Рішення

від 26.02.2019 по справі 826/13817/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2019 року № 826/13817/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у м.Києві ДоФілії Холодкомбінат № 4 Приватного підприємства Рось простягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у м.Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до філії Холодкомбінат № 4 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 1 696 468,13 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.11.2017 р. відкрито скорочене провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.12.2017 р. призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.06.2018 р. залучено в якості співвідповідача - ПП Рось .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 09.08.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку з юридичних осіб та податків на нерухоме майно, відміннє від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками житлової нерухомості та нежитлової нерухомості, який виник на підставі узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно, та є не погашеним станом на день звернення до суду з даним позовом.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, однак долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень про погашення податкового боргу.

В судове засідання 19.02.2019 року строни не зявились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи буз його участі в порядку письмового провадження.

З огляду на приписи частини девятої статті 205 Кодексу адміністративного судочнства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що за філією Холодкомбінат № 4 , який є відокремленим підрозділом ПП Рось рахується заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1 153 064,54 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань на підставі поданих податкових декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме уточнюючого податкового розрахунку з земельного податку № 13524 та податкового розрахунку № 9024804415.

Окрім того, за відповідачами рахується податковий борг з податку на нерухоме майно в сумі 543 403,59 грн., що виникла у зв'язку з несплатою платником податків самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п.16.1.4. п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України, не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаній вище податковій декларації є узгодженою.

В силу вимог п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Статтею 59 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу, позивачем вжито заходи, передбачені статтею 59 Податкового кодексу України, а саме направлено відповідачу 1 податкову вимогу від 06.12.2016 р. форми Ю № 28852-17.

Судом встановлено, що надані відповідачем 2 платіжні доручення про погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб враховані контролюючим органом, однак за відповідачем 1, на день розгляду спрви по суті, обліковується новостворений податковий борг по земельному податку, доказів сплати якого, відповідачами не надано.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, суд доходить висновку про наявність привових підстав для його стягнення у судового порядку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у м.Києві задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Рось (01010, м.Київ, вул.Івана Мазепи,10, код ЄДРПОУ 32191954) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг у розмірі 1 696 468,13 грн. на користь Державного бюджету України.

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко