Рішення

від 17.12.2018 по справі 0440/5024/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року Справа № 0440/5024/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Меридіан Плюс до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Меридіан Плюс" (далі - ПП "Меридіан Плюс", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання дій протиправними дій (бездіяльності) Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) щодо не реєстрації Розрахунку коригування №5 від 20.09.2017р. до податкової накладної за №18 від 20.09.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданого позивачем;

- зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування №5 від 20.09.2017р. до податкової накладної №18 від 20.09.2017р., поданий позивачем;

- зобов'язання ДФС України, у разі задоволення даного позову, подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ухвалою суду від 10.07.2018 р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.

Ухвалою суду від 18.10.2018 р. позовну заяву було прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що Позивачем було складено та направлено до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну№18 від 20.09.2017 року. 20.09.2017 року Приватним підприємством Меридіан Плюс було складено Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 до помилкової податкової накладної №18 від 20.09.2017 року на загальну суму -62 500,00 грн. (шістдесят дві тисячі п'ятсот грн.)

27.12.2017 року Розрахунок коригування №5 від 20.09.2017 року до податкової накладної було направлено до ДФС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами обробки реєстрацію розрахунку коригування № 5 до податкової накладної № 18 було зупинено, а саме: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. Відповідно пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація РК зупинена. РК відповідає критеріям оцінки ступня ризиків визначеним підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації РК в ЄРПН... та запропоновано ПП Меридіан Плюс надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Податкова накладна № 18 від 20.09.2017 р., до якої було складено заблокований розрахунок коригування, була направлена на реєстрацію в ЄРПН 28.09.2017 р. За результатами обробки документу реєстрація податкової накладної також була зупинена.

Підприємством було подано пояснення та всі необхідні документи на підтвердження реальності господарської операції, але комісією ДФС прийнято рішення № 266932/38106770 від 03.11.2017 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 18 від 20.09.2017 р.

Зазначене рішення комісії ДФС було оскаржене підприємством в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 15.11.2017 р. У вказаній скарзі Підприємством було зазначено, що податкова накладна є помилковою у зв`язку з невірним порядковим номером та потребує коригування, а саме складання та реєстрації в ЄРПН, у звязку з чим у прохальній частині скарги ПП Меридіан Плюс викладено наступне:

1. Скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації, від 03.11.2017 р. № 266931/38106770.

2. Зареєструвати податкову накладну № 18 від 20.09.2017 р.

3. Надати можливість в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 5 від 20.09.2017 р. до податкової накладної № 18 від 20.09.2017 р., а саме додатка № 2 до податкової накладної.

За результатами адміністративного оскарження податкова накладна № 18 від 20.09.2017р. зареєстрована на підставі рішення Комісії ДФС № 39375/38106770 від 19.12.2017 р. про реєстрацію податкової накладної № 18 від 20.09.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з цим, реєстрація Розрахунку коригування №5 від 20.09.2017р. до зареєстрованої ПН № 18 від 20.09.2017 р. була зупинена.

Не погодившись з позицією контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Ураховуючи положення ст.ст.12, 257, 258, 261, 262 КАС України, суд розглянув адміністративну справу одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми діючого законодавства, прийшов до наступних висновків.

Правовідносини між сторонами, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117, Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621. Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №754/30622.

Відповідно до п.п. а, б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податківта зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідноз п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю - платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 від 29.12.2010 р., після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.02.2018 року постановою КМУ № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено таке.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, який включає Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного звязку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункти 18 та 19 Порядку).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку).

Згідно пункту 23 Порядку комісією регіонального рівня протягом пяти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 27).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обовязки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 2 Порядку).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 Порядку).

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (пункт 19 Порядку).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний у відповідних Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Як вбачається з копії наведеної вище квитанції, відповідачем зазначений вид критерію визначено не було.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобовязання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом пяти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Так, судом було встановлено, що позивачем було подано скаргу на рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 03.11.2017 р. № 266932/38106770 за вих. №15/11/2 від 15.11.2017 р.

За результатом даної скарги податкову накладну №18 від 20.09.2017 року було зареєстровано на підставі Рішення комісії ДФС № 39375/38106770 від 19.12.2017 р. про реєстрацію податкової накладної № 18 від 20.09.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, не зважаючи на задоволення скарги позивача, у якій було викладене прохання щодо надання можливості реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрація Розрахунку коригування №5 від 20.09.2017 року до зареєстрованої ПН № 18 від 20.09.2017 року була зупинена.

Враховуючи норми законодавства, чинного на момент зупинення реєстрації РК № 5 від 20.09.2017 р., суд вважає, що позивачем виконані вимоги для реєстрації Розрахунку коригування №5 від 20.09.2017 року до Податкової накладної від 20.09.2017 року № 18, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії ДФС України щодо не реєстрації Розрахунку коригування до Податкової накладної від 20.09.2017 року № 18 в ЄРПН такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про покладення на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати Розрахунок коригування №5 від 20.09.2017 року до Податкової накладної від 20.09.2017 року № 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності субєкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення субєкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення субєкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування №5 від 20.09.2017 р. до Податкової накладної від 20.09.2017 року № 18, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати Розрахунок коригування №5 від 20.09.2017 року до Податкової накладної від 20.09.2017 року № 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо клопотання про подання звіту про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

За правилами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішеннятягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративнійсправі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду.

Суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Меридіан Плюс до Державної фіскальної служби України про визнання противправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8) щодо не реєстрації розрахунку коригування №5 від 20.09.2017 року по податкової накладної за №18 від 20.09.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданого Приватним підприємством Меридіан Плюс (51220, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, м.Перещепине, вул.Шевченка, буд.4А).

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №5 від 20.09.2017 року до податкової накладної №18 від 20.09.2017 року, поданий приватним підприємством Меридіан Плюс (51220, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, м.Перещепине, вул.Шевченка, буд.4А).

Стягнути на користь Приватного підприємства Меридіан Плюс (51220, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н., м. Перещепине,вул. Шевченка, буд.4А, код ЄДРПОУ 38106770) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 1762грн.00коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова