Рішення

від 18.02.2019 по справі 910/13704/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2019Справа № 910/13704/18 за позовом Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49"

до Учасника (засновник) Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

ОСОБА_1

про визнання рішення недійсним

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Паньшин С.С.

від відповідача не з'явились

від третьої особи не з'явились

В судовому засіданні 18.02.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ЦЕНТР ОХОРОННИХ ПОСЛУГ К 49" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до учасника (засновник) Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49" ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що учасником Приватного підприємства "ЦЕНТР ОХОРОННИХ ПОСЛУГ К 49", ОСОБА_3, який володіє 50 % статутного капіталу позивача, було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №2 від 29 серпня 2016 року загальних зборів засновників (учасників) Приватного підприємства "ЦЕНТР ОХОРОННИХ ПОСЛУГ К 49" щодо звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора з підстав, як зазначено у такому рішенні: "у зв'язку з невиконанням засновником (учасником) Приватного підприємства "ЦЕНТР ОХОРОННИХ ПОСЛУГ К 49" законодавства про працю, умов колективного та трудового договору, частина третя статті 38 Кодексу законів про працю України з 30 серпня 2016". Позивач вважає, що таке рішення загальних зборів підприємства, оформлене протоколом № 2 від 29 серпня 2016 року загальних зборів засновників (учасників), має бути визнане недійсним, зважаючи на те, що з боку відповідача та позивача не було вчинено жодних порушень законодавства про працю.

Ухвалою суду від 23.10.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.11.2018 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 23.10.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.12.2018 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1.

10.12.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в яких відповідач визнана позов та просив його задовольнити.

Від третьої особи 10.12.2018 через канцелярію суду надійшли пояснення, в яких він зазначив, що про загальні збори він не був повідомлений та не приймав участі у загальних зборах, крім того з боку учасників товариства не було порушень законодавства про працю. Третя особа підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

10.12.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 26.12.2018.

Ухвалою суду від 26.12.2018 відмовлено в прийнятті визнання відповідачем позову.

Ухвалою суду від 26.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 31.01.2019.

14.01.2018 через канцелярію суду від ОСОБА_4 надійшла заява про вступ третьої особи у справі № 910/13704/18 на стороні відповідача. Клопотання обґрунтовано тим, що його було незаконно звільнено з посади на підставі рішення загальних зборів учасників ПП "Центр охоронних послуг К 49", яке є предметом оскарження у даній справі. Заявник вважає, що рішення у даній справі вплине на його права та обов'язки, оскільки, він не бажає поновлюватись на роботі, а тому просить залучити ОСОБА_4 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. До заяви про вступ у справу у якості третьої особи долучено заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в якому він зазначає, що дізнався про розгляд даної справи з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 08.01.2019 року, а тому просить на підставі ст. 119 ГПК України поновити йому строк на подання заяви про вступ у справу в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 31.01.2019 відмовлено ОСОБА_4 у поновленні пропущеного строку на подання заяви про втуп у справу у якості третьої особи; заяву ОСОБА_4 про вступ третьої особи у справі № 910/13704/18 на стороні відповідача залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 31.01.2019 відкладено розгляд справи на 18.02.2019.

В судове засідання 18.02.2019 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 18.02.2019 позивач підтримав обставини, викладені в заявах по суті справи на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Центр охоронних послуг К 49" зареєстровано державним реєстратором 21.04.2010, запис № 10731020000018818, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Станом на 29.08.2016 учасниками підприємства були ОСОБА_3 та ОСОБА_1, розмір часток яких у статутному фонді становив по 50 %.

29.08.2016 відбулися збори учасників підприємства, рішення яких оформлені протоколом № 2 зборів учасників підприємства (далі Протокол № 1).

На порядок денний вказаних загальних зборів були поставлені питання:

1. Звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора ПП "Центр охоронних послуг К 49";

2. Призначення ОСОБА_5 на посаду генерального директора ПП "Центр охоронних послуг К 49"

Зі змісту Протоколу № 2 слідує, що на зборах були присутні ОСОБА_3 та ОСОБА_1, тобто особи, які володіють 100% голосів, а також запрошені ОСОБА_4, ОСОБА_5

За результатами розгляду порядку денного, учасники прийняли рішення:

1. Звільнити ОСОБА_4 з посади генерального директора ПП "Центр охоронних послуг К 49" за власним бажанням у зв'язку з невиконанням замовниками (учасниками) ПП "Центр охоронних послуг К 49" законодавства про працю, умов колективного та трудового договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України з 30.08.2016;

2. Призначити генеральним директором ОСОБА_5 з 31.08.2016.

Протокол № 2 підписаний головуючим на зборах ОСОБА_3

Зі змісту Протоколу № 2 слідує, що учасники підприємства з усіх питань голосували "За" - одноголосно.

До матеріалів справи також долучена засвідчена копія протоколу № 2 Загальних зборів засновників ПП "Центр охоронних послуг К 49" від 29.08.2016, в якому зазначено про присутність учасників, що мають 100% статутного капіталу та запрошеного ОСОБА_5

Порядок денний вказаний: про звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора; про призначення ОСОБА_5 на посаду генерального директора.

Зборами вирішено звільнити ОСОБА_4 з посади генерального директора та створити комісію щодо перевірки інформації, зазначеної в заяві ОСОБА_4; призначити на посаду генерального директора ОСОБА_5. Протокол підписаний учасниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, починаючи з 31.08.2016, керівником позивача є ОСОБА_5.

На підставі наказу від 14.09.2016 № 02вн було створено комісію щодо перевірки наявності документів та майна підприємства. В результаті перевірки комісією було складено акт від 25.10.2016, яким встановлено, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді генерального директора "Центр охоронних послуг К 49" своїми неправомірними діями наніс шкоду ПП "Центр охоронних послуг К 49" на загальну суму 117133,50 грн, які були зняті готівковими коштами з рахунку підприємства.

Згідно протоколу Загальних зборів учасників ПП "Центр охоронних послуг К 49" від 26.10.2016 було вирішено відмінити рішення загальних зборів засновників "Центр охоронних послуг К 49", оформленого протоколом № 2 від 29.08.2016 щодо підстав звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 2 від 29.08.2016, суд зазначає наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами дії відповідної комісії було встановлено відсутність порушення норм трудового законодавства співвласниками товариства, що було підставою для звільнення директора за спірним рішенням. Крім того, позивач зазначає, що спірне рішення порушує права позивача, відповідача та співвласника підприємства та було відмінено наступним рішенням загальних зборів. На думку позивача тільки визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 2 від 29.08.2016 рішення про його відкликання набере чинності. Позивач вважає, що в зв'язку з прийняттям спірного рішення Загальних зборів співвласників йому завдано збитків у розмірі 109290,24 грн, в зв'язку із зобов'язанням позивача відшкодувати звільненому генеральному директору заробітної плати за час вимушеного прогулу на підставі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10.10.2017 у справі № 753/8072/17 за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49", треті особи: ОСОБА_3; ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно рішення Загальних зборів співвласників від 05.05.2016, оформленого протоколом № 1 на посаду генерального директора ПП "Центр охоронних послуг К 49" було призначено ОСОБА_4. На підстав наказу від 13.05.2016 № 07/ос він приступив до виконання обов'язків генерального директора.

До матеріалів справи долучена заява ОСОБА_4 про звільнення його з 30.08.2016 з посади генерального директора ПП "Центр охоронних послуг К 49" за власним бажанням у зв'язку з невиконанням засновниками ПП "Центр охоронних послуг К 49" законодавства про працю, умов колективного та трудового договору, відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України від 29.08.2016 з візою ОСОБА_3 про згоду розглядати це питання на зборах учасників.

Згідно зі ст. 63 ГК України, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва. В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Відповідно до ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Згідно ст. 128 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами. Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом. У разі здійснення підприємницької діяльності спільно з іншими громадянами або юридичними особами громадянин має права та обов'язки відповідно засновника та/або учасника господарського товариства, члена кооперативу тощо, або права і обов'язки, визначені укладеним за його участі договором про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Відповідно до Статуту ПП "Центр охоронних послуг К 49", затвердженого рішенням Загальних зборів співвласників ПП "Центр охоронних послуг К 49" рішення № 1 від 07.04.2010, співвласники підприємства не відповідають за зобов'язаннями підприємства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю підприємства, лише у межах вартості своїх вкладів. В межах своєї діяльності, передбаченої статутом, підприємство має право від свого імені укладати угоди, здійснювати юридичні дії, отримувати та відчужувати нерухоме та рухоме майно, маті інші права та обов'язки, а також бути позивачем та відповідачем у суді. Кожний співвласник підприємства має право, додатково до прав, визначених іншими статтями цього статуту: брати участь в управлінні справами підприємства; звертатись до суду з заявою про визнання недійсним рішення Зборів Співвласників підприємства, прийнятого з порушенням закону або установчих документів підприємства. При умові, що таке рішення приймалось при відсутності співвласника, або він був введений в оману про сутність рішення або при винесенні рішення опинився в меншості. Співвласник, який систематично не виконує свої обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню мети підприємства, може бути виключений з підприємства на підставі прийнятого рішення зборів учасників. Якщо вказаними діями співвласника підприємству нанесена майнова шкода, вона відшкодовується за рахунок частки цього співвласника у статутному фонді. У випадках, коли розмір нанесеної шкоди перевищує частку співвласника підприємства у статутному фонді, стягнення може бути проведено з частини прибутку, одержаного підприємством у поточному році, належної співвласнику на момент його виключення з підприємства. (п. 2.7, 2.3, 5.1.1, 5.1.10, 5.3 статуту).

Відповідно до п. 6.1, статті 7, п. 8.3 статуту для організації діяльності підприємства створюються наступні керівні органи управління та контролю: вищий орган управління - загальні збори співвласників. Вищим керівним органом підприємства є Загальні збори співвласників. Вони складаються з співвласників підприємства. Співвласники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі підприємства. Загальні збори співвласників підприємства повинні обрати голову Загальних зборів співвласників підприємства та генерального директора. Загальні збори співвласників підприємства скликаються не рідше двох разів на рік. Позачергові Загальні збори співвласників підприємства скликаються у разі неплатоспроможності підприємства, а також у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси підприємства в цілому. Позачергові Загальні збори співвласників підприємства можуть скликатись на вимогу Голови Загальних зборів співвласників підприємства та генерального директора. Співвласники підприємства, які мають у сукупності більше як 20% голосів та генеральний директор підприємства мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів співвласників у будь-який час і з будь-якого питання. Якщо протягом 25 календарних днів Голова Загальних зборів співвласників підприємства не виконав їх вимоги, вони мають право самі скликати позачергові Загальні збори співвласників підприємства. До виключної компетенції Загальних зборів співвласників підприємства належить: призначення та відкликання генерального директора підприємства, членів ревізійної комісії, членів контролюючого органу за поточною фінансово-господарською діяльністю підприємства. Загальні збори співвласників підприємства вважаються правомочними, якщо на них присутні співвласники, що володіють у сукупності більше як 60 % голосів.

Загальні збори співвласників підприємства вирішують питання на своїх засіданнях. Порядок проведення Загальні збори співвласників підприємства здійснюється згідно діючого законодавства України. Повідомлення про проведення Загальних зборів співвласників підприємства повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання Загальних зборів співвласників підприємства. Будь-хто з співвласників підприємства вправі вимагати розгляду питання на Загальних зборах співвласників підприємства за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку Загальних зборів співвласників підприємства. Не пізніше як за 7 днів до скликання Загальних зборів співвласників повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх співвласників, присутніх на загальних зборах. Голова Загальних зборів співвласників організує ведення протоколу. Книга протоколів повинна бути у будь-який час представлена будь-якому співвласнику при першій його вимозі. За вимогою співвласників повинні видаватись посвідчені витяги з книги протоколів. Загальні збори співвласників підприємства не мають права приймати рішення з питань не включених до порядку денного Загальних зборів співвласників. Рішення Загальних зборів співвласників є обов'язковими до виконання всіма співвласниками та виконавчим органом, якщо вони не суперечать статут та чинному законодавству України ( п. 8.4- 8.8 статуту).

Відповідно до п. 9.1, 9.2 статуту виконавчим органом підприємства, який забезпечує поточне керівництво діяльністю підприємства, є директор. Директор підприємства призначається та відкликається Загальними зборами співвласників.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Позивач не є особою наділеною корпоративними правами, оскільки, його учасниками є ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі - 50% та ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі - 50 %. І саме вони наділені корпоративними правами, як особи, частки яких визначені у статутному капіталі (майні) позивача - ПП "Центр охоронних послуг К 49".

Рішення загальних зборів, яке оскаржує позивач, прийнято учасниками підприємства як вищим органом ПП "Центр охоронних послуг К 49", є реалізацією корпоративних прав учасників підприємства, і вказане рішення є саме рішення підприємства, а не відповідача.

Статутом надано право оскаржувати рішення загальних зборів учасників саме учасникам підприємства, таке оскарження є складовою корпоративних прав, якими наділені учасники, а не підприємство.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Крім того, позивачем долучено два протоколи рішення загальних зборів учасників від 29.08.2016, які оформлені протоколом № 2. Обидва рішення стосуються звільнення з посади генерального директора ОСОБА_4, проте одне з них підписано обома учасниками підприємства, а інше лише учасником ОСОБА_3

Позивачем у позові та третьою особою у поясненнях зазначено, що ОСОБА_1 не був присутній на загальних зборах 29.08.2016 та не був повідомлений про порядок денний та про проведення загальних зборів. Учаснику ОСОБА_1 не було нічого відомо про рішення загальних зборів від 29.08.2016 № 2 на момент його підписання іншим учасником підприємства ОСОБА_3 Крім того, третя зазначає, що таким рішенням було грубо порушено його права та законні інтереси як учасника підприємства, оскільки, його ніхто не повідомляв, ні про порядок денний зборів, ні про їх проведення.

Відповідач у відзиві визнав позов та зазначив, що спірне рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 2 від 29.08.2016 було підписано ним помилково, оскільки, учасник ОСОБА_3 при підписанні рішення не ознайомлювався з його текстом, оскільки, протокол був підготовлений генеральним директором ОСОБА_4, якому відповідач на той момент довіряв. Зборів учасників як таких не було, інший учасник підприємства ОСОБА_1 не був присутній при підписанні відповідачем оскаржуваного рішення та не повідомлявся про загальні збори будь-яким чином.

Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Учасником ОСОБА_1 визнаються ті обставини, що він не був присутній на загальних зборах та його не було повідомлено про їх проведення. Вказані обставини сторонами не заперечується та не спростовуються.

Проте, суд зазначає, що неповідомлення учасника про проведення загальних зборів, не ознайомлення з текстом протоколу, відсутність на загальних зборах, введення в оману щодо прийнятих рішень, свідчать про порушення саме корпоративних прав учасника підприємства, а не самого підприємства. З позовом щодо захисту порушеного корпоративного права звертається саме особа, корпоративне право якої вимагає захисту, судового тощо.

У свою чергу, згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 Цивільного кодексу України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: (1) має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також (2) має бути передбачений приписами ст. 16 Цивільного кодексу України , ст. 20 Господарського кодексу України , або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами Договором.

Тут слід зазначити, що, хоч обраний позивачем спосіб захисту порушеного права і передбачений приписами чинного законодавства, проте, вказані ним обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, не відповідають та не обґрунтовують обраний спосіб захисту порушеного на його думку права.

Порушення корпоративних прав учасника підприємства, не надає саме підприємству права на звернення до суду за захистом корпоративних прав його учасника. Оскільки, саме учасник може звернутись за захистом своїх порушених корпоративних прав, а не підприємство в його інтересах.

Позивачем не доведено, що відповідачем порушено саме його права, та не зазначено які саме його права порушено. Позивач оскаржує фактично власне рішення, а не рішення відповідача, а тому обраний спосіб захисту не призведе до відновлення прав, з огляду на те, що позивачем не визначено, які саме його права порушені.

Стягнення з позивача грошових коштів за рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10.10.2017 у справі № 753/8072/17 за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49", треті особи: ОСОБА_3; ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є підставою для визнання рішення загальним зборів учасників недійсним.

З огляду на вищезазначене суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірним рішенням були порушені його права і які саме його права були порушені, і що є підстави для визнання оскаржуваного рішення недійсним.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрат, пов'язані з розглядом справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49" (03049, м. Київ, вул. Богданівська, 10, офіс 15/7, ідентифікаційний код 37064342) до учасника (засновника) Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49" ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) про визнання недійсним рішення загальних зборів Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49", оформленого протоколом № 2 від 29.08.2016 загальних зборів (засновників) учасників Приватного підприємства "Центр охоронних послуг К 49" - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 27.02.2019

Суддя І.В.Усатенко