Постанова

від 21.02.2019 по справі 480/1024/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.02.19

22-ц/812/101/19

Провадження №22-ц/812/101/19

Категорія 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2019 року м. Миколаїв

справа № 480/1024/17

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В. О.О.,

суддів Шаманської Н.О., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання Лептугою С.С.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області, ухвалене 26 жовтня 2018 року під головуванням судді Шаронової Н.О., у приміщенні цього суду, повний текст рішення складений 31 жовтня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення.

Позивач зазначала, що 17 лютого 1998 року проведені збори уповноважених КСП "Зеленоярське", на яких були вирішені питання про виділення майнового паю особам, які вибули з членів КСП та задоволення заяв по груповому виходу з членів КСП. До переліку майна, виділеного в рахунок майнових паїв, зокрема увійшли споруди - свердловина, водонапірна башта та водопровід.

ОСОБА_1 була у складі осіб, які вийшли з членів КСП та отримали майнові паї. Згідно довідки № 75, виданої у 2002 році СВК "Зеленоярське", їй нарахований майновий пай на суму 5528 грн. та фактично виданий на вказану суму, у розрізі розділів: трактора - 262 грн. 02 коп.; автомобілі - 83 грн.. 65 коп.; худоба - 127грн. 44 коп.; сільхозінвентар - 20грн.51коп.; будівлі - 2953 грн. 00 коп.; споруди - 1647 грн. 00 коп.; інше 434грн. 38коп.

Як вказала позивач, згодом вона дізналась, що рішенням № 9 від 27 листопада 2008 року Петрівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області прийнято на баланс артсвердловину № 2023 в селі Петрівка, як таку, що не має власника.

На думку ОСОБА_1, вказане рішення було прийнято з порушенням положень ч. ч. 1, 2 ст. 335 ЦК України, оскільки Петрівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області не мала права приймати на баланс вищезазначену артсвердловину, так як та входила до майнового паю, який був отриманий позивачем та іншими членами КСП "Зеленоярське", тобто артсвердловина не була такою, що не має власника.

8 квітня 2016 року Петрівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області прийняла рішення № 4 про прийняття пропозиції КП ПЖПП Мрія про передачу в оренду комунального майна, а саме, артезіанських свердловин у кількості шість штук та водомережі протяжністю 22 км.

Посилаючись на те, що вищевказаними рішеннями відповідач позбавив її права власності на частку свого майнового паю, яка припадає на артсвердловину № 2023, ОСОБА_1 просила визнати протиправними та скасувати рішення № 9 від 27.11.2008 року та рішення № 4 від 08.04.2016 року Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

10 липня 2017 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила визнати протиправним та скасувати лише рішення № 9 Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 27.11.2008 року.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, постановити окрему ухвалу та направити відповідні матеріали для притягнення винних осіб Петрівської сільської ради до кримінальної відповідальності.

У відзиві на апеляційну скаргу Петрівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги, просила залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник - адвокат Павлов К.О. - підтримали апеляційну скаргу.

Представник відповідача - адвокат Долгов А.Г. просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

За змістом частини третьої у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Згідно із пунктом 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (далі - Порядок, діяв до скасування його наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 квітня 2013 року N 253) кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

За положеннями пункту 16 Порядку визначення конкретного майна для виділення окремому власнику чи групі власників майнових паїв може бути здійснене одним із нижченаведених способів за рішенням зборів співвласників:

за структурою пайового фонду;

конкретним майном за взаємною згодою співвласників;

на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону.

Спірні питання щодо розподілу майна між співвласниками вирішуються в судовому порядку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 лютого 1998 року проведені збори уповноважених КСП "Зеленоярське" Миколаївського району Миколаївської області. Згідно з протоколом № 3 зборів уповноважених КСП "Зеленоярське" була надана згода про вихід з членів КСП 118 осіб. ОСОБА_1 була у складі осіб, яким була надана остаточна згода на вихід з членів КСП. При цьому був складений перелік майна виділеного в рахунок колективного майнового паю членам КСП "Зеленоярське", які подали заяви про колективний вихід з членів КСП (по довіреності ОСОБА_4). До переліку майна увійшли споруди: у т. ч. свердловина (без зазначення її номеру та конкретного місця розташування), водопровід (т. 1 а.с. 136, 137). У Акті-рішенні комісії із паювання майна від 03 березня 1998 року також зазначений перелік та вартість майна, що належить до паювання, частка майнового паю для осіб, які виходять із членів КСП, де у розділі споруди вказані свердловина (без зазначення її номеру та конкретного місця розташування) та водопровід (т. 2 а.с. 25-26).

Вказане майно за розділом будівлі , споруди та інше виділялось членам КСП єдиним комплексом на території ферми № 3 (за виключенням будівлі родильної).

Маючи на меті створення нового колективного сільськогосподарського підприємства позивач ОСОБА_1 разом із іншими колишніми членами КСП "Зеленоярське" передали в користування свої частки у колективному майновому паю ОСОБА_4

Згідно довідки № 78 від 18.02.2002 року, виданої СГВК "Зеленоярське", ОСОБА_1 був нарахований майновий пай в сумі 5528 грн. та фактично виданий на суму 5528 грн. в розрізі розділів: трактора 262,02 грн.; автомобілі 83,65 грн.; тварини 127,44 грн., сільгоспінвентар 20,51 грн., будівлі 2953 грн.; споруди 1647 грн., інше 434,38 грн. Майновий пай виданий по довіреності гр. ОСОБА_4 (згідно з актом передачі від 17.02.1998р.). При отриманні паю за розділом (будівлі та споруди) гр. ОСОБА_4 від підпису відмовилась (т. 1 а.с.138).

Згодом частина колишніх членів КСП "Зеленоярське", у тому числі і ОСОБА_1, вирішили отримати свої частки у колективному майновому паї в натурі. В зв'язку з чим рішенням зборів співвласників колективного майнового паю від 6 травня 1999 року було прийнято рішення виділити цим особам автомобіль ГАЗ-66-молоковоз (т. 2 а.с. 28).

Викладені обставини також були встановлені рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2005 року у цивільній справі № 2-05-34/2005р. за позовом ОСОБА_1 та 16 інших позивачів до ОСОБА_4, СГВК Зеленоярське та інших 94 відповідачів про виділення майнового паю та визнання права власності на нього.

При вирішенні даного спору суд дійшов висновку про те, що колектив співвласників правомірно виділив позивачам майно у вигляді автомобіля молоковоз ГАЗ-66 гос. № 14-70, а тому задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та інших позивачів про передачу їм цього майна. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Рішення суду набрало законної сили (т. 1 а.с. 37-38, т. 2 а.с. 38-52).

03 вересня 2005 року комісією у складі Петрівського сільського голови, директора СКП "Злагода", головного бухгалтера Петрівської сільської ради та депутата Петрівської сільської ради складено акт про те, що в процесі обстеження території Петрівської сільської ради для підготовки заключення про результати гідрологічних досліджень з метою водозабезпечення сіл Петрівка, Зелений Яр, (Нове) виявлено три безхозні артсвердловини № 2023, 757, 1246, на які раніше видавався дозвіл на водокористування. Комісія вирішила рекомендувати Петрівській сільській раді прийняти на баланс дані артсвердловини і тимчасово законсервувати їх (т. 1 а.с. 99).

На виконання договору, укладеного між Петрівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області та ТОВ Кінбурн - Аква № 9-07 від 02 серпня 2007 року, артсвердловина № 2023 була реконструйована (т. 1а.с. 173-182).

Рішенням Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 27 листопада 2008 року № 9 "Про прийняття на баланс Петрівської сільської ради артсверловини № 2023" прийнято на баланс Петрівської сільської ради артсвердловину № 2023 в селі Петрівка, як таку, що не має власника (а.с. 100).

Рішенням виконавчого комітету Петрівської сільської ради від 20 грудня 2016 року № 33 Про присвоєння юридичної адреси артсвердловинам, які розташовані на території Петрівської сільської ради артсвердловині № 2023 з водонапірною баштою присвоєно юридичну адресу: вулиця Отрадна, 17, село Петрівка Миколаївського району Миколаївської області (т. 2 а.с. 53).

На підставі рішення сесії Петрівської сільської ради № 2 від 03.06.2016 року та договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Петрівської сільської ради від 24.06.2016 року артсвердловина № 2023 (разом із шістьма іншими свердловинами та водопровідною мережою протяжністю 22 км.) передана в експлуатацію визначеному за конкурсом переможцю на право надання послуг з централізованого водопостачання холодної води на території Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області - комунальному підприємству ПЖПП Мрія терміном на три роки (т. 1 а.с. 12, т. 2 а.с. 54-56).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами право власності на артсвердловину № 2023, а тому суд не вбачає порушення права позивача у зв'язку із прийняттям 27 листопада 2008 року Петрівською сільською радою рішення № 9 "Про прийняття на баланс Петрівської сільської ради артсверловини № 2023".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).

Відповідно до статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує права або інтереси.

Частиною першою статті 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Обрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначала, що оскаржуваним рішенням Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області порушені її права співвласника артсвердловини № 2023 в селі Петрівка.

Проте, рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2005 року у цивільній справі № 2-05-34/2005р. за позовом ОСОБА_1 та 16 інших позивачів до ОСОБА_4, СГВК Зеленоярське та інших 94 відповідачів про виділення майнового паю та визнання права власності на нього було встановлено, що ОСОБА_1 реалізувала своє право на виділ в натурі її частки у колективному майновому паї шляхом отримання разом із іншими позивачами у спільну власність автомобіля ГАЗ-66 гос. № 14-70.

Отже, інше майно, що було виділене в рахунок колективного майнового паю членам КСП "Зеленоярське", які подали заяви про колективний вихід з членів КСП, (у т. ч. спірна свердловина) залишилось у спільній власності відповідачів по справі № 2-05-34/2005р.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що рішення відповідача, яке є предметом позову, не впливає на цивільні права та інтереси позивачки, не змінює обсяг її особистих суб'єктних цивільних прав та не породжує для неї цивільних обов'язків, оскільки ОСОБА_1 не доведено, що вона є співвласником артсвердловини № 2023, а тому у неї відсутнє порушене суб'єктивне матеріальне право або охоронюваний законом інтерес, на захист якого подано позов.

Разом із тим, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що спірна артезіанська свердловина (№ 2023) входила до складу майна, виділеного в рахунок колективного майнового паю членам КСП "Зеленоярське", які подали заяви про колективний вихід з членів КСП, оскільки таке підтверджується змістом листа Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства Південно - Української гідрогеологічної експедиції № 185/04 від 12 вересня 2017 року. Так, в даному листі зазначено0, що відомості про артсвердловину № 2023/760 відображені на Плані землекористування радгоспу Зеленоярський , виготовленому Республіканським інститутом Укрземпроект в 1967 році. Свердловина не позначена будь-якими технічними чи гідрологічними характеристиками, а подвійне значення номеру свідчить про те, що свердловина була обстежена та прийнята на облік обласним управлінням водних ресурсів. В 1980 році ця свердловина фігурувала в розрахунку водозабезпечення радгоспу, при цьому зазначено, що її глибина становить 64 м., дебіт 4,0 м3/годину та в 1983 році з тими ж характеристиками зображена на плані біля с.Петрівка, а відомості підтверджуються в журналі обстеження водозабірних споруд в 1988 році. Облікова картка на артсвердловину № 2023 в архівах Миколаївського ГГЕ відсутня (т. 2 а.с. 66).

Проте, не встановлення судом викладених обставин не може бути підставою для скасування рішення з огляду на правильність основного висновку суду.

Також колегія суддів погоджується із посиланнями апеляційної скарги на існування порушень при прийнятті Петрівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області спірного рішення. Проте, це не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення, оскільки не стосується предмету доказування, так як кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а оспорюваним рішенням селищної ради прав позивача не порушено.

Таким чином, вирішуючи спір, суд правильно визначився із виниклими правовідносинами сторін, повно та всебічно з'ясував обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки її права оскаржуваним рішенням відповідача порушено не було.

Враховуючи наведене, відповідно до 375 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги про порушення прав ОСОБА_1 спірним рішенням Петрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області є безпідставними та основного висновку суду першої інстанції не спростовують.

За положеннями ст. 385, ч.1 ст. 262 ЦПК України апеляційний суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу, може постановити окрему ухвалу.

Між тим, проаналізувавши правовідносини сторін, колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали стосовно Петрівської сільської ради, про що просить ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді Н.О. Шаманська

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 26 лютого 2019 року