Рішення

від 25.02.2019 по справі 810/4752/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року м. Київ № 810/4752/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваюр" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваюр" (далі - позивач) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2018 р. № 0028085201.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначено грошове зобов'язання в сумі 222957 грн. 75 коп. у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання у сумі 1114788 грн. 75 коп. Стверджує, що ним у 10-денний строк сплачено визначений податковим повідомленням-рішенням № 0040841401 від 8 листопада 2017 р. податок у сумі 700000 грн. 00 коп. (22 лютого 2018 р.), але з пропуском 3-х днів сплачено залишок самостійно визначеного податку у сумі 414 788 грн. 75 коп. За таких обставин вважає, що позивач зобов'язаний сплатити штрафну санкцію в розмірі 10% від погашеної суми несвоєчасно сплаченого податку 414788 грн. 75 коп., а саме 41478 грн. 87 коп., а не 222957 грн. 75 коп., як це визначено податковим органом. Стверджує, що ним було отримано податкове повідомлення-рішення від 8 листопада 2017 р. не в листопаді 2017 р., а лише в лютому 2018 р. після направлення запиту до податкового органу. Тому саме з часу отримання цього рішення в лютому 2018 р. повинен обліковуватися строк сплати визначеного податкового зобов'язання.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив, в якому позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Вказав, що під час камеральної перевірки відповідачем встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0040841401 від 8 листопада 2017 р. Зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення було належним чином вручено позивачу 11 листопада 2017 р., тому з урахуванням вимог п. 57.3 ст. 57 ПК України зобов'язання по ньому повинно бути погашено у строк до 21 листопада 2017 р. Стверджував, що суму узгодженого грошового зобов'язання позивачем сплачено 22 та 26 лютого 2018 р., а отже, з пропуском строку, встановленого п. 57.3 ст. 57 ПК України.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

14 січня 2019 р. позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 9 ст. 205 КАС України суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке. 6 листопада 2001 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи: 07451, Київська обл., Броварський р-н, с. Красилівка, вул. Сергія Басова, б. 28, кв. 4.

8 листопада 2017 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0040841401, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1114788 грн 75 коп., з яких за податковим зобов'язанням - 891831 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 222957 грн. 75 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення №0040841401).

7 червня 2018 р. відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН стосовно позивача, за результатами якої складено акт № 845/10-36-52-01/31689137.

Перевіркою встановлено порушення правил сплати (перерахування) податків - податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 8 листопада 2017 р. № 0040841401. Так, граничний термін сплати цього грошового зобов'язання - 25 листопада 2017 р., а позивачем фактично сплачено суму грошового зобов'язання 22 та 26 лютого 2018 р., тобто з пропуском на 89 та 93 дні.

Позивачем подано до відповідача заперечення на висновки акта перевірки №845/10-36-52-01/31689137, у яких зазначено, що фактично податкове повідомлення-рішення ним отримано лише 12 лютого 2018 р., що підтверджується листом відповідача від 8 лютого 2018 р. № 2270/10/10-36-14-01. У подальшому, в рамках термінів, визначених п. 57.3 ст. 57 ПК України, позивачем згідно з платіжними дорученнями від 22 лютого 2018 р. № 114 та від 26 лютого 2018 р. № 115 перераховано всю суму грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 8 листопада 2017 р. № 0040841401. За таких обставин вважає висновки акта перевірки безпідставними. До цього заперечення позивачем долучено копії платіжних доручень від 22 лютого 2018 р. № 114 на суму 700 000 грн. 00 коп., від 26 лютого 2018 р. № 115 на суму 414 788 грн. 75 коп. та копію листа відповідача від 8 лютого 2018 р. №2270/10/10-36-14-01.

23 червня 2018 р. відповідачем на підставі висновків акта перевірки № 845/10-36-52-01/31689137 винесено податкове повідомлення-рішення № 0028085201, яким до позивача застосовано штраф за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 1114788 грн. 75 коп. у розмірі 20% на суму 222957 грн. 75 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0028085201).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано цей позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 ПК України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно з вимогами пп.16.1.3 п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до вимог п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 54.1 ст.54 ПКУ визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Також, згідно з вимогами пп.54.3 п.54.3 ст.54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- 54.3.1 платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- 54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Як убачається з п. 57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вже зазначалося, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 8 листопада 2017 р. № 0040841401.

Позивач пов'язує протиправність спірного рішення з тим, що ним було отримано податкове повідомлення-рішення від 8 листопада 2017 р. не в листопаді 2017 р., а лише 12 лютого 2018 р. після направлення запиту до податкового органу. Тому вважає, що лише з часу отримання цього рішення 12 лютого 2018 р. повинен обліковуватися строк сплати визначеного податковим органом податкового зобов'язання.

Натомість, податковий орган стверджує, що спірне рішення було направлено позивачу за його юридичною (податковою) адресою, поштове відправлення повернулося податковому органу з відповідною відміткою щодо невручення цієї кореспонденції. Згідно з чинним законодавством за таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення вважається врученим і тому саме з листопада 2017 р. обчислюється строк сплати визначеного податковим органом податкового зобов'язання.

Отже, для правильного вирішення суті спору суду необхідно дослідити порядок направлення податковим органом та вручення платникам податків податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що назване податкове повідомлення-рішення відповідачем було направлено на адресу позивача: с. Красилівка, вул. Сергія Басова, б. 28, кв. 4, проте до відповідача повернувся конверт з відміткою досилання за письмовою заявою одержувача , що підтверджується копією конверта.

Щодо листа відповідача від 08.02.2018, на який посилається позивач, то із нього чітко й однозначно вбачається, що податковим органом на звернення позивача від 30.01.2018 надано завірені копії двох податкових повідомлень-рішень від 8 листопада 2017 р., а не оригінал цього рішення.

Згідно з вимогами п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.42.4 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як убачається з поштового штемпелю на копії конверта, він містить дату 11 листопада 2017 р., а до відповідача вказаний конверт повернувся 15 листопада 2017 р., що підтверджується відміткою на конверті.

Тобто, саме з цієї дати розпочинається перебіг 10-денного строку на погашення грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 8 листопада 2017 р. № 0040841401. Відповідно граничний термін сплати вказаного грошового зобов'язання - 25 листопада 2017 р.

Судом встановлено і ці обставини визнано сторонами, що грошове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем сплачено 22 та 26 лютого 2018 р. платіжними дорученнями № 114 та № 115. Це означає, що сплату грошового зобов'язання здійснено з пропуском встановленого п. 57.3 ст. 57 ПК України строку на його погашення на 89 та 93 дні відповідно.

Водночас, при вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання позивача на те, що 10-денний строк на погашення податкового зобов'язання повинен обчислюватися від дати фактичного отримання позивачем податкового повідомлення-рішенням від 8 листопада 2017 р. № 0040841401, яке було повторно направлено останньому у відповідь на лист позивача від 30 січня 2018 р. за вих. № 2270/10/10-36-14-01 від 8 лютого 2018 р. та отримано останнім 12 лютого 2018 р., враховуючи таке.

Як вже зазначалося, податкове повідомлення-рішення № 0040841401 відповідачем було направлено на адресу позивача: с. Красилівка, вул. Сергія Басова, б. 28, кв. 4, проте, до відповідача повернувся конверт з відміткою досилання за письмовою заявою одержувача , що підтверджується копією конверта.

Указана адреса є місцем реєстрації позивача згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, на виконання вимог зазначеної норми наказом Міністерством фінансів України від 28 грудня 2015 р. № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок).

Згідно з вимогами п. 1 розділу ІІІ Порядку структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою Ф - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов'язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

При складанні у передбачених Кодексом випадках податкових повідомлень-рішень в електронній формі необхідно дотримуватись вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф ) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою Ф надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

Відповідно до вимог п. 2 розділу ІІІ Порядку податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

Як убачається з п. 3 названого розділу Порядку, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.

Вимогами п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з вимогами п. 42.4 названої статті платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом четвертим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Як убачається з п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з вимогами п. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Вимогами п. 42.3 ст. 42 ПК України передбачено, що якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Проте, позивачем не було надано суду жодного документа на підтвердження зміни місця його реєстрації та повідомлення відповідача про такі зміни.

Як убачається з п. 5 Порядку, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення було № 0040841401 було належним чином вручено позивачу 11 листопада 2017 р., а отже, позивачем дійсно було пропущено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Це означає, що позивач помилково вважав, що датою отримання ним податкового повідомлення-рішення є 12 лютого 2018 р., а тому строк сплати визначеного більшої частини податкового зобов'язання не пропущено, а частини - пропущено лише на 3 дні.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0028085201 від 23 червня 2018 р., отже не порушено права позивача та дотримано вимоги, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем винесено правомірно, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Право позивача не порушено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ваюр , адреса: вул. Сергія Басова, буд. 28, кВ. 4, с. Красилівка, Броварський район, Київська область, 07451, код ЄДРПОУ - 31689137.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ,03151, код ЄДРПОУ - 39393260.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 25 лютого 2019 р.