Постанова

від 25.02.2019 по справі 521/19990/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/346/19

Номер справи місцевого суду: 521/19990/18

Головуючий у першій інстанції Гранін В. Л.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2019 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,

за участю: секретаря Ющак А.Ю.,

особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

представника ОМ ДФСУ Безлущенка О.С.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Болгарії, працюючого директором ТОВ БАЛКАНКОМЕРС (код ЄДРПОУ 38791893), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України (далі - МК України), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме: 11 226 (одинадцять тисяч двісті двадцять шість) гривень 06 (шість) копійок,з конфіскацією товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил.

Стягнуто з нього на користь Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі - ОМ ДФСУ) витрати, понесені під час провадження по справі у сумі 3 422 (три тисячі чотириста двадцять дві) гривні 16 (шістнадцять) копійок.

Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови суду, 22.08.2017 року між ТОВ БАЛКАНКОМЕРС (Україна) та компанією ТНЕ STALLION MIDDLE EAST FZCO (OAP) було укладено контракт №2 щодо поставки товарів.

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту з України до ОАЕ на транспортному засобі д/н НОМЕР_1/НОМЕР_2 у контейнері - ЕСШ9042481 слідував вантаж лісоматеріали з бука .

Для здійснення декларування зазначеного вантажу ТОВ БАЛКАНКОМЕРС , в особі директора гр. ОСОБА_2, уклало договір від 19.09.2018 року №0919 з ФОП ОСОБА_5 . 19.09.2018 року гр. ОСОБА_5, на підставі наданих директором ТОВ БАЛКАНКОМЕРС ОСОБА_2, була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу ЕК 10 АА (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500060/2018/028630.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх митного оформлення до органу доходів і зборів України надано наступні документи: CMR №2481 від 19.09.2018 року, інвойс №11 від 17.09.2018 року, пакувальний лист №11 від 17.09.2018 року, контракт №2 від 22.08.2017, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій серії ЧЦ №560488 від 17.09.2018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500060/2018/028630 та товаросупровідних документах, встановлено, що продавцем та відправником вантажу є ТОВ БАЛКАНКОМЕРС (Україна), покупцем та одержувачем ТНЕ STALLION MIDDLE EAST FZCO (OAP).

У графі 31 МД №UA500060/2018/028630 було заявлено товар Лісоматеріали з бука (Fagus spp.): Пиломатеріал обрізний (бук) 1-3 гатунку розмірами 50- 54*120-400*2306-3000 мм - 32,488 куб.м. Торгівельна марка: не має даних. Виробник: ДП Путильске лісове господарство . Країна виробництва: Україна . Вага нетто 24216 кг. Відповідно до пакувального листа № 11 від 17.09.2018 переміщується 1335 дошок, об'ємом 32,488 куб.м.

Суд в оскаржуваній постанові вказав, що 04.10.2018 року у ході проведення повного митного огляду було встановлено, що фактично у середині контейнера FCIU9042481 знаходиться 1396 дошок, вагою нетто 25209 кг. Тобто, у митній декларації не заявлено за встановленою формою товар: 61 дошку, вагою 957 кг, 1,27 куб.м.

Відповідно до Інструкції про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу , затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684), декларант зобов'язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

В ході вивчення обставин декларування зазначеного товару було встановлено, що з цією метою ОСОБА_5 надавались документи директором ТОВ БАЛКАНКОМЕРС гр. ОСОБА_2, який під час опитування підтвердив зазначений факт та повідомив, що виявлені розбіжності у кількісних характеристиках товару могли мати місце під час завантаження вантажу у контейнер. ОСОБА_5 не мала можливості бути присутньою при цьому завантажені та заповнювала МД№UА500060/2018/028630 на підставі наданих ОСОБА_2 документів.

Таким чином, на думку митного органу та оскаржуваної постанови суду, гр. ОСОБА_2 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України, та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.

Відповідно до інвойсу №11 від 17.09.2018 року вартість лісоматеріалів становить 11 226,06 грн.

Всі викладені обставини суд поклав в основу оскаржуваної постанови, з якою не погоджується ОСОБА_2 та який 24.01.2019 року подав на неї апеляційну скаргу.

Заявник апеляційної скарги ОСОБА_2 посилався на порушення суддею норм матеріального та процесуального права, а тому просить суд скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2019 року та прийняти нову, якою закрити провадження у справі через відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Заслухавши ОСОБА_2,представника ОМ ДФСУ Безлущенка О.С., вивчивши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджується поясненнями ОСОБА_2, водій, діючи в інтересах Вантажоотримувача, отримав від ТОВ Балканкомерс 1335 штук дошки, загальною кубатурою 32,488 м. куб, з вагою 24366 кг, що підтверджується наявною у справі товаро-транспортною накладною - CMR №2481 від 19.09.2018 р. (а.с.17).

Однак ні під час адміністративного провадження у справі, ні в суді першої інстанції даному факту не було надано жодної правової оцінки.

Що стосується протоколу про порушення митних правил, в якому зазначено про проведення 04.10.2018 року повного митного огляду товарів, то ці дані не відповідають дійсності.

Так, як вбачається з матеріалів справи, контейнер із вказаним товаром за № FCIU9042481 було подано на Одеську митницю 19.09.2018 р., реєстрація Митної декларації № UA500060/2018/028630 відбулася того ж дня о 19:13 год.

Однак, в період з 19.09.2018 по 03.10.2018 з боку митних органів Одеської митниці не було вчинено жодних дій щодо митного оформлення вказаного контейнера. Не складався акт огляду і не видано жодного документу, в якому могла бути вказана причина відмови в оформленні товару, задекларованого митною декларацією № UA500060/2018/028630.

Доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що 02.10.2018 року ним було подано скаргу до Державної фіскальної служби України з вимогою надання інформації про неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб ДФСУ та її територіальних органів, яке зареєстровано за № БА 57547, матеріалами справи не спростовані.

Зазначені обставини свідчать про те, що лише після подання вказаної скарги, а саме 04.10.2018 року органами Одеської митниці, в особі старшого державного інспектора УПНП Крамарь О.П., в присутності митного брокера ОСОБА_5, був складений акт про проведення огляду товару, в якому зазначено, що опис товару візуально відповідає даним, зазначеним у митній декларації.

При цьому, в акті від 04.10.2018 зазначено, що огляд проводився 04.10.2018 року з 14 год. до 15 год. 36 хв., опис товару візуально відповідає даним, зазначеним у митній декларації.

Однак на підставі саме цього акту огляду від 04.10.2018 р. було складено Протокол про порушення митних правил № у 3175/50000/18 від 12.10.2018 p.

Однак даний акт не долучений до матеріалів справи, тобто ОМ ДФСУ приховала його від суду, але його копію було додано апелянтом ОСОБА_2 до його апеляційної скарги (а.с.73).

Зазначені обставини свідчать про те, що огляд товару проводився саме 04.10.2018 року шляхом візуального огляду 2-х пачок з дошками, а не всього контейнеру, який нараховував 14 пачок з дошками. При цьому, повного огляду товару, його перерахунку і зважування, про що зазначено в протоколі про порушення митних правил, не було здійснено.

Разом з тим, в матеріалах справи є акт митного огляду товарів, в якому зазначені інші відомості, в тому числі й те, що огляд проводився з 14 год. 04.10.2018 року по 09 год. 53 хв. 12.10.2018 року, тобто 8 днів (а.с.23). Більше того, у вказаному акті мається печатка митного органу червоного кольору із датою: 12.10.2018 року.

Проте, зазначений акт повністю суперечить вищевикладеному, а також акту від 04.10.2018 року, про який зазначено в протоколі про порушення митних правил. Крім того, на цей акт немає посилання у протоколі про порушення митних правил.

Не дивлячись на це, представник ОМ ДФСУ в суді апеляційної інстанції зазначив, що акт від 04.10.2018 року є проміжним, а основним актом є акт від 12.10.2018 року, в якому зазначено про те, що проводився повний огляд товару, і було виявлено, що декларант не задекларував 61 дошку, вагою 957 кг, 1,27 куб.м., вартістю 11 226,06 грн.

Проте, представник ОМ ДФСУ не зміг пояснити, чому тоді в протоколі про порушення митних правил мова йде про акт від 04.10.2018 року, в якому не зазначено про повний огляд товару, та який не залучений до матеріалів справи, а наданий лише суду апеляційної інстанції апелянтом ОСОБА_2

Більше того, представник ОМ ДФСУ не зміг пояснити суду апеляційної інстанції, з яких підстав митне оформлення товару не здійснювалось в період з 19.09.2018 року по 04.10.2018 року, тобто більше 2-х неділь, а потім ще протягом 8 днів - до складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що протягом 3-х неділь його товар безпідставно знаходився на митній території ОМ ДФСУ, а також про те, що ніякого повного митного огляду товару а також його перерахунку і зважування не було, а протокол про порушення митних правил заснований на припущеннях, повністю знайшли своє підтвердження в матеріалах справи і не спростовані представником ОМ ДФСУ.

Крім того, саме про зазначені обставини вказав ОСОБА_2 в своїх первісних поясненнях на ім'я співробітника митниці Крамарь О.П. (а.с.24).

Однак, останнього аркушу вказаних пояснень (третього) також не було в матеріалах справи, а до них був долучений аркуш справи не з ознаками фірмового бланку, як на першому і другому аркуші, а лист за формою А-4, на якому мається підпис як ОСОБА_2, так і співробітника митниці Крамарь О.П. (а.с.26).

Проте, третій аркуш пояснень ОСОБА_2, з ознаками фірмового, був долучений останнім в якості додатку до клопотання суду першої інстанції про закриття провадження у справі, а також до апеляційної скарги (а.с.58, 77) і саме в ньому ОСОБА_2 пояснював, що огляд товару був візуальним.

З яких підстав цього аркушу пояснень з ознаками фірмового і з підписом співробітника митниці Крамарь О.П. не було в матеріалах справи, а був інший аркуш справи, на аркуші А-4, також з підписом співробітника митниці Крамарь О.П. (а.с.59, 78), представник ОМ ДФСУ суду апеляційної інстанції пояснити не зміг.

Всі вищевикладені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що повного митного огляду товару, з його перерахунком і зважуванням, не було здійснено, було знято з контейнеру лише 2 (дві) пачки пиломатеріалів для візуального огляду, при наявних 14 пачок у контейнері.

З підстав викладеного, протокол про порушення митних правил, який складений не на підтверджених доказах, а на припущеннях, не може свідчити про порушення ОСОБА_2 митних правил, за які він повинен нести відповідальність по ст. 472 МК України.

Проте, судом першої інстанції зазначених обставини не було враховано, а також не було взято до уваги, що у відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Що стосується посилання гр. ОСОБА_2 на те, що відповідальність у разі порушення митних правил, повинен нести декларант, а не він, то апеляційний суд не може з цим погодитись, рівно як і суд першої інстанції, оскільки відповідно до матеріалів справи, а саме згідно з п. 4.1.1 договору від 19.09.2018 №0919, укладеного між директором ТОВ БАЛКАНКОМЕРС ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 , брокер не несе у разі не виконання Замовником своїх зобов'язань, матеріальну відповідальність за наднормативний простій транспортних засобів Замовника у разі ненадання Брокеру відомостей або подання неправдивих відомостей, необхідних для оформлення митних документів. Тобто, декларант в даному випадку не несе відповідальність за можливе порушення процедури декларування, оскільки ним не проводився огляд товару, а декларування здійснювалося виключно на підставі документів, наданих йому гр. ОСОБА_2

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З підстав викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є обґрунтованими і знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1)відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково, постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2019 року скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністрат ивного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2019 року скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда