Рішення

від 27.02.2019 по справі 910/17479/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019Справа № 910/17479/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (14017, м. Чернігів, вул. Малясова,12)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся" (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15)

про стягнення 30 944,00 грн.

Представники сторін: без повідомлення (виклику)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся" про стягнення 30 944,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у період з 20.07.2015 по 03.08.2015 року незаконно знесено 39 дерев різних порід, чим спричинено збитків позивачу у розмірі 30 944,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/13169/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк на подання документів.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 28.12.2018 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 910/17479/18 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою суду, Суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

У серпні 2015 року відповідно до наказу № 249 від 13.08.2015 та направлення № 249 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при знесені зелених насаджень по вул. Савчука на території парку Кордівка у Деснянському районі міста Чернігова ТОВ "Єврокон-Полісся", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15.

Результати вказаної перевірки були оформлені позивачем Актом № 87/06 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України, у якому зафіксовано, що з 20.07.2015 по 03.08.2015 на Кордівці у м. Чернігові ТОВ "Єврокон-Полісся" незаконно (без ордера) загалом знесено 39 дерев різних порід. Розмір шкоди, завданої зеленим насадженням незаконним вурубуванням цих 39 дерев становить 30 944,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 31.12.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією № 11-03/2756 від 30.12.2015 про відшкодування шкоди в розмірі 30 944,00 грн, заподіяної державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного (без ордеру) вирубування 39 дерев на території Кордівки .

У відповідь на вказану претензію відповідачем було надано лист № 28/111 від 28.01.2016 про відсутність підстав для задоволення претензії, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся" діяло в межах повноважень та відповідно до закону.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено законодавство про охорону природнього навколишнього середовища незаконним вирубуванням дерев, у зв'язку з чим завдано збитків у розмірі 30 944,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"Природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Положеннями ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Відповідно до п.п. 1, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр).

Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

За змістом ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2015 року відповідно до наказу № 249 від 13.08.2015 та направлення № 249 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при знесені зелених насаджень по вул. Савчука на території парку Кордівка у Деснянському районі міста Чернігова ТОВ "Єврокон-Полісся", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15.

Результати вказаної перевірки були оформлені позивачем Актом № 87/06 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України, у якому зафіксовано, що з 20.07.2015 по 03.08.2015 на Кордівці у м. Чернігові ТОВ "Єврокон-Полісся" незаконно (без ордера) загалом знесено 39 дерев різних порід. Розмір шкоди, завданої зеленим насадженням незаконним вурубуванням цих 39 дерев становить 30 944,00 грн.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів тощо.

Згідно з п.п.4.1, 4.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, об'єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил. На об'єктах благоустрою зеленого господарства забороняється, зокрема, пошкоджувати дерева, кущі, квітники, газони.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 (надалі - Порядок), визначено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється, зокрема, за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7 - 10 цього Порядку).

За змістом п.п. 4, 5 Порядку підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном. Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством Дільниця з контролю за благоустроєм міста Чернігівської міської ради відкликало з 17.07.2015 виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся" ордер на знесення зелених насаджень від 14.07.2015 № 372, що підтверджується листами Комунального підприємства Дільниця з контролю за благоустроєм міста Чернігівської міської ради від 17.07.2015 № 02-2/926 та від 22.07.2015 № 02-2/940.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт безпідставного (без ордеру) видалення 39 дерев різних порід, що зафіксовано у Акті № 87/06 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, утримання зелених насаджень у населених пунктах України.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За приписами ст. 40 Закону України Про рослинний світ , порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу. Порушенні вимог щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації споруд та об'єктів, застосування технологій, які негативно впливають на стан об'єктів рослинного світу.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів від 08.04.1999 №559 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2011 № 111) затверджено Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників, відповідно до яких позивачем проведено розрахунок розміру шкоди, завданих державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок самовільної вирубки відповідачем 39 дерев без дозвільних документів, що становлять 30 944,00 грн.

Відповідно до підпункту ґ) частини 1 ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як свідчать матеріали справи, 31.12.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією № 11-03/2756 від 30.12.2015 про відшкодування шкоди в розмірі 30 944,00 грн, заподіяної державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного (без ордеру) вирубування 39 дерев на території Кордівки , проте, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не подано належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати на користь держави 30 944,00 грн.

Отже, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, факт безпідставного (без відповідних дозвільних документів) видалення зелених насаджень Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся" по вул. Савчука на території парку Кордівка у Деснянському районі міста Чернігова, позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Чернігівській області про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 30 944,00 грн, завданої державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся" (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15, ідентифікаційний код 35264999) суму шкоди 30 944 (тридцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн 00 коп., заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з яких 9 283 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят три) грн 20 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України (30%) та 21 660 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят) грн 80 коп. в доход спеціального фонду місцевих бюджетів міста Чернігова та Чернігівської обласної ради (70%) (отримувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/24062100; р/р 33112331025002; МФО 899998; код отримувача: 38054398).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокон Полісся" (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, 10/15, ідентифікаційний код 35264999) на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017, ідентифікаційний код 38053846, ДКСУ м. Київ, р/р 35214078081072, МФО 820172) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.02.2019

Суддя Т.Ю. Трофименко