Рішення

від 21.02.2019 по справі 520/9865/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 р. № 520/9865/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кравчені Т.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків; зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку з відмовою платника податків в реалізації контролюючим органом права на проведення документальної планової виїзної перевірки, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення №46568/10/20-40-15-02-17 від 26.09.2018 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Так, з урахуванням вказаних обставин та в силу діючих норм законодавства, податковий орган просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які його обслуговують.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час, дату та день судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДФС Харківській області від 12.09.2018 №6751, фахівцями контролюючого органу здійснено вихід 25.09.2018 за адресою провадження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН".

З метою вручення наказу та ознайомлення з направленнями на проведення перевірки контролюючим органом пред'явлені направлення №9526, №9527, №9528, №9529, №9530, №9531 від 24.09.2018 представнику відповідача, який вказав, що не допускає перевіряючих осіб до проведення фактичної перевірки.

На підставі вищенаведеного фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області складено акт від 25.09.2018 №7498/20-40-14-02-08/41014690 про відмову у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.

У зв'язку із чим, заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення №46568/10/20-40-14-02-17 від 26.09.2018 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН".

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 Податкового Кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.

В основу проведення документальної планової виїзної перевірки платника податків позивачем вказана статті 77 Податкового кодексу України.

Зазначеною статтею передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

За нормами Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Суд зазначає, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З наведеної норми вбачається, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Разом з цим, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Законність вимоги щодо арешту коштів на рахунках платника податку на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Судом встановлено, що 27 вересня 2018 року Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просило суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН".

Ухвалою суду від 28.09.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій.

У зв'язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН".

Згідно з пп. 94.19.1 п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Таким чином, оскільки з моменту застосування рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 26 вересня 2018 року адміністративного арешту майна відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки, застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, а тому, позовні вимоги контролюючого органу в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №820/2312/17 від 15.05.2018, в постанові по справі №820/4710/16 від 15.05.2018, та в постанові по справі №820/2040/17 від 22.05.2018.

Щодо вимог про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, відкритих у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН", суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що законодавцем згадано про такий захід податкового примусу як зупинення видаткових операцій на рахунках платника (п. 20.1.31, 20.1.32 ст. 20, п. 89.4 ст. 89, п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України), але не визначено, що відмова від проведення перевірки є приводом для його застосування.

Відповідно до вимог статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

У відповідності до приписів пункту 91.4. статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Зважаючи на вказані положення Податкового кодексу України, суд зазначає, що обраний спосіб захисту по зверненню контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунку платника податків не охоплюється підставами, визначеними у статті 94 Податкового кодексу України, зокрема відмовою платника податку в проведенні документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Також суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" вважаючи Наказ ГУ ДФС у Харківській області №6751 від 12.09.2018 та дії фахівців ГУ ДФС у Харківській області з включення ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" до плану-графіка планових перевірок необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства Товариство оскаржило їх до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 по справі №2040/8015/18 в задоволені позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 року по справі №2040/8015/18 апеляційну скаргу ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі № 2040/8015/18 - в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області № 6751 від 12.09.2018 Про проведення документальної планової перевірки ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН - скасовано. Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН про скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області № 6751 від 12.09.2018 Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" задоволено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року по справі №2040/8015/18 - залишено без змін.

Отже, судовим рішенням встановлено протиправність наказу ГУ ДФС у Харківській області № 6751 від 12.09.2018 Про проведення документальної планової перевірки ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН , на підставі якого фахівцями контролюючого органу було здійснено вихід на перевірку 25.09.2018 та в результаті не допуску до якої було прийнято рішення про адміністративний арешт майна платника податків.

Згідно ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДФС у Харківській області задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН" (вул. Малиновського, буд. 3, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 41014690) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2019 року.

Суддя М.М.Панов