Рішення

від 27.02.2019 по справі 920/24/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2019 Справа № 920/24/19

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/24/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до відповідача: Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецьке житлово-експлуатаційне управління» (42600, Сумська область, м.Тростянець, вул.Вознесенська, 72, код ЄДРПОУ 14025593)

про стягнення заборгованості сумі 23149 грн. 82 коп.

Справа розглядається без виклику сторін

встановив:

Відповідно до вимог позовної заяви позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецьке житлово-експлуатаційне управління» заборгованість в сумі 23149 грн. 82 коп., в тому числі: 13822 грн.71 коп. пені, 1723 грн. 27 коп. 3% річних, 7603 грн. 84 коп. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.00 коп.

Ухвалою господарського суду від 03.01.2019 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Матеріали справи свідчать, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися на адресу суду, проте, відповідач відзиву на позов та доказів проведення розрахунку із заборгованості суду не надав.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішує справу за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

23.02.2015 між ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України та Комунальним підприємством Тростянецької міської ради Тростянецьке житлово-експлуатаційне управління був укладений договір № 3524/15-ТЕ-29 купівлі - продажу природного газу.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за поставлений газ.

Згідно п. 1.1. Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Відповідно до п.6.1.договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 62799,56 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Однак, відповідач порушив умови договору і несвоєчасно розрахувався за поставлений газ, у зв'язку з чим останньому нараховано пеню відповідно до п. 7.2. договору, 3% річних та інфляційні збитки.

Станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений газ відсутня.

Проте, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що поставлений позивачем природний газ у 2015 році загальною вартістю 62799 грн. 56 коп. оплачений відповідачем повністю, однак з простроченням строків оплати, визначених п. 6.1. договору.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання відповідачем умов п.6.1, останній зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату природного газу відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 13822 грн. 71 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3% річних в загальній сумі 1723 грн. 27 коп. та 7603 грн. 84 коп. інфляційних збитків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13822 грн.71 коп. пені, 1723 грн. 27 коп. 3% річних, 7603 грн. 84 коп. інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720)

- задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецьке житлово-експлуатаційне управління» (42600, Сумська область, м.Тростянець, вул.Вознесенська, 72, код ЄДРПОУ 14025593) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720) 13822 грн.71 коп. пені, 1723 грн. 27 коп. 3% річних, 7603 грн. 84 коп. інфляційних збитків, 1762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Повний текст рішення складено 27.02.2019.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Суддя ОСОБА_1