ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 лютого 2019 року № 640/136/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовомДержавного підприємства Державне спеціалізоване видавництво Техніка доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 року № 0648681213, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство Державне спеціалізоване видавництво Техніка (далі - ДП ДСВ Техніка , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 року № 0648681213.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції, прийнято контролюючим органом після закінчення граничних термінів подання податкових декларацій з податку на додану вартість, а тому, останнє, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
29.01.2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Відзив обґрунтовано тим, що у позивача наявна податкова заборгованості зі сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання, визначеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість, за несплату якого у визначені Податковим кодексом України строки, передбачено нарахування штрафної санкції (п. 126.1 ст. 126 ПК України).
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки, в повній мірі відображає факт порушення позивачем норм податкового законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
05.09.2018 року ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Державного підприємства Державне спеціалізоване видавництво Техніка (код ЄДРПОУ 02473145), за результатами якої складено Акт № 16978/26-15-12-13-20/2473145.
Висновками вказаної перевірки встановлено порушення Державним підприємством Державне спеціалізоване видавництво Техніка термінів сплати грошового зобов'язання, протягом строків визначених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України.
21 вересня 2018 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0648681213, яким за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України на підстав ст. 126 Податкового кодексу України за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 595 374, 10 грн. ДП ДСВ Техніка зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 119 74, 82 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДФС України, якою за результатами розгляду скарги, рішенням від 04.12.2018 року за № 39159/6/99-99-11-06-01-25, оскаржуване повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу - без задоволення.
Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 ПК України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.54.1, п.54.3 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, у випадках, встановлених п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 ПК України.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ПК України).
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Статтею 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У той же час, згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Водночас пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної сплати, зокрема узгодженої суми грошового зобов'язання, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.
Як встановлено судом, позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подання податкових декларацій за період з квітня 2015 року по квітень 2018 року, які згідно облікової картки позивача сплачувалися несвоєчасно.
Позивачем не заперечується факт порушення ним сплати, узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість.
Натомість, позивач звертає увагу, що штрафні санкції до нього застосовані поза межами строків давності, тобто податковий орган не мав права застосовувати штрафні санкції за несплату узгоджених податкових зобов'язань після спливу 1095 днів з дня граничного строку подання податкової декларацій з податку на додану вартість.
Враховуючи наведене, суд зазначає таке.
За положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, вказаний пункт Податкового кодексу України пов'язує втрату права контролюючого органу для нарахування податкових зобов'язань із закінченням 1095-денного терміну, із настанням однієї із подій: або останнього дня граничного строку подання податкової декларації, або останнього дня граничного строку сплати грошових зобов'язань.
Як встановлено судом, згідно Акту перевірки, позивачем визначені податкові зобов'язання у поданих ним податкових деклараціях з податку на додану вартість, починаючи з квітня 2015 року по квітень 2018 року, відтак і граничні строки їх сплати підпадають в тому числі і на певні місяці 2015-2018 років.
Зокрема, з Акту перевірки та розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 21.09.2018 року № 0648681213, контролюючим органом визначено позивачеві суму штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, які визначені, зокрема податковою декларацією з податку на додану вартість:
- від 19.05.2015 №9100206990, граничний термін подання якої - 20.05.2015 та граничний термін сплати - 30.05.2015; фактично сплачено 24.03.2016 року; кількість днів затримки 299; сума штрафу 2 599, 20 грн.;
- від 17.06.2015 №9126612471, граничний термін подання якої - 20.06.2015 та граничний термін сплати - 30.06.2015; фактично сплачено 26.04.2016 року; кількість днів затримки 301; сума штрафу 2 772, 00 грн .;
- від 19.07.2015 №9152614595, граничний термін подання якої - 20.07.2015 та граничний термін сплати - 30.07.2015; фактично сплачено 24.06.2016 року; кількість днів затримки 330; сума штрафу 2 020, 61 грн.;
- від 19.07.2015 №9152614595, граничний термін подання якої - 20.07.2015 та граничний термін сплати - 30.07.2015; фактично сплачено 02.06.2016 року; кількість днів затримки 308; сума штрафу 300, 00 грн.;
- від 19.07.2015 №9152614595, граничний термін подання якої - 20.07.2015 та граничний термін сплати - 30.07.2015; фактично сплачено 23.06.2016 року; кількість днів затримки 298; сума штрафу 1 475, 79 грн.;
- від 14.08.2015 №9172207293, граничний термін подання якої - 20.08.2015 та граничний термін сплати - 30.08.2015; фактично сплачено 26.07.2016 року; кількість днів затримки 331; сума штрафу 3 233, 11 грн.;
- від 14.08.2015 №9172207293, граничний термін подання якої - 20.08.2015 та граничний термін сплати - 30.08.2015; фактично сплачено 04.07.2016 року; кількість днів затримки 309; сума штрафу 300, 00 грн.;
- від 14.08.2015 №9172207293, граничний термін подання якої - 20.08.2015 та граничний термін сплати - 30.08.2015; фактично сплачено 24.06.2016 року; кількість днів затримки 299; сума штрафу 85, 29 грн.
Таким чином, враховуючи дату прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення (21 вересня 2018 року), якими до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття грошове зобов'язання ), а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення в частині сум штрафу за вказаними вище податковими деклараціями з податку на додану вартість, прийняті податковим органом поза межами 1095 днів.
Отже, за вказаних обставин, суд погоджується з доводами позивача, що податкове повідомлення-рішення від 21.09.2018 року № 0648681213 в частині застосування штрафу в сумі 2 599, 22 грн., 2 772, 00 грн., 2 020, 61 грн., 300, 00 грн., 1 475, 79 грн., 3 233, 11 грн., 300, 00 грн., 85, 29 грн. на зальну суму 12 786, 00 грн. підлягає скасуванню.
У той же час, обґрунтування позивача про протиправність застосування штрафу, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, за несвоєчасну сплату (затримка на 300, 309, 311 днів) податкового зобов'язання визначеного за податковою декларацією від 19.09.2015 року № 9194469618, судом до уваги не береться, зважаючи на дотримання відповідачем строків, визначених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України та граничний термін сплати зобов'язання за вказаною декларацією, який настав 30.09.2015 року.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10 травня 2018 року по справі №820/3544/17 (адміністративне провадження №К/9901/34710/18) пункт 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов'язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.
А тому, нарахування штрафу за податковою декларацією від 19.09.2015 року № 9194469618 можливе лише після граничного терміну сплати, тобто 30.09.2015 року.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідач, при застосуванні до позивача штрафної санкції за несплату узгоджених податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях за період з квітня 2015 року по серпень 2015 року, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Відповідно до ч. 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 статті 6 КАС України).
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог повністю.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, ст. 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Державного підприємства Державне спеціалізоване видавництво Техніка (код ЄДРПОУ 02473145, 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 21 вересня 2018 року № 0648681213 в частині нарахування штрафу в розмірі 12 786, 00 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог Державного підприємства Державне спеціалізоване видавництво Техніка (код ЄДРПОУ 02473145, 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25) відмовити.
5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Державного підприємства Державне спеціалізоване видавництво Техніка (код ЄДРПОУ 02473145, 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 786, 00 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн. 13 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2019 |
Оприлюднено | 28.02.2019 |
Номер документу | 80103817 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні