Рішення

від 25.02.2019 по справі 923/874/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Справа № 923/874/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, свідоцтво 09.02.2008р., дов. від 28.12.2018р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Науково-проектний центр розвитку Об'єднаної енергетичної системи України", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська площа", с.Таврійське Голопристанський район Херсонська область

про стягнення 21957грн. 20коп.

Описова частина рішення: Провадження у справі відкрито за позовною заявою Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Науково-проектний центр розвитку Об'єднаної енергетичної системи України" про стягнення з ТОВ "Львівська площа" коштів у розмірі 21 957,06 грн., як надмірно сплачених, у правовідносинах за договором №13-4/2182-14/102/07-2014 від 11.07.2014р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання по договору у визначений строк, але завищив обсяги виконаних робіт по договору в порівнянні з фактично виконаними обсягами робіт, про що зазначено в акті №03-16 за результатами планової ревізії та про що зазначено в наданих розрахунках. Означене, за твердженнями позивача, свідчить про те, що відповідач неналежно виконав зобов'язання в частині обсягу робіт-менше ніж передбачено технічним завданням та підписаними актами №1, №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень та листопад 2014р. на суму 21957,06грн.

Позивач зазначаючи правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на положення ст.1212 ЦК України.

Суд зауважує, що у позовній заяві, ціною позову позивач вказав -21957,20грн., поряд з цим у прохальній частині, по тексту позовної заяви позивач зазначає 21957,06грн., які просить стягнути з відповідача. Уточнень до ціни позову позивачем не робилося.

Враховуючи, що в прохальній частині позову ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Науково-проектний центр розвитку Об'єднаної енергетичної системи України" просить стягнути з відповідача 21957,06грн., суд розглядає позовні вимоги саме про стягнення 21957,06грн.

Ухвалою суду від 18.12.2019р. було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 24.01.2019р. було закрито підготовче провадження по справі, а розгляд справи по суті було призначено в судовому засіданні на 25.02.2019р.

Відповідач не прибув у підготовче засідання та судове засідання з розгляду справи по суті. Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 30.10.2018р. що надсилалася за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, повернута до суду з довідкою "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача", ухвала суду від 20.11.2018р., якою відкладалося підготовче засідання та яка надсилалася за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, повернута до суду з довідкою "немає такої адреси", ухвала суду від 18.12.2018р., якою відкладалося підготовче засідання та яка надсилалася за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, повернулась до суду з довідкою "немає такої адреси", ухвала суду від 24.01.2019, якою було закрито підготовче провадження у справі та було призначено розгляд справи по суті, яка надсилалася за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, повернута до суду з довідкою "немає такої адреси".

Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Відповідно до відомостей, що містяться у Витязі з ЄДРПОУ, на запит суду від 21.11.2018, місцем знаходження відповідача - ТОВ "Львівська площа" є Херсонська область, Голопристанський район, с.Таврійське, вул.Леніна, 15 і співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.

18.12.2018р. судом на сторінці Господарського суду Херсонської області (у розділі "Громадянам") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (скрін-шот а.с.126) було розмішено повідомлення про дату проведення підготовчого засідання.

Судом встановлено, що ухвали суду відповідачу були направлені на відому суду адресу у відповідності до вимог ст. 242 ГПК України.

Крім того відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Позивач в судовому засіданні 25.02.2019р. підтримав заявленні позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача , суд встановив.

11.07.2014р. між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі заступника директора із загальних питань Відокремленого підрозділу "Науково-технічний цент електроенергетики" державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (новим найменуванням якого відповідно до наказу ДП НАК "Уренерго" від 03.06.2016р. №174 є відокремлений підрозділ "Науково-проектний центр розвитку Об'єднаної енергетичної системи України" ДП НАК "Укренерго") (замовник) та ТОВ "Львівська площ" (підрядник) укладено договір №13-4/2182-14/102/07-2014, за яким підрядник зобов'язується у 2014р. за завданням замовника "Технічне завдання на реконструкцію виробничих приміщень в адмінбудівлі НТЦЕ по вул. Дорогожицька, 11/8", що є додатком до договору №1, в порядку та на умовах, визначених цим договором власними силами, засобами та з власних матеріалів, устаткування та обладнання, на власний ризик виконати роботи з реконструкції виробничих приміщень в адмінбудівлі НТЦЕ за адресою: м.Київ, вул.Дорогожицька, 11/8, а замовник зобов'язується прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх згідно з умовами цього договору (п.1.1. договору).

У п.1.2. договору сторони узгодили, що склад та обсяги робіт, що доручаються підряднику їх детальний опис, кількісні характеристики, (обсяг) виконуваних за договором робіт визначено Технічним завданням (додатком №1 до договору).

Відповідно до п.1.3. договору результатом вважається належне виконання замовлених робіт.

Згідно п.1.4. детальні характеристики та вартість робіт встановлюється в кошторисах (додаток №3 до договору).

Ціна договору визначається на основі зведеного кошторисного розрахунку на виконання робіт (додаток №2 до договору) і становить 283148грн., у тому числі ПДВ (20%) - 47191,33грн. (п. 4.1. договору).

Сторони погодили у п.10.1. договору, що розрахунки за договором проводяться без авансу по факту виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт за формою КБ-2в, який готує підрядник та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 протягом 30-ти календарних днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт, за умови надходження коштів на поточний рахунок замовника.

Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт та готує в двох примірниках акт виконаних робіт та довідку про вартість, по одному для кожної сторони, і подає їх для підписання замовнику протягом трьох днів після виконання робіт. Замовник зобов'язаний підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом трьох днів з дня одержання. При наявності обґрунтованих зауважень до якості результату робіт замовник вправі не підписувати акт виконаних робіт, а підрядник зобов'язаний усунути зауваження за власний рахунок, в порядку і в строк, додатково погоджені сторонами. Наявність недоліків у результаті робіт фіксується двостороннім актом виявлених недоліків, підписаним уповноваженими представниками сторін. ( п.11.1. - п. 11.3. договору).

На виконання умов договору 02.09.2014р. між сторонами було без зауважень підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014р. (а.с. 39-43), про те, що виконано робіт на загальну суму 165475,20грн. До акту приймання виконаних робіт сторонами було узгоджено та підписано підсумкову відомість ресурсів за вересень 2014р. (а.с. 44-49).

31.10.2014р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1/243/11-2014 до договору №13-4/2182-14/102/07-2014 (а.с. 61) відповідно до якої сторони узгодили внести зміни до додатку 1 та додатку 3, виклавши їх в новій редакції.

07.11.2014р. сторонами без зауважень було підписано акт №2 приймання будівельних робіт за листопад 2014р. (а.с. 50-53), відповідно до якого всього виконано робіт на суму 117672,80грн.

До акту №2 сторонами складено та підписано підсумкову відомість ресурсів за листопад 2014р. (а.с. 54-58).

Окрім того, сторонами було складено та підписано довідку про вартість будівельних робіт та витрат за вересень та листопад 2014р. (а.с. 59-60).

Позивач відповідно до платіжного доручення №786 від 24.09.2014р. (а.с.73) перерахував відповідачу 165475,20грн. за виконанні роботи з реконструкції приміщень згідно з рахунком-фактурою №1/11 від 03.09.2014р.

Платіжним дорученням №1052 від 30.12.2014р. (а.с.75) позивач перерахував відповідачу 117672,80грн. за реконструкцію виробничих приміщень згідно з рахунком-фактурою №2/11 від 07.11.2014р.

23.09.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1/2016 (а.с.77), в якій повідомив відповідача про те, що під час проведення ревізії НТЦЕ комісією, що була створена для контрольних обмірів та обстеження виконаних робіт підрядною організацією ТОВ "Львівська площа" виявлено невідповідність обсягів фактично виконаних робіт та сплаченій ціні по договору, а згідно проведеного розрахунку, завищення склали в загальній сумі 21957,06грн.

У претензії позивач зазначив, що вказаними діями відповідач порушив п.13.1. договору в частині недотримання обсягів та якості робіт, у зв'язку з чим просив відповідача повернути надмірно сплачені кошти за завищені обсяги будівельних робіт в порівнянні з виконаними фактично, у сумі 21957,06грн. з ПДВ.

Позивач посилаючись на встановлення актом №03-16 за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу "НТЦЕ" за період з 01.01.2014р. по завершений звітний період 2016р., завищення обсягів виконаних відповідачем робіт за договором №13-4/2182-14/102/07-2014 на суму 21957,06грн., та не сплату відповідачем на вимогу позивача у добровільному порядку означених коштів, звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з вимогою про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів на підставі ст.1212 ЦК України.

В обгрунтувавння заявлених вимог позивач також посилається на акт контрольного обстеження виконаних робіт від 30.05.2016р. складений за участю представників позивача та яким встановлено завищення вартості робіт на суму 21957,06грн. (а.с. 90-92).

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності до вимог статей 11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 901, 903 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, укладений сторонами договір №13-4/2182-14/102/07-2014 від 11.07.2014р. за своїм змістом і правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Так, сторони узгодили, що відповідно до п.11.6 договору підрядник вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо виконання роботи з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

При наявності обґрунтованих зауважень до якості результату робіт замовник вправі не підписувати акт виконаних робіт, а підрядник зобов'язаний усунути зауваження за власний рахунок, в порядку і в строк, додатково погоджені сторонами. Наявність недоліків у результаті робіт фіксується двостороннім актом виявлених недоліків, підписаним уповноваженими представниками сторін. Претензії з приводу якості у вигляді акту виявлених недоліків надаються підрядникові протягом п'яти днів з дня отримання замовником акту виконаних робіт. Разом з актом виявлених недоліків замовник може надавати рекомендації та побажання по усуненню недоліків. (п. 11.3. договору).

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем акти виконаних робіт за вересень та листопад 2014р. підписанні без зауважень, претензій з приводу якості та обсягу виконаних робіт позивач відповідачу не надсилав.

Окрім того, матеріали справи підтверджують, що позивач оплатив вартість виконаних відповідачем за договором робіт без зауважень.

Враховуючи означені обставини, а також прийняття позивачем виконаних відповідачем робіт без зауважень, відповідач вважається таким, що належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором 13-4/2182-14/102/07-2014 від 11.07.2014р.

Позивачем не доведено та не надано доказів на підтвердження неможливості встановлення факту завищення обсягу (об'єму) виконаних відповідачем робіт на момент підписання актів виконаних робіт та прийняття позивачем виконаних робіт.

Акт №03-16 за результатами планової ревізії фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу "НТЦЕ" за період з 01.01.2014р. по завершений звітний період 2016р. та акт контрольного обстеження виконаних робіт від 30.05.2016р. складені за участю представників позивача та складені через два роки після прийняття позивачем без зауважень виконаних відповідачем робіт, не є належним доказом на підтвердження неможливості встановлення позивачем на момент підписання актів виконаних робіт за вересень і листопад 2014р. факту завищення відповідачем обсягу виконаних робіт. Наданні позивачем акти також не є належним доказом на підтвердження завищення відповідачем вартості робіт на суму 21957,06грн.

Так, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором.

Означене узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 24.01.2017р. по справі №910/22155/15.

Суд зазначає, що позивачем помилково застосовано до спірних правовідносин положення статі 1212 Цивільного кодексу України.

Так, згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Оскільки між сторонами у справі існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути як надмірно сплачені, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави, доказів чого позивачем не надано.

Висновки щодо застосування статті 1212 ЦК України викладені в постанові від 26 червня 2018 року ОСОБА_2 Верховного Суду у справі №910/9072/17, відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України, враховуються при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом у цьому спорі.

Враховуючи вище викладене, недоведеність позивачем того, що відповідачем було завищено обсяг робіт, які позивач прийняв без зауважень, а також не доведеність позивачем підставності застосування до спірних відносин ст.1212 ЦК України, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно з ч.4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Враховуючи відмову в задоволені позовних вимог, судові витрати пов'язані з розглядом позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 27.02.2019р.

Суддя Н.А. Павленко