Рішення

від 25.02.2019 по справі 923/1067/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Справа № 923/1067/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А., при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шелудько С.М. - уповн. предст., дов. від 21.12.2018р.

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Вознюк Маргарити Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Таврія"

про стягнення коштів

Описова частина рішення . Провадження у справі відкрито за позовною заявою про стягнення 81 055грн. 62грн. боргу у правовідносинах, врегульованих договором про вивезення твердих побутових відходів №6/07, укладеним сторонами 04.07.2018р.

Позов обгрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем обов'язку зі сплати вартості наданих послуг з вивезення ТБВ.

Одночасно із позовною заявою позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Враховуючи, що вимогою за позовною заявою є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, правовідносини сторін врегульовані договором, викладеним у письмовій формі, судом, з урахуванням ч.5 ст.12, ст.247, визнано незначну складність справи та віднесено її до категорії малозначних, та у відповідності до приписів ст.250 ГПК України задоволено клопотання позивача, ухвалено про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін із призначенням судового засідання з розгляду справи по суті.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Копія ухвали суду від 26.12.2018р. про відкриття провадження у справі із зазначенням часу та місця проведення засідання, яка надсилалася відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, повернута до суду Укрпоштою з довідкою "за закінченням терміну зберігання".

Відомості Витягу з ЄДРПОУ на запит суду свідчать, що місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Таврія", код ЄДР 40830339, є м.Херсон, вул.Карбишева, 28, кв.120 і співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.

Копія ухвали про відкладення розгляду справи від 24.01.2019 отримана відповідачем 04.02.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

У засіданні 24.01.2019 позивачем подано заяву (вх.№131/19 від 24.01.2019) про зменшення розміру позовних вимог на 15000грн. з огляду на проведення відповідачем оплати у названому розмірі після подання позову до суду.

Ухвалою від 24.01.2019 судове засідання було відкладено до 25.02.2019 об 11год. 30хв., позивача зобов'язано направити відповідачу копію заяви про зменшення позовних вимог та додатків до неї.

25.01.2019 позивачем подано до суду докази направлення копії заяви про зменшення позовних вимог та додатків до неї відповідачу (вх.№823/19 від 25.01.2019).

У засіданні 25.02.2019 суд ухвалив про прийняття заяви позивача про зменшення позовних вимог на 15000грн., враховуючи наступне.

Пунктом 2 ч.2 ст.46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 ст.46 ГПК України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Позовну заяву подано до господарського суду 22.12.2018, провадження у справі відкрито 26.12.2018 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 3 ст.12 ГПК України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 3 цієї норми передбачено, що підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Скорочений термін розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження зумовлено відсутністю такої стадії процесу позовного провадження як підготовче провадження, завданням якого відповідно до ст.177 ГПК України, у тому числі, визнається з'ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів.

Відповідно до ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При вирішенні питання про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суд, надавши оцінку матеріалам позовної заяви за критеріями, наведеними у ч.3 ст.247 ПК України, в ухвалі про відкриття провадження у справі визнав цю справу малозначною.

Але, визначення справи малозначною на стадії прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, що включає, у тому числі, з'ясування питання про відсутність підстав для повернення позовної заяви без розгляду, залишення без руху, відмову у прийнятті позовної заяви, не ототожнюється із прийняттям судового рішення за оцінкою саме поданих до позовної заяви доказів.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 236 ГПК України).

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

При відкритті провадження у справі суд надає оцінку щодо прийнятності поданих до господарського суду матеріалів за позовною заявою із заявленою ціною позову, втім, зміна фактичних обставин у спорі після відкриття провадження у справі, як то здійснення відповідачем певної оплати боргу у спірних правовідносинах, потребує встановлення цих обставин та зібрання доказів у підтвердження зміни обставин, що були підставою позовних вимог із ціною 81055,62грн. на час звернення до суду.

Зміна фактичних обставин у справі, що були підставою позову, які мають наслідком зменшення кількісних показників ціни позову, не призводить до необхідності здійснення оцінки справи як такої, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до умов ст.247 ГПК України, та не вимагає необхідності переходу до розгляду справи у загальному позовному провадженні.

За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору.

Суд зазначає, що оцінюється лише зміна обставин у спорі, яка призвела до зміни ціни позову, та не розглядається зміна підстав позову у розумінні ст.46 ГПК України.

Частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що принципами господарського судочинства є, зокрема, рівність сторін перед законом та змагальність сторін у судовому процесі.

Принципи господарського судочинства відображаються в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі.

Зокрема, як зазначалося вище, позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, з одночасним поданням доказів направлення заяви про таке зменшення відповідачу (ч.2 ст.46 ГПК України).

Як свідчать матеріали справи, позивачем про зменшення позовних вимог заявлено під час судового засідання з розгляду справи по суті.

Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1 ст.251 ГПК України).

Відповідач отримав копію ухвали від 24.01.2019 про відкладення розгляду справи 04.02.2019. Втім, не скористався правом на подання відзиву на позов або будь-яких інших пояснень у письмовому вигляді і під час здійснення розгляду справи по суті.

На реалізацію принципів рівності та змагальності сторін у судовому процесу суд відкладав засідання 24.01.2019 на підставі ч.1 ст.216, п.4) ч.2 ст.202 ГПК України, зобов'язавши позивача надіслати відповідачу копію заяви про зменшення позовних вимог та доданих до неї документів, та надати докази до матеріалів справи.

Оскільки зміна обставин у справі, що були підставою позовних вимог із ціною у 81055,62грн., відбулась після подання позову до суду (позов подано 22.12.2018, здійснення оплати - у період з 22.12.2018 до 21.01.2019 - відповідно до платіжних доручень, та суд на стадії розгляду справи по суті має повноваження надавати оцінку поданим доказам) суд, проаналізувавши у сукупності наведені вище норми процесуального права, прийшов до висновку, що прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог під час розгляду справи по суті у спрощеному позовному провадженні не суперечить завданню та принципам господарського судочинства, та зумовлює обов'язок суду у вчиненні такої процесуальної дії з метою всебічного, повного, об'єктивного розгляду справи та прийняття законного та обгрунтованого рішення у справі.

Після прийняття заяви про зменшення позовних вимог ціною позову у справі, що розглядається, визнається сума у 66055,62грн. боргу.

Також судом прийнято та залучено до матеріалів справи додаткові докази, подані позивачем.

Відповідач ніяким чином не проявив інтересу до справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

04.07.2018 між ФОП Вознюк М.М. (позивач, підрядник) та ТОВ "Керуюча компанія "Таврія" (відповідач, замовник) укладено договір №6/07 про вивезення твердих побутових відходів.

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає та сплачує, а підрядник приймає на себе зобов'язання надавати послуги з вивезення (збирання контейнерів та перевезення твердих побутових відходів (ТПВ) від житлового фонду, що знаходиться на обслуговуванні замовника.

У п.2.1 договору сторони узгодили, що місця розташування контейнерів, необхідна кількість контейнерів для збирання ТПВ, а також графік вивозу ТПВ визначаються замовником та підрядником.

Для вивезення відходів використовуються контейнери, що належать підряднику. Підрядник здійснює спорожнення контейнерів і вивезення ТПВ за допомогою спеціальних автомобільних засобів, типи та кількість яких визначаються ним на власний розсуд (п.2.2, 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість виконаних робіт розраховується за фактично надані послуги з вивезення ТПВ, виходячи з вартості вивезення 1 куб.м ТПВ у розмірі 74,87 грн. Розрахунок обсягу і вартості робіт здійснюється сторонами згідно з Додатком №1 до договору.

Сторони у п.4.1 договору встановили, що оплата за виконані роботи здійснюється на підставі договору, рахунків та/або актів виконаних робіт наступним чином:

-50% - у строк до 15 числа поточного місяця, в якому виконувалися роботи,

- 50% - у строк до 30-го числа поточного місяця, в якому виконувалися роботи.

Підписаний та скріплений печаткою рахунок та два примірника акта виконаних робіт із зазначенням вартості виконаних робіт, підрядник надає замовнику до 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Замовник підписує акти виконаних робіт та у 5-денний термін повертає примірник акту підряднику. Оплата за виконані роботи здійснюється замовником в безготівковій формі на поточний рахунок підрядника (розділ 4 договору).

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір діє з 04.07.2018 до 30.06.2019, без права пролонгації, а в частині розрахунків - до повного виконання замовником зобов'язань за договором.

У Додатку №1 до договору сторони узгодили вартість робіт з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 74,87грн. за 1 куб. м (а.с.14).

Додатком №2 до договору сторони погодили дислокацію, кількість контейнерів та графік вивезення ТПВ (а.с.15).

Сторонами складалися акти надання послуг до договору №6/07 від 04.07.2018р. із зазначенням обсягу та вартості наданих послуг (копії актів на а.с.19-21), та підрядником надавались рахунки для проведення замовником оплати послуг за складеними актами про надання послуг (а.с.16-18), у тому числі:

- акт 6/07 №ОУ-0002135 від 31.08.2018р. на суму 28188,56грн.,

- акт 6/07 №ОУ-401545 від 31.10.2018р. на суму 27683,18грн.,

- акт 6/07 №ОУ-402056 від 30.11.2018р. на суму 26672,44грн.,

всього 82544,18грн.

Зазначені акти підписані представниками кожної сторони договору та скріплені печатками.

Позивачем до ціни позову віднесено в якості боргу за послуги у серпні 2018р. - 27700грн., у жовтні 2018р. - 26683,18грн., у листопаді 2018р. - 26672,44грн., всього 81055,62грн., при твердженні про відсутність спору щодо решти вартості робіт за ці періоди.

Позивач підтвердив проведення часткової оплати відповідачем вартості виконаних робіт з вивезення ТПВ за вказані періоди на загальну суму 1488,56грн., відповідно до відомостей реєстру платіжних доручень, наданого до матеріалів справи.

Наступні платежі відповідачем здійснено 22.12.2018 у сумі 2000грн., 28.12.2018 - 3000грн., 29.01.2018 - 1000грн., 04.01.2019 - 2000грн., 08.01.2019 - 1000грн., 09.01.2019 - 2000грн., 11.01.2019 - 2000грн., 21.01.2019 - 2000грн., всього 15000грн.

Копії платіжних доручень на переказ коштів містяться у матеріалах справи (а.с.43-50).

Позивач стверджує про непроведення відповідачем оплати здійснених робіт з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 66055,62грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення та строки виконання роботи або її окремих етапів (ч.1 ст.843, ч.1 ст.846 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з нормою ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст.193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує про нездійснення відповідачем повної та своєчасної плати за виконані роботи за серпень 2018р., жовтень 2018р. та листопад 2018р.

Відтак, у відповідача склалася заборгованість за отримані послуги з вивезення ТПВ за вказані періоди у сумі 66055,62грн. (82544,18грн. - 1488,56грн. - 15000грн).

Відповідач не проявив свого відношення до позову, доказів сплати боргу ним не надано.

Викладені обставини та наведені норми є підставами для задоволення позову про стягнення 66055,62грн. боргу.

Судові витрати у справи, які складаються із судового збору, сплаченого позивачем у мінімальному розмірі за подання позовної заяви, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Таврія" (м.Херсон, вул.Карбишева, 28, кв.120, код ЄДРПОУ 40830339) на користь Фізичної особи-підприємця Вознюк Маргарити Миколаївни (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 ) 66 055грн. 62коп. боргу та 1762грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення

складено 26.02.2019

Суддя Н.А. Павленко