Рішення
від 07.02.2019 по справі 0840/2794/18
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 лютого 2019 року 18:32Справа № 0840/2794/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача: Железняка О.В.

відповідача: Міщенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-МАШ-ТОРГ

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (далі - позивач або ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 05.06.2018 № №0007661414, 0007671414, 0007681414 та 0007691414.

Ухвалою суду від 16.07.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.08.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 11.09.2018.

Ухвалою суду від 11.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 16.10.2018.

16.10.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.11.2018.

08.11.2018 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 08.11.2018.

08.11.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.12.2018.

04.12.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.12.2018.

Ухвалою суду від 10.12.2018 провадження у справі зупинено до 07.02.2019.

Ухвалою суду від 07.02.2018 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові та відповіді на відзив. Зокрема зазначив, що висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки ґрунтуються на припущеннях перевіряючих щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП , ТОВ ЛАЙТВУД , ТОВ САНБРІЗ , ТОВ АЛЬФАЛИМИТЕД , ТОВ СКЛ ОІЛ , ТОВ КИЇВСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ , ТОВ ЛЕКСИМГРУП з поставки пального внаслідок того, що товарна продукція не транспортувалась на адресу позивача. Однак, для підтвердження реальності здійснення господарських операцій та їх відображення в бухгалтерському обліку підприємства, позивачем надано всі можливі та наявні документи до перевірки, з яких правочини з визначеними додатками, на підставі яких виникли права та обов'язки між сторонами (договори та специфікації, додаткові угоди та договори до них), інші первинні документи бухгалтерського обліку, такі як товаросупровідні (товарно-транспортні накладні) та видаткові документи (видаткові накладні), документи, які підтверджують розрахунки між сторонами (рахунки до сплати, платіжні доручення, корінці від касових ордерів), документи про якість товарів (сертифікати), а також документи, які підтверджують відображення операцій в бухгалтерському обліку (картки рахунків, тощо) та реєстрацію податкових зобов'язань (податкові накладні). Зазначені документи підтверджують факт здійснення господарської операції в розумінні ст. 1 та 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та повною мірою визначають обсяг прав та обов'язків сторін в частині оплати, поставки та її умов, товару, кількість, строків. Крім того зазначає, що чинне законодавство України не ставить у залежність визнання факту здійснення господарської операції від результату визнання чи підтвердження факту транспортування товару. Таким чином, товарно-транспортні накладні, крім як документ, який підтверджує витрати транспортувальника на перевезення, не може свідчить ні про що інше. Разом з цим, відсутність матеріально-технічної бази не позбавляє контрагента правоздатності та дієздатності та не може свідчити про невиконання ним договірних зобов'язань. Беручи до уваги вищенаведене, висновки податкового органу про нереальність вчинення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами є протиправними, у зв'язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 26981 від 29.08.2018), відповідно до якого вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема зазначила, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП , ТОВ ЛАЙТВУД , ТОВ САНБРІЗ , ТОВ АЛЬФАЛИМИТЕД , ТОВ СКЛ ОІЛ , ТОВ КИЇВСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ , ТОВ ЛЕКСИМГРУП та відсутність фактичного придбання товарно-матеріальних цінностей від зазначених контрагентів. Разом з цим, позивачем фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з оприбуткування ТМЦ та складено первинні документи по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами-постачальниками всупереч Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція, як певна подія, у визначенні абз. 5 п. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсних рух певного активу. В деяких випадках перевіркою не встановлено походження придбаних ПММ. До перевірки не надано заявок покупця із зазначенням адреси поставки, не зазначено конкретної адреси зберігання ПММ, у зв'язку із чим неможливо визначити місце зберігання та належність даної адреси контрагенту-постачальнику, не можливо встановити виконання зобов'язання з постачання товару повністю. Між іншого, відповідач в акті перевірки робить посилання на наявні кримінальні провадження, в яких фігурантами виступають контрагенти-постачальника позивача. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

У судовому засіданні 07.02.2019, на підставі ст. 250 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (код ЄДРПОУ 38143613) зареєстроване 28.02.2012 як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за №1 269 102 0000 040809, та знаходиться за адресою: 71101, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Кабельників, буд.138 А. Видами діяльності позивача, зокрема є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (т. 1 а.с.30-33).

З 13.06.2012 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200112065 НБ № 484347 (т. 1 а.с.35).

У період з 18.04.2018 по 26.04.2018, на підставі наказу від 13.04.2018 № 1132, направлень від 16.04.2018 № № 868, 869, 870, у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (код ЄДРПОУ 38143613) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2017 рік та податку на додану вартість за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року при здійснені фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (код ЄДРПОУ 41053567) у жовтні 2017 року, з ТОВ ЛАЙТВУД (код ЄДРПОУ 41231332) у серпні, вересні, грудні 2017 року, з ТОВ САНБРІЗ (код ЄДРПОУ 41231285) у червні, липні, у жовтні 2017 року, з ТОВ АЛЬФАЛИМИТЕД (код ЄДРПОУ 40533156) у жовтні 2017 року, з ТОВ СКЛ ОІЛ (код ЄДРПОУ 40369765) у квітні 2017 року, з ТОВ КИЇВСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 40034716) у березні, квітні 2017 року, з ТОВ ЛЕКСИМГРУП (код ЄДРПОУ 41240829) у листопаді 2017 року в т.ч. в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг), за результатам якої складено Акт №269/08-01-14-14/38143613 від 05.05.2018 (т.1 а.с.47-74).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ вимог:

п. 44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 3974 грн. за 2017 рік;

пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5. ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 720498,00 грн. в т.ч. за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2017 року;

п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 та ст. 44 підр. 2 роз. XX, пп. 198.1, п. 198.3. ст. 198, п. 200.1. ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ безпідставно завищено податковий кредит згідно податкової декларації за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2017 року у сумі 434769,00 грн.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою встановлено здійснення позивачем безпідставного документального оформлення нереальних господарських операцій з оприбуткування ТМЦ та надані податкові накладні по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП , ТОВ ЛАЙТВУД , ТОВ САНБРІЗ , ТОВ АЛЬФАЛИМИТЕД , ТОВ СКЛ ОІЛ , ТОВ КИЇВСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ , ТОВ ЛЕКСИМГРУП складені всупереч норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, вимог Положення № 88, оскільки відсутній факт формування відповідного активу як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в основі якої повинен бути здійснений рух певного активу.

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки №269/08-01-14-14/38143613 від 05.05.2018, позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області подані письмові заперечення до акту від 17.05.2018 за №228/18 (т.1 а.с.80-84), на які листом від 31.05.2018 №15814/10/08-01-14-14, надано відповідь, що висновки акту перевірки №269/08-01-14-14/38143613 від 05.05.2018 залишені без змін (т. 1 а.с.86-95).

На підставі Акту перевірки 269/08-01-14-14/38143613 від 05.05.2018, ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті податкове повідомлення-рішення від 05.06.2018:

№ 0007671414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 4967,50 грн. у т.ч.: за податковими зобов'язаннями 3974,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 993,50 грн. (т.1 а.с.98);

№0007661414, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 1093197,50 грн., у т.ч.: за податковими зобов'язаннями 874558,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 218639,50 грн. (т.1 а.с.97);

№0007681414, яким зменшено розмір від'ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 4361,00 грн. (т.1 а.с.99);

№ 0007691414, яким зменшено суму податкового зобов'язання у розмірі 495705,00 грн. для цілей розділу V Податкового кодексу України та суму податкового кредиту у розмірі 434769,00 грн. за платежем: податок на додану вартість (т.1 а.с.100).

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв'язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом встановлено, що між ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (Постачальник) та ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Покупець) укладено Договір поставки товару №39-1/1017 від 02.10.2017 щодо товару, найменування, кількість, вартість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП поставлено на адресу позивача дошки обрізні з хвойних порід 120*25*6000мм - 3,700 м3 та брус 50*50*6000мм - 1,065 м3 на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - доставка), з оплатою по факту поставки 100 % та з метою використання у власній господарській діяльності (будівництво).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки товару №39-1/1017 від 02.10.2017, специфікація №1 від 02.10.2018, рахунок на оплату № 92 від 03.10.2017; товарно-транспортна накладна №92 від 03.10.2017, видаткова накладна № 92 від 03.10.2017, податкова накладна № 54 від 03.10.2017, зареєстровано у ЄРПН за №9216616009 від 18.10.2017, Картки рахунків бухгалтерського обліку № 201 за 03.10.2017-31.12.2017 та № 631 за 03.10.2017-31.10.2017 (т.1 а.с.102-111).

Розрахунки між сторонами проводились у готівковій формі та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за зазначеним правочином, про що свідчать квитанції до прибутково-касових ордерів №56 від 07.10.2017, №59 від 21.10.2017, № 64 від 28.10.2017.

Між ТОВ ЛАЙТВУД (Постачальник) та ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 32/0817 від 22.08.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем придбано товар (бензин А-92 - 54 445,62 л. та дизельне паливо - 104 622,82 л.) на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - доставка), за умови зберігання товару постачальником до моменту поставки, з оплатою по факту поставки 100 % та з метою подальшої реалізації (продажу/поставки).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів № 32/0817 від 22.08.2017, специфікації № 1 від 22.08.2017, № 2 від 29.08.2017, № 3 від 12.09.2017, № 4 від 26.09.2017, № 5 від 26.12.2017, рахунки на оплату № 712 від 28.08.2017, № 768 від 31.08.2017, № 792 від 14.09.2017, № 843 від 28.09.2017, № 081 від 31.12.2017, сертифікати відповідності №UА1.145.0003693-17, №UА1.145.0000547-17, №UА1.094.0036415-16; видаткові накладні № 712 від 28.08.2017, № 768 від 31.08.2017, № 792 від 14.09.2017, №843 від 28.09.2017, № 081 від 31.12.2017; податкові накладні № 42 від 28.08.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9175476538 від 31.08.2017, № 88 від 31.08.2017, зареєстровано у ЄРПН за№ 9186513818 від 13.09.2018, №9 від 14.09.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9197986937 від 27.09.2017, №10 від 28.09.2017, зареєстровано у ЄРПН за №9212062737 від 12.10.2017, № 3 від 31.12.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9294767870 від 15.01.2018; картки рахунків бухгалтерського обліку № 281 за 01.04.2017-26.06.2018 та за 01.04.2017-18.04.2017 та № 631 за 01.08.2017-23.06.2018 (т.1 а.с.112-164).

Товарно-транспортні накладні надаються у складі документів по операціям з покупцями, оскільки ТОВ ЛАЙТВУД , здійснювало відвантаження (з умовами доставки і самовивозу) товару контрагентам-покупцям позивача: ТОВ ДОРСС - 8 691 л. бензин А-92; ФОП ОСОБА_4 - 11 950 л. дизельне паливо; ТОВ ВК БУДВОДОКАНАЛ -7 840 л. дизельного палива; ТОВ СЛАВУТСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ СКЛАД - 3 010 л. бензин А-92; ТОВ РОЗУМІВСЬКА АГРО - 14 025 л. дизельне паливо; ТОВ ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ - 14 025 л. дизельне паливо.

Між ТОВ САНБРІЗ (Постачальник) та ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 23-1/0617 від 22.06.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем придбано товар- дизельне паливо - 74 911,98 л., на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - доставка), за умовою зберігання товару постачальником до моменту поставки, з оплатою по факту поставки 100 % та з метою подальшої реалізації (продажу/поставки).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів №23-1/0617 від 22.06.2017, специфікації № 1 від 22.06.2017, № 2 від 12.07.2017, № 3 від 26.07.2017, №4 від 16.10.2017; рахунки на оплату № 29/06/1 від 29.06.2017, № 29/06/2 від 29.06.2017, №14/07 від 14.07.2017, № 31/07 від 31.07.2017, № 17/10 від 17.10.2017; сертифікат відповідності №UА1.190.0040467-16; видаткові накладні № 29/06/1 від 29.06.2017, № 29/06/2 від 29.06.2017, № 14/07 від 14.07.2017, № 31/07 від 31.07.2017, № 17/10 від 17.10.2017; податкові накладні № 10 від 29.06.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9133824227 від 12.07.2017, № 11 від 29.06.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9135406572 від 13.07.2017, №2 від 14.07.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9147151479 від 27.07.2017, №4 від 31.07.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9156891604 від 08.08.2017, № 3 від 17.10.2017, зареєстровано у ЄРПН № 9225682715 від 30.10.2017; картки рахунків бухгалтерського обліку № 281 за 01.04.2017-18.04.2018 та № 631 за 02.03.2017-26.06.2018 (т.1 а.с.165-219).

Товарно-транспортні накладні надаються у складі документів по операціям з покупцями, оскільки ТОВ САНБРІЗ здійснювало відвантаження (з умовами доставки і самовивозу) товару контрагентам-покупцям позивача - ПП ГНПД - 9 580 л. дизельне паливо; ТОВ АЛЬФА СЕК'ЮРІТІ -3 600 л. дизельне паливо.

Розрахунки між сторонами проводились двома способами: у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагента та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за зазначеним правочином, про що свідчать платіжні доручення №1219 від 13.07.2017, № 1223 від 14.07.2017, № 1227 від 19.07.2017, № 1240 від 28.07.2017, № 1225 від 16.08.2017, № 1272 від 21.08.2017, № 1423 від 02.11.2017, № 966 від 05.12.2017, № 990 від 14.12.2017, № 991 від 14.12.2017, № 998 від 15.12.2017, № 997 від 18.12.2017 та у готівковій формі, про що свідчать квитанції до прибутково-касових ордерів № 47 від 03.07.2017, № 48 від 04.07.2017, № 49 від 05.07.2017, № 50 від 06.07.2017, № 51 від 07.07.2017, № 52 від 10.07.2017, № 53 від 11.07.2017, № 54 від 12.07.2017, № 55 від 13.07.2017, № 56 від 14.07.2017, № 57 від 17.07.2017, № 58 від 18.07.2017, № -59 від 19.07.2017, № 61 від 24.07.2017, № 97 від 11.12.2017, № 98 від 12.07.2017, № 99 від 13.12.2017, № 100 від 14.12.2017, № 101 від 15.12.2017, № 102 від 18.12.2017, № 103 від 19.12.2017, № 104 від 20.12.2017, № 105 від 21.12.2017, № 106 від 22.12.2017, № 107 від 25.12.2017, № 108 від 26.12.2017, № 109 від 27.12.2017, № 110 від 28.12.2017, №111 від 29.12.2017, № 1 від 03.01.2018, № 2 від 04.01.2018, № 3 від 05.01.2018, № 4 від 09.01.2018, № 5 від 10.01.2018, № 6 від 11.01.2018, № 7 від 12.01.2018, № 9 від 15.01.2018, № 10 від 16.01.2018, № 11 від 17.01.2018, № 12 від 18.01.2018, № 13 від 19.01.2018, № 14 від 22.01.2018, № 15 від 23.01.2018, № 16 від 24.01.2018, № 17 від 25.01.2018, № 18 від 26.01.2018, № 19 від 29.01.2018, № 20 від 30.01.2018, № 21 від 31.01.2018, № 22 від 01.02.2018, № 23 від 02.02.2018, № 24 від 05.02.2018, № 25 від 06.02.2018, № 26 від 07.02.2018, № 27 від 08.02.2018, № 28 від 09.02.2018, № 30 від 12.02.2018, № 31 від 13.02.2018, № 32 від 14.02.2018, № 33 від 15.02.2018, № 34 від 16.02.2018, № 35 від 19.02.2018, № 36 від 20.02.2018, № 37 від 21.02.2018, № 38 від 22.02.2018, № 39 від 23.02.2018, № 41 від 26.02.2018, № 42 від 27.02.2018, № 43 від 28.02.2018, № 44 від 01.03.2018, № 45 від 02.03.2018, № 46 від 15.03.2018, № 47 від 16.03.2018, № 48 від 19.03.2018, № 49 від 20.03.2018, № 50 від 21.03.2018, № 51 від 22.03.2018, № 52 від 23.03.2018, № 55 від 26.03.2018, № 56 від 27.03.2018, № 57 від 28.03.2018, № 58 від 29.03.2018, № 59 від 30.03.2018, № 60 від 02.04.2018, № 61 від 03.04.2018, № 62 від 04.04.2018, № 63 від 05.04.2018, № 64 від 06.04.2018, № 65 від 10.04.2018, № 66 від 11.04.2018, № 67 від 12.04.2018, № 68 від 13.04.2018, № 69 від 16.04.2018, № 70 від 17.04.2018, № 71 від 18.04.2018, № 72 від 19.04.2018, № 73 від 20.04.2018.

Між ТОВ АЛЬФАЛИМИТЕД (Постачальник) та ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Покупець) укладено Договір поставки ПММ №43/1017 від 10.10.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем придбано бензин А-95 - 7 344,468 та бензин А-92 - 17 000 л.) на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 -доставка), за умови зберігання товару постачальником до моменту поставки, з оплатою по факту поставки 100 % та з метою подальшої реалізації (продажу/поставки).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки ПММ № 43/1017 від 10.10.2017; специфікація № 1 від 10.10.2017; рахунок на оплату № 0001010/1 від 10.10.2017; сертифікати відповідності №UА1.035.0040745-16, № UА1.035.0040746-16; видаткова накладна № 0001210/1 від 12.10.2017; податкова накладна № 5501 від 12.10.2017, зареєстрована у ЄРПН за №9219997387 від 23.10.2017; картки рахунків бухгалтерського обліку № 281 за 01.10.2017-26.06.2018 та № 631 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.1 а.с.220-231).

Розрахунок між сторонами не проведено, обліковується заборгованість перед контрагентом.

Товарно-транспортні накладні відсутні, оскільки контрагенти-покупці позивача/ТОВ ДОРСС самостійно вивозили товар - 17 000 л. бензин А-92 від ТОВ АЛЬФАЛИМИТЕД .

Між ТОВ СКЛ ОІЛ (Постачальник) та ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 19-1/1/0417 від 26.04.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем придбано дизельне паливо - 15500 л. на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - доставка), з врахуванням зберігання товару постачальником до моменту поставки, з оплатою по факту поставки 100 % та з метою подальшої реалізації (продажу/поставки).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів № 19-1/1/0417 від 26.04.2017; специфікація № 1 від 26.04.2017; рахунок на оплату № 136 від 28.04.2017; сертифікат відповідності № UА1.185.0033511-18, видаткова накладна № 1562 від 28.04.2017; податкова накладна № 37 від 28.04.2017, зареєстрована у ЄРПН за № 9088984678 від 13,05.2017 та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 28.04.2017 до ПН № 37 від 28.04.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9090083246 від 15.05.2017; картки рахунків бухгалтерського обліку № 281 за 01.04.2017-26.06.2018 та №631 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.1 а.с.232-250, т.2 а.с.1-2).

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагента та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за зазначеним правочином, про що свідчать платіжні доручення № 1079 від 13.05.2017, № 1095 від 24.05.2017, № 1096 від 24.05.2017, № 1105 від 26.05.2017, № 1110 від 31.05.2017, № 1118 від 01.06.2017, № 1132 від 07.06.2017, №1136 від Г 08.06.2017, № 1138 від 12.06.2017.

Товарно-транспортні накладні надаються у складі документів по операціям з покупцями, оскільки ТОВ СКЛ ОІЛ здійснювало відвантаження (з умовами доставки) товару контрагентам-покупцям Позивача/ТОВ ВК БУДВОДОКАНАЛ - 15 500 л. дизельне паливо.

Між ТОВ КИЇВСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ (Постачальник) та ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № КВ-143 від 19.03.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в розрахункових документах (рахунках-фактури) та/чи відвантажувальних документах (видаткових накладних). Інший документ, як окрема специфікація не передбачений сторонами правочину та не є обов'язковим, в розумінні положень чинного національного законодавства.

Так, позивачем придбано дизельне паливо - 63 023,91 л. на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - доставка), за умови зберігання товару постачальником до моменту поставки, з оплатою 100 % передплата та з метою подальшої реалізації (продажу/поставки).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів № КВ-143 від 19.03.2017 та додаткова угода № 2 від 31.03.2017 до договору поставки нафтопродуктів № КВ-143 від 19.03.2017; рахунки на оплату № 2799 від 19.03.2017, № 2821 від 10.04.2017, № 2 від 25.04.2017; сертифікати відповідності № UА1.145.0000549-17, № UА1.145.0018276-16; видаткові накладні № 300 від 19.03.2017, № 302 від 21.03.2017, № 303 від 23.03.2017, № 334 від 27.03.2017, № 382 від 25.04.2017; податкові накладні № 23 від 19.03.2017, зареєстрована у ЄРПН за № 9049212437 від 27.03.2017, № 24 від 21.03.2017, зареєстрована у ЄРПН за № 9049212786 від 27.03.2017, № 25 від 23.03.2017, зареєстрована у ЄРПН за № 9049212594 від 27.03.2017, № 59 від 27.03.2017, зареєстрована у ЄРПН за № 9062188945 від 11.04.2017, № 35 від 25.04.2017, зареєстрована у ЄРПН за № 9078908926 від 29.04.2017, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 44 від 25.04.2017 до податкової накладної № 35 від 25.04.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9080870838 від 04.05.2017; картки рахунків бухгалтерського обліку № 281 за 01.03.2017-26.06.2018, за 01.03.2017-18.04.2018 та № 631 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.3-55).

Розрахунки між сторонами проводились двома способами: у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагента та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за зазначеним правочином, про що свідчать платіжні доручення № 997 від 27.03.2017, № 998 від 28.03.2017, № 1021 від 04.04.2017, № 1023 від 05.04.2017, № 1027 від 11,04.2017, № 1036 від 19.04.2017, № 1054 від 28.04.2017, № 1082 від 18.05.2017, № 1091 від 23.05.2017, № 1093 від 23.05.2017, № 1097 від 24.05.2017 та у готівковій формі, про що свідчать квитанції до прибутково-касових ордерів № 22 від 03.04.2017, № 23 від 06.04.2017, №24 від 07.04.2017, № 25 від 10.04.2017, № 26 від 12.04.2017, № 27 від 13.04.2017, №28 від 14.04.2017, № 29 від 18.04.2017, № 30 від 20.04.2017, № 31 від 21.04.2017, № 32 від 24.04.2017, № 33 від 25.04.2017, №34 від 26.04.2017, № 35 від 27.04.2017, № 36 від 10.05.2017, № 37 від 11.05.2017, № 38 від 12.05.2017, № 39 від 15.05.2017, № 40 від 16.05.2017, № 41 від 17.05.2017, № 42 від 19.05.2017, № 49 від 22.05.2017, № 44 від 25.05.2017, № 45 від 26.05.2017, № 46 від 29.05.2017, № 47 від 31.05.2017, № 48 від 01.06.2017, № 49 від 06.06.2017, № 50 від 07.06.2017, № 51 від 08.06.2017, № 52 від 09.06.2017 № 53 від 12.06.2017, № 54 від 18.09.2017, № 54 від 18.09.2017, № 55 від 19.09.2017, № 56 від 20.09.2017, № 57 від 21.09.2017, № 58 від 22.09.2017, № 59 від 23.09.2017, № 60 від 24.09.2017, № 61 від 25.09.2017, № 62 від 26.09.2017, № 63 від 27.09.2017, № 64 від 30.09.2017, № 65 від 01.10.2017, № 66 від 02.10.2017, № 67 від 03.10.2017, № 68 від 04.10.2017, № 69 від 05.10.2017, № 70 від 06.10.2017, № 71 від 07.10.2017, № 72 від 08.10.2017, № 73 від 09.10.2017, № 74 від 10.10.2017, № 75 від 11.10.2017, № 76 від 12.10.2017, № 77 від 13.10.2017, № 79 від 17.10.2017, № 80 від 18.10.2017, № 81 від19.10.2017, № 82 від 20.10.2017, № 83 від 23.10.2017, № 84 від 24.10.2017, № 85 від 25.10.2017, № 86 від 26.10.2017, № 87 від 27.10.2017, № 88 від 30.10.2017, № 89 від 31.10.2017, № 90 від 01.11.2017, № 91 від 02.11.2017, № 92 від 03.11.2017, № 93 від 06.11.2017, № 94 від 07.11.2017, № 95 від 08.11.2017, № 96 від 09.11.2017, № 97 від 10.11.2017, № 98 від 13.11.2017, № 99 від 14.11.2017, № 100 від 15.11.2017.

Товарно-транспортні накладні надаються у складі документів по операціям з покупцями, оскільки ТОВ КИЇВСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ здійснювало відвантаження (з умовами доставки і самовивозу) товару контрагентам-покупцям Позивача/ПП ГНПД - 1940 л. дизельне паливо; ТОВ ВК БУДВОДОКАНАЛ - 12 390 л. дизельне паливо; ФОП ОСОБА_4 - 5 420 л. дизельне паливо; ТОВ ЮГОС ПЛЮС - 4980 л. дизельне паливо.

Між ТОВ ЛЕКСИМГРУП (Постачальник) та ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 48-3/1117 від 21.11.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем придбано бензин А-92 - 24 900,4 л.) на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - доставка), за умови зберігання товару постачальником до моменту реалізації (продажу/поставки).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів № 48-3/1117 від 21.11.2017 специфікація № 1 від 21.11.2017; рахунок на оплату № 141 від 29.11.2017; сертифікат відповідності № UА1. 145.0000547-17; видаткова накладна № 141 від 29.11.2017; податкова накладна № 23 від 29.11.2017, зареєстрована у ЄРПН за № 9266690931 від 29.11.2017; картки рахунків бухгалтерського обліку № 281 за 01.03.2017-26.06.2018 та № 631 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.56-68).

Товарно-транспортні накладні не виписувались, відвантаження не відбувалось, оскільки придбаний товар зберігався у постачальника до моменту реалізації.

Суд зауважує, що всі первинні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, розрахункові документи, банківські виписки, тощо) були надані до перевірки та відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні стосовно їх змісту. Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, відтак, належно підтверджують здійснення господарської операції.

Отже, доводи відповідача стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентам є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Придбані ПММ у контрагентів-постачальників ТОВ ЛАЙТВУД , ТОВ САНБРІЗ , ТОВ АЛЬФАЛИМИТЕД , ТОВ СКЛ ОІЛ , ТОВ КИЇВСЬКА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ , ТОВ ЛЕКСИМГРУП в подальшому були реалізовані позивачем контрагентам-покупцям: ТОВ ДОРСС , ТОВ СЛАВУТСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ СКЛАД , ПП ГРУПА НАУКОВО-ПРОМИСЛОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ , ТОВ АЛЬФА СЕК'ЮРІТІ , ТОВ ВК БУДВОДОКАНАЛ , ФОП ОСОБА_4, ТОВ ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ , ТОВ РОЗУМІВСЬКЕ АГРО , ТОВ ЮГОС ПЛЮС .

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ТОВ ДОРСС (Покупець) укладено Договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 02/0118 від 05.01.2018, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано бензин А-92 - 20 571 л. та 140 кг.) на умовах поставки (ЕХW Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 02/0118 від 05.01.2018; специфікації № 1 від 05.01.2018, № 2 від 12.01,2018, № 3 від 16.01.2018, № 4 від 03.04.2018; рахунки на оплату № 1 від 10.01.2018, № 2 від 12.01.2018, № 9 від 30.01.2018, № 10 від 31.01.2018, № 28 від 10.04.2018; видаткові накладні № 3 від 10.01.2018, № 4 від 12.01.2018, № 9 від 30.01.2018, № 10 від 31.01.2018, № 30 від 10.04.2018; податкові накладні № 2 від 10.01.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9004375947 від 23.01.2018, № 4 від 12.01.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9004376460 від 23.01.2018, № 9 від 30,01.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9021437919 від 14.02.2018, № 10 від 31.01.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9022259240 від 15.02.2018, № 41 від 10.04.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9067198525 від 13.04.2018; картка рахунку бухгалтерського обліку № 361 за 01.03.2018-26.06.2018 (т.2 а.с.69-92).

Розрахунки за поставлений товар здійснені, відповідно до звіту про дебетові та кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 01.01.2018 по 31.03.2018.

Товарно-транспортні накладні не виписувались, здійснювався самовивіз від контрагентів- постачальників позивача/ТОВ ЛАЙТВУД - 8 691 л. бензин А-92; ТОВ АЛЬФАЛИМИТЕД - 17 000 л. бензин А-92.

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ТОВ СЛАВУТСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ СКЛАД (Покупець) укладено Договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 10/0418 від 03.04.2018, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано бензин А-92 - 3 010 л. на умовах поставки (ЕХW Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 10/0418 від 03.04.2018; специфікація № 1 від 03.04.2018; рахунок на оплату № 27 від 10.04.2018; видаткова накладна № 29 від 10.04.2018, податкова накладна № 40 від 10.04.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9067232841 від 13.04.2018; картка рахунку бухгалтерського обліку № 361 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.93-101).

Розрахунок за поставлений товар здійснено, відповідно до звіту про дебетові та кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 01.04.2018 по 30.04.2018 та реєстру операцій за період з 01.05.2018 по 31.05.2018.

Товарно-транспортні накладні не оформлювались, здійснювався самовивіз від контрагентів- постачальників позивача/ТОВ ЛАИТВУД -3010л. бензин А-92.

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ПП ГРУПА НАУКОВО-ПРОМИСЛОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (Покупець) укладено Договір поставки № 03/0117 від 23.01.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано дизельне паливо - 11 520 л. на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки № 03/0117 від 23.01.2017; специфікації № 04 від 02.08.2017, № 05 від 01.09.2017; рахунки на оплату № 82 від 07.08.2017, № 83 від 04.09.2017, № 98 від 16.09.2017; товарно-транспортні накладні № 91 від 07.08.2017, № 92 від 04.09.2017, № 106 від 16.09.2017; видаткові накладні № 91 від 07.08.2017, № 92 від 04.09.2017, № 106 від 16.09.2017; податкові накладні № 103 від 07.08.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9175446006 від 31.08.2017, № 117 від 04.09.2017, зареєстровано у ЄРПН за №9200421722 від 29.09.2017, № 120 від 16.09.2017, зареєстровано у ЄРПН за №9213222146 від 13.10.2017; картка рахунку бухгалтерського обліку № 361 за 01.08.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.102-123).

Розрахунок за поставлений товар здійснено, про що свідчать звіти про кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 01.09.2017 по 30.11.2017, з 01.01.2018 по 31.03.2018 та реєстру операцій за період з 01.06.2018 по 30.06.2018.

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ТОВ АЛЬФА СЕК'ЮРІТІ (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу пального № 48-2/1117 від 02.11.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано дизельне паливо - 3 600 л. на умовах поставки (ЕХW Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір купівлі-продажу пального № 48-2/1117 від 02.11.2017; специфікація № 1 від 02.11.2017; рахунок на оплату № 133 від 29.11.2017; видаткова накладна № 146 від 29.11.2017; податкова накладна № 154 від 29.11.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9264377576 від 12.12.2017; картка рахунку бухгалтерського обліку № 361 за 01.11.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.124-130).

Розрахунок за поставлений товар здійснено, відповідно до звіту про кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 01.12.2017 по 31.12.2017.

Товарно-транспортні накладні не виписувались здійснювався самовивіз від контрагентів- постачальників позивача/ТОВ САНБРІЗ - 3 600 л. дизельне паливо.

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ТОВ ВК БУДВОДОКЛНАЛ (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 13/0217 від 20.02.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано дизельне паливо - 35 730 л. на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів № 13/0217 від 20.02.2017 з додатковими угодами № 1 від 28.03.2017, № 2 від 30.05.2017, № 3 від 29.12.2017 до договору поставки нафтопродуктів № 13/0217 від 20.02.2017; специфікації № 04 від 28.03.2017, № 05 від 26.06.2017, № 06 від 29.08.2017, № 10 від 15.03.2018; рахунки на оплату № 33 від 28.03.2018, № 73 від 30.06.2017, № 95 від 31.08.2017, № 102 від 22.09.2017, № 24 від 20.03.2018; товарно-транспортні накладні № 40 від 29.03.2017, № 71 від 30.06.2017, № РН100 від 31.08.2017, № 26 від 20.03.2018; видаткові накладні № 40 від 29.03.2017, № 71 від 30.06.2017, № 100 від 31.082017, № 103 від 22.09.2017, № 26 від 20.03.2018; податкова накладна № 37 від 29.03.2017, зареєстровано у ЄРПН за №9063239306 від 12.04.2017, № 91 від 30.06.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9136250399 від 14.07.2017, № 116 від 30.08.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9182249622 від 08.09.2017, № 124 від 22.09.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9212190235 від 12.10.2017, № 31 від 20.03.2018, в реєстрації у ЄРПН відмовлено, триває процедура судового оскарження; картки рахунків бухгалтерського обліку № 6811 за 01.03.2017-26.06.2018 та № 361 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.131-164).

Розрахунок за поставлений товар здійснено, відповідно до звітів про дебетові і кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 01.03.2017 по 31.05.2017, з 01.07.2017 по 30.09.2017 та реєстру операцій за період з 01.07.2017 по 31.12.2017.

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) укладено Договір поставки № 59/2/1216 від 06.12.2016, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано дизельне паливо - 23 470 л. на умовах поставки (ЕХW та СРТ Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки № 59/2/1216 від 06.12.2016 та додаткова угода № 1 від 30.12.2017; специфікації № 02 від 21.06.2017, № 03 від 09.02.2018, № 04 від 02.03.2018, №05 від 19.03.2017, № 06 від 28.03.2018; рахунки на оплату № 74 від 29.06.2017, № 77 від 30.06.2017, № 6 від 12.02.2018, № 15 від 02.03.2018, № 21 від 19.03.2018, № 25 від 30.03.2018, № 26 від 02.04.2018; товарно-транспортні накладні № 7 від 12.02.2018, № 14 від 02.03.2018, № 21 від 19.03.2018, № 27 від 30.03.2018, № 28 від 02.04.2018; видаткові накладні № 79 від 29.06.2017, № 81 від 30.06.2017, № 7 від 12.02.2018, № 14 від 12.03.2018, № 27 від 30.03.2018, № 28 від 02.04.2018; податкові накладні № 90 від 29.06.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9131165428 від 11.07.2017, № 92 від 30.06.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9135611273 від 13.07.2017, № 12 від 12.02.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9027735383 від 21.02.2018, № 20 від 02.03.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9035498180 від 02.03.2018, № 26 від 19.03.2018, зареєстрована у ЄРПН за № 9048157056 від 19.03.2018, № 35 від 30.03.2018, в реєстрації у ЄРПН відмовлено, триває процедура судового оскарження, № 38 від 02.04.2018, зареєстровано у ЄРПН за № 9062477889 від 10.04.2018; картка рахунку бухгалтерського обліку № 361 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.165-204).

Розрахунок за поставлений товар здійснено, відповідно до звітів про дебетові та кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 01.07.2017 по 31.07.2017, з 31.08.2017 по 31.08.2017, з 01.02.2018 по 30.03.2018, з 02.04.2018 по 02.04.2018.

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ТОВ ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 40/1017 від 03.10.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано дизельне паливо - 14025 л. на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів № 40/1017 від 03.10.2017; специфікація № 01 від 03.10.2017; рахунок на оплату № 105 від 04.10.2017; товарно-транспортна накладна № РН114 від 13.10.2017, видаткова накладна № 114 від 13.10.2017; податкові накладні № 131 від 12.10.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9226128151 від 30.10,2017, № 132 від 12.10.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9226142910 від 30.10.2017; картка рахунку бухгалтерського обліку № 361 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.205-215).

Розрахунок за поставлений товар отримано, відповідно до звіту про дебетові та кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 01.10.2017 по 31.10.2017.

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ТОВ РОЗУМІВСЬКЕ АГРО (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 41/1017 від 03.10.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано дизельне паливо - 14025 л. на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів № 41/1017 від 03.10.2017; специфікація № 01 від 03.10.2017, рахунок на оплату № 106 від 04.10.2017; товарно-транспортна накладна № РН115 від 12.10.2017, видаткова накладна № 115 від 12.10.2017; податкова накладна № 130 від 09.10.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9224214537 від 27.10.2017, картки рахунків бухгалтерського обліку № 361 за 01.03.2017-26.06.2018 та №6811 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.216-225).

Між ТОВ СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (Постачальник) та ТОВ ЮГОС ПЛЮС (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 25/0717 від 28.07.2017, щодо товару, найменування, асортимент, кількість, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору.

Так, позивачем реалізовано дизельне паливо - 4980 л. на умовах поставки (СРТ Інкотермс 2010 - самовивіз).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: договір поставки нафтопродуктів № 25/0717 від 28.07.2017; специфікація № 1 від 28.07.2017; рахунок на оплату № 79 від 25.07.2017; товарно-транспортна накладна № 88 від 01.08.2017; видаткова накладна № 88 від 01.08.2017; податкова накладна № 99 від 01.08.2017, зареєстровано у ЄРПН за № 9162320891 від 14.08.2017; картка рахунку бухгалтерського обліку № 361 за 01.03.2017-26.06.2018 (т.2 а.с.226-234).

Кошти за поставлений товар отримано, відповідно до звіту про дебетові та кредитні операції по рахунку НОМЕР_1 з 01.08.2018 по 31.08.2017.

Надані позивачем вищезазначені первинні документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні стосовно їх змісту підтверджують реалізацію придбаних нафтопродуктів.

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Щодо посилання позивача на відсутність у покупця заявок із зазначенням адреси поставки та адреси зберігання ПММ, то з цього приводу представником позивача у судовому засіданні пояснено, що заявки, передбачені договорами поставки нафтопродуктів узгоджувались учасниками договорів в усній формі, що не суперечить вимогам Цивільного та Господарського законодавства України.

Разом з цим, суд зауважує, що найменування, асортимент, кількість, ціна товару узгоджувались в Специфікаціях, що укладалися у письмовій формі в рамках Договорів та є невід'ємною частиною відповідних договорів.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність у деяких ТТН чітких відомостей про місця навантаження/розвантаження/назв вулиць і номерів будинків, осіб що здійснюють завантаження/розвантаження та наявності інформації про не знаходження за такими місцями (адресами) нафтових баз чи інше (в деяких), місць складання видаткових накладних, інформації про перевізника (в деяких), номерів резервуарів відвантаження ПММ, суд зазначає наступне.

Наявність або відсутність окремих документів, як і певні недоліки в їх заповненні (описка, помарка, не заповнення певного реквізиту) носять оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості, а відтак не є і підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних, зокрема інших первинних документів, випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а отже безпідставним є і посилання контролюючого органу на складення товарно-транспортних накладних з порушенням.

Разом з цим, відсутність товарно-транспортних накладних не може бути беззаперечним свідченням протиправності формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентами за встановлених обставин щодо реального виконання таких операцій та фактичної зміни активів товариства.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на відсутність у контрагентів-постачальників об'єктів нерухомого майна та отриманих на їх адресу податкових накладних з номенклатурою оренда складських приміщень , осіб що не можуть здійснювати відповідні операції з навантаження/розвантаження, транспортування, суд зазначає наступне.

Так, зазначені контрагенти не були позбавлені можливості залучити до участі в господарських операціях субпідрядників або інших ресурсів для поставки товару, а не належне оформлення залучення таких трудових ресурсів не може свідчити про нереальність господарських операцій.

Суд звертає увагу відповідача, що Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007, справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо доводів відповідача, про неможливості встановлення походження товару, який в подальшому реалізований позивачу, суд зазначає про те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договорів, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочинів та використання їх результатів у господарській діяльності позивачем, суд дійшов висновку щодо реальності вчинених правочинів з контрагентом.

Отже, доводи відповідача стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Суд вважає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не зазначено жодних належних та допустимих доказів на підставі чого, та в рамках яких оперативних дій, податковим органом здійснювались дії по обстеженню місць зберігання придбаних ПММ, яким чином відповідачу стало відомо відповідні адреси місць зберігання ПММ, та у яких суб'єктів господарювання та на якій підставі перебувають об'єкти нерухомого майна. Представником відповідача у судовому засіданні відповідні пояснення стосовно зазначеного також не надано.

Щодо наявності кримінальних проваджень, відповідачем проігноровано, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Оцінюючи згадані документи в сукупності та кожен зокрема суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення. Таким чином, висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу. Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у Акті перевірки, витікають із отриманої податкової інформації щодо контрагентів позивача та його вже контрагентів.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було Головне управління ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 18 299,89 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-МАШ-ТОРГ задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 05.06.2018 №0007661414, № 0007671414, № 0007681414 та № 0007691414.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 18 299 (вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень) 89 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ-МАШ-ТОРГ (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, буд. 138-А, код ЄДРПОУ 39143613) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.02.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко


Суд	Запорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	07.02.2019
Оприлюднено	28.02.2019
Номер документу	80098624
Судочинство	Адміністративне