Ухвала

від 25.02.2019 по справі 420/775/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/775/19

УХВАЛА

25 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови від 22.01.2019 року ВП №58149761 про відкриття виконавчого провадження та від 22.01.2019 року ВП №58149761 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови від 22.01.2019 року ВП №58149761 про відкриття виконавчого провадження та від 22.01.2019 року ВП №58149761 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн..

Ухвалою суду від 15.02.2019 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на протязі п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.

На виконання ухвали суду позивач надав заяву про неможливість сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету та просив суд звільнити управління від сплати судового збору.

В обґрунтування неможливості сплати судового збору представник позивача зазначив, що кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на фінансування адміністративних витрат пов'язаних з виконанням функцій покладених на органи Пенсійного фонду, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням зазначеного, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору та задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Натомість, суд наголошує, що ухвалою суду від 15.02.2019 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на протязі п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Проте, позивачем не виконано вимоги ухвали суду та не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, вона повертається позивачу.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.

Керуючись ст.122, 160 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови від 22.01.2019 року ВП №58149761 про відкриття виконавчого провадження та від 22.01.2019 року ВП №58149761 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн., - повернути позивачеві.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя /підпис/ П.П.Марин