Рішення

від 22.02.2019 по справі 755/19001/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/19001/18

Провадження №: 2/755/176/19

"22" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Міроненко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровський районний в місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про позбавлення батьківських прав, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись до суду просить позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 визнано батьком малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та внесено зміни в актовий запис №2333, складений 05 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про народження ОСОБА_4. Позивач зазначає, що відповідач у 2012 році залишила сім'ю, та з того часу почала проживати окремо, не виконує свої батьківські обов'язки, не займається вихованням дитини, не дбає про його стан здоров'я та розвиток, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, не виявляє бажання спілкуватись з сином, хоча зі свого боку позивач не чинить жодних перешкод для спілкування з дитиною. Зважаючи на те, що відповідач, як мати дитини, самоусунулась від виховання дитини, байдуже ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, ігнорує інтересами дитини, не бажає цікавитись життям та здоров'ям дитини, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, дає підстави позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 до початку судового засідання звернувся до суду з заявою про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до початку судового засідання звернулась до суду з заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі. Не заперечує щодо їх задоволення.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

Представник третьої особи - Дніпровський районний в місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 121 Сімейного кодексу України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у свідоцтві про народження, батьками дитини записані: батько - ОСОБА_1, мати - ОСОБА_2. (а.с. 8)

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до положень статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно статті 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав тощо обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який згідно з ч. 5 ст. 19 СК України подає суду письмовий висновок щодо розв'язування спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

Згідно Висновку Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, враховуючи інтереси дитини, керуючись ст.ст. 19, 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як роз'яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Як з'ясовано судом, підтверджується наявними справі доказами, батьки дитини у зареєстрованому шлюбі не перебували, проте фактично проживали однією сім'єю, початкова реєстрації дитини відбулась у відповідності до ст. 135 СК України, мати дитини, ОСОБА_2 у 2012 році припинила проживати разом з сім'єю та залишила дитину на батька, після припинення сімейно-шлюбних стосунків малолітня дитина залишилась проживати разом з батьком, перебуває на повному його утриманні, мати дитини самоусунулась від виховання дитини, не дбає про стан здоров'я дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, ці обставини не спростовані відповідачем під час розгляду судової справи, в свою чергу відповідач не скористався правом подати письмові пояснення (заперечення) по суті предмету позову та докази, які мали підтвердити належне виконання своїх батьківських обов'язків.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини, позицію позивача, яка викладена в позовній заяві щодо підстав позову на позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки вона самоусунулась від вихованням дитини, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, не має бажання та не спілкується з дитиною, не цікавиться її життям та здоров'ям, тому позивачем прийнято свідоме виважене рішення звернутись з цим позовом до суду, крім того, суд враховує позицію відповідача, яка у відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України визнала позовні вимоги.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним обставини ухилення матері від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, яка самоусунулась від виховання та спілкування з дитиною, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, відповідач аліменти на утримання дитини не сплачує, та ураховуючи інтереси малолітньої дитини, що у сукупності дає підстави позбавити батьківських прав мати дитини, з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України.

Згідно із ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Із системного тлумачення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст.7,141,159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008р. по справі "Савіни проти України" зазначається "що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини."

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до положень ст. 168, 169 Сімейного кодексу України, відповідач, мати дитини, у разі позбавлення батьківських прав, не позбавлений права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною, так і з позовом про поновлення батьківських прав.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровський районний в місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про позбавлення батьківських прав є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп., які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 19, 121, 125, 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровський районний в місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.02.2019 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (02166, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1);

Відповідач - ОСОБА_2 (АДРЕСА_2

Третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (02225, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 21-г, код ЄДРПОУ 31501695);

Третя особа - Дніпровський районний в місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві(02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 8/20, код ЄДРПОУ 26088676).

Суддя -