Рішення

від 13.02.2019 по справі 2340/4619/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року справа № 2340/4619/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дорошенко Л.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача: ОСОБА_2 - за посадою,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Думанецької сільської ради про надання дозволу на розробку землевпорядної документації,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною до Думанецької сільської ради, в якій просить:

- зобов'язати сесію Думанецької сільської арди Черкаського району Черкаської області видати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га по вул. Монастирській 58-а у встановлений чинним законодавством термін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 28.09.2018 звернулась із клопотанням до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га, по вулиці Монастирській 58а, с. Чубівка, Черкаський район, Черкаська область, зазначивши, що за даною адресою знаходиться його майно, проте відповідач відмовив в задоволенні його клопотання.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки ним дотримані вимоги ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Від Думанецької сільської ради надійшов лист №11/02-17 від 04.01.2019, в якому зазначено про право власності позивача на нежитлову будівлю площею, 376, 2 кв. м., що розташована за адресою: с. Чубівка, вул. Кірова (Монастириська), б/н, та те, що рішенням сільської ради №33-04 від 09.10.2018 відмовлено в наданні дозволу в зв'язку з розташуванням на цій ділянці будівель, які їй не належать.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

01.10.2018 ОСОБА_3 звернулась із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в межах с. Чубівка, Думанецької сільської рад для ведення обслуговування житлового будинку за адресою: с. Чубівка, вул. Кірова, 58а, Черкаський район, Черкаська область.

09.10.2018 рішенням Думанецької сільської ради №33-04/VII відмовлено в наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею, 0,25 га в межах с. Чубівка, Думанецької сільської рад для ведення обслуговування житлового будинку за адресою: с. Чубівка, вул. Кірова, 58а, Черкаський район, Черкаська область.

Не погоджуючись з останнім позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Приписами статті 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 23 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України

Відповідно до ч. 1ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 38 Земельного кодексу України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно із ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно з пунктом г ч.1ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Приписами ч. 1 - 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями118,122 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З вищевикладеного вбачається, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 у справі №545/808/17.

Щодо посилання відповідача, як на підставу відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га за адресою: вул. Монастирській 58-а, с. Чубівка, Черкаський район, Черкаська область на те, що позивач не є власником будівель розташованих на даній земельній ділянці, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_3 є власником нежитлової будівлі, а саме комора А-І загальною площею, 58а.

В свою чергу, Думанецька сільська рада в листі від 04.01.2019 №11/02-17 вказує, що інші будівлі, які знаходяться за адресою: вул. Монастирській 58-а, с. Чубівка, Черкаський район, Черкаська область не прийняті у комунальну власність територіальної громади та є безхазяйними.

Отже, за відсутності належним чином зареєстрованого права власності або права користування на нерухоме майно за іншими особами, яке розташоване за адресою: вул. Монастирській 58-а, с. Чубівка, Черкаський район, Черкаська область, позивач, на умовах визначених чинним законодавством, має право на звернення до уповноваженого органу із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог статті 118 Земельного кодексу України Думаницька сільська рада має розглянути заяву позивача та прийняти вмотивоване рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

При цьому суд зазначає, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає вирішення питання про надання її у власність чи користування.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку, що позивачем було дотримано вимоги Земельного кодексу України при зверненні із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, проте підстави для відмови у наданні позивачу дозволу, які наведені у рішенні сільської ради від 09.10.2018 №33-04/VII, є не обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач порушив норми Земельного кодексу України, оскільки діяв не у відповідності до положень визначених законом.

Щодо вирішення питання про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, суд зазначає, що не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Такі дії суду виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому суд звертає увагу, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 77, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Думанецьку сільську раду Черкаського району Черкаської області (Черкаська область, Черкаський район, с. Думанці, вул. Благовісна, 100, код ЄДРПОУ 26323692) повторно розглянути заяву ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею, 0,25 га по вул. Монастирській, 58-а, с. Чубівка, Черкаський район, Черкаська область.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Думанецької сільської ради Черкаського району Черкаської області (Черкаська область, Черкаський район, с. Думанці, вул. Благовісна, 100, код ЄДРПОУ 26323692) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.02.2018.

Суддя В.В. Гаращенко