Рішення

від 21.02.2019 по справі 920/52/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.2019 Справа № 920/52/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,

прокурора Луцик О.О.,

представника 1-го позивача - не з'явився,

представника 2-го позивача ОСОБА_1,

представника 1-го відповідача - не з'явився,

представника 2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/52/19

за позовом заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Міністерства освіти і науки України, м. Київ; 2) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми

до 1) Державного професійно-технічного навчального закладу Свеський професійний аграрний ліцей , смт. Свеса Ямпільського району Сумської області;

2) Приватного підприємства Ямпіль Інвест , смт. Ямпіль Сумської області,

про визнання недійсним договору,

встановив:

До господарського суду звернувся заступник керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу Свеський професійний аграрний ліцей та Приватного підприємства Ямпіль Інвест про визнання недійсним договору підряду на виконання науково-технічних робіт № 14/05/2018 від 14.05.2018 укладеного відповідачами.

Від відповідачів до суду надійшли відзиви на позов, у яких відповідачі позов визнали повністю та просили проводити розгляд справи без участі їх представників.

Представник Міністерства освіти і науки України у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, тому суд продовжує розгляд справи у відсутності представника першого позивача.

У судовому засіданні прокурор та представник другого позивача, кожен окремо, позов підтримали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Тому, враховуючи визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

14.05.2018 між Державним професійно-технічним навчальним закладом Свеський професійний аграрний ліцей (Підрядник) та Приватним підприємством Ямпіль Інвест (Замовник) було укладено договір підряду № 14/05/2018 на виконання науково-технічних робіт терміном до 31.01.2021.

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Підрядник зобов'язується на землях загальною площею 51,07 га, що знаходяться на території Микитівської сільської ради Ямпільського району за межами населених пунктів у користуванні Підрядника на праві постійного користування розробити та передати за завданням замовника науково-технічну продукцію (НТП) на тему: Модернізація технології обробітку ґрунту, догляду за посівами, внесення добрив, захисту рослин та вирощування зернових та технічних культур для умов Ямпільського району Сумської області , а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Замовник здійснює оплату робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника наприкінці кожного поточного року після проведення відповідного етапу робіт у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п.4.2.1.,4.3.1 Замовник залишає у своїй власності врожай, отриманий при проведенні досліджень, а Підрядник зобов'язаний та передати Замовнику НТР.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Традиційно право володіння розуміється як належність об'єкта певному суб'єкту, фактичне панування суб'єкта над об'єктом; право користування - як процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об'єкта, а також створених за його допомогою благ.

Будучи специфічним речовим правом, право постійного користування характеризується обмеженим суб'єктно-об'єктним складом: об'єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності, суб'єктами можуть бути лише юридичні особи, визначені законом (ст. 92 ЗК України).

Право постійного користування є одним з двох можливих титулів, що надає право користування землею: глава 15 ЗК України Право користування землею передбачає користування землею на праві постійного користування та на праві оренди землі.

Права землекористувачів визначені ст.95 ЗК України. Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, саме Державний професійно-технічний навчальний заклад Свеський професійний аграрний ліцей , як землекористувач на титулі права постійного користування, наділений передбаченими правами щодо земельної ділянки, належної йому на праві постійного користування. Закон не передбачає винятків щодо можливості реалізації прав землекористувача на праві постійного користування, зокрема, і в частині самостійного господарювання на землі. Договором щодо права постійного користування такі винятки не можуть бути передбачені, оскільки відповідне право (право постійного користування) не може виникати на договірних підставах.

Формулювання законодавця право самостійно господарювати підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи що таке господарювання має відбуватися самостійно.

Згідно Договору підряду на виконання НТР укладеного з Приватним підприємством Ямпіль Інвест , обробкою земельної ділянки, збором врожаю на прощі 51,07 га займається в повному обсязі замовник. Для обробітку земельної ділянки приватне підприємство використовує тільки власні трудові, фінансові, матеріально-технічні ресурси .

Таким чином, наведене вище дозволяє дійти висновку про наступне: право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які, згідно ст.92 ЗК України, складають титул права постійного користування.

Право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачеві згідно положень ст.92 ЗК України, за умовами спірного Договору реалізуються не землекористувачем - Державним професійно-технічним навчальним закладом Свеський професійний аграрний ліцей , а Приватним підприємством Ямпіль Інвест шляхом обробки землі та збору врожаю.

Право самостійного господарювання як право, надане ч. 1 ст. 95 ЗК України саме землекористувачеві, згідно умов спірного договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а Приватним підприємством Ямпіль Інвест , що суперечить вимогам вказаної норми права.

Таким чином, Договір підряду № 14/05/2018 про виконання науково-технічних робіт від 14.05.2018 не відповідає вимогам ст.ст. 92, 95 ЗК України.

Взявши на себе вказані вище права та обов'язки за спірним договором, Державний професійно-технічний навчальний заклад Свеський професійний аграрний ліцей здійснив розпорядження вказаною земельною ділянкою, визначивши фактичну долю речі (майна) - земельної ділянки. Водночас, повноважень щодо розпорядження землею навчальний заклад не має.

Використання Приватним підприємством Ямпіль Інвест земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Зі змісту глави 15 ЗК України, як спеціального нормативного акту, що регулює земельні відносини, вбачається, що земельні ділянки можуть бути надані у користування або на праві оренди, або на праві постійного користування.

Земельні ділянки, які використовує Приватне підприємство Ямпіль Інвест не належать йому на жодному з передбачених чинним законодавством титулів - праві власності чи праві оренди, отже, землекористування здійснюється приватним підприємством Ямпіль Інвест за відсутності законодавчо визначеної підстави.

Таким чином, використання Приватним підприємством Ямпіль Інвест земельної ділянки, наданої на праві постійного користування Державному професійно-технічному навчальному закладу Свеський професійний аграрний ліцей , як спеціальному суб'єкту, суперечить положенням до ч. 1 ст. 31 ЗК України.

Висновки щодо невідповідності спірного договору вимогам ч. 2 ст. 203 ЦК України підтверджується наступним.

Державний професійно-технічний навчальний заклад Свеський професійний аграрний ліцей згідно Статуту підпорядковується Міністерству освіти і науки України.

За приписами ч.7 ст. 8 Закону України Про професійно-технічну освіту до повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Розпорядження державним майном - земельними ділянками, що надані Державному професійно-технічному навчальному закладу Свеський професійний аграрний ліцей на праві постійного користування, відповідно до ч.7 ст. 8 Закону України Про професійно-технічну освіту відноситься до компетенції Міністерства освіти і науки України, як органу виконавчої влади якому підпорядкований начальний заклад.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З огляду на наведене, спірний Договір є таким, що суперечить приписам ст. 8 Закону України Про професійно-технічну освіту , ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

В дійсності сторони мали на меті укладання договору оренди, оскільки за укладеним спірним Договором фактично відбулася передача земельної ділянки Приватному підприємству Ямпіль Інвест та використання її для здійснення підприємницької діяльності зі сплатою коштів навчальному закладу за користування.

Крім того, відповідно до ст. 324 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи чи досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується їх оплатити.

Таким чином, суттєвими умовами цього договору є проведення особою, що є фахівцем з тих чи інших питань певного виду робіт (досліджень) і передачу кінцевого результату замовнику та оплата цих робіт.

У даному випадку метою укладання спірного договору є не отримання певного продукту, а саме можливість користування замовником конкретними земельними ділянками навчального закладу з можливістю проводити сільськогосподарську діяльність зі сплатою коштів за користування землею.

Зазначене підтверджується як самими умовами договору, так і фактичною неможливістю виконати ті його умови, що пов'язані саме з проведенням досліджувальних робіт.

Фактично науково-технічні роботи навчальним закладом не можуть бути виконані.

Так, Державний професійно-технічний навчальний заклад Свеський професійний аграрний ліцей відповідно до ст. 17 Закону України Про професійно-технічну освіту є закладом освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Згідно з ліцензією на здійснення освітньої діяльності забезпечує здобуття учнями професій: продавець продовольчих товарів; слюсар з ремонту с/г машин і устаткування; тракторист-машиніст с/г (лісогосподарського) виробництва /категорія А1 , А2 , В1 ; електрогазозварник; плодоовочівник; кухар; електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування; кондитер; верстатник широкого профілю; волій автотранспортних засобів (категорія С , СІ ).

У штатному розписі закладу відсутні посади працівників галузі агрономії. У закладі також немає працівників з дипломом за напрямом підготовки агрономія .

Будь-якої матеріально-технічної бази та фахівців для проведення науково-технічних робіт за темою: Модернізація технології обробітку грунту, догляду за посівами, внесення добрив, захисту рослин та вирощування зернових та технічних культур для умов Ямпільського району Сумської області заклад не має.

Таким чином, аналізом умов спірного договору встановлено, що метою його укладення та основною його ознакою є платне користування земельною ділянкою зі сплатою плати за користування.

Отже, вказаний правочин відповідно до ст.235 ЦК України є удаваним, тобто таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною і ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі .

У відповідності до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі встановлено істотні умови договору оренди землі та зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору оренди недійсним відповідно до закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За спірним Договором відбулось розпорядження земельними ділянками неповноважним суб'єктом - Державним професійно-технічним навчальним закладом Свеський професійний аграрний ліцей , замість Міністерства освіти та науки України), спірний договір не відповідає вимогам законодавства, а саме: ст.ст. 31, 92, 93, 96 ЗК України, а також не спрямований на настання обумовлених ним наслідків, що свідчить про його недійсність на підставі ч. ч. 1, 2, 5 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ч. ч. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 3 ст. 207 ГК України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

У зв'язку із тим, що Приватне підприємство Ямпіль Інвест незаконно набуло право на користування земельною ділянкою навчального закладу, даний позов заявлено в інтересах держави, з метою відновлення порушених прав користування навчального закладу земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений договір підряду на виконання науково-технічних робіт від 14.05.2018 підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 123, 129, ч. 1 ст. 130 ГПК України, враховуючи визнання позову відповідачами, позивачу за рахунок відповідачів підлягають відшкодуванню 50% витрат по сплаті судового збору у даній справі, а саме 960,50 грн., по 480,25 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 185, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та припинити на майбутнє Договір підряду на виконання науково-технічних робіт № 14/05/2018, укладений 14.05.2018 між Державним професійно-технічним навчальним закладом Свеський професійний аграрний ліцей та Приватним підприємством Ямпіль Інвест .

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу Свеський професійний аграрний ліцей (41226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, 9; ід. код 02547458) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33; ід. код 03527891; р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 480,25 грн.

Стягнути з Приватного підприємства Ямпіль Інвест (41200, Сумська область, смт. Ямпіль, бул. Ювілейний, 2; ід. код 34113192) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33; ід. код 03527891; р/р 35214005002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 480,25 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 26.02.2019.

СуддяОСОБА_2