Ухвала

від 18.02.2019 по справі 760/29987/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/833/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство», адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «РОКИТНЯНСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО», адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_6 та накладено арешт (шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися) на майно, яке перебуває у володінні ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 40105417), а саме: навантажувач телескопічний, марки «JCB530-70», 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; трактор колісний, марки «МТЗ-80», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; трактор, марки «ХТЗ 17221», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданий Держсільгоспінспекцією в місті Києві 19.04.2016 року; тепловоз, марки «ТГК-2», 1987 року випуску, заводський номер 7761, номер двигуна НОМЕР_7 , номер рами НОМЕР_8 , номер колісних пар передня 12, задня 76; вантажний самоскид, марки «КАМАЗ 45142», 2005 року випуску, н.з. НОМЕР_9 ; причіп самоскид, марки «НЕФA3 8560», 2005 року випуску, н.з. НОМЕР_10 ; вантажний сідловий тягач, марки «МАЗ 543205», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_11 ; вантажний сідловий тягач, марки «МАЗ 543205», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_12 ; легковий універсал, марки «ВАЗ 21043», 2007 року випуску, н.з. НОМЕР_13 ; причіп до легкового автомобіля бортовий, марки «ПЛ 01», 2004 року випуску, н.з. НОМЕР_14 ; вантажна цистерна пожежна, марки «ГАЗ 53», 1984 року випуску н.з. НОМЕР_15 ; напівпричіп цистерна, марки «АСП 25», 2006 року випуску, н.з. НОМЕР_16 ; автобус пасажирський, марки «КАВЗ 685», 1989 року випуску, н.з. НОМЕР_17 ; автобус пасажирський, марки «КАВЗ 3270», 1990 року випуску, н.з. НОМЕР_18 ; вантажний самоскид, марки «3IЛ-MM3 4505», 1992 року випуску, н.з. НОМЕР_19 ; загальний легковий седан, марки «ВАЗ 21061», 1994 року випуску, н.з. НОМЕР_20 ; легковий седан, марки «OPEL OMEGA», 2003 року випуску, н.з. НОМЕР_21 .

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «РОКИТНЯНСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО», адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ТОВ «РОКИТНЯНСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» 26.05.2016 придбало за договорами купівлі-продажу транспортні засоби, з відома та згоди загальних зборів акціонерів, у зв`язку із чим є добросовісним набувачем майна. Вказує, що транспортні засоби використовуються у господарській діяльності товариства. Додає про невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України та невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 370 КПК України.

Також апелянт зазначає, що арештовані транспортні засоби перебувають у заставі ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Вказує, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2018 відмовлено у накладенні арешту на транспортні засоби товариства.

Крім того, адвокат акцентує увагу на тому, що товариство не є фігурантом даного кримінального провадження, жоден із співробітників товариства не є підозрюваним та відсутність доказів причетності посадових осіб до вчинення кримінального правопорушення, що розслідується.

У підсумку автор апеляційної скарги вказує на порушення норм матеріального і процесуального права та зазначає про відсутність у слідчих податкової міліції повноважень на проведення досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, позицію представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42018111030000067, відомості про яке 06.03.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке перебуває у володінні ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 40105417), яке ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року задоволено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання автора апеляційної скарги на невідповідність арештованого майна критеріям визначеним ст. 98 КПК України, слід визнати непереконливими, оскільки згідно доданих до клопотання матеріалів, а саме постанови про визнання речовими доказами від 02 листопада 2018 року майно, на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с. 113-117).

Посилання апелянта на те, що 26.05.2016 ТОВ «РОКИТНЯНСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» придбало за договорами купівлі-продажу транспортні засоби, з відома та згоди загальних зборів акціонерів, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, не заслуговують на увагу, оскільки не є предметом розгляду при вирішенні питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження апелянта з приводу того, що арештовані транспортні засоби використовуються товариством у господарській діяльності.

Посилання адвоката на те, що ТОВ «РОКИТНЯНСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» є добросовісним набувачем майна, колегія суддів не може визнати такими, що свідчать про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання, оскільки положення ст. 170 КПК України дозволяють накласти арешт на майно будь якої особи, у разі необхідності забезпечити збереження речових доказів, що у цьому випадку і мало місце.

Посилання апелянта на відсутність доказів причетності посадових осіб товариства до вчинення кримінального правопорушення, що розслідується, колегія суддів не може визнати такими, що свідчать про необхідність скасувати оскаржувану ухвалу, оскільки додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. З цих же підстав не заслуговують на увагу і твердження апелянта про те, що товариство не є фігурантом даного кримінального провадження.

Твердження адвоката про те, що жодній посадовій особі товариства не повідомлено про підозру, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки метою накладення арешту у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, тобто це не вимагає доведення причетності особи до кримінального правопорушення.

Твердження автора апеляційної скарги про те, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2018 відмовлено у накладенні арешту на транспортні засоби товариства, слід визнати необґрунтованими, оскільки ухвала, на яку посилається апелянт, не є предметом розгляду у даному судовому засіданні.

Посилання адвоката на відсутність у слідчих податкової міліції повноважень на проведення досудового розслідування, слід визнати непереконливими, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 216 КК України, відповідно до якої, слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 205, 2051, 212, 2121, 216, 2181, 219 Кримінального кодексу України, що має місце у даному випадку.

Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що арештовані транспортні засоби перебувають у заставі, не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на положення ст. 173 КПК України, яка містить перелік підстав для скасування і до яких наведена підстава не належить.

Посилання апелянта на порушення норм матеріального і процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо невідповідності ухвали вимогам ст. 370 КПК України, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА_6 та накладено арешт (шляхом заборони відчужувати та розпоряджатися) на майно, яке перебуває у володінні ТОВ «Рокитнянське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 40105417), залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «РОКИТНЯНСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО», адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4