Рішення

від 13.02.2019 по справі 922/3346/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3346/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", м.Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-Контракт", м.Харків про стягнення 10 694,90грн. за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-Контракт" (надалі - відповідач) про стягнення 10694,90грн., з яких: 6486,50грн. основного боргу, 1986,32грн. пені, 1823,19грн. 30% річних та 398,89грн. втрат від інфляції.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг за Договором про надання послуг з організації перевезення відправлень №97438 від 14.01.2016.

Ухвалою від 10.12.2018 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2018.

Ухвалою від 26.12.2018 підготовче засідання відкладено на 22.01.2019.

Ухвалою від 22.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.02.2019.

У судове засіданні 13.02.2019 позивач свого представника не направив, однак 11.02.2019 від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника через зайнятість у іншій справі.

Дане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки явка представника позивач не була визнана обов'язковою, а наявні у справі докази є достатніми для вирішення спору по суті заявлених вимог.

Відповідач представника в судове засідання не направив, відзиву не надав.

Господарським судом перевірено місцезнаходження відповідача. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відповідача є: 61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, буд.6. Дана адреса зазначена позивачем і у позовній заяві.

За вказаною адресою відповідачу направлялася копії ухвал від 10.12.2018, 26.12.2018, 22.01.2019, які не були вручені відповідачу у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, у тому числі ухвала від 22.01.2019 повернута до суду з відповідною довідкою поштової установи від 02.02.2019 про закінчення встановленого строку зберігання.

Згідно частини 4 статті 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи приписи чинного законодавства, копія ухвали від 22.01.2019 є врученою відповідачу 02.02.2019, а тому суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

14 січня 2016 року між позивачем, як експедитором, та ТОВ "ОТ Технолоджіс" (код 38715938), як замовником, укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень №97438 (далі за текстом - Договір), за умовами якого експедитор зобов'язався за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (послуги), а замовник зобов'язався їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором.

Слід зазначити, що 06.09.2017 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів замовника за Договором - зміна повного найменування. Нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ-Контракт" (код 38715938). При цьому реорганізації товариства, зокрема, шляхом зміни організаційно правової форми, не відбулося.

Згідно пункту 2.3 Договору за надані експедитором послуги замовник сплачує винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківській днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури.

На виконання умов Договору експедитор надав замовнику послуги згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): №НП/2-0279965 від 10.09.2017, №НП/2-0291007 від 20.09.2017, №НП/2-0301350 від 30.09.2017, №НП/2-0314808 від 10.10.2017, №НП/2-0341522 від 31.10.2017 на загальну суму 6486,50грн.

Відповідно до пункту 5.2 Договору Експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.

Дані акти були направлені на поштову адресу замовника 17.08.2018, що підтверджується відповідним поштовим чеком, списоком згрупованих поштових відправлень та описом вкладення у цінний лист. Також з даного опису вкладення вбачається, що відповідачу направлялися і відповідні рахунки-фактури.

Згідно інформації на інтернет-сайті ПАТ "Укрпошта" 21.08.2018 дані документи були доставлені за адресою місцезнаходження відповідача, однак не були отримані ним з "інших причин".

Частиною 10 статті 11 ГПК України встановлено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

У зв'язку з цим, слід зазначити, що відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, виходячи з аналогії закону, день проставлення поштовою установою відмітки про неотримання відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків слід вважати днем їх вручення, тобто ці документи є врученими відповідачу саме 21.08.2018.

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від експедитора підписує надані експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні й замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманим рахунком та актами наданих послуг.

Оскільки вищевказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не були підписані без відповідної письмової мотивованої відмови, відповідач фактично визнав повне виконання експедитором своїх зобов'язань за договором і з 24.08.2018, тобто після спливу 2 робочих дні з дати отримання, у нього виник обов'язок оплатити надані послуги.

Однак відповідач від виконання договірних зобов'язань ухилився, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 6486,00грн.

У зв'язку з викладеними обставинами, позивач звернувся з до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача 6486,50грн. основного боргу, 1986,32грн. пені, 1823,19грн. 30% річних та 398,89грн. втрат від інфляції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги за Договором на загальну суму 6486,50грн., обов'язок оплати яких виник у останнього з 24.08.2018.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати наданих за Договором послуг.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 6486,50грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, відповідно до пункту 6.3.1 Договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ віл суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі вищевказаних норм, позивач здійснив нарахування відповідачу 1986,32грн. пені за період з 03.11.2017 по 10.10.2018, 1823,19грн. 30% річних за період з 03.11.2017 по 10.10.2018 та 398,89грн. втрат від інфляції за період листопад 2017 року - серпень 2018 року.

Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд зазначає, що позивачем помилково визначено початком для їх нарахування дату 03.11.2017.

Як зазначалося вище, відповідно до умов пунктів 5.1-5.3 Договору обов'язок відповідача щодо оплати послуг виникає саме на підставі актів наданих послуг, які в обов'язковому порядку мають надсилатися на його адресу відповідачем і лише після підписання (або не підписання без мотивованих причин) цих актів у замовника виникає обов'язок щодо оплати наданих за Договором послуг.

У даному випадку оскільки відповідач протягом 2-х робочих днів не підписав ці акти, його обов'язок щодо оплати згідно положень пункту 5.3 Договору виник саме 24.08.2018.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення суми вищевказаних нарахувань підлягають задоволенню в наступних розмірах:

- 304,60грн. пені за період з 24.08.2018 по 10.10.2018;

- 255,91грн. 30% річних за період з 24.08.2018 по 10.10.2018.

У задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат слід відмовити, оскільки їх стягнення було обмежено відповідачем періодом по серпень 2018 року. У даному ж випадку, прострочення у серпні 2018 року тривало лише 7 днів (24.08.2018-31.08.2018), що виключає застосування індексу інфляції відповідно до листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-Контракт" (61052, м.Харків, пров.Сімферопольський, буд.6, код 38715938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (36039, м.Полтава, вул.Європейська, буд.57, код 31316718) 6486,50грн. основного боргу, 304,60грн. пені, 255,91грн. 30% річних, 1161,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_1