Рішення

від 25.02.2019 по справі 520/384/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 р. № 520/384/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Технологія (м. Харків, вул. Службова, 83) до Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Технологія звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №00002421411 від 29.10.2018 на загальну суму 371287,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №00002431411 від 29.10.2018 на загальну суму 14435,00 грн., що були винесені на підставі акту перевірки №4082/20-40-14-11-11/21238651 від 01.10.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, відзив на позовну заяву, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківської області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Технологія з питань дотримання вимог податкового законодавства України, щодо господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ Стілліон (код ЄДРПОУ 40394861) за період листопад 2016р., ТОВ Дейзі стіл (код СДРНОУ 39380288) за період вересень 2016р., ТОВ Східний Край (код ЄДРНОУ 37533250) за період жовтень 2017р.

За результатами проведення перевірки ГУ ДФС у Харківській області було

складено акт перевірки за №4082/20-40-14-11-11/21238651 від 01.10.2018, яким встановлено порушення п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, завищення податкового кредиту на загальну суму 311465,00 гри. та

завищення суми від'ємного значення, зо зараховується до складу податкового кредиту за вересень 2016р. та за жовтень 2016 року.

На обґрунтування висновків в акті ГУ ДФС у Харківської області зазначено, що в

ході перевірки ним не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій та повного їх відображення у податковому обліку із контрагентами ТОВ Стілліон за період листопад 2016 року, ТОВ Дейзі стіл за період вересень 2016р., ТОВ Східний Край за період жовтень 2017року.

На підставі висновків акту контролюючим органом було винесено податкові повідомлення - рішення ; 00002421411 від 29.10.2108 на загальну суму 371287,00 грн. та № 00002431411 від 29.10.2018 на загальну суму 14435,00 грн.

За результатами розгляду скарги ТОВ Технологія на зазначені податкові повідомлення - рішення ДФС України відмовлено у задоволенні вимог про їх скасування.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Технологія та ТОВ Стілліон було укладено договір купівлі-продажу № 25102 від 25.10.2016 на поставку труби безшовної за ціною 22085,00 на суму 33127,50грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ Стілліон здійснило поставку обумовлених товарів. Приймання-передача товарів була здійснена на підставі видаткової накладної № №11113 від 11.11.2016.

Оплата за товару була здійснена підприємством у безготівковій формі на підставі рахунку-фактури №2510/13 від 25.10.2016.

Здійснення оплати підтверджується платіжним дорученням № 131 від 02.11.2018. Транспортування товару відбувалося на умовах самовивозу, що підтверджується ТТН №МР11113/11 від 11.11.2016.

ТОВ Стілліон була виписана податкова накладна та зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі чого позивачем включено суми по операціям із даним контрагентом до складу податкового кредиту за відповідний звітний період.

В подальшому, між ТОВ Технологія та ТОВ Дейзі Стіл було укладено договір № 0209/1 купівлі-продажу від 02.09.2016 на поставку продукції. На виконання умов вказаного договору ТОВ Дейзі Стіл здійснило поставку товарів. Приймання- передача товарів була здійснена на підставі видаткових накладних №1909/1, №1909/2, №1909/3 від 19.09.2016. Оплата за товар була здійснена на підставі рахунків-фактури №МР0209/13 від 02.09.2016. ,№ Здійснення оплати підтверджується платіжними дорученнями № 90 від 02.09.2018, № 91 від 02.09.2018, № 92 від 02.09.2018.

Транспортування товару відбувалося на умовах самовивозу, що підтверджується ТТН №Т 1909/1-3 від 19.09.2016. Податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі чого позивачем включено суми по операціям із даним контрагентом до складу податкового кредиту за відповідний звітний період.

Між ТОВ Технологія та ТОВ Глобалтрансекспрес було укладено договір постачання №07/7-2017 від 07.07.2017, на виконання умов якого постачальник здійснив поставку обумовлених товарів. Приймання-передача товарів була здійснена на підставі видаткових накладних № 14/07-17 від 14.07.2017, .№06/10-17 від 06.10.2017, .№24/10-17 від 24.10.2017, №25/10-17 від 25.10.2017, №25/10-17-1 від 25.10.2017, №26/10-17 від 26.10.2017, №01-11-17 від 01.11.2017, №02-11-17 від 02.1 1.2017. Оплата за товар здійснена на підставі рахунків-фактури №13/07-17 від 13.07.2017р №05/10-17 від 05.10.2017, №23/10-17 від 23.10.2017, №23/10-17-1 від 23.10.2017, №31/10-17 від 31.10.2017. Транспортування товару відбувалося на умовах самовивозу, шо підтверджується ТТН №14/07ГЕ від 14.07.2017, ТТН №06-10-1 від 06.10.2017, ТТН№24-І0-ГЕ від 24.10.2017,ТТН 325-10-ГЕ від 25.10.2017, ТТН №25-10-ГЕ-1 від 25.10.2017, ТТН№26-10-ГЕ від 26.10.2017, ТТН№01-ПЕ від 01.11.2017, ТТН№02-11-ГЕ від 02.11.2017. На підставі виписаних та зареєстрованих податкових накладних, позивачем включено суми по операціям із даним контрагентом до складу податкового кредиту за відповідний звітний період.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат чи податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкових преференцій, зокрема і у формі податкового кредиту.

Крім того, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Зазначений правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 826/3006/14.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Отже, висновки контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та про встановлені порушення позивачем норм податкового законодавства у період, що перевірявся, є необґрунтованими, та такими, що спростовуються матеріалами справи та не відповідають діючим нормам податкового законодавства України.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення №00002421411 від 29.10.2018 на загальну суму 371287,00 грн., №00002431411 від 29.10.2018 на загальну суму 14435,00 грн., що були винесені на підставі акту перевірки №4082/20-40-14-11-11/21238651 від 01.10.2018 не можна визнати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Технологія (м. Харків, вул. Службова, 83) до Головного управління ДФС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00002421411 від 29.10.2018 на загальну суму 371287,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00002431411 від 29.10.2018 на загальну суму 14435,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технологія (код ЄДРПОУ 21238651) судовий збір у розмірі 5785,83 грн. ( п'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять гривень 83 копійки).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.02.2019.

Суддя В.В. Єгупенко