Постанова
від 20.02.2019 по справі 922/2516/18
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. Справа № 922/2516/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.

та за участю:

від позивача ТОВ "Кредекс" - представник ОСОБА_1 (свідоцтво № 4085/10 від 17.09.2009; ордер КС № 464730 від 18.02.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" (вх. №63 Х/2) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області о 13 годині 03 хвилини 29.11.2018 (повний текст складено та підписано 10.12.2018) у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Шатерніковим М.І. у справі № 922/2516/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс" (код 36303279; місцезнаходження : 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського,8 офіс 8)

до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" (код 00952214 місцезнаходження: 61139; м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 236)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог прийнятих судом про стягнення заборгованості, в якому просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 695315,07 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було прострочено виконання взятого на себе зобов'язання по погашенню фінансової послуги (поверненню позики) та не сплачені проценти за користування позикою у розмірі 526493,15 грн., чим порушені майнові права позивача. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем нараховані до стягнення з відповідача штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 168821,92 грн. в порядку п. 7.3. договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" (61139, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 236; ідент. код 00952214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс", (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського, 8, офіс 8; ідент. код 36303279) 526493,15 грн. відсотків за користування позикою та 168821,92 грн. пені, а також витрат зі сплати судового збору у розмір 10429,73 грн.

Суд, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що відповідачем не надано доказів своєчасного повернення позики. Відповідач, узгоджуючи умови договору, прийняв на себе зобов'язання по оплаті за користування позикою, був обізнаний про розмір цієї плати та порядок її нарахування, проте не виконав взятого на себе зобов'язання.

Відповідач не погодився з ухваленим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою. У скарзі просить суд апеляційної інстанції : скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 29.11.2018 у справі № 922/2516/18 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заявленої скарги вказує на те, що, на його думку, місцевим господарським судом порушені норми матеріального та процесуального права. Так, за висновком апелянта, ТОВ "Кредекс" зі свого боку не було виконано первинного обов'язку щодо нарахування процентів, про що не направлені відповідні рахунки, та за весь час до звернення до суду не направлено жодної претензії до ПрАТ "Харківський комбікормовий завод". Таким чином, при винесенні рішення Господарським судом Харківської області не було з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 20.02.2019.

Позивач надіслав відзив (вх. 760 від 23.01.2019) на апеляційну скаргу, в якому він вважає безпідставними вимоги апелянта. Вказує на те, що доводи, викладені у скарзі не відповідають умовам укладеного договору. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання апеляційного господарського суду 20.02.2019 відповідач (заявник апеляційної скарги) уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 190).

В судове засідання апеляційного господарського суду прибув представник позивача, який пояснив, що вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника заявника апеляційної скарги.

Зважаючи на належне та завчасне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи (відповідач 14.01.2019 отримав копію ухвали про призначення справи до розгляду на 20.02.2019) та на те, що явка представників сторін до судового засідання не визнавалась обов'язковою; до відома сторін доведено, що неявка представників сторін до судового засідання не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду представник позивача заперечував проти вимог та доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просить відмовити у задоволенні скарги. Вказує на те, що посилання апелянта на ненадсилання позивачем рахунків щодо сплати процентів, як на підставу відмови у задоволенні позиву, не узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору. Звертає увагу суду на те, що у договорі сторони передбачили розмір та порядок сплати процентів за користування позикою, який не містить умов щодо обов'язку надання таких рахунків. Відповідач достеменно обізнаний щодо розміру процентів, який підлягає сплаті та порядку такої сплати.

Розгляд справи здійснюється у складі колегії суддів Східного апеляційного господарського суду : головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В., який визначений автоматизованою системою розподілу судових справ (скарг) між суддями (витяг з протоколу розподілу 08.01.2019).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність встановлених судом обставин справи в межах вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з урахуванням наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи 31.03.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредекс" та Публічним акціонерним товариством "Харківський комбікормовий завод" укладено Договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту з відновлюваною кредитною лінією № П/31-03/ХКЗ, відповідно до п. 1.1 якого фінансова установа (позивач) надає позичальнику (відповідачу) на умовах, визначених цим договором шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, у власність кошти у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ( надалі - фінансова послуга) у розмірі 2 000 000.00 (два мільйони) гривень (надалі - ліміт кредитної лінії), з оплатою по фіксованій процентній ставці у розмірі 22 (двадцять два) % річних від розміру наданої позики, а позичальник (відповідач) зобов'язується повернути кошти за фінансовою послугою та сплатити відсотки за користування нею.

Згідно п. 2.3. договору позичальник зобов'язується повністю повернути кошти, отримані за фінансовою послугою, відповідно до цього договору до 30 березня 2018 .

Порядок нарахування та розмір вартості фінансової послуги узгоджено сторонами у розділі 3 договору, зокрема у п. 3.1. договору передбачено, що позичальник сплачує фінансовій установі проценти за користування коштами, отриманими за фінансовою послугою у валюті - гривня України, по фіксованій процентній ставці, яка визначена п .1.1 цього договору, що є незмінною протягом усього строку договору.

Фінансова установа нараховує проценти за користування позикою, передбачені в п .1.1 цього договору, за кожен календарний день фактичного користування позикою (за основу береться 365 днів у році), а позичальник сплачує ці проценти періодично, але не пізніше закінчення дії цього договору (п.3.2 Договору.)

Відповідно до п. 3.4 договору нарахування процентів провадиться в день повернення позики (частини позики).

Згідно п. 7.2 договору, у разі несплати коштів за фінансовою послугою та/або процентів у період, визначений цим договором, сума зобов'язань по погашенню фінансової послуги та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою.

У п. 7.3 встановлено, що за порушення строків повернення фінансової послуги та процентів позичальник повинен сплачувати фінансовій установі додатково до встановленої процентної ставки на поточний рахунок фінансової установи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент її нарахування, за кожен день прострочення повернення позики. При цьому пеня на проценти не нараховується.

Як вбачається з матеріалів справи 18.04.2017 ПАТ "Харківський комбікормовий завод" звернувся до ТОВ "Кредекс" із заявою про надання позики в розмірі 2 млн. гривень в рамках договору П/31-03/ХКЗ від 31.03.2017.

Відповідно до наявної в матеріалах справи виписки з поточного рахунку відповідача позивачем (ТОВ "Кредекс") на виконання умов договору П/31-03/ХКЗ від 31.03.2017 надано ПАТ "Харківський комбікормовий завод" 2 млн гривень (а.с. 21 зворотній бік сторінки та а.с. 64).

ПАТ "Харківський комбікормовий завод" 02.04.2018 повернув частину позики в розмірі 1 млн грн.

Невиконання взятих на себе зобов'язань за договором, а саме - не повернення частини позики в розмірі 1 млн грн. у строк встановлений договором стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом 10.09.2018. У позові просить суд: стягнути з ПАТ "Харківський комбікормовий завод" 1 млн гривень (борг частина неповернутої позики) 517150,68 відсотки за користування позикою та 154520,55 пеня за несвоєчасне повернення позики.

28.09.2018 позивач звернувся до суду із заявою, в якій зменшує заявлені позовні вимоги на підставі того, що після звернення з позовом у даній справі відповідачем перераховано позивачу 500 000 грн за платіжним дорученням № 1390 від 18.09.2019. З урахуванням зазначеної сплати позивач просить суд стягнути з відповідача 1191325,46 грн.

09.10.2018 позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій вказує на те, що 01.10.2018 відповідач перерахував позивачу залишок основної частини неповернутої позики у розмірі 500 000 грн за платіжним дорученням 1443 від 01.10.2018. З урахуванням наведеного просить суд стягнути з відповідача 695315,07 грн, з яких 526 493,15 відсотки за користування позикою, а 168821,92 грн - пеня за несвоєчасне повернення позики (відсотки та пеня розраховані з урахуванням остаточної дати повернення позики).

Суд першої інстанції задовольнив позов (з урахуванням останньої заяви про зменшення розміру позовних вимог) у повному обсязі. За висновком місцевого господарського суду заявлені вимоги обґрунтовані, правомірні, а їх розрахунок виконаний за вірно визначені періоди та арифметично правильно.

З апеляційної скарги вбачається, що єдиним доводом апелянта є те, що на його думку строк оплати процентів повинен настати з моменту виставлення позивачем ТОВ "Кредекс" рахунку. Оскільки позивач рахунків не виставляв - строк виконання зобов'язань зі сплати відсотків не настав. Отже вимоги в частині стягнення відсотків є неправомірними. Щодо стягнення основного боргу апелянт вказує на те, що він повернув протягом розгляду справи в суді першої інстанції суму основного боргу (отриманої позики) в повному обсязі. Стосовно нарахування пені апелянт також вважає, що оскільки позивачем не виконано обов'язку щодо виставлення рахунку з оплати процентів та не пред'явлено жодної претензії, тому вимоги в частині стягнення пені заявлені безпідставно.

Судова колегія Східного апеляційного господарського суду, розглянувши доводи апелянта вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Так, як вбачається з укладеного між сторонами договору, сторони узгодили, що позичальник зобов'язується повністю повернути кошти, отримані за фінансовою послугою за цим договором до 30.03.2018 (п. 2.3 Договору). Позичальник сплачує відсотки за користування позикою у розмірі 22% річних від суми наданої позики. Розмір відсотків є незмінним протягом строку дії договору (п. 1.1 та 3.1 Договору). Проценти за користування позикою нараховуються за кожен календарний день фактичного користування позикою. Позичальник сплачує відсотки періодично, але не пізніше закінчення дії цього Договору (п. 3.2 Договору). Нарахування процентів провадиться в день повернення позики (частини позики) (п. 3.4 Договору). Нарахування процентів та їх оплата позичальником здійснюється до моменту повного повернення позики (до дня остаточного розрахунку за позикою включно). (п. 3.3. Договору).

Строк дії договору складає один рік і починає свій перебіг з моменту його підписання та скріплення печатками (у разі їх наявності) та закінчується 30.03.2018 (п. 5.3 Договору).

Договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками 31.03.2017. Отже відповідач достеменно обізнаний щодо всіх його умов та погодив їх.

В договорі відсутні положення щодо обов'язку позивача (позикодавця ТОВ "Кредекс") виставляти рахунки. Натомість відповідач знав їх розмір та порядок нарахування, строк та період користування позикою.

Отже твердження апелянта щодо обов'язку позивача (позикодавця) виставляти рахунки та щодо того, що саме після виставляння рахунку настає обов'язок їх оплати спростовуються положеннями договору від 31.03.2017, який не містить таких умов.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам між сторонами, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції про те, що правовідносини між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу "позика".

Згідно з приписами ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нарахування та виплата процентів за користування позикою до дня її повернення узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у п. 53 Постанови ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, відповідно до якої "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як встановлено та зазначено вище, сторонами визначено та погоджено, що проценти за користування позикою нараховуються до дня її повного повернення, що повністю відповідає нормам цивільного законодавства, а саме статті 1048 ЦК України.

Перевіривши період нарахування та правильність розрахунку відсотків за користування позикою, апеляційним господарським судом встановлено, що позивач нарахував та заявив до стягнення відсотки за користування позикою:

з 18.04.2017 (дата отримання позики) до 02.04.2018 (дата повернення 1 млн гривень - частини позики) - за 349 днів користування двома млн гривень відсотки складають - 420712,33;

з 03.04.2018 (залишок боргу отриманої позики 1 млн гривень) по 18.09.2018 (дата повернення частини позики 500 тис. грн) - за 169 днів користування відсотки складають - 101863,01 грн;

19.09.2018 по 01.10.2018 (повернення залишку частини позики 500 тис. грн) за 13 днів користування відсотки складають - 3917,81 грн.

Загальний розмір нарахованих відсотків за користування позикою становить 526493,15 грн.

Періоди нарахування відповідають дням користування з урахуванням дат та сум повернення. Розмір нарахованих відсотків відповідає розміру встановленому сторонами у договорі.

З урахуванням встановленого місцевим господарським судом та під час апеляційного провадження і підтвердженого матеріалами справи факту прострочення повернення відповідачем (позичальником) позики, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим рішення в частині задоволення вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 168 821, 92 грн. Розрахунок є арифметично вірним.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

- 04.04.2018 було повернуто 1 000 000,00 грн.;

- 18.09.2018 р. було повернуто 500 000,00 грн.;

- 01.10.2018 р. було повернуто 500 000,00 грн.,

тобто грошові кошти були повернуті відповідачем з порушенням строку встановленого у п. 2.3. договору, укладеного між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договором встановлено строк повернення позики 30 березня 2018 року.

Сторони погодили та закріпили у договорі п. 7.3, що за порушення строків повернення фінансової послуги та процентів позичальник повинен сплачувати фінансовій установі додатково до встановленої процентної ставки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в момент її нарахування, за кожний день прострочення повернення позики. При цьому пеня на проценти не нараховується.

Судова колегія апеляційного господарського суду відхиляє як такі, що не підтверджені матеріалами справи посилання апелянта в заперечення щодо заявлених вимог про стягнення пені на те, що обов'язок сплати не наступив, оскільки позивачем не виставлені рахунки. Апеляційний господарський суд зазначає, що умовами договору встановлено дату повернення позики та порядок нарахування та сплати відсотків, з якими обізнаний відповідач. Умови договору не містять положень щодо обов'язку виставлення позикодавцем рахунків та залежність оплати позичальником відсотків за користування позикою та її повернення від виставлених рахунків.

Також судова колегія Східного апеляційного господарського суду відхиляє посилання апелянта, як необґрунтовані та недоведені, на те, що відсутні правові підстави для задоволення вимог через те, що позивач не звертався до відповідача з претензіями, оскільки як положення договору, так і вимоги чинного законодавства не містять умов щодо обов'язку направлення претензії для виконання договору.

Інших доводів апелянтом щодо невідповідності оскаржуваного рішення місцевого господарського суду вимогам закону апелянтом не наведено.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду законне, обґрунтоване, постановлене при належному, повному та об'єктивному дослідженні обставин справи та вірному застосуванні норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому її вимоги залишаються без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта у вигляді сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2018 у справі № 922/2516/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови встановлені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.02.2019

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов

Дата ухвалення рішення20.02.2019
Оприлюднено28.02.2019

Судовий реєстр по справі —922/2516/18

Постанова від 20.02.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Ухвала від 08.01.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Шутенко Інна Анатоліївна

Рішення від 29.11.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Шатерніков М.І.

Ухвала від 31.10.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Шатерніков М.І.

Ухвала від 09.10.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Шатерніков М.І.

Ухвала від 01.10.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Шатерніков М.І.

Ухвала від 12.09.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Шатерніков М.І.

Ухвала від 12.09.2018

Господарське

Господарський суд Харківської області

Шатерніков М.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні