Рішення

від 25.02.2019 по справі 584/1873/18

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1873/18

Провадження № 2/584/252/19

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2019 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області, Чорнобривкинської сільської ради Путивльського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.06.2010 в с. Чорнобривкине Путивльського району Сумської області померла його баба ОСОБА_2

За життя померлою складено заповіт, посвідчений 25.01.2002 секретарем Чорнобривкинської сільської ради Путивльського району Сумської області за реєстровим № 2, в якому ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-СМ № 005036 заповідала ОСОБА_1

Будучи спадкоємцями за заповітом, позивач прийняв спадщину (державним нотаріусом заведена спадкова справа № 283/2010), отримав свідоцтво про право на спадщину на окреме спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 3,7258 га, розташовану на території Чорнобривкинської сільської ради Путивльського району Сумської області, належну померлій на підставі вище вказаного державного акту на право приватної власності на землю.

В той же час, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,6009 га з кадастровим № 5923883800:15:001:0023, на земельну ділянку площею 0,4611 га з кадастровим № 5923883800:15:002:0024 та на земельну ділянку площею 0,0558 га з кадастровим № 5923883800:15:002:0235 у відповідності до вищевказаного державного акту ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено у зв'язку з невідповідністю їх місцезнаходження в державному акті на право приватної власності на землю та у витязі з Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку.

Посилаючись на зазначене, просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області. Витрати по справі просив покласти на нього.

Позивач у підготовче засідання не з'явився, надав на адресу суду письмову заяву, в якій просив справу слухати за його відсутності, позов підтримав.

Відповідачі у підготовче засідання також не з'явилися, надали суду письмові заяви, в яких справу просили слухати за їх відсутності, позов визнали. Про правові наслідки такого рішення обізнані.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на матеріали справи, 06.06.2010 в с. Чорнобривкине Путивльського району Сумської області померла ОСОБА_2, баба позивача, після смерті якої відкрилася спадщина.

За життя померлою складено заповіт, посвідчений 25.01.2002 секретарем Чорнобривкинської сільської ради Путивльського району Сумської області за реєстровим № 2, в якому ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-СМ № 005036 заповідала ОСОБА_1, позивачу у справі.

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-СМ № 005036 від 15.01.2002, ОСОБА_2 на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Чорнобривкинської сільської ради народних депутатів від 04.06.2001 є власником земельної ділянки загальною площею 4,844 га (складається з чотирьох земельних ділянок площею 0,601 га, 3,726 га, 0,461 га та 0,056 га), наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чорнобривкинської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Будучи спадкоємцем за заповітом, позивач прийняв спадщину (державним нотаріусом заведена спадкова справа № 283/2010), отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на окреме спадкове майно, яким є земельна ділянка площею 3,7258 га, кадастровий № 5923888100:08:003:0066, розташована на території Чорнобривкинської сільської ради Путивльського району Сумської області у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю ІV-СМ № 005036 від 15.01.2002.

В той же час, у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,6009 га з кадастровим № 5923883800:15:001:0023, на земельну ділянку площею 0,4611 га з кадастровим № 5923883800:15:002:0024 та на земельну ділянку площею 0,0558 га з кадастровим № 5923883800:15:002:0235 ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено у зв'язку з невідповідністю їх місцезнаходження в державному акті на право приватної власності на землю та у витязі з Державного земельного кадастру про цю земельну ділянку, що видно з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.12.2018.

У той же час, згідно даних витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2018, ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-СМ № 005036 від 15.01.2002, є власником земельних ділянок сіножатей , площею 0,6009 га з кадастровим № 5923883800:15:001:0023, на земельну ділянку площею 0,4611 га з кадастровим № 5923883800:15:002:0024 та на земельну ділянку площею 0,0558 га з кадастровим № 5923883800:15:002:0235, розташованих на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктами 9-10 розділу VII Закону "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки до 01.01.2013. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього ж Закону до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема місце її розташування та опис меж.

Відповідно до ч.1 ст. 21 цього ж Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Частиною 1 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами ч.1 ст. 1225 цього ж Кодексу право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням цільового призначення.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1235 ЦК України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Беручи до уваги наведені положення закону та відсутність можливості у спадкоємця оформити спадщину в позасудовому порядку, суд вважає, що таке визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому може бути прийняте.

З урахуванням відповідного клопотання позивача, понесені ним витрати судом не розподіляються.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1220, 1225, 1235, 1268 ЦК України, ст. 79-1 ЗК України, п. 9-10 розділу VII, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрованому ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 25.01.2002 секретарем Чорнобривкинської сільської ради Путивльського району Сумської області, зареєстрованим в реєстрі за № 2, після смерті ОСОБА_2, яка померла 06.06.2010 в с. Чорнобривкине Путивльського району Сумської області, у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-СМ № 005036 від 15.01.2002, право приватної власності на:

- земельну ділянку сіножаті , кадастровий номер 5923883800:15:002:0235, площею 0,0558 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області;

- земельну ділянку сіножаті , кадастровий номер 5923883800:15:002:0024, площею 0,4611 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області;

- земельну ділянку сіножаті , кадастровий номер 5923883800:15:001:0023, площею 0,6009 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сафонівської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв