Рішення

від 15.02.2019 по справі 922/4287/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/4287/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння", м. Харків про розірвання договору та звільнення приміщення за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 29 від 02.01.2019;

відповідача - ОСОБА_2, директор.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння", м. Харків, про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 24.05.2002 №1078, укладеного щодо нежитлових приміщень 1-го поверху, загальною площею 38,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 10, літ.«А-2» , та виселення відповідача із вказаних нежитлових приміщень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем пунктів 4.7, 4.11, 4.12 договору оренди №1078 від 24.05.2002.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.04.2018 у даній справі, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 05.09.2018 рішення господарського суду Харківської області від 26.04.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 скасовано. Справу № 922/4287/17 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018, для розгляду справи № 922/4287/17 визначено суддю Аюпову Р.М.

Ухвалою господарського суду від 19.10.2018 призначено підготовче засідання у справі № 922/4287/17 на 19.11.2018 об 11:30 год.

16.11.2018 позивачем, через канцелярію суду, надані письмові пояснення (вх. № 32441), в яких позивач, з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.09.2018, обґрунтував заявлені позовні вимоги, зазначивши про їх правомірність.

Ухвалою господарського суду від 18.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 19 січня 2019 року.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/4287/17 до судового розгляду по суті на 15.01.2019 о 12:30 год.

05.02.2019 представником відповідача, через канцелярію суду, надано заяву про застосування позовної давності до вимог позивача, що випливають з положень п. 4.7, 4.11 договору оренди нежитлового приміщення від 24.05.2002 № 1078 та просить відмовити позивачу у позові в частині вимог, що випливають з відповідних пунктів договору оренди № 1078 від 24.05.2002 (вх. № 3232).

12.02.2019, представником відповідача, через канцелярію суду, разом із заявою про поновлення строку на подання до суду відзиву на позов (вх. № 3231), надано відзив на позов (вх. № 3738), в якому відповідач, з урахуванням позиції Верховного Суду, зазначив, що договір з Харківським підприємством міських електромереж не укладався з технічних причин. Щодо договору з КП Жилкомсервіс та КП Комплекс з вивозу побутових відходів , то укладення таких договорів не передбачено пунктом 4.7 договору. Доводи позивача щодо порушення відповідачем пункту 4.11 договору оренди відповідач вважає безпідставними, оскільки з органами пожежної державної охорони призначення приміщення було узгоджено 22.06.2004 (лист начальника ОГПО-6 №6/822). Також, відповідач вважає, що у пункті 4.12 договору оренди передбачений обов'язок застрахувати орендоване приміщення, а не надавати договори страхування. Стосовно строку відсутності страхування приміщення відповідач зазначає, що страхування приміщення було відсутнє у період 2010-2017, а не з 30.12.2008, як вказує позивач. Договори страхування не укладалися у зв'язку з тим, що не укладалися (не з вини відповідача) додаткові угоди до договору оренди про пролонгацію його строку дії. Крім того, відповідач вважає, що договором оренди не передбачений обов'язок відповідача провести незалежну оцінку у 2011 році, а також сторони не узгоджували умовами договору про наявність такого обов'язку кожні три роки. Натомість відповідач стверджує, що виконував покладені на нього обов'язки, передбачені пунктами 4.7, 4.11 та 4.12 договору оренди, зокрема, протягом усього строку дії договору оренди відповідач своєчасно та у повному розмірі сплачував орендну плату. Окрім цього, відповідач наголошує, що лист Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 14.06.2017 № 9612 про намір розірвати договір оренди, про який зазначено у позовній заяві, не може розглядатися як підстава для припинення до говору оренди, адже орендодавець в односторонньому порядку розірвати договір оренди не має права. У зв'язку з цим наявність у матеріалах справи оригіналу вказаного листа чи йо го копії, на думку відповідача, не впливає на права та обов'язки сторін договору оренди. Також відповідач наголошує, що ним дотримувались обов'язки за договором оренди, свідченням чого стали факти укладення додат кових угод до цього договору, якими строк дії договору було продовжено з 24.05.2003 до 24.05.2004, з 24.05.2004 до 24.04.2005, з 24.04.2005 до 24.03.2006, з 24.03.2006 до 24.02.2007, з 24.02.2007 до 24.01.2008, з 24.01.2008 до 24.12.2010, що, на думку відповідача свідчить, зокрема, про те, що позивач визнавав належне виконання відповідачем обов'язків, що передбачені п. 4.7, 4.11 та 4.12 договору оренди. Таким чином, за твердження відповідача, всі основні обов'язки орендаря, що передбачені у ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ним виконувались належним чином, а, отже, не було істотного порушення відповідачем обов'язків за договором оренди, що свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Протокольними ухвалами під час розгляду справи № 922/4287/17 по суті, у судових засіданнях оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 15.02.2019 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.02.2019 проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 15.02.2019 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24.05.2002 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавцем), правонаступником якого є позивач, та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1078 (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування (в оренду) нежитлове приміщення, право на оренду, якого отримано Орендарем на підставі розпорядження УКМіП № 642 від 14.05.2002 та наказу УКМіП за № 4232 від 24.05.2002 про затвердження висновків експерта (п.1.1 договору).

В оренду передане приміщення (будівля) загальною площею 38,3 кв.м (технічний паспорт КП "Харківського міського бюро технічної інвентаризації" інвентарний № 33092 від 15.05.1997) знаходиться за адресою вул. Чернишевського 10, літера "А-2". (п.1.2 договору), що підтверджується Актом прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 24.05.2002.

Строк дії та умови зміни, розірвання Договору закріплені у розділі 8 Договору. Так, за п. 8.1-8.4 цей Договір діє з 24.05.2002 до 24.05.2003, зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Додатковими угодами №1-9, від 20.05.2003, 24.05.2004, 24.05.2005, 27.02.2006, 24.03.2006, 12.02.2007, 24.02.2007, 03.10.2007, 24.01.2008 сторонами вносилися зміни до Договору в частині строку його дії, реквізитів для перерахування на бюджетний рахунок орендної плати, визначення орендної плати.

Окрім того, згідно п. 8.8 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

За умовами Договору відповідач, зокрема, в місячний термін з моменту укладання даного договору зобов'язався укласти і надати Орендодавцю договори на оплату експлуатаційних витрат, які пов'язані з поточним утримання будівлі і орендованого приміщення за наступними організаціями (при умові надання ними відповідних послуг), а саме (п. 4.7 договору):

а) ТВО "Харківкомунпромвод" - вул. Червоножовтнева, 90;

б) ТВО "Харківкомуночиствод" - вул.Шевченко, 2;

в) ОВО "Харківтеплокомуненерго" - вул.Доброхотова,11;

г) Харківське міжрайонне виробниче управління газового господарства - вул. Жовтневої революції, 57/59;

д) Комунальне автотранспортне підприємство № 2028 (збір сміття) - пров. Золотий, 4;

ж) Харківське підприємство міських електромереж - вул. Барабашова, 6;

з) ДКП "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Київського району;

и) Держпідприємство профдезінфекції Київського району.

У відповідності до п. 4.11 договору, сторони встановили обов'язок узгодити призначення приміщення (будівлі) з органами пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби району по місцю знаходження об'єкта оренди. Суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки, норм природоохоронного законодавства нежитлового приміщення (будівлі). Відповідальність за невиконання норм і правил покладається на керівника підприємства.

Згідно пункту 4.12 договору, на весь строк дії договору орендар повинен застрахувати орендоване приміщення (будівлю) в порядку, визначеному чинним законодавством. При визначені страхової суми за основу приймається експертна оцінка.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, відповідачем не виконуються зобов'язання, визначені пунктами 4.7, 4.11, 4.12 договору оренди № 1078 від 24.05.2002. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує вищевказані умови спірного договору оренди, що є істотним порушенням договірних відносин між сторонами договору та порушенням норм законодавства України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд в рішенні від 26.04.2018, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2018, зазначив, що позивачем не доведено порушення ТОВ "Сприяння" права Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і у своїх інтересах майном, що йому належить, та не доведено істотного порушення умов договору відповідачем (такого порушення, коли внаслідок завданої ним шкоди позивач значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору).

Направляючи справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області, Верховний Суд у своїй постанові від 05.09.2018, зазначив, що господарські суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки договорам, які містяться в матеріалах справи, не дослідили змісту та строків дії відповідних договорів, вказавши лише на відсутність інформації про їх розірвання. Верховний Суд зауважив, що відхиляючи аргумент позивача про порушення відповідачем п. 4.11 договору щодо не отримання узгодження призначення приміщень з органами пожежної безпеки, суд послався на лист №6/822 від 22.06.2004 начальника 6-го загону по охороні Київського району м. Харкова ГУМ НС в Харківській області, в якому надано відповідь на заяву ТОВ «Сприяння» від 22.06.2004, зокрема, зазначено, що ОДПО-6 з охорони Київського району м. Харкова не заперечує проти використання приміщення ТОВ «Сприяння» , яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 10, під офісні за умови погодження даного питання в установленому законом порядку. На підставі цього та враховуючи, що відповідач вважає призначення приміщень з органами пожежної безпеки узгодженим саме цим листом, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність порушень п. 4.11 договору. Верховним Судом зауважено, що порушення вимог ст. 86 ГПК України, що лист № 9612 від 14.06.2017 про розірвання договору оренди №1078, не був досліджений повно, всебічно, об'єктивно та безпосередньо. Оцінку його належності, достовірності, допустимості та достатності як доказу по справі суди також не здійснили. А, отже, при новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельно дослідити наявні у справі докази, перевірити доводи сторін, в тому числі твердження позивача про порушення відповідачем умов договору оренди, та у разі наявності таких порушень надати оцінку їх істотності та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.09.2018, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У ст. 651 ЦК України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

За загальними положеннями Господарського процесуального кодексу України обов'язок суду під час ухвалення рішення - вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як унормовано ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Оскільки орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у частині 3 статті 26 якої наведено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В обґрунтування позову, позивач, посилаючись на частину другу статті 651 ЦК України та частину 3 ст.291 ГК України, зазначає, що відповідно до пунктів 4.7, 4.11, 4.12 договору оренди, орендар зобов'язався укласти договори на оплату експлуатаційних витрат, які пов'язані з поточним утриманням будівлі і орендованого приміщення. Узгодити призначення приміщення з органами пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби району, а також на весь строк дії договору застрахувати орендоване приміщення, однак умови зазначених пунктів договору не виконав.

Як встановлено судом, згідно Договору оренди нежитлового приміщення від 24.05.2002 № 1078 та додаткових угод № 1 від 20.05.2003, № 2 від 24.05.2004, № 3 від 24.05.2005, № 4 від 27.02.2006, № 5 від 24.03.2006, № 6 від 12.02.2007, № 7 від 24.02.2007, № 8 від 03.10.2007, № 9 від 24.01.2008 нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 38,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 10, літ. А-2 , передані у користування ТОВ Сприяння .

Згідно пункту 4.7 Договору оренди № 1078 від 24.05.2002, орендар (ТОВ Сприяння ) зобов'язаний в місячний термін з моменту укладення цього Договору укласти і надати Орендодавцю (Управлінню) договори на оплату експлуатаційних витрат, які пов'язані з поточним утриманням будівлі і орендованого приміщення з наступними організаціями при умові надання ними відповідних послуг):

а) ТВО Харківкомунпромвод -вул. Червоножовтнева, 90

б) ДП Харківкомуночиствод -вул. Шевченко, 2

в) ОВО Харківтеплокомуненерго -вул. Доброхотова, 11

г) Харківське міжрайонне виробниче управління газового господарства- вул. Жовтневої революції, 57/59

д) Комунальне автотранспортне підприємство № 2028 (збір сміття)- пров. Золотий, 4

ж) Харківське підприємство міських електромереж-вул. Барабашова, 6

з) ДКП Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Київського району

и) Держпідприємство профдезінфекції Київського району.

Як встановлено судом, на виконання умов пункту 4.7 Договору, відповідачем до Управління надано:

- довідку комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 1 Київського району м. Харкова про відсутність у орендованих приміщеннях теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Крім того, КП Харківські теплові мережі проведено обстеження системи теплопостачання об'єкту (акт від 13.04.2007 № 174/1107);

- роз'яснення стосовно не укладання договору на користування електричною енергією щодо спільного використання електричного лічильника, який використовується Київською районною організацією Чорнобиль м. Харків (лист від 18.04.2003 № 7 та договір на користування електричною енергією від 01.12.1999 № С-9894).

- копію договору з ЖЕД № 3 Київського району м. Харкова від 10.06.1997 на участь в спільних для всього домоволодіння витратах по управлінню, експлуатації та поточному ремонту.

Як зазначає позивач, відповідач мав надати позивачу договір про сумісне користування електричною енергією, який орендарем укладено не було, з посиланням, що договір з Харківським підприємством міських електромереж не укладався з тих підстав, що нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, б.10, літ "А-2", складається з 4-х кімнат, дві з них орендує ТОВ "Сприяння", а дві інші - КРО "Чорнобиль". До 1997 року усі 4 кімнати орендував КРО "Чорнобиль", у зв'язку з чим і було укладено договір на енергопостачання як з основним орендатором (споживачем електроенергії). У подальшому ТОВ "Сприяння" зверталося до Харківського підприємства міських електромереж з метою розмежування електропостачання між двома орендаторами, після огляду якого, представники енергопостачальної організації не виявили такої можливості, оскільки такий технічний розділ не можливий у зв'язку з відсутністю технічної документації, оскільки будинок був побудований ще до 1917 року.

Натомість, суд зауважує, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, зокрема, відповідних актів Харківського підприємства міських електромереж про неможливість розмежування електропостачання між двома орендаторами - ТОВ "Сприяння" та КРО "Чорнобиль".

Судом встановлено, з 28.02.2007 будинок, в якому знаходяться орендовані приміщення, знаходиться у господарському віданні КП Жилкомсервіс та обслуговується вказаним підприємством.

Отже, на виконання вимог п. 4.7 договору оренди № 1078, відповідач повинен був укласти відповідний договір і сплачувати послуги КП Жилкомсервіс .

Натомість, представником відповідача до суду не було надано доказів укладання відповідного договору, оскільки, останній вважає, що такий обов'язок орендаря щодо укладення відповідного договору з КП "Жилкомсервіс", умовами договору оренди, не передбачений.

Відповідно до пункту 4.11 договору оренди № 1078 від 24.05.2002, орендар зобов'язаний узгодити призначення приміщення (будівлі) з органами пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби району по місцю знаходження об'єкта оренди.

Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог пункту 4.11 відповідачем позивачу було надано:

- лист ГУМНС України в Харківській області (ОГПО-6) від 22.06.2004 № 6/822 щодо використання ТОВ Сприяння нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 10 під офісні за умови узгодження даного питання у встановленому законом порядку;

- гарантійний лист (вих. № 03 від 23.05.2005) щодо зобов'язання надати до Управління протягом двох місяців узгодження призначення приміщення з органами пожежної безпеки та санітарно-епідеміологічною станцією;

- висновок Київської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Харкова від 09.08.2005 № 2391-3.1.

Суд зауважує, що наданий до матеріалів справи лист №6/822 від 22.06.2004 начальника 6-го загону по охороні Київського району м. Харкова ГУМНС в Харківській області, в якому надано відповідь на заяву ТОВ Сприяння від 22.06.2004, що ОДПО-6 з охорони Київського району м. Харкова не заперечує проти використання приміщення ТОВ Сприяння , яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 10, під офісні за умови погодження даного питання в установленому законом порядку, не є належним та допустимим доказом виконання відповідачем умов п. 4.11 договору, оскільки, узгодження призначення приміщень з органами пожежної безпеки відповідно до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки № 311, зокрема, відповідну декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, відповідачем суду надано не було.

Також позивач стверджує про відсутність доказів укладення відповідачем договорів страхування у період з 2008р. по 2018р. Вказаний факт не спростований відповідачем.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідачем був укладений договір страхування №7/371-09 від 30.06.2009.

Згідно з п. 4.12 договору відповідач зобов'язався застрахувати орендоване приміщення на весь строк дії договору оренди, а наданий до матеріалів справи договір добровільного страхування майна від 01.02.2018 № FO-00047155 строком дії до 31.01.2019, укладений вже після звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Водночас, позивач з посиланням на норми ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна , відповідно до якої, у разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди, зауважує про те, що оцінка вартості приміщення проводилась станом на 15.05.2002.

Отже, відповідач повинен був провести незалежну оцінку у 2011 році та в подальшому кожні три роки при продовженні дії договору.

Натомість, відповідна оцінка згідно відповідної правової норми, здійснена не була.

Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради під час розгляду справи зазначено, що Наказ Управління від 21.04.2008 № 792 Про проведення оцінки нежитлового приміщення для розрахунку орендної плати скасовано наказом Управління від 21.05.2008 Про скасування дії наказу по УКМтаП № 792 від 21.04.2008 Про проведення оцінки нежитлового приміщення, для розрахунку орендної плати в зв'язку з невиконанням.

Також позивач, з посиланням на рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.12.2011 № 940 Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів в м. Харкові , яким визначено виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Харкові, в особі КП Комплекс з вивозу побутових відходів , зазначає про відсутність укладеного між КП Комплекс з вивозу побутових відходів та відповідачем відповідного договору.

Факт неукладення відповідачем договору з КП Комплекс з вивозу побутових відходів не спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Враховуючи порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 24.05.2002 № 1078, відповідно до ст. 188 ГК України, позивачем на адресу ТОВ Сприяння було направлено лист (вих. № 9612 від 14.06.2017) про намір розірвати зазначений договір оренди, з вимогою звільнити орендовані приміщення, докази направлення якого містяться в матеріалах справи.

Також позивачем було повторно направлено лист від 14.06.2017 вих. № 9612, натомість, як зазначає позивач, нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 38,3 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 10, літ. А-2 , не звільнено та Управлінню комунального майна та приватизації ХМР не передано, що тягне за собою неможливість власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитки місцевому бюджету.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 783 ЦК України передбачено право орендодавця вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

З правового аналізу вказаних норм вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору, як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем порушено положення п. 4.7, 4.11, 4.12 договору оренди № 1078 від 24.05.2002, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про розірвання договору оренди № 1078 від 24.05.2002, правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

Згідно статті 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської про виселення відповідача з орендованого приміщення та про передачу нежитлових приміщень позивачу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про застосування позовної давності (вх. № 3232 від 05.02.2019), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до пункту 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10 перш ніж застосовувати позовну давність, суду слід з'ясувати чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно з п. 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 №10, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову.

А, отже, враховуючи викладене, заява відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача, що випливають з положень п. 4.7, 4.11 договору оренди № 1078 від 24.05.2002 не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за звернення до господарського суду з даним позовом, а також витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 24.05.2002 №1078, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сприяння" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 10, код ЄДРПОУ 24475305) та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095415) щодо нежитлових приміщень 1-го поверху, загальною площею 38,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 10, літ.«А-2» .

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Сприяння" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 10, код ЄДРПОУ 24475305) з нежитлових приміщень 1-го поверху, загальною площею 38,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 10, літ.«А-2» .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 10, код ЄДРПОУ 24475305) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095415) судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в розмірі 3200,00 грн., за подачу апеляційної скарги в розмірі 4800,00 грн., за подачу касаційної скарги в розмірі 6400,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095415);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сприяння" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 10, код ЄДРПОУ 24475305).

Повне рішення складено 25.02.2019.

Суддя ОСОБА_3

справа № 922/4287/17