Рішення

від 25.02.2019 по справі 910/17422/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2019Справа №910/17422/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/17422/18

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

(01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська теплоенергетична група

(01054, м.Київ, вул.Воровського, будинок 41, приміщення 41, код ЄДРПОУ 35641004)

про стягнення 5 964,47 грн, -

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , 26 грудня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Українська теплоенергетична група , про стягнення 5 964,47 грн.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору купівлі-продажу природного газу №13/2826-БО-20 від 28.12.2012, останнім було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 400 155,65 грн, проте відповідачем було прострочено оплату за переданий газ, у зв'язку з чим позивач - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Українська теплоенергетична група , заборгованість у розмірі 5 964,47 грн, з яких 4 847,35 грн - пеня та 1 117,12 грн - три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, Ухвала Господарського суду міста Києва від 29.12.2018 у справі №910/17422/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0103049079757 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м.Київ, вул.Воровського, будинок 41, приміщення 41.

09.01.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за 0103049079757 із зазначенням причини повернення: невдала спроба вручення (повернення): інші причини.

06.02.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання Ухвали Господарського суду міста Києва від 29.12.2018 надано оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАЇНСЬКА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА (далі - покупець) було укладено договір №13/2826-БО-20 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), у відповідності до п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією Нафтогаз-Україна за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 1 063,00 кубічних метрів з визначенням у даному пункті помісячних об'ємів.

Обсяги газу, що планується передати за цим Договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно п.5.2 Договору ціна за 1 000 кубічних метрів природного газу становить 3 509,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1 000 кубічних метрів природного газу - 3 884,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 776,96 грн, всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

01.07.2013 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, пунктом 1 якої встановлено, що ціна за 1 000 кубічних метрів природного газу становить 3 459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1 000 кубічних метрів природного газу - 3 823,78 грн, крім того ПДВ - 20% - 764,72 грн, всього з ПДВ - 4 588,54 грн.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивачем було поставлено відповідачу у 2013 році природний газ загальною вартістю 1 121 879,13 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із систематичним неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого природного газу, у зв'язку з чим ПАТ НАК Нафтогаз України просить стягнути з ТОВ УКРАЇНСЬКА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА пеню у розмірі 4 847,35 грн та 3% річних у розмірі 1 117,12 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, які підписані представниками та скріплені печатками сторін, підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором з поставки природного газу відповідачу загальною вартістю грн, а саме:

- згідно акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 24,747 кубічні метри вартістю 115 363,98 грн;

- згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 25,072 кубічних метрів вартістю 116 879,04 грн;

- згідно акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 1,087 кубічних метрів вартістю 5 067,31 грн;

- згідно акту приймання-передачі природного газу від 30.10.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 10,728 кубічних метрів вартістю 49 225,82 грн;

- згідно акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 61,091 кубічних метрів вартістю 280 318,25 грн;

- згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2013 позивачем передано, а відповідачем прийнято природній газ в обсязі 94,721 кубічних метрів вартістю 434 630,73 грн.

Вказані вище акти складені та підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень.

Крім того, позивачем у грудні 2013 було передано відповідачу газ на суму 120 394,00 грн, що підтверджується витягом з Реєстру споживачів природного газу Теплопостачальні підприємства за Договорами з НАК Нафтогаз України з боку яких не підписані акти приймання-передачі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання з поставки відповідачу продукції за Договором загальною вартістю 1 121 879,13 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у пункті 6.1 Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст.612 Цивільного кодексу України), а отже виникають підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені у розмірі 4 847,35 грн, суд визнає його арифметично невірним, оскільки позивач нараховує пеню з 14 числа місяця, в якому виникла заборгованість зі сплати, однак, відповідач відповідно до п.6.1. Договору міг здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий газ до 14 числа місяця, тобто включно до 14 числа місяця, таким чином пеню потрібно нараховувати з 15 числа місяця, а отже позовні вимоги щодо стягнення 4 847,35 грн пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 571,12 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % у розмірі 1 117,12 грн, суд визнає його арифметично невірним, оскільки позивач нараховує 3 % з 14 числа місяця, в якому виникла заборгованість зі сплати, однак, відповідач відповідно до п.6.1. Договору міг здійснити остаточний розрахунок за фактично переданий газ до 14 числа місяця, тобто включно до 14 числа місяця, таким чином 3 % потрібно нараховувати з 15 числа місяця, а отже позовні вимоги щодо стягнення 1 117,12 грн 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 053,51 грн.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, а також, враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, і в той же час відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська теплоенергетична група (01054, м.Київ, вул.Воровського, будинок 41, приміщення 41, код ЄДРПОУ 35641004) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 4 571 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн 12 коп та 3% річних у розмірі 1 053 (одна тисяча п'ятдесят три) грн 51 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська теплоенергетична група (01054, м.Київ, вул.Воровського, будинок 41, приміщення 41, код ЄДРПОУ 35641004) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у розмірі 1 661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн 60 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська