Ухвала

від 22.02.2019 по справі 610/533/19

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 610/533/19

Провадження № 1-кс/610/282/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2019 року Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , ст. слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ст. слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120192201900000210 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

22.02.2019 року до суду надійшло клопотання ст.слідчого, погоджене з прокурором про накладення арешту на наступне майно: спиляні стовбури дерев об`ємом 3,5300 куб. метри, трактор «Беларусь» д.н.з. НОМЕР_1 , причеп д.н.з. НОМЕР_2 , бензопилу «Stihl», бензопилу «Saber», дві полімерні каністри, вилучені 21.02.2019 в захисній лісосмузі, яка знаходиться неподалік від вулиці Молодіжна в с. Нова Гусарівка Балаклійського району Харківській області.

Як підставу клопотання зазначено, що 21.02.2019 надійшла заява ОСОБА_4 про те, шо поблизу с. Нова Гусарівка здійснюється незаконна вирубка, під час перевірки встановлено, що працівники ФГ "Соломія -Агро" здійснюють вирубку дерев на ділянці землі, яка перебуває в оренді зазначеного підприємства і не є власністю Ново Гусарівської сільської ради та не відноситься до території ДП "Балаклійський лісгосп".

Відомості за вказаними матеріалами 21.02.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120192201900000210 та розпочато кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.

В ході огляду місця події від 21.02.2019, який було проведено в захисній лісосмузі, яка знаходиться неподалік вулиці Молодіжної в с. Нова Гусарівка Балаклійського району Харківській області, виявлено пні спиляних дерев та спиляні стовбури дерев об`ємом 3,5300 куб. метри, трактор «Беларусь» д.н.з. НОМЕР_1 , причеп д.н.з. НОМЕР_2 , бензопила «Stihl», бензопила «Saber», дві полімерні каністри.

Вважають, що вилучені в ході огляду предмети використані як засоби та зняряддя злочину, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, є речовими доказами та можуть бути використані як доказ по справі, в зв"язку з чим просять накласти арешт.

Слідчий у судовому засіданні підтримав подане клопотання і просив його задовольнити.

Особа, у користуванні якої знаходиться майно в судове засідання не з`явився.

Оскільки відповідно до ч. 1ст. 172 КПК Українинеприбуття власника майна в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя розглядає клопотання за його відсутності.

Заслухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного.

21.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201922019000210 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2ст. 246 КК України, яке виявилось у наступному: 21.02.2019 до Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_4 про те, шо поблизу с. Нова Гусарівка здійснюється незаконна вирубка, під час перевірки встановлено, що працівники ФГ "Соломія -Агро" здійснюють вирубку дерев на ділянці землі, яка перебуває в оренді зазначеного підприємства і не є власністю НовоГусарівської сільської ради та не відноситься до території ДП "Балаклійський лісгосп".

Разом з тим,статтею 246 КК Українипередбачена кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Водночас, слідчим не наведено у клопотанні доказів, якими підтверджується факт незаконної порубки, якою заподіяно істотну шкоду.

Наявність пнів спиляних дерев та спиляні стовбури дерев об"ємом 3,5300 куб. метри, щодо яких вимагається арешт, не свідчить як про факт проведення незаконної порубки, так і про заподіяння такою порубкою значної шкоди. Окрім того, щодо арешту розпиляних частин стовбурів дерев, то в клопотанні взагалі не конкретизовано та не визначено індивідуальні характеристики дерева, вилученого 21.02.2019 року.

За інформацією Новогусарівської сільської ради Балаклійського району Харківської області № 107 від 21.02.2019 року полезахисна лісосмуга, яка розміщена біля контуру ріллі №12 земельні ділянки №93, 94, на балансі Новогусарівської сільської ради не перебуває.

Кримінальне правопорушення, яке розслідується в рамках даного кримінального провадження, за своєю правовою кваліфікацією не є корупційним злочином, пов"язаним з неправомірною вигодою чи незаконним збагаченням, що унеможливлює спеціальну конфіскацію.

До того ж, санкціястатті 246 ч. 2 КК Українине передбачає такого виду кримінального покарання, як конфіскація.

Крім того, спиляні стовбури дерев об`ємом 3,5300 куб. метри, трактор «Беларусь» д.н.з. НОМЕР_1 , причеп д.н.з. НОМЕР_2 , бензопила «Stihl», бензопила «Saber», а також дві полімерні каністри, які можуть бути визнані речами, що добуті злочинним шляхом, мають різний правовий режим та власників, відповідно до чого необхідно було конкретизувати в частині накладення арешту на майно, із вказівкою їх власників.

Таким чином, слід вважати, що звертаючись із клопотанням про арешт вказаного вище майна слідчий не дотримався вимог п. п. 1, 2 ч. 2ст. 171 КПК Українияк щодо зазначення правових підстав, з посиланням на докази вчинення кримінального правопорушення, передбаченогост. 246 КК України, у зв`язку з якими необхідно накласти арешт на майно, а також і в частині переліку майна, що підлягає арешту, із зазначенням відомостей про їх власників.

Саме факт вилучення під час огляду вище зазначеного майна, у розумінні слідчого та прокурора, свідчить про вчинення злочину заст. 246 КК України- незаконна порубка дерев. Підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, як вказав прокурор, є відсутність відповідних документів. Однак вказані відомості є недостатніми для того, щоб вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбаченест. 246 КК України.

Жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост. 246 КК України.

Відповідно до п. 7ст. 131 КПК Україниарешт майна є видом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 3статті 132 КПК Українипередбачено заборону застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. ч. 1 - 4ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цьогоКодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першоїстатті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З клопотання слідчого вбачається, що єдиною підставою для арешту тимчасово вилученого майна є наявність сумнівів у всіх відповідних документах на законність порубки деревини, проте ані слідчим, ані прокурором беззаперечно не встановлено недійсність документів, які б підтверджували законність порубки деревини та не доведено ризиків, визначених абзацом другим частини першоїст. 170 КПК України.

Отже, наданими доказами не підтверджується наявність для застосування заходів забезпечення кримінального провадження підстав, передбаченихст. 132 КПК України, а також, що предмети, які були тимчасово вилучені під час проведення огляду місця події, відповідають у даному кримінальному провадженні критеріям, визначеним уст. 98 КПК України.

В силуст.41 Конституції України, ст.1 протоколу №1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

Відповідно до п.2 ч.3ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить висновку за необхідне відмовити у задоволені клопотання у зв`язку з тим, що вказані у клопотанні обставини не є достатніми для арешту майна, оскільки необхідність арешту ґрунтується лише на припущеннях, слідчим та прокурором не доведено необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження, про який ідеться в клопотанні і що цей захід виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій належить майно, що є правові підстави для такого арешту, а також можливі наслідки здійснення арешту, а саме обмеження права власності, є розумними і співрозмірними із завданням кримінального провадження.

Згідно ч. 3ст. 173 КПК Українивідмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі тимчасово вилученого майна.

УХВАЛИВ:

Повністю відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя