Ухвала

від 19.02.2019 по справі 120/4771/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Вінниця

19 лютого 2019 р. Справа № 120/4771/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом:

ОСОБА_1

до Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з позовом у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення 20 сесії 23 скликання Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 29 грудня 2001 року про часткові зміни у рішеннях сесії сільської ради в частині 1. Внести часткові зміни до рішення сесії сільської ради 15/23 скл. Від 29.12.2000 року у пункті площі земельних ділянок переданих у приватну власність та внести зміни до земельно- кадастрових документів у відповідності до фактичних розмірів визначених в натурі.

- скасувати рішення Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 29 грудня 2001 року про часткові зміни у рішеннях сесії сільської ради в частині 1. Внести часткові зміни до рішення сесії сільської ради 15/23 скл. Від 29.12.2000 року у пункті площі земельних ділянок переданих у приватну власність та внести зміни до земельно-кадастрових документів у відповідності до фактичних розмірів визначених в натурі. та 2. Видати Державні акти на право приватної власності земельної ділянки в розмірі фактичного землеволодіння громадянам:

1. ОСОБА_6 0,27 га АДРЕСА_1

2. ОСОБА_4 0,35 га АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 29.12.2018 позовну заяву залишено без руху.

10.01.2019 недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що позивач вважає протиправним рішення 20 сесії 23 скликання Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 29.12.2001 року про відчуження земельної ділянки в розмірі 0,19 га, оскільки вказане рішення прийнято на підставі заяви, яка була підроблена, тобто підписана не батьком позивача. Вказані обставини стали причиною звернення до суд з даним позовом, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати зазначене рішення відповідача в частині.

В судовому засіданні 19.02.2019 судом поставлено на розгляд питання про закриття провадження у даній справі.

З огляду на вказане, суд зазначає наступне.

Предметом розгляду даної справи є вимоги визнати протиправним рішення 20 сесії 23 скликання Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 29 грудня 2001 року про часткові зміни у рішеннях сесії сільської ради в частині 1. Внести часткові зміни до рішення сесії сільської ради 15/23 скл. Від 29.12.2000 року у пункті площі земельних ділянок переданих у приватну власність та внести зміни до земельно- кадастрових документів у відповідності до фактичних розмірів визначених в натурі. та вимога про скасувати рішення Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області від 29 грудня 2001 року про часткові зміни у рішеннях сесії сільської ради в частині 1. Внести часткові зміни до рішення сесії сільської ради 15/23 скл. Від 29.12.2000 року у пункті площі земельних ділянок переданих у приватну власність та внести зміни до земельно-кадастрових документів у відповідності до фактичних розмірів визначених в натурі. та 2. Видати Державні акти на право приватної власності земельної ділянки в розмірі фактичного землеволодіння громадянам:

1. ОСОБА_6 0,27 га АДРЕСА_1

2. ОСОБА_4 0,35 га АДРЕСА_2 .

Вважаючи таке рішення органу місцевого самоврядування протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо підсудності даного спору адміністративному суду, суд виходив з наступного.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно - правових відносин. Публічно - правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві.

Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин.

Суд зазначає, що публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку, спір виник щодо земельної ділянки на яку вже оформлено право власності.

Згідно зі статтями 13, 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватно - правових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Суд, вирішуючи спір, має з'ясувати чи є він приватно - правовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

З огляду на зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин та з'ясованих обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір, що виникає із визначення права на земельну ділянку, яке підлягає врегулюванню на підставі норм Цивільного кодексу України, а відтак підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Позиція суду узгоджена з позицією Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року справа № 750/3322/17(провадження № 14-110цс18), в постановах Верховного суду України від 11 листопада 2014 року №21-493а14, від 16 грудня 2014 року №21-544а14, від 09 грудня 2014 року №21-308а14, від 25 листопада 2015 року (справа № 339/113/14-а) та 11 жовтня 2016 року (справа № 21-2158а16).

Згідно частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що предметом адміністративного позову може бути визнання неправомірними лише тих рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача у сфері саме публічно-правових відносин.

Окрім вище зазначеного, суд звертає увагу на те, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що спір, з метою вирішення якого позивач звернувся до суду, виник у зв'язку із встановлення права власності.

Тобто, даний позов спрямований на захист прав у сфері цивільно-правових, а не публічно-правових відносинах, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства. А тому, позивач має право звернутись з цим позовом до Липовецького районного суду Вінницької області.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, роз'яснивши позивачеві право на звернення з позовом до суду цивільної юрисдикції.

Керуючись статтями 238, 239, 295 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна Суддя:

Секретар: