Ухвала

від 11.02.2019 по справі 826/478/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

12 лютого 2019 року м. Київ№ 826/478/17Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Громадської організації «Ініціатива Е+» до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дії,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Громадська організація «Ініціатива Е+» (далі - позивач) до Міністерства соціальної політики України (далі - відповідач) про визнання протиправними дії відповідача, які полягають у незаконній відмові щодо визнання гуманітарною допомогою автомобілю Nissan Patrol для військової частини НОМЕР_1 для потреб Антитерористичної операції; та автомобілю Opel Monterey для 25 окремого мотопіхотного батальйону в/ч пп 0676 для потреб Антитерористичної операції, оформлені протоколом засідання робочої групи з питань гуманітарної допомоги при Мінсоцполітики №47 від 15.12.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/478/17, закінчено підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

05.04.2017 через канцелярію суду позивачем подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких, останній просить:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невизнанні автомобілів: Opel Monterey для 25 окремого мотопіхотного батальйону в/ч пп НОМЕР_2 та Nissan Patrol для військової частини НОМЕР_1 гуманітарною допомогою для потреб Антитерористичної операції, за результатами опрацювання проекту рішення Мінсоцполітики згідно протоколу № 47 від 15.12.2016р.

- стягнути з Відповідача судові витрати в розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) гривень, які складаються з: витрат на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень та сплаченого судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн.

У судовому засіданні 05.04.2017 представник позивача підтримав подане клопотання про уточнення позовних вимог, яке було прийнято судом. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представником відповідача у судовому засіданні заявлено клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що зазначені автомобілі станом на час розгляду справи по суті визначені гуманітарною допомогою.

У судове засідання 04.04.2018 представники сторін не з`явились, у звязку з чим судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження у відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на дату судового засідання).

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Фактичною підставою для звернення позивача до суду з даним позовом слугувало невизнання відповідачем гуманітарною допомогою автомобілів Opel Monterey для 25 окремого мотопіхотного батальйону в/ч пп НОМЕР_2 та Nissan Patrol для військової частини НОМЕР_1 для потреб Антитерористичної операції, за результатами опрацювання проекту рішення Мінсоцполітики згідно протоколу № 47 від 15.12.2016.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2016 року робочою групою з питань гуманітарної допомоги при Мінсоцполітики розглянуто звернення Громадської організації «Ініціатива Е+» щодо визнання гуманітарною допомогою транспортних засобів (автомобіль Opel Monterey та автомобіль Nissan Patrol) для наступної передачі їх військовим частинам НОМЕР_3 та НОМЕР_1 .

За результатами розгляду членами робочої групи зауважено про необхідність доопрацювання наданих пакетів документів та рекомендовано Мінсополітики розглянути питання про визнання гуманітарною допомогою вказаних транспортних засобів за зверненням позивача після надання доопрацьованих документів з урахуванням зауважень робочої групи, про що зазначено в протоколі засідання робочої групи № 47 від 15.12.2016, копія якого міститься в матеріалах справи.

Крім того, матеріали справи містять докази того, що додаткові документи були надані позивачем та були розглянуті робочою групою 29.12.2016 щодо автомобіля Opel Monterey та 26.01.2017 щодо автомобіля Nissan Patrol відповідно.

За результатами розгляду документів робочою групою рекомендовано Мінсоцполітики визнати зазначені транспортні засоби гуманітарною допомогою.

Відповідно до наказу Мінсоцполітики «Про визнання вантажів гуманітарною допомогою» від 04.01.2017 № 4 автомобіль Opel Monterey (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) та відповідно до наказу Мінсоцполітики «Про визнання вантажів гуманітарною допомогою» від 30.01.2017 № 144 автомобіль Nissan Patrol (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) визнано гуманітарною допомогою .

Відтак, на думку суду, оскільки відповідачем оскаржувані порушення були виправлені, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява від 05.04.2017 про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 7200 (сім тисяч двісті) гривень, які складаються з: витрат на правову допомогу у розмірі (4000) чотири тисячі гривень та сплаченого судового збору у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн.

Із змісту вказаної заяви вбачається, що позивачем понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, що підтверджується договором про надання правової допомоги № 29/12-16/ГО від 29.12.2016 та додатком до нього, рахунком-фактурою № 29122016 від 29.12.2016р. на суму 4000 (чотири тисячі) гривень та платіжним дорученням № 3 від 24.03.2017.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Із заяви позивача вбачається, що він просить, зокрема відшкодувати витрати на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви в зазначеній частині позивач зазначає, що був вимушений звернутися за кваліфікованою правовою допомогою до Адвокатського об`єднання «Адвокатський центр», у результаті чого між позивачем та Адвокатським об`єднанням було укладено договір № 29/12-16/ГО про надання правової допомоги від 29.12.2016.

Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору сторони погодили, що послуги за договором правової допомоги складаються з:

-надання клієнту правової допомоги щодо оскарження протиправних дій Міністерства соціальної політики щодо невизнання вантажів (автотранспорту) гуманітарною допомогою, складання подання, супроводження позовної заяви у адміністративному судочинстві;

-складання і подання нових процесуальних документів (заяв, скарг, клопотань тощо) за результатом розгляду поданих заяв з метою оскарження неправомірних дій та рішень відповідних компетентних органів в органи прокуратури та суд.

Вартість послуг складає 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., без ПДВ. Оплата здійснюється авансовим платежем у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 24.03.2017р. на суму 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. та міститься в матеріалах справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Досліджуючи подані сторонами докази та пояснення, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування витрат позивача на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. з огляду на те, що Договір про надання правової допомоги між позивачем та Адвокатським об`єднанням було укладено 29.12.2016, а авансовий платіж за даним договором був здійснений 24.03.2017, відповідно до платіжного доручення № 3 від 24.03.2017, тобто після підписання відповідачем наказів № 4 від 04.01.2017 та № 144 від 30.01.2017 щодо визнання гуманітарною допомогою вантажів, щодо було предметом розгляду у даному провадженні.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які клопотання, заяви або скарги, які б подавалися представником позивача через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва, як підтвердження надання позивачу вказаної правової допомоги у даній справі.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана до суду представником - Осмоловським Д.Ю. на підставі довіреності від 29.12.2016, водночас доказів того, що останній працює чи є членом Адвокатського об`єднання "Адвокатський центр", з яким укладено договір про надання правової допомоги №29/12-16/ГО, суду не надано.

При цьому, зазначений у Додатку №1 до договору опис робіт (наданих послуг) згідно, не містить детального опису виконаних робіт із зазначенням затраченого часу.

Так, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді та ін.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивачем не надано суду належного документального підтвердження здійснення судових витрат, суми витрат, зазначених позивачем є необґрунтованими та не можуть бути стягнуті з відповідача.

Слід також врахувати, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

При цьому, Європейський суд з прав людини не визнає встановлення обмеження максимально допустимого для відшкодування розміру витрат на правову допомогу на рівні національного законодавства держави. Так, у справі "Кьоніг проти Німеччини" від 10 березня 1980 року (підпункт 3 пункту 25) Європейський суд з прав людини встановив, що обмеження максимально допустимого для відшкодування розміру витрат на правову допомогу, передбачене національним законодавством держави-відповідача, не повинне братися судом до уваги під час вирішення питання про суму такого відшкодування.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Також, згідно з частинами першою та другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог частини першої статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З наявної в матеріалах справи квитанції № 51 від 29.12.2017 вбачається, що позивач за звернення до адміністративного суду з даним позовом сплатив судовий збір у сумі 3200,00 грн.

Зважаючи на причини, наведені представником відповідача у заяві про закриття провадження у справі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3200,00 грн. відповідно до квитанції №51, підлягає стягненню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень, яким виконано вимоги позивача у позасудовому порядку.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись положеннями статей 132, 134, 143, 238, 241, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Ініціатива Е+» до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій щодо невизнання автомобілів: Opel Monterey для 25 окремого мотопіхотного батальйону в/ч пп 0676, Nissan Patrol для військової частини НОМЕР_1 гуманітарною допомогою для потреб Антитерористичної операції, за результатами опрацювання проекту рішення Мінсоцполітики згідно протоколу № 47 від 15.12.2016р.

2. Роз`яснити Громадській організації «Ініціатива Е+», що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.

3. Присудити на користь Громадської організації «Ініціатива Е+» (код ЄДРПОУ 39248876, адреса: 03115, м.Київ, вул.Відпочинку,10, кв.253) судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства соціальної політики України (код ЄДРПОУ 37567866, адреса: 01601, м.Київ, вул.Еспланадна, 8/10).

4. Відмовити Громадській організації «Ініціатива Е+» у клопотанні про відшкодуванні витрат на правову допомогу у сумі 4000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Судді А.В. Літвінова

А.С. Мазур