Рішення

від 26.02.2019 по справі 912/3223/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 рокуСправа № 912/3223/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Скопець В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 912/3223/18

за позовом Антимонопольного комітету України, 03680, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маестро Про", 5006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 7, офіс 218

про стягнення 272 000,00 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 300-02/57 від 14.05.18;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маестро Про" про стягнення штрафу у розмірі 136 000,00 грн та пені у розмірі 136 000,00 грн, з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", не здійснено оплату штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України від 20.06.2018 № 11-р/к за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою від 17.12.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/3223/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 09.01.2019 о 11:00 год., встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в підготовчому засіданні 09.01.2019 не скористався, уповноваженого представника в засідання суду не направив, відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав. Про дату, час і місце засідання суду відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Також, господарський суд телефонограмою № 1408 від 04.01.2019, що міститься в матеріалах справи, повідомив директора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маестро Про" ОСОБА_3 про засідання суду 09.01.2019 об 11:00 год.

Ухвалою від 09.01.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/3223/18 до судового розгляду по суті на 04.02.2019 о 16:30 год.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 04.02.2019 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 10.01.2019, направлений на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маестро Про", до господарського суду не повернувся. Відповідно до роздруківки з сайту "Укрпошта", відправлення №2502204104320 не вручено під час доставки: "інші причини".

Протокольною ухвалою від 04.02.2019, на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи № 912/3223/18 до 16 год. 00 хв. 26.02.2019.

У судовому засіданні 26.02.2019 приймав участь представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у засіданні суду 26.02.2019 не скористався, хоча є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив на позов у встановлений судом строк відповідач не подав, причин неподання суду не повідомив, клопотання про продовження/поновлення відповідного строку відповідачем також не подано.

Згідно з частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 26.02.2019 за відсутності представника відповідача.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України, на підставі матеріалів справи №143-26.13/34-18 прийнято рішення №11-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), яким визнано що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МАЕСТРО ПРО" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Антимонопольного комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 06.09.2017 №143-26.13/01-9613 у встановлений ним строк (а.с. 10-13).

Пунктом другим резолютивної частини Рішення за порушення, визначене у пункті 1 Рішення, на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МАЕСТРО ПРО" накладено штраф у розмірі 136 000,00 грн.

Копія Рішення №11-р/тк надіслана ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МАЕСТРО ПРО" із супровідним листом Комітету від 06.07.2018 №143-26.13/01-8266 та отримана відповідачем 13.07.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2500200681401 (а.с. 15).

Дане рішення відповідачем не оскаржувалось. Станом на час розгляду справи вказане рішення Антимонопольного комітету України набрало законної сили та не було скасоване у встановленому законом порядку, а тому підлягає виконанню.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. ч. 2, 3. ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строк для сплати штрафу, накладеного Рішенням закінчився 13.09.2018 (два місяці з дати отримання Рішення).

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на час розгляду справи, відповідач, накладений Комітетом штраф не сплатив.

Крім суми штрафу, позивач просить стягнути з відповідача 136 000,00 грн пені, яка нарахована за період з 13.09.2018 по 26.11.2018 включно.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ч. 7 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

За правилами ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку; тощо.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань. Там же зазначено, що судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Антимонопольного комітету України має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положеннями ст. ст. 22, 22-1 Закону "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що вимоги державного уповноваженого Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ним строки; суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно з пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Комітету у встановлені органами Комітету строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд відзначає, що позивач правомірно дійшов висновку про те, що відповідач, не подавши інформацію на вимоги Комітету у встановлені ним строки, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній має сплати пеню у розмірі 136 000,00 грн.

Частинами 5, 7-9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не скористався своїм правом, та не надав суду докази, в спростування викладеного.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Маестро Про" 136 000,00 грн штрафу та 136 000,00 грн пені доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням обставин даної справи, суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "МАЕСТРО ПРО" (25006, м.Кропивницький, вул. Ельворті, 7, офіс 218, ідентифікаційний код 40393054) на користь Антимонопольного комітеті України (03035, м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ідентифікаційний код 00032767) штраф у розмірі 136 000,00 грн та пеню у розмірі 136 000,00 грн, а також 4080,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.02.2019.

Суддя В.Г. Кабакова