Постанова

від 14.06.2007 по справі 2-16/603-2005 (2-16/12122-04)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-16/603-2005 (2-16/12122-04)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 червня 2007 р.                                                                                   № 2-16/603-2005 (2-16/12122-04)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Грейц К.В.,

суддів:Бакуліної С.В.,Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

касаційної скаргиДПІ в Нижньогірському районі АР Крим

на постановувід 23.02.2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№ 2-16/603-2005

господарського судуАвтономної Республіки Крим  

за позовомСелянського (фермерського) господарства “Лідер”

доДжанкойської ОДПІ в АР Крим

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ №292600/0 від 30.07.2004р.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:Перец О.І. (довіреність № 7юр від 03.01.2007р.)

від відповідача:від прокуратури:не з'явилисьПрасов О.О. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2004 року СФГ “Лідер” звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ №292600/0 від 30.07.2004 року.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 16-19.08.2005 року, позов задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Нижньогірському районі від 30.07.2004 року №292600/0 в частині визначення податкового зобов'язання по прибутковому податку по основному платежу в сумі 4292 грн. та фінансовим санкціям у сумі 8584 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2006 року, рішення Господарського суду АР Крим від 16-19.08.2005 року скасовано; позов задоволено. Апеляційний суд розглянули спір, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України.

В касаційній скарзі ДПІ а Нижньогірському районі АР Крим просить скасувати постанову, а рішення залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування норм процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до п.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний позов –звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п.6 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України).

З приписів ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” вбачається, що завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами (п.6 ст.10 вищенаведеного Закону).

Згідно п.6.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яким визначено зміст податкового повідомлення, яке є предметом спору в даній справі, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим є суб'єктом владних повноважень.

Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 01 вересня 2005 року. У відповідності з пунктом 6 та 7 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” цього Кодексу до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні та касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

На порушення цих вимог суд апеляційної інстанцій переглянув рішення суду у даній справі, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.

У відповідності із частиною 1 статті 11110 Господарського процесуального Кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року у справі № 2-23/12506-2005 підлягає скасуванню, а справа –передачі до Севастопольського апеляційного господарського суду на новий апеляційний перегляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, ст.1119, ст.ст.11110, 11111, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим від 06.04.2007 року № 2683/8/100 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2006 року у справі № 2-16/603-2005 задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2006 року у справі № 2-16/603-2005 скасувати.

Справу № 2-16/603-2005 направити до Севастопольського апеляційного господарського суду на новий апеляційний перегляд.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

О.Глос