Постанова

від 19.06.2007 по справі 351/13-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

351/13-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 червня 2007 р.                                                                                   № 351/13-06  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

ТзОВ “Слай-Ойл”

на постанову від 13.03.07 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 351/13-06 господарського суду Київської області

за позовомДочірнього підприємства “Райське джерело”

доТзОВ “Слай-Ойл”

простягнення 1676,13 грн.

У справі взяли участь представники

позивача: не з'явилися

відповідача: Горлач В.М., довір. б/н від 20.02.07

                                                  ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 06.11.2006 (суддя С. Наріжний), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.03.2007 (колегія суддів: Г. Мостова, О. Мамонтова, І.Фаловська) позовні вимоги про стягнення 1676 грн. 13 коп. задоволені з тих підстав, що заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності і допустимості доказів, ним не досліджений “Акт снятия оборудования у клиента”, неправильно встановлений факт передачі відповідачу в оренду кулера. Відповідач наполягає на тому, що кулер в оренду не отримував. Висновки суду суперечать умовам договору № 5097 від 16.08.2003 щодо порядку приймання товарів, та ст. 526 Цивільного кодексу України

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню   з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2003 між Дочірнім підприємством “Тівей Україна” та відповідачем було укладено договір                   № 5097 на поставку питної води та оренду устаткування. Назву ДП “Тівей Україна” власник змінив на ДП “Райське Джерело”.

На виконання умов договору 15.08.2003 відповідачу було надано в оренду кулер з орендною платою в розмірі 225 грн. за 3 місяці.

По розрахунку позивача за період з 01.11.2003 по 01.11.2005 за оренду устаткування відповідач повинен був заплатити 1676 грн. 13 коп. згідно виставлених йому рахунків, але на день розгляду справи в суді заборгованість існувала.

28 листопада 2005 року у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором у відповідача було зняте устаткування, що підтверджується актом на зняття обладнання з клієнта, підписаним представниками сторін.

Суд апеляційної інстанції встановив, що кулер у кількості 1 шт. по ціні 225 грн. позивач надав відповідачу в оренду відповідно додатку № 1 від 15.08.2003 до договору № 5097 від 06.08.2003. Також зазначив, що в рішенні суду першої інстанції повно відображені обставини, що мають суттєве значення для справи і погодився з існуванням заборгованості в розмірі 1676 грн. 14 коп.

За таких обставин доводи скаржника про недослідження судами обставин прийняття кулера в оренду та  повернення його позивачу 28 листопада 2005 року колегія суддів до уваги не приймає. Висновки судів грунтуються на досліджених в судовому засіданні документах.

Справа розглянута згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач відзиву на позов, заперечень, обгрунтованих своїми доказами, суду не надав, його представник в засідання обох судових інстанцій не з'явився.

Дослідження доказів у справі і встановлення обставин виходить за межі компетенції касаційної інстанції, наданої ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України. Якщо відповідач у встановленому порядку доведе (вирок суду), що додаток № 1 до договору від 15.08.2003 про отримання кулера в оренду та акт від 28.11.2005 про його повернення, підписані директором відповідача В. Оніщенко, сфальсифіковані, справа може бути переглянута за нововиявленими обставинами.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових актів.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ “Слай-ойл” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 у справі № 351/13-06 –без змін

Головуючий, суддя                                                          В. Овечкін

Судді:                                                                                 Є. Чернов

                                                                                            В. Цвігун