Рішення

від 25.02.2019 по справі 755/16084/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/16084/18

Провадження №: 2/755/1723/19

м. Київ

"25" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

судді Шевченко В.М.,

секретар судового засідання Сіренко Д.В.,

розглянув у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами

цивільну справу № 755/16084/18

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ-БУД (далі ТОВ СМАРТ-БУД ),

третя особа - ОСОБА_3,

про розірвання трудового договору,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 позивач звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати себе таким, що звільнений з посади директора ТОВ СМАРТ-БУД на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України з 31.08.2018; тимчасово покласти обов'язки директора ТОВ СМАРТ-БУД на ОСОБА_3, який є засновником ТОВ СМАРТ-БУД з внеском у статутний капітал у розмірі 95% до вирішення питання Загальними зборами учасників підприємства ТОВ СМАРТ-БУД щодо призначення нового виконавчого органу та уповноважити ОСОБА_1 на подачу документів до органів державної реєстрації пов'язаних із внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна керівника (директора) юридичної особи ТОВ СМАРТ-БУД ; витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Свої вимоги мотивував тим, що 02.02.2015 загальними зборами учасників ТОВ СМАРТ-БУД (ЄДРПОУ 38807295, адреса: 02660, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 21, оф. 803) прийнято рішення про призначення директором Товариства позивача, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно із даними якого ОСОБА_1 значиться як керівник Товариства. Засновниками (учасниками) Товариства є ОСОБА_1, з розміром внеску до статутного фонду 1 200,00 грн, та ОСОБА_3, з розміром внеску до статутного фонду, 22 800,00 грн. 21.11.2017 позивач звернувся до загальних зборів учасника Товариства та самого учасника із заявою про звільнення його з посади директора, однак на день звернення до суду загальні збори учасників Товариства не проведені, питання про звільнення позивача з посади директора не вирішено, що на думку позивача, є порушенням його прав як працівника. Позивачем, на підставі положень Статуту Товариства, було направлено наказ про скликання загальних зборів засновників (учасників) Товариства, оскільки питання про призначення/припинення повноважень директора як виконавчого органу товариства належить до компетенції загальних зборів. Проте учасники товариства не провели загальних зборів Товариства та не розглянули заяву позивача про звільнення з посади директора. На думку позивача, на ОСОБА_3, який є засновником Товариства з розміром частки у статутному капіталі у розмірі 95%, слід тимчасово покласти обов'язки директора ТОВ СМАРТ-БУД до вирішення питання щодо призначення нового виконавчого органу Загальними зборами учасників підприємств.

Ухвалою суду від 16.11.2018 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та сторонам визначено процесуальний строк для подання заяв по суті.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то в силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України). Судовий розгляд справи призначено на 18.02.2019.

Суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що загальними зборами учасників ТОВ СМАРТ-БУД від 02.02.2015 на посаду директора Товариства призначено ОСОБА_1 з 03.02.2015, якому доручено здійснити реєстрацію змін Товариства з правом передоручення, що підтверджується протоколом № 4 загальних зборів учасників ТОВ СМАРТ-БУД від 02.02.2015 /а.с 33/.

Наказом № 2-К від 03.02.2015 про прийняття на роботу ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ СМАРТ-БУД від 02.02.2015 приступив до виконання обов'язків директора вказаного Товариства з 03.02.2015 /а.с. 34/.

ТОВ СМАРТ-БУД діє на основі Статуту, затвердженого Загальними Зборами учасників Товариства Протокол № 3 від 28.04.2015 /а.с. 35-55/, що містить відомості про його найменування, мету і предмет діяльності й інші відомості. Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що ТОВ СМАРТ-БУД є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку /а.с. 56,57/.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Засновниками (учасниками) ТОВ СМАРТ-БУД є ОСОБА_1, з розміром внеску до статутного фонду 1 200,00 грн, та ОСОБА_3, з розміром внеску до статутного фонду, 22 800,00 грн; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи: ОСОБА_1, 03.02.2015 - керівник /а.с. 27-32/.

У свій заяві від 17.08.2018 на ім'я учасника (засновника) ТОВ СМАРТ-БУД ОСОБА_3 ОСОБА_1 просить звільнити його з посади директора ТОВ СМАРТ-БУД з 31.08.2018 за ст. 38 КЗпП, за власним бажанням /а.с. 11/.

17.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до учасника (засновника) ТОВ СМАРТ-БУД ОСОБА_3 із заявою, в якій, користуючись правом, наданим ст. 148 ЦК України, заявив про продаж належної йому частки у статутному капіталі та вихід зі складу учасників (засновників) Товариства /а.с. 12/.

Відповідно до наказу № 1 від 17.08.2018 директора ТОВ СМАРТ-БУД ОСОБА_1, що набирає чинності в момент його підписання, у строк не пізніше 30 днів з дня отримання вимоги про скликання зборів наказується скликати Загальні збори Товариства та в порядок денний включити наступні питання: про звільнення з посади директора ОСОБА_1 та призначення на посаду іншого директора; про продаж належної ОСОБА_1 частки у статутному капіталі Товариства; про вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_1; про перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства; про затвердження статуту Товариства у новій редакції /а.с. 13/.

На підтвердження направлення вказаних заяв та наказу учаснику (засновнику) ТОВ СМАРТ-БУД ОСОБА_3 позивачем надано ряд описів до поштового відправлення із відповідними квитанціями /а.с. 14-16/.

Право на працю - одне з основних прав людини.

Стаття 23 Декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право на працю, вільний вибір роботи, справедливі і сприятливі умови праці та захист від безробіття.

У Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права зазначається, що право на працю - це право кожної людини на отримання можливостей заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Міжнародно-правові акти про працю підкреслюють неприпустимість примусової праці.

Європейська конвенція про права людини 1959 року, Конвенція № 29 про примусову або обов'язкову працю 1930 року визначають примусову працю як будь-яку роботу або службу, що вимагається від будь-якої особи під загрозою покарання, якщо тільки ця особа не запропонувала добровільні послуги.

Стаття 4 Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод встановлює заборону рабства та примусової праці.

Україна, що ратифікувала названу конвенцію, закріпила уст. 43 Конституції заборону використання примусової праці відповідно до міжнародно-правових стандартів.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Згідно ч. 1ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (cт. 4КЗпП України).

Частиною 1стттею 9 ЦК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

За змістом до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підставою припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 cт. 36 КЗпП України).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Нормами ст. ст. 97, 99 ЦК України закріплено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно із ст. ст. 28, 29 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - Закон) органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону загальні збори учасників скликаються, зокрема з ініціативи виконавчого органу товариства.

Статтею 32 Закону передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев'ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону, відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (ч. 4 ст. 33 Закону).

Якщо загальні збори не відбулися, то за змістом зазначеного положення Закону, необхідно скласти протокол щодо цього.

Відповідно до положень ст. 38 КЗпП України, ст.ст. 28, 29, 30 Закону праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариств провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.

Також, враховуючи викладене суд вважає, що право найманого працівника, у т.ч. того, який обіймає посаду директора товариства, як у даному випадку, можуть бути припинено на підставах, передбачених Кодексом законів про працю України, зокрема і за власним бажанням. Зокрема, звільнити директора, дійсно, може тільки засновники підприємства, але якщо загальні збори скликати не можливо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві.

Міністерством праці та соціальної політики в листі від 12.01.2011 № 15/06/186-11 зазначено, що у таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП України. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦК України фізична особа має право на вибір роду занять та використання примусової праці забороняється.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду не надано доказів про отримання ТОВ СМАРТ-БУД та учасником (засновником) ТОВ СМАРТ-БУД ОСОБА_3 наказу від 17.08.2018, заяви про намір скористатись переважним правом на придбання частки від 17.08.2018 і оригіналу заяви позивача про звільнення.

Додані позивачем відстеження поштової кореспонденції не є доказом належного отримання. Належним чином повідомлення повинно містити дані не лише щодо поштового відправлення, але й отримання адресантом відправленої поштової кореспонденції.

Позивачем при зверненні до суду не надано доказів того, що на виконання приписів ст. 32 Закону він своєчасно належним чином повідомив про проведення загальних зборів ТОВ СМАРТ-БУД та іншого учасника (засновника) ТОВ СМАРТ-БУД ОСОБА_3 із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного за 30 днів до скликання загальних зборів, як і докази, що такі збори не відбулися.

Необхідно зазначити, що неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом порядку є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів товариства недійсними.

У суду відсутні дані, що позивач звертався із заявою про скликання загальних зборів до офіційного загальнодержавного друкованого засобу масової інформації, таким є національна газета Урядовий кур'єр , із зазначенням порядку денного, часу, дати та місця проведення зборів.

Крім цього, у матеріалах позовної заяви відсутні дані, що позивачем були повідомлено органи реєстраційної служби про звільнення позивача.

На підставі ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. ст.77,78 ЦПК України, належними є докази,що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки позивачем не здійснені всі необхідні дії щодо звільнення його з посади директора, то звернення з таким позовом є безпідставним і завчасним, а тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 28, 29, 31-33 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , ст.ст. 21, 31, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 9, 97, 99, 312 ЦК України, ст.ст. 258, 264, 268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ-БУД (далі ТОВ СМАРТ-БУД ), третя особа - ОСОБА_3, про розірвання трудового договору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України з безконтактним носієм НОМЕР_2, запис № 1973082005010, виданий 25.05.2018 органом 8034, дійсний до 25.05.2028; адреса реєстрації: АДРЕСА_1;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ-БУД , адреса: 02660, м. Київ, вул. Є. Сверстюка, 21, оф. 803, код ЄДРПОУ 388007295;

третя особа ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_2.

Складення повного тексту рішення 25.02.2019.

Суддя В. Шевченко