Рішення

від 26.02.2019 по справі 923/848/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року Справа № 923/848/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - уповн. предст., дов. від 26.12.2018р.

від відповідача: ОСОБА_2 - директор, ОСОБА_3 - уповн. предст., дов. від 08.11.2018р., ОСОБА_4 - уповн. предст., дов. від 08.11.2018р., ОСОБА_5 - уповн. предст., дов. від 08.11.2018р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м.Херсон

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон", м.Херсон

про стягнення 40379грн. 37коп. оперативно - господарської санкції

Описова частина рішення: Провадження у справі відкрито за позовною заявою Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (надалі по тексту рішення - позивач, АТ "Херсонобленерго") про стягнення зі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" (надалі по тексту рішення - відповідач, СТОВ "Херсонбекон") оперативно-господарської санкції в розмірі 40379грн. 37коп., нарахованої відповідачу за результатами розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією (тут і надалі по тексту рішення ПКЕЕ, які наразі втратили чинність, але які діяли на час виникнення спірних відносин) від 14.08.2017р. №131058.

Позов обґрунтовано твердженням про вчинення відповідачем порушення п.3.31, п.10.2.26 ПКЕЕ, яке відображено в акті про порушення від 14.08.2017р., складеному за результатами перевірки об'єкта відповідача за адресою: м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131. Комісією позивача з розгляду актів про порушення прийнято рішення, яким визначено вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ у розмірі 40379грн. 37коп.

Позивач стверджує, що на час звернення з позовною заявою до суду, відповідачем не сплачено виставлений позивачем додатковий рахунок на суму 40379грн. 37коп.

Ухвалою суду від 08.10.2018р. було відкрито провадження у справі та було постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Цією ж ухвалою суду відповідачу було роз'яснено його право подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та було встановлено строк для вчинення означених дій.

31.10.2018р. за вх.№10574 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідачем вказано не було.

Так, у відзиві відповідач проти позовних вимог заперечує, вказує, що енергопостачальником неправомірно встановлено пломбу на щиту обліку РУ-0,4 кВ, яка закриває доступ до трансформатора струму, що унеможливлює виконання Наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006р. №258 "Про затвердження Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів"; акт про порушення є неналежним доказом, оскільки складений позивачем з порушенням процедури складання акту, передбаченого ПКЕЕ; позивачем не доведений факт приховування обсягу спожитої електроенергії.

Ухвалою суду від 08.11.2018р. з підстав викладених в ухвалі суду було постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, цією ж ухвалою було постановлено призначити підготовче засідання по справі.

26.11.2018р. за вх.№11466/18 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача.

Позивач зазначає, що відповідно до акту про опломбування та збереження пломб від 22.09.2016р. відповідач несе відповідальність за пломбу №С31351832, яка закриває доступ до трансформаторів струму та яку в ході перевірки 14.08.2017р. було виявлено зірваною, що і стало підставою для складання акта про порушення №131058.

За твердженнями позивача, посилаючись на порушення позивачем процедури складання акту про порушення №131058, відповідач поряд з цим не зазначає в чому саме порушено процедуру складання акту №131058.

Позивач наголошує, що акт про порушення №131058 складено за порушення споживачем ПКЕЕ, яке підпадає під дію п.2.2 п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ (наділі -Методика), в якому відсутня вимога доводити факт втручання в роботу приладу обліку.

04.12.2018р. за вх.№2/3017/18 від відповідача надійшли заперечення, за якими відповідач зазначає, що відповідь на відзив не спростовує порушення дотримання процедури складання акта та того, що складений акт про порушення є належним доказом.

Відповідач також зазначає, що відповідь на відзив не доводить чи є дії/бездіяльність, спрямовані на приховування спожитого обсягу електричної енергії.

В підготовчому засіданні 04.12.2018р. оголошувалась перерва до 03.01.2019р.

07.12.2018р. за вх.№11896/18 від позивача надійшла заява, за якою позивач зазначає, що особа, яка допустила до контрольного огляду чи здійснення технічної перевірки розрахункових засобів (системи) обліку, в розумінні ПКЕЕ та договору є представником споживача.

Позивач вказує, що нормативно-правовими актами не передбачено права та обов'язку працівників енергопостачальника під час складання акту про порушення витребовувати правовстановлюючі документи, з'ясовувати обсяг повноважень або зазначати про цей обсяг повноважень безпосередньо в акті про порушення.

На думку позивача, підписаний трьома уповноваженими представниками АТ "Херсонобленерго" акт про порушення №131058 від 14.08.2017р. в розумінні абз.5 п.6.41 ПКЕЕ, абз.3 п.4.1 Методики, п.4.4. договору є дійсним та допустимим доказом порушення СТОВ "Херсонбекон" господарського зобов'язання.

Позивач наголошує, що для застосування п.п.2 п.2.1 Методики жодних додаткових умов окрім безпосередньо встановлення факту відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника не передбачено.

Ухвалою суду від 03.01.2019р. було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

30.01.2019р. за вх.№925/19 від позивача надійшли додаткові пояснення, за якими позивач надає пояснення місця де була знайдена пломба №С31351832, та вказує, що зазначену пломбу працівники позивача виявили на місці здійснення правопорушення, а саме в ТП-719, а враховуючи норми Методики, ПКЕЕ та договору, певна пломба є зірваною в разі її відсутності у місці її установлення, указаному у акті про опломбування.

Судом з підстав зазначених в протоколі підготовчого засідання 07.02.2019р. було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13.02.2019р.

Ухвалою суду від 13.02.2019р. підготовче провадження було закрито, а розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.02.2019р.

В судовому засіданні 26.02.2019р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у заявах по суті справи. .

Відповідач у судовому засіданні 26.02.2019р. проти позовних вимог заперечував та просив залишити їх без задоволення з підстав викладених у заявах по суті справи та додатково зазначаючи, що позивачем при розрахунку розміру оперативно-господарської санкції не вірно визначено потужність, час та період за який нарахована вартість не облікованої електричної енергії. Окрім того, при розгляді справи по суті представник відповідача зазначив на тому, що при виявленому позивачем порушенні ПКЕЕ з урахуванням положень п.2.1 Методики обов'язковим було проведення експертизи.

На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

01.02.2003р. між СТОВ "Херсонбекон" та Херсонські міські електричні мережі було укладено договір №430 від 01.02.2003р. про надання доступу до місцевої (локальної) електромережі.

01.02.2003р. між СТОВ "Херсонбекон" та ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" новим найменуванням якого ПрАТ "ЕК "Херсонобленерго", новим найменуванням якого є АТ "Херсонобленерго" ), як постачальником, було укладено додаткову угоду №1 до договору про постачання електричної енергії №430.

За умовами Договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.12.2009р. та додаткової угоди №2 від 20.01.2017р. (п.п.1, 2.1, 2.2.2, 2.3.2) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 373кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електроенергію, як різновид товару згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки.

В розділі 4 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.12.2009р. сторонами визначено відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов Договору, згідно з п.п.4.2.3, 4.2.4 якого споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог п.п.4.2.1-4.2.3 Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п.7.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.12.2009р. облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) споживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим способом згідно з вимогами Додатку №2 "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації"

Відповідно до додатку №6 до Договору "Розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" в редакції додаткової угоди №2 від 20.01.2017р. (т.1, а.с.15-16) до об'єктів споживача належить сільськогосподарське підприємство (ТП-743 та ТП-719), за адресою: м.Херсон, вул.Нафтовиків,131. Сторони узгодили, що споживач несе відповідальність за відпайки ПЛ-6 кВ ЗАС-50 L=10 м. Від оп.№128 ПЛ-6кВ фідера "3121" ПС "Очисні споруди" до ТП -743, ТП-743 з ТМ-400 кВА, відпайка ПЛ-6 кВ ЗАС-50 L=10 м. Від оп.№119 ПЛ-6 кВ фідера "3121" ПС "Очисні споруди" до ТП-719 з ТМ-630 кВА, будівельна частина та на все електрообладнання ТП-743 та ТП-719, прилади обліку, ПЛ-0,4кВ від ТП-719 до ж/б гуртожитку, все електрообладнання та усі електромережі підприємства.

22.09.2016 сторонами було підписано акт про опломбування та встановлення індикаторів (т.1, а.с.71) відповідно до якого, представниками позивача у присутності представника відповідача - головного енергетика ОСОБА_6 було виконано встановлення пломб та індикаторів, зокрема, було встановлено пломбу С31351832, яка закриває доступ трансформаторам струму та пломбу С12183972 на двері камери силового трансформатора.

14.08.2017р. під час проведення перевірки, а саме, сільськогосподарського виробництва СТОВ "Херсонбекон", за адресою: м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131 представниками позивача за участю представника відповідача - енергетика ОСОБА_3, було виявлено порушення п.10.2.26 п.3.31 ПКЕЕ, а саме, мовою оригіналу: "зірвана пломба енергопостачальної організації №С31351832, пломба яка встановлена в щиту обліку РУ-0,4кВ та яка закривала доступ до тр.струму. Споживач що до зриву пломби до енергопостачальної організації не звертався. Акт складено згідно п.6.41 ПКЕЕ. Також зірвана пломба С12183972 енергопостачальника, яка встановлена на дверях що закриває доступ до первинних кіл та трансформаторів струму ".

За результатами вказаної перевірки та виявленого порушення, представниками позивача було складено акт про порушення №131058 від 14.08.2017р. (т.1, а.с.167-168).

Акт про порушення підписаний трьома представниками позивача і також в акті зазначено, що представник відповідача від підпису відмовився.

В акті про порушення зазначено, що за виявленими порушеннями споживачу необхідно усунути порушення по акту, закрити доступ до необлікових кіл трансформатору. Забезпечити зберігання пломб встановлених на об'єкті.

14.08.2017р. представника позивача було складено акт №430 (т.1, а.с.182) про те, що представники позивача не були допущені до переліку всіх наявних струмоприймачів та увімкнення їх на повну потужність.

15.08.2017р. представниками позивача було складено акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування (т.1, а.с. 66), в якому зазначено, причиною заміни приладів обліку є акт про порушення ПКЕЕ.

Окрім того у вказаному акті про заміну зазначено пломби, які передані на збереження споживачу та вказано місця на яких вони встановленні.

Відповідача повідомленням від 31.05.2018р. було запрошено 12.06.2017р. на засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ №131058 від 14.08.2017р.

Докази направлення означеного повідомлення відповідачу містяться в матеріалах справи у т.1 на а.с. 76.

12.06.2018р. відбулося засідання комісії АТ "Херсонобленерго" з розгляду акту про порушення №131058 від 14.08.2017р. Як вбачається з протоколу №65, яким оформлено рішення засідання комісії позивача від 12.06.2018р. та витягу з протоколу №65 від 12.06.2018р., яким оформлено рішення означеного засідання комісії, акт про порушення №131058 від 14.08.2017р. складений у зв'язку з відсутністю пломби ПАТ ХОЕ, яка закривала доступ до трансформатору струму. Розрахунок по акту про порушення ПКЕЕ №131058 від 14.08.2017р. проведено згідно з п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ. Також, у графі вид порушення зазначено: порушення п.2.1.2, відсутність пломб з відбитками тавр енергопостачальника. Нарахування було проведено за 6 місяців, що передували дню виявлення порушення, до дня усунення порушення 15.08.2017р. Розрахунковий обсяг спожитої за період порушення електричної енергії визначено виходячи з дозволеної потужності 93 кВт/год згідно умов договору, тривалість роботи обладнання протягом доби прийнято рівним 9 год., Кв=0,5.

В означеному протоколі засідання комісії позивача зазначено, що представнику споживача ОСОБА_4 було надано витяг з протоколу засідання комісії та рахунок до сплати.

На витягу з протоколу №65 від 12.06.2018р. зазначено, що відповідач з рішенням не згодний, невірно визначено години роботи та період, комісією не враховано надані споживачем документи.

Відповідно до додаткового рахунку відповідачу нараховано 40379,37грн. вартості не до врахованої електричної енергії.

Відповідно до п.6.43 ПКЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів.

На час звернення з позовом вказаний рахунок відповідачем не було сплачено, що і стало підставою позовних вимог АТ "Херсонобленерго".

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Предметом спору є стягнення вартості недооблікованої електроенергії на підставі рішення позивача, оформленого протоколом №65 від 12.06.2018р.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Згідно ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.

За приписами статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин та наданий час втратив чинність) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України "Про електроенергетику" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин та наданий час втратив чинність) правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (із змінами та доповненнями) які діяли на час виникнення спірних відносин, але втратили чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312. Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідальною за технічний стан засобів обліку, згідно з пунктом 3.2 ПКЕЕ, (які були чинні на час виникнення спірних правовідносин), є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 ПКЕЕ).

Як зазначалося вище, відповідно до акта про опломбування та встановлення індикаторів від 22.09.2016р. (т.1, а.с.171) позивачу передана та прийнята ним на збереження, зокрема пломба С31351832, яка закриває доступ до трансформатора струму та пломба С12183972 встановлена на двері камери силового трансформатора.

Отже, відповідальність за збереження та цілісність пломби С31351832 та пломби С12183972, несе саме відповідач.

Згідно з п.6.40 ПКЕЕ (які були чинні на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562 (надалі по тексту рішення Методика).

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ (які були чинні на час виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Судом встановлено, що акт про порушення №131058 від 14.08.2017р. відповідає вимогам ПКЕЕ та Методики.

Суд зазначає, що розрахунок розміру оперативно - господарської санкції по акту про порушення ПКЕЕ №131058 від 14.08.2017р. судом перевірено, визнано арифметично вірним та таким, що відповідає формулі, встановленій у п. 2.5 Методики.

Так, відповідно до п. 2.5 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 п.2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою Wдоб = P х tдоб х Kв,

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення Правил струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення Правил, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при проведенні розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії була застосована формула із показником потужності п.п. в) п. 2.5 Методики.

Із змісту п. 2.5 Методики вбачається обов'язковість встановлення факту наявності у споживача на момент перевірки струмоприймачів, їх типу та потужності відповідно до їх паспортних даних (п.п. а) п. 2.5 Методики). За умови відсутності паспортних даних струмоприймачів обов'язковим є проведення вимірювання потужності (п.п. б) п.2.5 Методики). І лише в разі ненадання споживачем паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників енергопостачальника на свою територію для перевірки інформації щодо потужності струмоприймачів або відмови споживача від вимірювання струму застосовується потужність, визначена в договорі (п.п в) п. 2.5 Методики).

При цьому, в матеріалах справи наявний акт №430 (т.1, а.с.182) про те, що представники позивача не були допущені до переліку всіх наявних струмоприймачів та увімкнення їх на повну потужність.

Посилання відповідача при розгляді справи по суті на те, що в п.5 акту про порушення зазначено перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі та здійснено виміри, що не дає змоги застосовувати п.п. в) п.2.5 Методики, а саме дозволену потужність до даної точки обліку, спростовується інформацією вказаної у акті про порушення.

Так, в акті про порушення №131058 від 14.08.2017р., а саме в п.5 акту зазначено, що на момент складання акту навантаження всього склало 21,56кВт, поряд з цим, означені дані не відповідають вимогам та вимірам, які необхідні для застосування п.п. а) та п.п. б) п. 2.5 Методики, а отже з урахуванням акту №430 (т.1, а.с.182) про те, що представники позивача не були допущені до переліку всіх наявних струмоприймачів та увімкнення їх на повну потужність, правомірним є застосування позивачем при визначенні обсягу недоврахованої електроенергії дозволеної потужності для даної точки обліку, зазначеної у договорі (п.п. в п. 2.5 Методики).

Окрім того, для визначення такої розрахункової величини як tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), не передбачено проведення жодних вимірювань, як стверджував відповідач при розгляді справи по суті, дана величина визначається відповідно до п. 2.5 Методики та становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі договору

Відповідно до додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №430 від 01.02.2003р. (т.1, а.с. 50) режим роботи споживача з 8:00 по 17:00, що складає 9 год. Виходячи з означеного позивачем при розрахунку обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією при розгляді акта про порушення №131058 від 14.08.2017р. вірно визначено, що тривалість обладнання протягом доби (tдоб ) складає 9 год. А отже твердження позивача, про відсутність підстав для застосування показника тривалості роботи обладнання рівного 9 год., при не здійсненні відповідачем вимірювань необхідних для застосування даного показника, не заслуговують на увагу.

При розрахунку періоду за який розраховано вартість недоврахованої електричної енергії позивачем застосовано формулу 2.6 Методики: Д пер = Д пор + Д усун, де:

Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається, виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Д усун кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Д усун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта порушень неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Д усун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

В свою чергу, відповідно до формули 2.6 Методики Д пор кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення не може бути більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Враховуючи означене обмеження, щодо того, що кількість робочих днів споживача не може бути більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, позивач при розрахунку періоду за який нараховується вартість не облікованої електричної енергії в якості Д пор використав період у шість місяців, що передували дню виявлення порушення з 14.02.2017р. по 14.08.2017р.

Матеріали справи не містять доказів, що остання технічна перевірка проводилась пізніше ніж за 6 календарних місяців, таких доказів також не надано відповідачем (доказів того, що Д пор повинно бути менше 6 місяців).

Окрім того, відповідно до формули 2.6 Методики для визначення Д пер до Д пор додано кількість днів Д усун яка визначається, як кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення.

Так, відповідно до п.8 акту про порушення №131058 від 14.08.2017р. відповідача за виявлене порушення зобов'язано усунути порушення по акту, закрити доступ до не облікових кіл трансформатора. Забезпечити збереження пломб встановлених на об'єкті.

Після виконання вимог зазначених в п.8 акта про порушення №131058 та усуненні порушень вказаних в акті, 15.08.2017р. між сторонами складено двосторонній акт, в якому зазначено, що представники відповідача від підпису відмовились, про заміну приладів обліку і акт про опломбування (т.1, а.с.66), з урахуванням чого, 15.08.2017р. є саме датою усунення порушення.

Таким чином, Д усун складається з кількості днів від дня виявлення порушення - 14.08.2017р. до 15.08.2017р. - дня усунення порушення і складання акта перевірки усунення порушення.

Означене вище спростовує твердження відповідача, про те, що позивачем при розрахунку розміру не облікованої електричної енергії застосовано невірний період розрахунку.

Доводи ж відповідача про те, що застосування господарсько-оперативної санкції допускається лише за наявності у сукупності виявлених порушень щодо пошкодження пломби та втручання в роботу приладу обліку, судом оцінюються критично, оскільки у відповідності до положень ПКЕЕ та методики при порушенні хоча б однієї пломби, доведення можливості втручання в прилад обліку не є обов'язковим, а положеннями ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", п. 3.3 ПКЕЕ та п. 2.1.2 методики передбачена відповідальність споживача в тому числі і за пошкодження пломб, що є окремим порушенням ПКЕЕ.

Відповідно до п. 3.3 ПКЕЕ відсутність пломб, переданих у встановленому порядку на збереження є окремим видом порушення ПКЕЕ.

При доведеності факту порушення пломб, доведення можливості позаоблікового споживання електроенергії є необов'язковим, оскільки спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики (ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику", п.3.3 ПКЕЕ, п. 2.1 Методики) передбачено проведення донарахування не в разі позаоблікового споживання при порушенні пломб, а саме за порушення пломб. В такому випадку необхідність доведення факту втручання в роботу лічильника нормами чинного законодавства не передбачено. Пунктом 3.3 ПКЕЕ встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території якої вони встановлені.

Щодо посилання відповідача на п.2.1 Методики, як на підставу того, що позивач був зобов'язаний провести експертизу, суд зазначає наступне.

Означені заперечення зазначено відповідачем лише при розгляді справи по суті і в порушення ч.4 ст.165 ГПК України за якою, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Окрім того, відповідно до п.2.1 Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Поряд з цим, відповідно до акту про порушення №131058 від 14.08.2017р. у відповідача виявлено не факт пошкодження пломб, а факт того, що зірвана пломба енергопостачальної організації №С31351832 та зірвана пломба №С17183972, тобто, дані пломби відсутні у місцях їх установлення .

Також ту обставину, що акт про порушення ПКЕЕ №131058 від 14.08.2017р. складено у зв'язку з відсутністю пломби, а не у зв'язку з її пошкодженням підтверджується протоколом №65 від 12.06.2018р., яким оформлене рішення засідання комісії позивача з розгляду акта про порушення.

Окрім того, означений пункт 2.1 Методики передбачає умову за якою у разі пошкодження пломб факт пошкодження має установлюватися експертизою, а саме незгода споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб.

Акт про порушення №131058 від 14.08.2017р. не містить доказів на підтвердження незгоди відповідача з фактом пошкодження пломби, означеної незгоди також не містить витяг з протоколу №65 від 12.06.2018р. засідання комісії позивача.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, відповідач наданим йому правом не скористався і не згоди, про яку зазначав в судовому засіданні 26.02.2019р. в акті не зазначив.

Враховуючи означене, відсутні будь - які передумови, які відповідно до п.2.1 Методики, передбачають, що факт пошкодження пломби установлюється експертизою, по-перше в акті про порушення №131058 від 14.08.2017р. зафіксовано, що пломба зірвана (відсутня у місці її установлення), а не пошкоджена, як передбачено п.2.1 Методики; по-друге відповідачем не надано доказів того, що від зазначав про незгоду із зафіксованим в акті про порушення фактом відсутності (як зазначає відповідач -пошкодження) пломб.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за недораховану електроенергію згідно Договору №430 від 01.02.2003р., в тому числі станом на час подання позову, відкриття провадження у справі та вирішення спору по суті - на суму 40379,37грн., а з врахуванням доведеності позовних вимог та не доведеності заперечень позовні вимоги підлягають до задоволення.

Окрім того, суд зазначає, що якщо предметом позовних вимог у справі є стягнення вартості недоврахованої електроенергії, то визначальним питанням є саме доведеність факту порушення ПКЕЕ споживачем. Даний факт доводиться, зокрема, але не виключно актом. Дефект акта не може спростовувати факт порушення, якщо він знайшов своє відображення в сукупності з іншими доказами. Порушення відповідачем ПКЕЕ також підтверджується фотографіями та відеозаписом (а саме відсутність пломб на місці їх установлення відповідно до акту про опломбування) зробленими при складанні акта про порушення №131058 від 14.08.2017р., протоколом та витягом з протоколу №65 від 12.06.2018р., заявами свідків, які наявні в матеріалах справи.

Означене узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 15.05.2018р. по справі №923/316/17

Крім того, суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у заявах по суті спору, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У нинішній справі, з урахуванням зазначених відповідачем аргументів, суд дійшов висновку, що відповідачу було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати по сплаті судового збору по справі у розмірі 1762грн. покладаються на відповідача з урахуванням ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1762грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонбекон" (73000, м.Херсон, вул.Нафтовиків, 131, код ЄДР 30768694) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73003, м.Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДР 05396638) вартість недоврахованої електричної енергії у розмірі 40379грн. 37коп. , та судовий збір у розмірі 1762грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 27.02.2019р.

Суддя Н.А. Павленко