договір був підписаний саме позивачем по справі, а не іншою особою.

За таких обставин, суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 202, 203, 204, 207, 215, 627, 629, 638 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають письмовим матеріалам справи та встановленим фактичним обставинам.

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення, може бути засвідчений відповідною посадовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє.

Частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі встановлено. що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Наявний у матеріалах справи екземпляр оскаржуваного договору не містить відомостей про те, що його підписано позивачем у порядку частини четвертої статті 207 ЦК України.

Як на підставу позову, позивач посилався на відсутність волевиявлення на укладення оспорюваного правочину.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Суд першої інстанції оцінив зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив, що позивач оспорюваний договір оренди земельної ділянки своїм підписом не скріплював, згоду на його укладення не давав, та прийшов до правильного висновку, що у відповідності до статей 203, 215 ЦК України оспорюваний договір слід визнаний недійсним, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року № 61-32211св18.

Доводи апеляційної скарги ФГ Зоряна плюс про безпідставне відхилення судом першої інстанції доводів про викрадення оскаржуваного договору оренди не заслуговують на увагу суду, оскільки були предметом дослідження суду першої інстанції, їм надано належну правову оцінку, відображену у рішенні суду, а отже повторної перевірки ці доводи не потребують.

Посилання ФГ Зоряна плюс в апеляційній скарзі на необхідність проведення експертизи, за наявних суперечностей у матеріалах справи, не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 2 ст. 76 ЦПК України передбачає, що одним із доказів є висновки експертів. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.(ч.2 ст.102 ЦПК).

Пункт 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України передбачає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З урахуванням відсутності у матеріалах справи оригіналу оскаржуваного договору та ненадання його при розгляді справи сторонами, суд першої інстанції був позбавлений можливості призначити почеркознавчу експертизу з метою встановлення обставин, що мають значення для справи. Крім того, аналізуючи вищезазначені обставини, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зауважити, що висновок експерта є одним із доказів та має оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами, що мають значення для справи.

Таким чином, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 89, 263 ЦПК України дав належну оцінку доказам по справі, вірно встановив характер спірних правовідносин і обґрунтовано зробив висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з презумпції правомірності правочину, яка закріплена у положеннях статті 204 ЦК України, та яка може бути спростована, насамперед, нормою закону, або у випадках, прямо не передбачених у законодавстві, презумпція правомірності правочину може бути спростована судом.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Зоряна плюс - залишити без задоволення.

Рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий О.П.Варенко

Судді: О.В.Лаченкова

О.В.Свистунова