Рішення

від 18.02.2019 по справі 916/2818/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2818/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Виробничо - торгівельної фірми "ЗЕРНОПРОДУКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65058, АДРЕСА_1)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСІМ" (65114, м. Одеса, пр.-т. Небесної Сотні, буд. 47/3)

про стягнення 29 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виробничо - торгівельна фірма "ЗЕРНОПРОДУКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСІМ" 29 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

Виробничо-торгівельна фірма "ЗЕРНОПРОДУКТ" у вигляді товариства з обмежено відповідальністю відповідно до рахунку на оплату №1 від 12.10.2017р. надало поворотну фінансову допомогу відповідачу в сумі 29 500,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

1) №397 від 13.10.2017р. на суму 15 000,00 грн.;

2) №416 від 26.10.2017р. на суму 3 000,00 грн.;

3) №434 від 30.10.2017р. на суму 8 500,00 грн.;

4) №537 від 27.11.2017р. на суму 3 000,00 грн.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогою від 21.05.2018р. про повернення поворотної фінансової допомоги.

Зазначена вимога була залишена без задоволення, поштове відправлення було повернуто у зв'язку з закінченням строку зберігання.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із даним позовом для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву Виробничо - торгівельної фірми "ЗЕРНОПРОДУКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вх.№3033/18) було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2018р. позовну заяву Виробничо - торгівельної фірми "ЗЕРНОПРОДУКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вх.№3033/18) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2818/18 за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 18.02.2019р. не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином.

Подав до суду відзив на позов (вх.№540/19), відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Частиною 1 ст.1 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

У відповідності до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

При цьому поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Правовою основою для отримання позики або поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 - 1053 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст.1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та неспростованого відповідачем, останнім договірні зобов'язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги залишено без виконання, внаслідок чого за останнім виникла заборгованість перед позивачем в сумі 29 500,00 грн.

З врахуванням неповернення відповідачем поворотної фінансової допомоги в сумі 29 500,00 грн., позовна вимога позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСІМ" поворотної фінансової допомоги в сумі 29 500,00 грн. підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виробничо - торгівельної фірми "ЗЕРНОПРОДУКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

У відповідності до ст.126 ГПК України, з відповідача також слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 4 900,00 грн.

Також, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на поштові відправлення в сумі 30,84 грн.

Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 202, 233, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ЕКСІМ" (65114, м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, буд. 47/3, код 41510496) на користь Виробничо-торгівельної фірми "ЗЕРНОПРОДУКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65058, АДРЕСА_1, код 21001653) суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 29 500 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 900 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп., витрати на поштові відправлення у розмірі 30 (тридцять) грн. 84 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 25 лютого 2019 р.

Суддя О.В. Цісельський