Рішення

від 15.02.2019 по справі 320/5327/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року м.Київ справа № 320/5327/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс-3" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс-3" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 31.08.2018 №139585-52.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання по справі на 06.12.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив про те, що Броварською ОДПІ Київської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Онікс-3 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 130417,00 грн., з яких 104333,00 грн. - податкове зобов'язання та 26084,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем у судовому порядку.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 у справі №810/5312/13-а було задоволено вимоги ТОВ Онікс-3 та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 у справі №810/5312/13-а та відмовлено у задоволенні позовних вимог. Враховуючи те, що ТОВ Онікс-3 добровільно не здійснило оплату податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2013 №0002722203, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято податкову вимогу від 31.08.2018 №139585-52 про сплату податкового боргу у розмірі 130419,00 грн.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття спірної податкової вимоги, оскільки вона була прийнята після спливу 1095 календарних днів, протягом яких в силу вимог ст.102 Податкового кодексу України, може бути стягнутий податковий борг.

Так, на думку позивача, кінцевою датою строку стягнення податкового боргу є 24.03.2017, а тому прийняття відповідачем 31.08.2018 податкової вимоги №139585-52 не відповідає вимогам чинного законодавства. У зв'язку з цим, позивач вважає, що спірна вимога підлягає скасуванню. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що 31.08.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято податкову вимогу №139585-52 про стягнення суми узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 130419,00 грн., яка виникла у зв'язку із поновленням в обліковій картці донарахованих контролюючим органом сум за постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 в адміністративній справі №810/5312/13-а. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що спірна податкова вимога була прийнята правомірно та обґрунтовано.

Присутні у судовому засіданні 06.12.2018 представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити. Присутній у судовому засіданні 06.12.2018 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову. 06.12.2018 представник позивача подав клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Присутній у судовому засіданні 06.12.2018 представник відповідача проти вказаного клопотання не заперечував.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи клопотання представника позивача, протокольною ухвалою суду від 06.12.2018 року було постановлено здійснити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Онікс-3 (ідентифікаційний код 31689074, місце знаходження: 07423, Київська обл., Броварський р-н., с.Семиполки, вул.Київське шосе, буд.233) 18.10.2001 зареєстроване як юридична особа, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30-32).

Судом встановлено, що Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 130417,00 грн., з яких сума за основним платежем складає 104333,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26084,00 грн. (а.с.8-9).

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 у справі №810/5312/13-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002722203 від 24.05.2013, видане Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів України у Київській області (а.с.10-18).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс-3" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 р. скасовано.

Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю "Онікс-3" відмовлено (а.с.19-25).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 10.04.2014 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс-3" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено (а.с.26).

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкову вимогу №139585-52, відповідно до якої станом на 30.08.2018 сума податкового боргу позивача з податку на додану вартість становить 130419,00 грн., у т.ч. 104335,00 грн. - основний платіж та 26084,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.27).

Вказана податкова вимога була отримана позивачем 27.09.2018, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення з відміткою про вручення (а.с.58).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаної податкової вимоги, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД.

Згідно з пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Абзацами 1-2 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що спірна податкова вимога була прийнята поза межами строку, передбаченого Податковим кодексом України, для стягнення з платника податків податкового боргу.

В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що спірна податкова вимога була прийнята після поновлення в обліковій картці платника збільшеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 130419,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 №000272203, обґрунтованість якого підтверджена судовим рішенням.

Як зазначено вище, Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 130417,00 грн., з яких сума за основним платежем складає 104333,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26084,00 грн. (а.с.8-9).

Київський апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.03.2014 у справі №810/5312/13-а, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, визнав правомірним прийняття контролюючим органом вказаного податкового повідомлення-рішення. Відповідно до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинна на момент ухвалення Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 13.03.2014 у справі №810/5312/13-а) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Відтак, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі №810/5312/13-а, ухвалена за результатами судового розгляду справи у відкритому судовому засіданні, набрала законної сили 13.03.2014.

Відповідно до абз.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.56.13 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про те, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 130417,00 грн., визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203, з дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі №810/5312/13-а, тобто з 13.03.2014, є узгодженим.

В свою чергу десятиденний строк, передбачений п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, для самостійного погашення позивачем відповідного грошового зобов'язання розпочався 14.03.2014. Останнім днем сплати узгодженого грошового зобов'язання в даному випадку є 24.03.2014 , з урахуванням того, що десятий день припав на вихідний день, неділю 23.03.2014.

Відповідно до абз.1 п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна станом на 23.03.2014) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом , а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна станом на 23.03.2014) у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, днем виникнення податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість на суму 130417,00 грн., визначеним на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203, є наступний за останнім днем сплати узгодженого грошового зобов'язання день, тобто 25.03.2014 року.

Таким чином, з урахуванням вимог п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган мав право стягнути спірний податковий борг протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, тобто до 25.03.2017 року.

Як вбачається з інтегрованої картки ТОВ Онікс-3 з податку на додану вартість за період з 31.12.2012 по 31.08.2018, відповідачем 08.08.2018 на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі №810/5312/13-а було збільшено суму боргу в інтегрованій картці платника з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203 на загальну суму 130419,00 грн., з яких податкове зобов'язання на суму 104335,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 26084,00 грн. (а.с.71).

Отже, матеріали справи свідчать, що податкова вимога №139585-52 була прийнята Головним управлінням ДФС у Київській області лише 31.08.2018 , тобто з пропуском 1095-денного строку, передбаченого для стягнення податкового боргу платника податків, що на думку суду, суперечить вимогам Податкового кодексу України та свідчить про протиправність прийняття відповідачем спірної податкової вимоги поза межами строку, передбаченого п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сума основного платежу, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 24.05.2013 №0002722203 становить 104333,00 грн., в той час як контролюючим органом в інтегрованій картці платника збільшено суму податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203 на суму 104335,00 грн., а відповідно, загальна сума грошового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 26084,00 грн., визначена у податковому повідомленні-рішенні від 24.05.2013 №0002722203 становить 130417,00 грн., в той час як в інтегрованій картці платника вона збільшена на суму 130419,00 грн., що не відповідає даним, зазначеним в податковому повідомленні-рішенні від 24.05.2013 №0002722203.

Правомірності збільшення суми податкового зобов'язання, тобто основного платежу за податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2013 №0002722203, відповідачем не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження дотримання ним вимог чинного законодавства під час прийняття спірної податкової вимоги, у той час як матеріали справи свідчать про те, що збільшення 08.08.2018 року податкового боргу в інтегрованій картці платника з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203 та прийняття 31.08.2018 спірної податкової вимоги №139585-52 були здійснені відповідачем з пропуском строку, передбаченого для стягнення податкового боргу контролюючим органом, а тому суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати спірну податкову вимогу.

При цьому суд зауважує, що відповідачем не надано пояснень щодо правомірності збільшення суми податкового боргу, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.05.2013 №0002722203, в інтегрованій картці платника саме 08.08.2018, у той час як строк стягнення податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням сплив 24.03.2017 року.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1956,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.10.2018 №242, оригінал якого міститься в матеріалах справи (а.с.2).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області становить 1956,29 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Київській області від 31.08.2018 №139585-52.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Онікс-3 (ідентифікаційний код 31689074, місце знаходження: 07423, Київська обл., Броварський р-н., с.Семиполки, вул.Київське шосе, буд.233) судовий збір у сумі 1956,29 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 29 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 15.02.2019.

Суддя Кушнова А.О.