Постанова

від 20.02.2019 по справі 213/3645/18

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 213/3645/18

номер провадження 3/216/89/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2019 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровська область

Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу Діпропетровської області в складі: головуючого судді Бутенко М.В.

за участю: секретаря судового засідання - Морозової Н.М.,

адвоката особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області матеріали, які надійшли з Департаменту з питань запобігання політичній корупції Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості про притягнення раніше до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення у суду відсутні,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

20 листопада 2018 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 50-22/308 від 22.10.2018 року відносно ОСОБА_2, згідно якого 26 .04.2018 року встановлено, що за результатами аналізу Звіту (далі - Звіт) політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданого політичною партією Відродження (далі - Партія) за ІІ квартал 2018 року на розрахунковий рахунок № 26006011680410 Партії Відродження (код ЄДРПОУ 26560280) відОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1 надано грошові внески з призначенням платежу Добровільний внесок до політичної партії Відродження двома платежами у розмірі 13 168,32 грн. та в розмірі 14 356,44 грн., при цьому ОСОБА_2 мав непогашений податковий борг у сумі 177 439,86 грн. , своїми діями останній порушив п.8 ч.1 ст.15 Закону України Про політичні партії в Україні та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.212-15 КУпАП .

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 в судовому засіданні вину останнього категорично не визнав, надав письмові та усні пояснення в підтвердження відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП, оскільки вважає, що висновки Департаменту з питань запобігання політичній корупції щодо порушення гр. ОСОБА_2 встановленого порядку надання внеску на підтримку політичної партії, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 50-22/308 від 22.10.2018 року безпідставними та необґрунтованими, оскільки станом на 26.04.2018 року ОСОБА_2 вже було оскаржено в судовому порядку вищевказані податкові повідомлення - рішення від 06.05.2016 року № 23124239-0000 на суму 86 142,04 грн. та податкове повідомлення - рішення від 08.06.2017 року № 6940566-0000 на суму 91 297,82 грн., загальна сума податкового боргу складає 177 439,86 грн. Тобто захисник наголошує на тому, що інформація, яка містилася в інтегрованій системі органів ДФС станом на 26.04.2018 року не може бути взята як доказ для притягнення особи ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП, тому просив закрити провадження відносно нього на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП.

Суд, вислухавши адвоката ОСОБА_2 - ОСОБА_1, дослідивши повно, всебічно та об'єктивно всі обставини справи, надаючи оцінку всім зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Згідно диспозиції ст. 212-15 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення податку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборчої агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму.

Відповідно до ч.2, п.1 ч.3, ч.4 ст.14 Закону України Про політичні партії в Україні , політичні партії є неприбутковими організаціями. Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право володіти, користуватися та розпоряджатися рухомим і нерухомим майном, коштами, обладнанням, транспортом, набуття яких не забороняється законами України. Політичні партії можуть орендувати (мати на іншому праві користування) необхідне рухоме та нерухоме майно. Надання матеріальної та фінансової підтримки політичним партіям здійснюється у формі: внесків на підтримку партій. Внеском на підтримку політичної партії серед іншого є грошові кошти.

Пунктом 8 частини 1статті 15 Закону України Про політичні партії в Україні від 05 квітня 2001року №2365-III передбачено, що не допускається здійснення внесків на підтримку політичної партії фізичними та юридичними особами, які мають непогашений податковий борг.

Об'єктивна сторона вищезазначеного правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення у вигляді порушення встановленого порядку надання внеску на підтримку політичної партії, оскільки на момент надання внеску 26.04.2018 року він мав податковий борг в розмірі 177 439,86 грн.

Із вказаного приводу суд зауважує, що згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п.п.57.2-57.3 ст.57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцяти денного терміну набувають статусу податкового боргу.

Водночас, відповідно до п.56.18 ст.56 Кодексу з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до п.56.17 цієї статті (п.56.19 ст.56 Кодексу).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.п.4.4 п.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №985 та зареєстрованого у Мін'юсті від 30.12.10 за №1440/18735, у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобов'язання, нарахована у картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, у разі надходження до органу ДПС ухвали адміністративного суду, до АС Аудит заноситься інформація щодо дати отримання органами ДПС ухвали про відкриття провадження у справі. Інформація про оскарження експортується з АС Аудит до АІС Облік податків та платежів , на підставі чого сума грошового зобов'язання виключається із картки особового рахунка платника податків та переноситься до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду (постанови) першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст.186 КАС України.

Рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, що вважається датою узгодження грошового зобов'язання.

Із пояснень адвоката ОСОБА_1, наданих ним в ході судового засідання вбачається, що Державна фіскальна служба України надала Національному агентству з питань запобігання корупції інформацію, яка не відповідає дійсності, а саме, в своєму листі № 16038/5/99-99-17-02-16 від 06.09.2018 року (а.с. 20) не вказавши, що зазначена сума заборгованості є неузгодженою, а отже виходячи з положень п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення № 50-22/308 від 22 жовтня 2018 року грошова сума в розмірі 177 439,86 грн. не є податковим боргом.

На денеь вчинення адміністративного правопорушення, тобто 26.04.2018 року (дата здійснення внеску), ОСОБА_3 вже було оскаржено в судовому порядку вищевказані податкові повідомлення-рішення від 06.05.2016р. № 2312439-0000 на суму 86 142,04 грн. та податкове повідомлення-рішення від 08.06.2017 року №6940566-0000 на суму 91 297,82 грн., де загальна сума податкового боргу складала 177 439,86 грн.

Доводи адвоката ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в частині того, що інформація, яка містилась в інтегрованій системі органів ДФС на той час, та була надана Національному агентству з питань запобігання корупції, не може бути взята як доказ для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 212-15 КУпАП знайшли свого підтвердженні в ході розгляду справи, оскільки вони підтверджується копіями судових рішень по адміністративних справах № 804/5222/17 та відповідно № 804/5714/16 наданих до матеріалів справи (а.с. 76-82).

Так як діюче законодавство пов'язує обставину неприпустимості здійснення внесків на підтримку політичної партії фізичними та юридичними особами, із обставиною наявності саме непогашеного податкового боргу, а не неузгодженого податкового боргу, то на думку суду, підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.212-15 КУпАП, не вбачається.

Викладені обставини в сукупності свідчать про відсутність у ОСОБА_3 умислу на вчинення вказаного адміністративного правопорушення, що в свою чергу свідчить про відсутність суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 212-15 КУпАП, вимоги якої передбачають підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності - за порушення встановленого законом порядку надання внеску на підтримку політичної партії .

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Вина - це обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 212-15 КУпАП та виходячи з положень протоколу про адміністративне правопорушення № 50-22/308 від 22.10.2018 року об'єктивна сторона вчиненого ОСОБА_3 правопорушення полягає у порушення встановленого порядку надання внеску на підтримку політичної партії, оскільки на момент надання внеску 26.04.2018 року він мав податковий борг в розмірі 177 439,86 грн . Однак вказана обставина спростовуються копіями судових рішень по адміністративних справах № 804/5222/17 та відповідно № 804/5714/16 наданих до матеріалів справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та листом Державної фіскальної служби України № 16038/5/99-99-17-02-16 від 06.09.2018 року нічим іншим його вина не підтверджується.

Отже, суд дійшов висновку, що фактично в діях ОСОБА_3 відсутні об'єктивна та суб'єктивна сторони, оскільки в ході судового засідання його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення не знайшла свого підтвердження,адже пояснення адвоката ОСОБА_1нічим не спростовані, тому підстави для складення відносно ОСОБА_3 вказаного адміністративного протоколу були відсутні.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом . Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ст. б Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж, розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.1 ч.1ст. 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки у діяннях притягуваної особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-15 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7 , 9 , 10 , 212-15, 245 , 247 , 251 , 252 , 280 , 283 , 284 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-15 КУпАП відносно ОСОБА_2 , закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, який виніс постанову.

Суддя М.В. Бутенко