Рішення

від 12.02.2019 по справі 200/13137/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 р. Справа№200/13137/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: Богданюк Л.О.

представник відповідача Шаталова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" до Курахівської міської ради про визнання протиправним та нечинним з 23.06.2018 року рішення "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області" від 20.06.2018 року №VII /54-19

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техремпоставка (надалі - позивач, ТОВ Техремпоставка) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Курахівської міської ради (надалі - відповідач, міська рада), про визнання рішення Курахівської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 20.06.2018 № VII/54-19 протиправним та нечинним з 23.06.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, є платником орендної плати на території м. Курахове, а тому є учасником правовідносин, які регулюються оскаржуваним у справі рішенням.

Позивач із посиланням на ПК України, Закони України Про місцеве самоврядування в Україні , Про оцінку земель , Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 травня 2018 року справа № 461/8220/13-а, вважає, що рішення Курахівської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 20.06.2018 № VII/54-19 є нормативно-правововим актом регуляторного характеру.

Проте, відповідачем, всупереч законодавству України, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, відповідний аналіз регуляторного впливу розробником цього проекту оприлюднений не був, також не було забезпечена підготовка експертного висновку щодо регуляторного впливу, при прийнятті рішення, без аналізу регуляторного впливу, відповідальна постійна комісія не прийняла рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.

У зв'язку із порушенням відповідачем встановленого порядку розробки проекту регуляторного акта, позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, що випливають із ст. 6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме право подавати свої зауваження та пропозиції щодо регуляторного акта та брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю. В свою чергу, відповідно вимог ст. 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, було порушено процедуру його ухвалення, що є підставою для визнання такого акта протиправним та нечинним з 23.06.2018.

Крім того, позивач зазначає, що спірне рішення опубліковано в газеті Мар'їнська Нива 22.06.2018, відповідачем не встановлено інший строк введення в дію цього рішення, за виключенням положення, викладеного в пункті 4, стосовно нормативної грошової оцінки, яка вводиться в дію з 01.01.2019.

Таким чином, вважає позивач, відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 253 ЦК України, оспорюване рішення набрало чинності на наступний день з моменту офіційного опублікування в газеті Мар'їнська Нива , 23.06.2018.

Щодо пункту 4 оспорюваного рішення позивач вважає, що в зв'язку із введення в дію останнього з 01.01.2019, при цьому попереднє рішення щодо нормативної грошової оцінки землі скасовано рішенням № VII/54-19, виникає питання дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями на яке спрямовано це рішення.

Щодо моменту визнання рішення № VII/54-19 нечинним, на переконання позивача, це є дата набрання чинності останнього 23.06.2018, застосування вказаної дати судом у цілях визнання вказаного акта протиправним та нечинним, буде свідчити про відновлення порушених прав позивача та землекористувачів у ефективний спосіб, та досягнення завдань адміністративного судочинства України.

13 грудня 2018 року до суду надійшов відзив Курахівської міської ради за змістом якого відповідач зазначив, що заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

Рішенням Курахівської міської ради від 20.06.2018 № VII/54-19 було затверджено вже розроблену спеціалізованою організацією технічну документацію, без встановлення жодних додаткових умов (регуляторного характеру) для суб'єктів господарювання, враховуючи офіційні роз'яснення Державної регуляторної служби України від 23.07.2018 № 2477/01-24, провадження процедури, що передбачена Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не здійснювалось міською радою на законних підставах.

Відповідно до імперативних приписів ч. 2 ст. 13, ст. 18 Закону України Про оцінку землі щодо обов'язковості проведення нормативної грошової оцінки земель та періодичності її проведення, зокрема у разі: визначення розміру земельного податку та визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, не рідше одного разу на 5-7 років, рішення міської ради від 20.06.2018 № VII/54-19 прийняте на підставі та у межах вимог законодавства України, оскільки поточна нормативна грошова оцінка земель м. Курахове здійснювалась у 2012 році.

Відповідачем дотримано вимоги п. 271.2 ст. 271 ПК України щодо офіційного оприлюднення відповідного рішення.

Окремо, відповідач звертає увагу на помилковість посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі №461/8220/13-а, оскільки предмет спори у вказаній справі та у даній є різними, що виключає застосування судом правового регулювання за аналогією.

Щодо твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів оспорюваним рішенням міської ради в частині введення в дію нової нормативної грошової оцінки та скасування поточної, слід зазначити, що рішенням міської ради від 20.06.2018 №VII/54-19 було визначено пізніший строк введення в дію нормативної грошової оцінки, відповідно і рішення, яким було затверджено попередню нормативну грошову оцінку земель - від 03.10.2012 № VI/41-10 та від 25.01.2013 № VI/48-8, втратять свою чинність з визначеної рішенням міської ради від 20.06.2018 № VII/54-19 дати - 01.01.2019.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що жодних доказів настання несприятливих наслідків для прав, свобод, законних інтересів позивача, внаслідок прийняття міською радою рішення від 20.06.2018 № VII/54-19, ним не надано.

У відповідності до вимог частин четвертої - шостої статті 264 КАС України, ухвалою суду від 22.12.2018 зобов'язано відповідача опублікувати оголошення щодо оскарження нормативно-правового акту у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

Протокольною ухвалою суду від 12 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у цей же день, проти чого сторони у справі не заперечували.

Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 12 лютого 2019 року проти задоволення позовної заяви заперечувала з мотивів викладених у відзиві на позову заяву, просила у її задоволенні відмовити повністю.

За результатами підготовчого засідання у справі судом встановлені наступні фактичні обставини.

ТОВ Техремпоставка , є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31366910, місцезнаходження 85612, Донецька область, Мар'їнський р-н., м. Курахове, вул. Енергетиків,34. Код КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

З податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік вбачається, що ТОВ Техремпоставка , є орендарем земельних ділянок комунальної власності на території Курахівської міської ради.

Також позивачем до матеріалів справи надано копію нотаріально посвідченого договору оренди землі від 04.08.2004 та додаткових угод до нього, укладеного ТОВ Техремпоставка , як орендар та Курахівською міською радою, як орендодавець, предметом якого є надання орендодавцем у строкове платне користування земельних ділянок на території Курахівської міської ради. Договір укладений строком на 30 років з моменту прийняття Курахівською міською радою рішення № IV-IV-22 від 17.07.2002.

Пунктом 4.1.29. вказаного договору передбачено як підставу перегляду орендної плати - підвищенням ставок земельного податку.

Аналогічні положення містяться і у п. 4.1.33.2.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджено наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі земельної ділянки.

Також у матеріалах справи наявні договори оренди земельних ділянок між зазначеними сторонами, з відповідним предметом від 01.08.2008, 09.03.2006, 01.10.2009 та додаткові угоди до них.

Згідно з п.1 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Відповідно ч. 2. ст. 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таким чином судом встановлено, що позивач належить до категорії осіб, які мають право оскаржити оспорюваний у справі нормативно-правовий акт.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця права лише в момент порушення чи невизнання останнього.

Суд обґрунтовує свій висновок наявністю у позивача права передбаченого положеннями ст. 6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме право подавати свої зауваження та пропозиції щодо регуляторного акта та брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю. Власне позивач у позовній заяві зазначив, що підставою для оскарження відповідного рішення є не можливий негативний вплив підвищення, зокрема ставок орендної плати , а допущені органом місцевих повноважень порушення при прийнятті даного рішення.

20.06.2018 Курахівською міською радою прийнято рішення Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області.

Пунктом 1 вказаного рішення затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області.

Пунктом 4 вказаного рішення вирішено нормативну грошову оцінку земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області ввести в дію з 01.01.2019.

Офіційно оприлюднити рішення шляхом опублікування на офіційному сайті Курахівської міської ради та в газеті Мар'їнська нива (пункт 5)

Рішення Курахівської міської ради від 03.10.2012 № VI/41-10 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області та від 25.01.2013 № VI/48-8 Про внесення змін до рішення Курахівської міської ради від 03.10.2012 № VI/41-10 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області вважати такими, що втратили чинність. (пункт 6).

Факт офіційного оприлюднення названого рішення 22.06.2018 року підтверджується копією газети Мар'їнська нива випуск № 24.

З протоколу 54-ої чергової сесії Курахівської міської ради VII скликання вбачається, що до затвердженого порядку денного сесії за пунктом 19 рахується прийняття рішення Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області .

Вказане рішення прийнято шляхом голосування: за - 15, проти - 0, не голосували - 0.

Також з протоколу засідання постійної комісії з охорони навколишнього природного довкілля та регулювання земельних відносин від 18.06.2018 вбачається, що питання затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області розглядалось на засіданні вказаної комісії та вирішено рекомендувати міському голові подати проект для розгляду на засіданні сесії, а депутатам прийняти рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, до уваги взято роз'яснення Державної регуляторної служби України, оприлюднене на офіційному сайті останньої 07.03.2018 щодо відсутності ознак регуляторного акта у рішенні органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, за умови відсутності у таких рішеннях інших правових норм у т.ч. щодо встановлення базової вартості 1 кв. м. землі в грошовому еквіваленті.

Відповідачем до матеріалів справи надано витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове, яка розроблена ДП Центр державного земельного кадастру Донецька регіональна філія на замовлення Курахівської міської ради договір від 22.01.2018 № 30/П на підставі рішення Курахівської міської ради від 22.11.2017 № VII/41-17.

Розділом 8. Основні техніко-економічні показники визначено середню базову вартість грн./м2 - 179,17.

Виявлені зауваження до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівськеої міської ради усунені 14.06.2018.

Також, у матеріалах справи наявна копія рішення Курахівської міської ради від 12.12.2017 № VII/42-20 Про затвердження Плану діяльності Курахівської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік з якої вбачається, що Курахівська міська рада вирішила затвердити відповідний план, пунктом 2 якого рахується затвердження проекту регуляторного акту Про затвердження нормативно грошової оцінки земель населених пунктів Курахівської міської ради, строк підготовки акта І-ІІ квартал 2018 рік.

Крім того, відповідачем до матеріалів справи надано лист Державної регуляторної служби України від 23.07.2018 № 2477/01-24 Про надання роз'яснення , за змістом якого повідомлено, про відсутність, з урахуванням вимог ст. 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності у рішення Курахівської міської ради від 20.06.2018 №VII/54-19 норм регуляторного характеру, а його прийняття не потребує реалізації, передбачених цим законом процедур.

Письмові докази, що містяться у матеріалах справи досліджені судом в порядку передбаченому ст.ст. 211, 217 КАС України.

Спір щодо фактичних обставин справи між сторонами - відсутній.

Правова позиція суду обгрунтована наступним.

Відповідно до 3 статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Спірний у справі нормативно-правовий акт набрав чинності з 23.06.2018 - наступного дня після його оприлюднення, з огляду на що суд вважає, що його може бути оскаржено до суду із вказаної дати.

Крім того, на момент винесення рішення у справі є чинним п. 4 рішення Курахівської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Марїнського району Донецької області від 20.06.2018 №VII/54-19.

Оцінюючи правомірність рішення, дій чи бездіяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, що відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

У пункті 4 рішення Конституційного суду від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначено: В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні).

Згідно з ч.12 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Розширений перелік повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин наведено у ст. 12 ЗК України, згідно з яким до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: д) організація землеустрою; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Складові, зміст, порядок розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки визначаються законодавчими актами, що забезпечує формування державної політики у сфері землеустрою.

Статтею 26 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV встановлюється, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі; розробниками документації із землеустрою є юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Закон "Про оцінку земель" від 11.12.2003 № 1378-IV (в редакції від 28.06.2015) (далі - Закон № 1378) термін"нормативна грошова оцінка земельних ділянок" визначає, як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Стаття 4 Закону № 1378 Оцінка земель проводиться на основі принципів: законності, додержання законів України, інших нормативно-правових актів у сфері оцінки земель; єдності методологічного та інформаційного простору у сфері оцінки земель; безперервності процесу оцінки земель; доступності використання даних з оцінки земель; рівності перед законом суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель.

Стаття 5 Закону № 1378 Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 15 Закону № 1378 було визначено, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до положень статті 18 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності, та проводиться не рідше один раз для земельних ділянок: розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення на 5 - 7 років; несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (ст. 20 Закону № 1378).

Відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає обов'язковій державній експертизі, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.(ч.1 ст. 23 Закону № 1378).

Пунктом 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, що подається платником податку до контролюючого органу за місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки разом із декларацією такого платника податку.

Таким чином, процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України, зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації.

Суд зазначає, що позивачем в основу порушеного права покладено недотримання процедури прийняття акта регуляторного характеру, а не правильність визначення технічних коефіцієнтів.

З'ясування ознак регуляторного акта потребує розуміння його правової природи.

Так у ст. 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV міститься наступне визначення:

регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

На підставі пояснень відповідача судом встановлено, що прийняття спірного рішення передбачає зокрема затвердження нової середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель міста Курахове, визначення значень зональних та локальних коефіцієнтів, які коригують середню (базову) вартість одного квадратного метра землі. Нова нормативна грошова оцінка земель буде використовуватися для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Цілі які на досягнення яких спрямовано прийняття спірного рішення полягають у наступному:

- встановлення середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель

- врегулювання правовідносин між власником землі - Курахівською міською радою та суб'єктами земельних відносин;

- стимулювання ефективного та раціонального використання земель на засадах ринкової економіки, визначення ринкової вартості земельних ділянок;

- збільшення доходів міського бюджету від надходжень плати за землю;

- задоволення інтересів держави та територіальної громади, можливість направлення додаткових коштів на здійснення програм соціально-економічного розвитку;

- визначення механізму введення в дію нормативної грошової оцінки земель міста Курахове

Таким чином, судом встановлено, що за правовою суттю, метою та цілями прийняття спірне рішення є актом регуляторного характеру та відповідає наступним ознакам: є нормативно-правовим актом, який спрямований на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання, серед яких платники податків з плати за землю, орендарі земельних ділянок, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення не персоніфікує коло осіб, на які поширюється його дія, є актом багаторазового застосування, а відтак, є регуляторним актом, на який поширюються положення Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема, в частині процедури його прийняття та оприлюднення.

В свою чергу, згідно статті 3 закону № 1160 його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям зокрема: стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб;

Враховуючи викладене, суд вважає, необґрунтованим посилання відповідача на відсутність норми щодо встановлення зокрема базової вартості м2 безпосередньо у вказаному рішенні, як підстава для невизнання такого у якості регуляторного акта, оскільки відповідне положення міститься у технічній документації з нормативної грошової оцінки земель, та в розумінні наведеного вище припису ст. 3 закону № 1160, це є достатнім для визнання такого акта регуляторним.

Як передбачено статтею 4 Закону № 1160-IV, одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1160-IV громадяни, суб'єкти господарювання, їх об'єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 7 Закону № 1160 регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

За правилами частин першої, другої статті 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Як передбачено частинами першою-четвертою статті 9 Закону № 1160-IV, кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Відповідно до частини пятої статті 9 Закону № 1160-IV, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.

Згідно із частинами шостою-восьмою статті 9 Закону № 1160-IV строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Частиною п'ятою статті 12 Закону № 1160 передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

За приписами частин другої, п'ятої статті 13 Закону № 1160 повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет. Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Крім цього суд зазначає, що відповідно до ст. 32 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , сільські, селищні, міські, районні у містах, районні та обласні ради з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики можуть створювати у своєму складі постійні комісії з питань реалізації державної регуляторної політики або можуть покладати ці повноваження на одну з існуючих постійних комісій відповідної ради (далі - відповідальна постійна комісія). Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад з метою реалізації покладених на них цим Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють у своєму складі в межах граничної чисельності структурні підрозділи з питань реалізації державної регуляторної політики або покладають реалізацію цих повноважень на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідного виконавчого органу ради (далі - відповідальний структурний підрозділ).

Статтею 33 даного Закону встановлено, що у разі внесення на розгляд сесії ради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.

Згідно зі статтею 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.

Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта.

Порядок та строки підготовки експертних висновків щодо регуляторного впливу внесених проектів регуляторних актів встановлюються регламентами відповідних рад.

На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проект регуляторного акта при його внесенні на розгляд сесії відповідної ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проекту відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону. У випадках, визначених частиною другою статті 33 цього Закону, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу.

Висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проект регуляторного акта супроводжувався при його внесенні, лише у разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий відповідальній постійній комісії протягом строку, встановленого для його підготовки. Це правило не застосовується у випадках, передбачених частиною другою статті 33 цього Закону.

Як уже було зазначено судом вище, відповідно до вимог статті 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення від 20.06.2018 № VII/54-19 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради ради відповідачем не дотримано вимог, передбачених Законом № 1160-IV.

Вказані обставини не є спірними у справі.

Відповідач посилалась на роз'яснення Державної регуляторної служби України, опубліковані на офіційному сайті останньої 07.03.2018 та цитовані судом вище персоніфіковані роз'яснення наданні останньою на звернення Курахівської міської ради від 23.07.2018.

З цього приводу суд зазначає, що загальновідомим із теорії права є склад джерел права. У найкласичнішому варіанті слід виділити наступні: 4 види форм (джерел) права нормативно-правовий акт, правовий звичай, судовий чи адміністративний прецедент та нормативний договір.

Правова позиція, навіть офіційна, органу державної влади не є джерелом права, якщо остання не викладена як нормативно-правовий акт.

У рішенні від 01.07.2003 у справі Суомінен проти Фінляндії ЄСПЛ зазначив, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України ЄСПЛ вказав на те, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

В даному випадку, судом не встановлено належного обґрунтування прийняття відповідачем спірного рішення поза межами регуляторних процедур. Недотримання вимог діяти в якомога послідовніший спосіб підтверджується тим фактом, що спочатку відповідачем до плану діяльності Курахівської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2018 рік включено питання затвердження нормативно грошової оцінки земель населених пунктів Курахівської міської ради, проте в подальшому дотримання цього плану місця не мало.

В свою чергу слід, наголосити, що судове рішення є правозастосовним актом та зокрема в силу ст. 242 КАС України суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 461/8220/13-а, відповідно до якої порушення процедури прийняття регуляторного акту є підставою для визнання нечинним такого акту.

Посилання відповідача на відмінність предметів спору в рамках цієї справи та справи № 461/8220/13-а судом оцінюється критично, оскільки навіть за встановленої відмінності, наявності в рішенні, що оскаржувалось у справі №461/8220/13-а визначення базової вартості м2 землі, не спростовує факту, що у межах даної справи, суд дійшов висновку про наявність ознак акта регуляторного характеру, при відсутності у тексті самого рішення міської ради визначення такої вартості.

Тому судом враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а (провадження №11-241апп18) та постанові Верховного суду 25 вересня 2018 року справа №428/7176/14-а щодо наслідків порушення процедури прийняття регуляторного акту.

Оцінюючи правомірність рішення, дій чи бездіяльності відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, що відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень суб'єктів владних повноважень.

Як передбачено п.1 ч.2 ст. 245 КАС України в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 264 КАС України встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч.2 ст.265 КАС України).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши, докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в частині вимог про визнання протиправним та нечинним рішення Курахівської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Марїнського району Донецької області від 20.06.2018 № VII/54-19

Однак, судом не встановлено нормативних підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та нечинним рішення Курахівської міської ради Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Марїнського району Донецької області від 20.06.2018 № VII/54-19 з дати набрання чинності - 23.06.2018, оскільки за правилами КАС України датою втрати чинності нормативно-правового акта є дата набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" (85612, Донецька область, Мар'їнський р-н, м. Курахове, вул. Енергетіків, 34, ЄДРПОУ 31366910) до Курахівської міської ради (85612, Донецька область, Мар'їнський р-н, м. Курахове, пр. Миру, 4, ЄДРПОУ 04053298) про визнання протиправним та нечинним з 23.06.2018 року рішення "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області" від 20.06.2018 року №VII /54-19 задовольнити частково.

Визнати протиправним та нечинним рішення Курахівської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області" від 20.06.2018 року №VII /54-19

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" (85612, Донецька область, Мар'їнський р-н, м. Курахове, вул. Енергетіків, 34, ЄДРПОУ 31366910) за рахунок бюджетних асигнувань Курахівської міської ради (85612, Донецька область, Мар'їнський р-н, м. Курахове, пр. Миру, 4, ЄДРПОУ 04053298) судовий збір, сплачений за подання позову в розмірі 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві ) гривні.

Зобов'язати Курахівську міську раду (85612, Донецька область, Мар'їнський р-н, м. Курахове, пр. Миру, 4, ЄДРПОУ 04053298) невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним та нечинним рішення Курахівської міської ради №VII /54-19 від 20.06.2018 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Курахове Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області" у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (ч. 2 ст. 265 КАС України).

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 12 лютого 2019 року, повний текст рішення виготовлений 22 лютого 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.