Рішення

від 19.02.2019 по справі 813/3576/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3576/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Фірми ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ве ОСОБА_5 Ширкеті , що діє в Україні через Представництво ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ве ОСОБА_5 Ширкеті , до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

09.07.2015 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Фірми ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ве ОСОБА_5 Ширкеті , що діє в Україні через Представництво ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ве ОСОБА_5 Ширкеті до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області з вимогою: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 0001182201/10157 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 473 772,50 грн., у тому числі 982 515,00 грн. за основним платежем та в сумі 491 257,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 30.06.2015 № 0001192201/10159 про зменшення за грудень 2014 року від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 2 333 465,00 грн.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 11.12.2015 адміністративний позов задовольнив частково.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.03.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2015 залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.06.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 залишив без змін.

За результатами розгляду заяви Головного управління ДФС у Львівській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.06.2016 з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства, 18 червня 2018 року Верховний Суд постановив: заяву Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково; ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.06.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2015 скасувати та направити справу на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 справу прийнято до провадження, розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2019, занесеною в протокол судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що податкові повідомлення-рішення № 0001182201/10157 від 30.06.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1473772,50 грн. та № 0001192201/10159 від 30.06.2015, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 2333465,00 грн. в податковій декларацій за грудень 2014 року, є безпідставними, протиправними, їх слід скасувати, оскільки при прийнятті вказаних повідомлень-рішень порушено приписи чинного законодавства України.

Позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки є недостовірними, формальними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Господарські операції між позивачем та його контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю ХоСаРо , Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП ІнтерТрансСтрой , Товариством з обмеженою відповідальністю Брокбудкепітал , Товариством з обмеженою відповідальністю Будресурс-К , Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лакшері Кепітал , Товариством з обмеженою відповідальністю Монолитфорт та ТОВ Торенія (далі - контрагенти) були реальними, товарними мали на меті одержання прибутку та підтверджені усією необхідною документацією наданою як до перевірки, так і до матеріалів справи. Зазначено, що застережень до такої не висловлено ні під час перевірки, ні у судових засіданнях.

Із посиланням на рішення Європейського суду з прав людини (зокрема у справі Булвес АД проти Болгарії ) акцентував увагу, що позивач не може нести відповідальності за недотримання податкової дисципліни його контрагентом.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просив у позові відмовити. Зазначає, що перевіркою Представництва ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ОСОБА_5 Ширкеті встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а також п.192.1 ст.192, п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в т.ч. по розрахунках з контрагентами: ТзОВ ХоСаРо ; ТОВ ВКП ІнтерТрансСтрой ; ТОВ Бродбудкепітал ; ТОВ Будресурс-К ; ТОВ КОМПАНІЯ ЛАКШЕРІ КЕПІТАЛ ; ТОВ МОНОЛИТФОРТ ; ТзОВ Торенія ; ТОВ СОЛЛІ ПЛЮС ПОЛТАВА ; ТОВ ОНУР Україна і ТзОВ ФІРМА ТРИАДА , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на 982 515 грн. і завищено від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) станом на 31.12.2014 на 2 333 465 грн.

По розрахунках з ТОВ Будресурс-К в ході проведення перевірки використано акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.06.2014 №1503/2205, згідно якого вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру. Відповідно до вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі №524/10551/14-к фізичну особу ОСОБА_6, який був засновником контрагента позивача - ТОВ Будресурс-К , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2.ст.28, ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

Щодо ТзОВ Торенія відповідач посилається на матеріали ВОВЕЗ ОУ ГУ Міндоходів у Львівській області, встановив, що СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №32014100000000036 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч.3 ст 212 КК України; зазначає, що при перевірці використано наданий протокол допиту від 31.03.2014 свідка ОСОБА_7 (РНОК - НОМЕР_1), який згідно інформаційних баз даних ГУ Міндоходів є директором, бухгалтером та засновником ТзОВ Торенія . Відповідач також вказує, що згідно експертного висновку №107 від 09.04.2014, експерта відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при МВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_8 встановлено, що підпис від імені директора ТзОВ Торенія , гр. ОСОБА_7В, у сертифікаті відкритого ключа ЕЦП від 19.12.13 - виконаний однією особою, а підпис у сертифікаті відкритого ключа ЕЦП від 24.12.2012 - виконано іншою особою. Відповідач покликається і на ухвалу Подільського районного суду м. Києва у справі №758/9746/14-к про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого у частині першій статті 205 КК України (фіктивне підприємництво), з нереабілітуючої підстави, у зв'язку із закінченням строку давності.

Крім цього, вказує, що розбіжність виникла на підставі акту від 20.03.2014 № 145/26-56-22-01-03/38091691 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торенія (код за ЄДРПОУ 38091691), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.01.2014 та акту від 21.08.2014 за №458/26-56-22-01-03/38091691.

Відповідач наголошує, що наявність первинних документів, які мають обов'язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди. Сам факт наявності у позивача податкових, чи-то видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що згаданий відповідачем акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки від 25.06.2014 №1503/2205 суду не надано. Матеріали ВОВЕЗ ОУ ГУ Міндоходів у Львівській області, на підставі яких встановлено, що в СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження №32014100000000036 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України , також суду не представлені, як не представлені ні протокол допиту від 31.03.2014 свідка ОСОБА_7 (РНОК - НОМЕР_1), ні експертний висновок №107 від 09.04.2014 , експерта відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при МВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_8 Суду не представлено також і акту від 20.03.2014 № 145/26-56-22-01-03/38091691 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торенія (код за ЄДРПОУ 38091691), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.01.2014 та акту від 21.08.2014 за №458/26-56-22-01-03/38091691.

Щодо вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі №524/10551/14-к, на який покликається Відповідач, за яким фізичну особу ОСОБА_6, який був засновником контрагента позивача - ТОВ Будресурс-К , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2.ст.28, ч.2 ст.205 КК України фіктивне підприємництво, зазначає про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 вересня 2017 про повернення апеляційної скарги на вирок від 04.12.2014.

Щодо ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 у справі №758/9746/14-к, якою фізичну особу ОСОБА_7, який зареєстрований як директор контрагента позивача - ТОВ Торенія , звільнено від кримінальної відповідальності, зазначає, що при прийняті зазначеного рішення сам обвинувачений присутній не був, про визнання ним своєї вини в ухвалі не вказано, ухвала не містить інформації, чи мали місце дії (бездіяльність) ОСОБА_7 в створенні ТзОВ Торенія з злочинною метою в та чи вчинені вони цією особою; в ухвалі лише міститься інформація про те, що оголошено підозру , обставини вчинення дій Судом не встановлювалися.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

З'ясувавши зміст спірних правовідносин, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - Фірма ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ве ОСОБА_5 Ширкеті (Турецька Республіка) є нерезидентом. З метою здійснення господарської діяльності на території України створено Представництво ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ве ОСОБА_5 Ширкеті , яке зареєстровано 15.11.2005 Міністерством економіки України, ЄДРПОУ 26579227; взято на податковий облік 22.11.2005.

Відповідно до постанови від 13.03.2015 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки представництва Onur Taahhut Tasimacilik ve Ticaret Limited Sirketi в Україні, ЄДРПОУ 26579227 /Т.VII, а.с.2-4/ слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, за результатами розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 420140000000000869 постановлено призначити у даному кримінальному провадженні позапланову виїзну документальну податкову перевірку позивача про можливі порушення платником податків податкового та валютного законодавства України за період часу 2013-2014 років; під час перевірки, зокрема, необхідно з'ясувати повноту сплати податків Представництва за вказаний період; провести зустрічні податкові перевірки по підприємствах ланцюга, з якими співпрацювало Представництво.

На виконання вказаної постанови слідчого, а також керуючись п. 75.1 ст. 75, підп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України видано наказ № 256 від 21.04.2015 про проведення позапланової перевірки представництва ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ве ОСОБА_5 Ширкеті /Т.І, а.с.156-157/.

ДПІ в Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку представництва ОСОБА_3 Ташимаджилик Іншаат ОСОБА_4 ве ОСОБА_5 Ширкеті з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період 2013-2014 років, про що складено акт № 225/69/13-07-22-01-10/26579227 від 02.06.2015 /Т.І, а.с.10-117/.

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем:

-п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, підп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а саме: завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 5458419,23 грн.;

-п. 192.1 ст. 192, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит, в результаті чого завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 декларації) станом на 31.12.2014 на 2333465,00 грн.;

-підп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п. 178.5 ст. 178, підп. 164.1.2 п. 164.1 підп. 164.2.17 п. 174.2, п. 164.3, п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік на загальну суму 2119,52 грн.

Позивач не погодившись із вказаними висновками, подав заперечення на акт перевірки від 18.06.2015 та доповнення до цього заперечення від 19.06.2015 /Т.І, а.с.158-167, 168/

Контролюючий орган за результатами перевірки та на підставі висновків зафіксованих в акті перевірки прийняв, зокрема:

-податкове повідомлення-рішення № 0001182201/10157 від 30.06.2015, за платежем: податок на прибуток, на суму 1473772,50 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 491257,50 грн.) /Т.І, а.с.8/;

-податкове повідомлення-рішення № 0001192201/10159 від 30.06.2015 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2333465,00 грн. /Т.І, а.с.9/.

Спір виник щодо реальності ведення господарських операцій між Представництвом та ТОВ ХоСаРо , ТОВ ВКП ІнтерТрансСтрой , ТОВ Брокбудкепітал , ТОВ Будресурс-К , ТОВ Монолитфорт , ТОВ Компанія Лакшері Кепітал , ТОВ Торенія , за результатами яких позивачем визначено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до підп. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України ,- витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПК України).

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Згідно з п. п. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку.

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Щодо податкового кредиту, то згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за Договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з Договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відтак, необхідною умовою для віднесення платником податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду сум податку на додану вартість, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із п. 203.2 статті 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках наступні обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця)) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового Договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

На момент виникнення спірних правовідносин Закон не ставив у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту. Тому аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Закріплений у ст. 2 і 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та або електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Актом перевірки зафіксовано завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток по розрахунках з ТОВ Компанія Лакшері Кепітал за 2014 рік на 348905,88 грн. /Т.І, а.с.42/

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ Компанія Лакшері Кепітал (постачальник) укладено договір постачання № 1 від 01.07.2014 /Т.ІІ, а.с.1/, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця наступне: труби сталеві електрозварні прямошовні зовнішній діаметр 530 мм 6, 937т.; труби сталеві електрозварні прямошовні зовнішній діаметр 820 мм 7,74 т. (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених цим договором.

Загальна сума поставки 62377,25 грн., ПДВ 20% 12475,45 грн., разом 74852,70 грн. Розрахунки за кожну партію товару здійснюється в безготівковому порядку за домовленістю сторін. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару, що вказана в накладних документах на товар (видаткових накладних та/або акти приймання-передачі).

Постачальник зобов'язаний передати товар покупцю у відповідній кількості та належній якості. Передача партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника покупця на території постачальника, покупець здійснює транспортування власним транспортом та за рахунок власних коштів.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Згідно з додатком № 1 до вказаного договору від 12.09.2014 /Т.ІІ, а.с.2/, внесено зміни до п. 1.1 розділу та викладено в наступній редакції:

1.1. постачальник зобов'язується поставити у власність покупця наступне: труби сталеві електрозварювальні прямошовні зовнішній діаметр 530х8 мм 12,499т; труби сталеві електрозварювальні прямошовні зовнішній діаметр 820х9 мм 7,74т.; труби сталеві електрозварювальні прямошовні зовнішній діаметр 820х10 мм 9,6т.; труби сталеві електрозварювальні прямошовні зовнішній діаметр 720х8 мм 3,102т.; труби сталеві електрозварювальні прямошовні зовнішній діаметр720х10,5 мм 9,92т; труби сталеві електрозварювальні прямошовні зовнішній діаметр 1220х12 мм 28,8т (далі - товар), … ;

Крім того, загальну суму поставки визначено 348905,88 грн., ПДВ 20% 69781,18 грн., разом 418687,06 грн. Постачальник зобов'язаний доставити товар до визначеного покупцем місця: м. Львів, вул. Богданівська, 42/7.

В той же час, відповідно договору № 16 від 14.08.2015, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ Захист-пром /Т.ІІ, а.с.3-5/, виконавець бере на себе зобов'язання своєчасно та добросовісно виконувати роботу, передбачену п. 1.2 Договору, а Замовник, зі свого боку, зобов'язується своєчасно здійснювати оплату виконаної роботи виконавцем. Виконавець бере на себе зобов'язання виконати антикорозійну ізоляцію сталевих труб поставки Замовника , за даним договором в кількості та асортименті; забезпечити своєчасну поставку труб за умови поставки замовником, прийняти виконану виконавцем роботу; своєчасно здійснювати оплату виконаної виконавцем роботи згідно наданих документів. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві кошти на підставі рахунку для оплати, сформованого згідно узгодженої договірної ціни та асортимент труб.

Відповідно до додаткової угоди сторони погодили, що замовник зобов'язаний забезпечити своєчасну поставку труб на адресу виробничих потужностей виконавця: м. Львів, вул. Богданівська, 42/7, передати виконавцю труби, кількість яких зазначити у акті приймання-передачі матеріальних цінностей; прийняти виконану виконавцем роботу та труби після здійснення робіт відповідно до п. 1.2. розділу 1 Договору на території виробничих потужностей виконавця: м. Львів, вул. Богданівська, 42/7, власним транспортом здійснити доставку на об'єкті будівництва. Передачу оформити актом приймання-передачі матеріальних цінностей після обробки. Оскільки доставка ТМЦ (труб) здійснюється транспортом замовника, ТТН складатимуться останнім на вимогу виконавця.

Своєчасно здійснювати оплату виконаної виконавцем роботи згідно наданих документів. Отримувати від замовника труби замовника на території виробничої виконавця шляхом підписання актів виконання робіт. Передачу труб після виконання робіт відповідно до п. 1.2 розділу І Договору оформити актом приймання-передачі матеріальних цінностей після обробки . /Т.ІІ, а.с.6/

Представник позивача пояснив, що для забезпечення будівництва трамвайної лінії у м. Львові до житлового масиву Сихів по трамвайній лінії № 4 виникла необхідність в придбанні труб для футлярів інженерних мереж. Вказаного контрагента обрано серед інших, оскільки, наприклад, ТОВ Інтерпайп Україна , компанія Метал-Холдинг-Львів не змогли запропонувати готові вироби з необхідними технічними параметрами.

На підтвердження реальності операцій за вказаними договорами до матеріалів справи долучено: копії видаткових накладних, виписаних ТОВ Компанія Лакшері Кепітал , копії ТТН, копії актів приймання-передачі матеріальних цінностей; копія довідки щодо розрахунків з ТОВ Компанія ЛАКШЕРІ Кепітал /Т.ІІ, а.с.7-31/.

Застережень до вказаних первинних документів відповідачем не висловлено.

Актом перевірки також зафіксовано завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток по розрахунках з ТОВ Брокбудкепітал за 2014 рік на суму 541742,00 грн. /Т.І, а.с.36/ та завищено податковий кредит з податку на додану вартість на 108348,50 грн., в т.ч. за січень 2014 року на 91600,50 грн., за лютий 2014 року на суму 16748,00 грн. /Т.І, а.с.73/

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ Брокбудкепітал (продавець) укладено договір постачання № 152 від 20.07.2012 /Т.ІІ, а.с.49-50/, відповідно до якого постачальник зобов'язується протягом дії даного договору поставляти покупцеві товар за цінами в асортименті (по номенклатурі) і кількості, що узгоджується сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним договором. Загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах. Розрахунки провадяться в безготівковій формі. Право власності до покупця переходить в день поставки товару, що вказана в накладних на товар. Передача партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника покупця.

Факт придбання та використання у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ Бродбудкепітал щебеню підтверджено копіями видаткових та податкових накладних: № 1021 від 02.09.2013 ; № 1021 від 02.09.2013 ; № 1022 від 03.09.2013; № 1022 від 03.09.2013 ; № 1023 від 04.09.2013 ; № 1023 від 04.09.2013; № 1024 від 05.09.2013 ; № 1024 від 05.09.2013; № 1025 від 09.09.2013 ; № 1025 від 09.09.2013; № 1026 від 10.09.2013; № 1026 від 10.09.2013; № 1027 від 11.09.2013; № 1027 від 11.09.2013; № 1028 від 12.09.2013 № 1028 від 12.09.2013; № 1029 від 13.09.2013; № 1029 від 13.09.2013; № 1030 від 17.09.2013; № 1030 від 17.09.2013; № 1031 від 18.09.2013; № 1031 від 18.09.2013; № 1032 від 22.09.2013 ; № 1032 від 22.09.2013 та копіями ТТН /Т.ІІ, а.с.51-170/.

До матеріалів справи також долучено довідку щодо розрахунків з вказаним контрагентом, відповідно до якого за вересень 2013 року здійснено оплати: 04.09.2013 200000,00 грн.; 13.09.2013 250000,00 грн.; 24.09.2013 200000,00 грн. Станом на 01.09.2015 заборгованість позивача перед контрагентом становить 214693,63 грн. /Т.ІІ, а.с.191/.

Застережень до вказаних первинних документів не висловлено.

Відповідно до акту перевірки зафіксовано завищення витрат, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування податком на прибуток по розрахунках з ТОВ ВКП ІнтерТрансСтрой за 2014 рік на 442496,25 грн. /Т.І, а.с.31/ та завищено податковий кредит з податку на додану вартість по розрахунках з вказаним контрагентом на 88499,25 грн., в т.ч. за січень 2014 року на 33333,34 грн., за лютий 2014 року на 55165,91 грн. /Т.ІІ, а.с.68/

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ВКП ІнтерТрансСтрой (постачальник) укладено договір поставки № 1 /Т.ІІ, а.с.192-193/, відповідно до якого постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцеві товар, асортимент якого погоджений сторонами в специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених договором.

Так, згідно з специфікацією позивачем придбано звено круглої труби ЗК 9.100 70 шт., відкосне крило СТ-4 (блок 38) 52 шт., портальна сторінка СТ-10 26 шт., відкосне крило СТ-6 (блок 40) 8 шт., портальна стінка СТ-12 (блок 36) 4 шт.

Представником позивача надано пояснення, що ТОВ ВКП ІнтерТрансСтрой обрано Представництвом як постачальник, оскільки між ними існували господарські відносини з 2012 року по сьогоднішній день, про що свідчать реєстри синтетичного та аналітичного обліку.

На підтвердження реальності операцій за договором до матеріалів справи долучено копії: рахунку № 031212-002 від 03.12.2012; платіжного доручення № 12039 від 28.01.2013; податкових накладних; платіжного доручення № 12195 від 20.02.2013; копії видаткових накладних за період лютий 2013 року березень 2013 року та подорожніх листів за аналогічний період /Т.ІІ, а.с.194, 195-250, Т.V, а.с.1-15/.

Також на підтвердження поставки товару власним транспортом до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу /Т.V, а.с.16/.

Згідно з довідкою щодо розрахунків з контрагентом, зазначено: 28.01.2013 здійснено оплату за відвантаження ТМЦ в сумі 200000,00 грн., 01.02.2013 150000,00 грн.; 20.02.2013 153683,55 грн., 26.07.2013 27321,00 грн. Станом на 01.09.2015 заборгованість у позивача перед контрагентом відсутня /Т.V , а.с.22/.

Зауважень до первинної документації не висловлено.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ ХоСаРо , актом перевірки зафіксовано завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток по розрахунках з ТОВ ХоСаРо за 2014 рік на 4097400,00 грн. /Т.І, а.с.28/ та завищення податкового кредиту за листопад 2014 року в сумі 486147,67 грн., грудень 2014 року 843731,67 грн. на загальну суму 1329878,34 грн. /Т.І., а.с.64/

Відповідно до договору поставки № 12/11 від 12.11.2014 /Т.V, а.с.23/, постачальник (ТОВ ХоСаРо ) зобов'язується протягом дії даного договору поставляти покупцеві (позивач) товар, асортимент якого погоджено сторонами в специфікації, що є додатком до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених даним договором. Товар постачається покупцеві партіями згідно заявок (замовлень) останнього, які можуть передаватись постачальникові засобами поштового, факсимільного зв'язку, по електронний пошті або в інший спосіб. Партія товару визначається обсягом замовлення покупця, а не кількістю одиниць залученого транспорту. Асортимент, обсяг, кількість (обсяг) і вартість кожної окремої партії товару визначається в накладних, що складаються по факту поставки (передачі) всього замовленого покупцем товару. Розрахунки за договором проводяться в безготівковій формі. Постачальник зобов'язаний передати товар покупцю у замовленій останнім кількості та належної якості. Передача партії товару здійснюється уповноваженому представнику покупця за накладними. Покупець зобов'язаний прийнятим товар, здійснити перевірку його кількості згідно відвантажувальних документів. Товар вважається переданим у власність покупця з дати складення накладної на цей товар. Датою поставки є дата складення накладної про передачу партії товару /Т.V, а.с.23/.

Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору сторони домовились про те, що поставка товару здійснюється одним з наступних способів. Продавцем (власними силами чи силами третіх осіб на свій вибір) за власний рахунок на об'єкт за адресою Полтавська область, Полтавський район с. Абазівка. Покупцем власним автотранспортом на об'єкт за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Абазівка /Т.V, а.с.24/. Згідно з додатком № 2 специфікація сторони домовились про поставку відсіву 0*5, щебеню 40-70, щебеню 5-20, мінерального порошку /Т.V, а.с.25/.

Представник позивача пояснив, що вказані відносини зумовлені необхідністю забезпечити будівельними матеріалами робіт на об'єкті капітальний ремонт автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський . Придбані у контрагента ТМЦ призначені для виробництва асфальтобетонних та/або щебеневопіскових сумішей, насипання на нижні шари дороги.

Зазначив, що пропозиція вказаного контрагента обрана як найвигідніша у співвідношеннях ціни товару, необхідних обсягів товару, відповідність потреба покупця, час одержання. Особливу увагу звернув, що ТОВ ХоСаРо представляло товар під завантаження у м. Києві, що географічно ближче до с. Абазівка Полтавського району Полтавської області, ніж аналогічні пропозиції львівських постачальників, що мало наслідком менший обсяг витрат, пов'язаних з транспортуванням товару.

На підтвердження реальності господарських операцій за даним договором до матеріалів справи долучено копію рахунку на оплату № 420 від 24.10.2014; копію платіжного доручення № 15122 від 20.11.2014; копію податкової накладної № 30 від 20.11.2014 , копію видаткової накладної № 492 від 28.11.2014 ; копію на оплату № 464 від 24.11.2014 ; № 15133 від 24.11.2014 ; копію податкової накладної № 31 від 24.11.2014 ; копію видаткової накладної № 493 від 28.11.2014 , копію платіжного доручення № 15132 від 24.11.2014; копія податкової накладної № 32 від 24.11.2014; копія видаткової накладної № 494 від 28.11.2014 /Т.V, а.с.26-36/, копія рахунку на оплату № 525 від 09.12.2014; копія платіжного доручення № 15186 від 09.12.2014, копія податкової накладної № 11 від 09.12.2014 ; копія видаткової накладної № 22 від 29.01.2015 ; копія видаткової накладної № 131 від 31.03.2015, № 554 від 24.12.2014 , № 15226 від 24.12.2015, копія податкової накладної № 24 від 24.12.2014, копія видаткової накладної № 23 від 29.01.2015 /Т.VІ, а.с.119-127/, а також копії ТТН /Т.ІІІ, а.с.2-250, Т.ІV, а.с.1-250, Т.V, а.с.37-250, Т.VІ, а.с.1-118/.

Згідно з довідкою про розрахунки з вказаним контрагентом встановлено, що оплату здійснено 20.11.2014 в сумі 890800,00 грн., 24.11.2014 1808900,00 грн., 24.11.2014 217180,00 грн., 05.12.2014 р. 2000000,00 грн., 09.12.2014 2464945,00 грн., 24.12.2014 597445,00 грн. заборгованість позивача перед контрагента відсутня /Т.VІ, а.с.128/.

Відповідачем не висловлено жодних застережень до вказаної первинної документації.

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ Монолитфорт судом встановлено наступне.

Актом перевірки зафіксовано, що за результатами вказаних операцій позивачем завищено витрати що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 5424,90 грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на 1084,98 грн. /Т.І, а.с.44, 80/

Представником позивача надано пояснення, що між позивачем та вказаним контрагентом укладено усний договір про поставку емалі сріблястої КО-811 та розчинника. На підтвердження вказаного до матеріалів справи долучено копію видаткової накладної № 766 від 15.10.2014 на суму 6509,88 грн. в т.ч. ПДВ 1084,98 грн., копію податкової накладної № 41 від 14.10.2014 , копію банківської виписки про проведення оплати /Т.VIII, а.с.6, 7, 8/.

Застережень до вказаних документів не висловлено, пояснень представником відповідача щодо вказаних господарських операцій не надано.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ Торенія перевіркою зафіксовано завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2014 року на 649552,64 грн. /Т.І, а.с.85/

Встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ Торенія (продавець) укладеного договір поставки № 01/12-1 від 01.12.2012 /Т.І, а.с.190-191/, відповідно до якого постачальник зобов'язується протягом дії договору поставляти покупцеві товар, асортимент якого погоджено сторонами в специфікації, що є додатком до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, встановлених договором. Товар передається покупцеві партіями згідно заявок (замовлень) останнього, які можуть передаватись постачальникові засобами поштового, факсимільного зв'язку по електронній пошті або у інший спосіб. Партія товару визначається обсягом замовлення покупця, а не кількістю одиниць залученого транспорту. Асортимент, кількість (обсяг), вартість кожної окремої партії товару визначається в накладних, що складаються по факту поставки (передачі) всього замовленого покупцем товару. Загальна ціна договору складається з вартості товару, переданого покупцеві на виконання умов цього договору. Ціну товару за його одиницю виміру погоджено сторонами в специфікації, що є додатком до цього договору. Розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом сплати вартості одержаної партії товару на банківський рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок постачальника. В вартість товару включено витрати постачальника, пов'язані з зберіганням, навантаженням і поставкою погоджене специфікацією, що є додатком до цього договору, місце. Постачальник зобов'язаний передати товар покупцю у замовленні останнім в кількості та належної якості. Передача товару здійснюється уповноваженому представнику покупця за накладними на підставі довіреності покупця, який зобов'язаний прийняти товар, здійснити перевірку його кількості згідно навантажувальних документів. Товар вважається переданим у власність покупця з ати складення накладної на цей товар. Товар постачається автомобільним транспортом на умовах, аналогічних до умов EXW (склад) постачальника визначеного в специфікації, визначених в редакції 2010 року. Датою поставки є дата складення накладної про передачу товару. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На підтвердження реальності господарських операцій за договором до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних № 2911-1, № 2911-2, № 2911-3, № 2911-4, № 2911-5 від 29.11.2015 та копії податкових накладних № 1736, № 1737, № 1738, № 1739, № 1740 від 29.11.2013 /Т.І, а.с.195-204/, а також копії видаткових накладних № 3112-1, № 3112-2, № 3112-3, № 3112-4, № 3112-5, № 3112-6, № 3112-7 від 31.12.2013 та копії податкових накладних № 2395, № 2396, № 2397, № 2398, № 2399, № 2400, № 2401 від 31.12.2013 /Т.І, а.с.215-228/.

Також, до матеріалів справи долучено довідку про те, що позивачем щодо розрахунків з ТОВ Торенія за відвантажені товарно-матеріальні цінності за листопад-грудень 2013 року здійснено оплати: 25.12.2013 в сумі 80712,00 грн.; 25.12.2013 в сумі 919288,00 грн., 30.12.2013 в сумі 1150000,00 грн. Станом на 01.09.2015 заборгованість позивача перед вказаним підприємством відсутня /Т.І, а.с.241/.

Застережень до вказаних первинних документів не висловлено ні у акті перевірки, ні в судових засіданнях.

Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 у справі № 758/9746/14-к задоволено клопотання прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області та звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_7, якому було оголошено підозру у вчиненні дій по створенню суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ Торенія , ЄДРПОУ 38091691, з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, кримінальне провадження закрито /Т.VIII, а.с.5/.

У відповідності до ч. 6 ст. 78 КАС України,- вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Ухвала Подільського районного суду м. Києва від 26.08.2014 у справі №758/9746/14-к /Т.VIII, а.с.5/ не містить інформацію чи мали місце дії (бездіяльність) ОСОБА_7 в створенні ТзОВ Торенія та чи вчинені вони ним з злочинною метою. В ухвалі лише міститься інформація про оголошення підозри ОСОБА_7

Згідно із ч.ч. 1 і 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 175 КАС України,- відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Докази, які подаються суду, повинні бути належними (т.т. містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (т.т. одержаними в порядку, встановленому законом, і відповідати вимогам ч. 2 ст. 74 КАС України), достовірними (на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи) і достатніми (такими, що у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи).

Відповідачем не представлено ні оригінали, ні належним чином засвідчені копії, згаданих у відзиві матеріалів ВОВЕЗ ОУ ГУ Міндоходів у Львівській області, на підставі яких встановлено, що в СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження №32014100000000036 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України. Не представлено ні докази існування згаданого протоколу допиту від 31.03.2014 свідка ОСОБА_7 (РНОК - НОМЕР_1), ні згаданий експертний висновок №107 від 09.04.2014, експерта відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при МВС України на Південно-Західній залізниці ОСОБА_8

Суду не представлено також ні оригінал, ні копію акту від 20.03.2014 № 145/26-56-22-01-03/38091691 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торенія (код за ЄДРПОУ 38091691), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.01.2014.

Наявний в матеріалах справи акт від 21.08.2014 за №458/26-56-22-01-03/38091691 /Т. VII, а.с. 21 - 26/ не містить доказів його складення і підписання.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 у справі № 813/1597/15 /Т.VII, а.с.235-246/, яка набрала законної сили згідно із ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2015 у справі № 876/6491/15 , встановлено, що відносини за вказаний період між позивачем і ТОВ Торенія визнано реальними.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд відхиляє покликання відповідача на порушення контрагентами позивача податкового законодавства, оскільки платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах. Висновки контролюючого органу прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується судами як джерело права.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України від 09.01.2007 Суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності зловживання з їх боку. Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність ані за несплату податків своїми контрагентами та ведення ними податкового обліку, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, як і не може нести відповідальність за інші дії контрагента, а тим більше за дії контрагентів контрагента.

При цьому слід зазначити, що відповідачем не надано доказів не ведення вказаними підприємствами господарської діяльності, договори укладені позивачем з контрагентами в судовому порядку не визнавалися нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Відповідність господарських операцій з вказаними контрагентами меті діяльності позивача підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: договорами, додатковими угодами до договорів, актами приймання-передачі, видатковими та податковими накладними, копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження. Представлені позивачем під час проведення перевірки документи, а саме договори, податкові накладні, акти виконаних робіт встановленої форми і змісту в цілому свідчать про виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак відповідач їх безпідставно не взяв до уваги. Видані контрагентом позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують правомірність формування позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Позивачем підтверджено фінансово-господарські операції з вказаними контрагентами стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, що свідчить про правомірність врахування вказаних витрат до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З огляду на викладене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, є необґрунтованими і не доводять неправомірності формування сум витрат, що включені позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість. За відсутності в діяльності позивача порушень податкового законодавства щодо визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, немає підстав застосовувати до нього нараховані відповідачем штрафні санкції.

В той же час, згідно з актом перевірки встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток по розрахунках з ТОВ Будресурс-К на 2014 рік на 22450,00 грн. /Т.І, а.с.39/ та завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2014 на 4490,00 грн. /Т.І, а.с.77/.

Встановлено, що між позивачем (замовник) або ТОВ Будресурс-К (виконавець) укладено договір № 18/11-13П на виконання робіт від 18.11.2013 /Т.ІІ, а.с.32/, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених договором виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами, на власний ризик виконати ремонт силового електрокабелю КЛ-10 кв, прокладання кабельної вставки АСБ-10 3х150 довжиною 25м., монтаж двох муфт СТП-10 150-240. Замовник зобов'язується передати виконавцю обладнання для виконання монтажу, прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи. Вартість монтажних робіт за договором складає 4200,00 грн., в т.ч. ПДВ 700,00 грн. Загальна сума договору може змінюватись залежно від обсягу виконаних робіт, лише за взаємною згодою сторін. Крім того укладено договір купівлі-продажу № 18-11/13 від 18.11.2013 /Т.ІІ, а.с.35-36/, відповідно до якого продавець ТОВ Будресурс-К , зобов'язується передати у власність позивача покупця обладнання, а саме: електрокабель ААБ-10 3х150, муфту Raychem загальною вартістю 9720,00 грн., в покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (в т.ч. ПДВ 1620,00 грн.). оплата товару 100% оплачується покупцем на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 3 календарних днів з моменту поставлення продавцем рахунку. Строк поставки обладнання 20 календарних днів після надходження на розрахунковий рахунок попередньої оплати. Продавець має право провести дострокове відвантаження продукції. Поставка здійснюється на умовах EXWФранко-завод, м. Київ, відповідно до Інкотермс 2010. Продавець повинен передати покупцю разом з товаром товаросупровідні документи. Місце відвантаження товару склад виробника, вид транспорту автомобільний. Доставка здійснюється покупцем власним транспортом. Передача товару здійснюється в місці поставки, з оформленням передачі шляхом підписання накладної та/або акту прийому-здачі товару.

Разом із цим, вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.12.2014 у справі №524/10551/14-к громадянина ОСОБА_6, який був засновником ТОВ Будресурс-К , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2.ст.28, ч.2 ст.205 КК України фіктивне підприємництво /T.VIII, а.с. 178 - 182/; судом встановлено те, що ТОВ Будресурс-К було зареєстровано з метою прикриття незаконної діяльності.

Наявність первинних документів, які мають обов'язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди

Крім того, до матеріалів справи представником позивача не долучено жодних доказів на спростування тверджень відповідача щодо подвійного включення до податкового кредиту суми 9090,30 грн. з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ Соллі Плюс Полтава .

Крім того, обґрунтованими є покликання представника відповідача на порушення позивачем підп. 192.1 ст. 192 ПК України в частині завищення податкового кредиту з ПДВ по розрахунках з ТОВ ОСОБА_8 Україна за грудень 2014 року в сумі 140773,45 грн. в зв'язку з непроведенням відповідних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у зв'язку з поверненням коштів за накладними № 164 від 19.12.2014 на суму 154166,67 грн., ПДВ 30833,33 грн.; № 165 від 19.11.2014 на суму 500000,00 грн., ПДВ 100000,00 грн., № 166 від 19.12.2014 на суму 49700,59 грн., ПДВ 9940,12 грн.

Також позивачем не надано жодних спростувань твердження відповідача щодо порушення підп. 192.1 ст. 192 ПК України щодо завищення податкового кредиту з ПДВ по розрахунках з ТОВ Фірма Тріада за грудень 2014 року в сумі 1747,49 грн.

З врахуванням викладеного, в частині позовних вимог щодо донарахування суми податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій, а всього 6061,50 грн., та суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість, а всього 156101,24 грн., слід відмовити. Одночасно суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності рішення контролюючого органу в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1467711 грн. та в частині донарахування суми з завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 2177363,76 грн.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначалося, згідно із ч.ч. 1 і 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржені податкові повідомлення - рішення відповідача не відповідають вимогам, встановленим ч.2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене позовні вимоги слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 0001182201/10157 від 30.06.2015 в частині донарахування суми з податку на прибуток і штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 1467711 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 0001192201/10159 від 30.06.2015 року в частині донарахування суми з завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 2177363,76 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26 лютого 2019 року.

Суддя В.М. Сакалош