ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 січня 2019 року 12 год 45 хв.Справа № 280/4775/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування тимчасового обмеження,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач, Вознесенівський ВДВС), в якому позивач, з урахуванням уточнень, просила суд скасувати тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі №334/6689/17, позивача, як керівника боржника - юридичної особи Кредитна спілка Назустріч людям , тимчасово обмежно у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання Кредитною спілкою Назустріч людям обов'язків за судовими рішеннями. Вказує, що підставою для прийняття судом зазначеної ухвали стало подання головного державного виконавця Вознесенівського ВДВС у межах зведеного виконавчого провадження №50954130 за яким боржником виступає Кредитна спілка Назустріч людям .
Разом з тим, позивач зазначає, що під час винесення подання державного виконавця не було враховано ту обставину, що позивач з травня 2013 року не є керівником КС Назустріч людям , оскільки була звільнена із займаної посади за власним бажанням. Також, позивач вказувала на те, що фактично не виконує обов'язки керівника Кредитної спілки Назустріч людям з грудня 2008 року, оскільки з вказаного часу перебувала в декретних відпустках та відпустках по догляду за дитиною. Вказує на те, що позивач не може піддаватись обмеженням у вигляді заборони виїзду за межі України, у зв'язку з невнесенням відомостей про зміну керівника Кредитної спілки Назустріч людям до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Крім того, позивач вказувала на те, що внести такі зміни до Єдиного державного реєстру було не можливим з об'єктивних підстав, оскільки у 2013 році всі документи пов'язанні з діяльністю кредитної спілки (статут, печатки, тощо) були вилучені співробітниками правоохоронних органів та не повернуті.
Також, позивач вказувала не те, що фактично на даний час Кредитна спілка Назустріч людям є неплатоспроможною та не здійснює жодної діяльності, а відповідно до Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг у разі неплатоспроможності діючої кредитної спілки питання відновлення її платоспроможності відносяться до компетенції Уповноваженого органу та призначеної ним тимчасової адміністрації.
Крім того, позивач вказувала і на ту обставину, що з 15.12.2017 року з Цивільного процесуального кодексу України, виключено з числа боржників, права яких на виїзд за кордон можуть тимчасово обмежуватись, керівника юридичної особи. Отже, на думку позивача, відповідальною за боргами та зобов'язаннями є сама юридична особа, яка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.
Таким чином, позивач вважає, що на даний час відсутні будь-які правові підстави для накладення на позивача тимчасової заборони у виїзді за межі України, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. У поданому до суду письмовому відзиві від 23.01.2019 вх. № 2829 вказав на те, що на час ухвалення судового рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі №334/6689/17 позивач - ОСОБА_1 була керівником юридичної особи боржника, що підтверджувалось відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а стаття 441 ЦПК України передбачала можливість тимчасового обмеження права виїзду за кордон керівників юридичних осіб, які ухиляються від виконання зобов'язань покладених судовим рішенням. Також, відповідач вказував на те, що ОСОБА_1 обрана до органу управління Кредитної спілки Назустріч людям та уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, проте, позивачем не було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання за рішеннями суду, що і слугувало підставою для застосування юридичної санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон за ухилення від виконання зобов'язань.
Відповідач посилається на те, що 06.07.2017, 12.07.2017, 20.07.2017 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ані представник КС Назустріч людям , ані керівник ОСОБА_1 на виклики не з'явилися, про причини неявки не повідомили виконавця. Вважає, що державним виконавцем правомірно вжито заходів по відношенню до позивача у вигляді тимчасової заборони на виїзд за межі України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 15.11.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.12.2018 від позивача до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2018, серед іншого уточнююча позовна заява.
Ухвалою суду від 10.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 28.12.2018.
Ухвалою суду від 28.12.2018 розгляд адміністративної справи відкладено на 28.01.2019.
В судове засідання 28.01.2019 позивач/представник позивача не з'явились, клопотанням від 28.01.2019 вх. № 3386 просили суд розглядати адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Представник відповідача підтримав заявлене представником позивача клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, про що свідчить відмітка на клопотанні.
На підставі частини 3 статті 194 КАС України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалась.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні Вознесенівського ВДВС перебуває зведене виконавче провадження АСВП 50954130 з примусового виконання:
- судового наказу №2н-15/2010 від 11.03.2010, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_3 суми 50360,34 грн. (ВП №49902064);
- виконавчого листа №2967/2009 від 16.11.2009, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_4 суми 20250,00 грн. (ВП №49980211);
- виконавчого листа №2-2966/09 від 16.06.2015, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_5 суми 14250,00 грн. (ВП №49980244);
- виконавчого листа №335/8877/15-ц від 18.11.2015, що видав Орджонікідзевський р-суд м. Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_6 суми 15477,00 грн. (ВП №49987168);
- судового наказу №2н-1959/09/0818 від 18.05.2015, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_7 суми 33964,91 грн. (ВП №49987442);
- виконавчого листа №335/8392/13-ц від 22.11.2013, що видав Орджонікідзевський р-суд м. Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_8 суми 33138,84 грн. (ВП №50025953);
- судового наказу №2н-1590/2009 від 22.07.2013, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_9 суми 17809,13 грн. (ВП №50153760);
- виконавчого листа №2-1800/2010 від 06.09.2010, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_10 суми 17303,08 грн. (ВП №50381465);
- виконавчого листа №2-663/2011 від 20.04.2011, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_10 суми 17303,08 грн. (ВП №50381741);
- виконавчого листа №2-3249/10 від 20.12.2010, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_11 суми 20086,03 грн. (ВП №50381850);
- виконавчого листа №2-3248/10 від 20.12.2010, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_12 суми 24079,23 грн. (ВП №50381953);
- виконавчого листа №2-788/2011 від 01.08.2011, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_13 суми 50130,10 грн. (ВП №50397173);
- судового наказу №2н-1600/2009 від 21.01.2010, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_14 суми 11502,48 грн. (ВП №50397331);
- виконавчого листа №2-954/2010 від 20.01.2011, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_15 суми 6853,79 грн. (ВП №50600886);
- виконавчого листа №335/1959/16-ц від 19.04.2016, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь ОСОБА_16 суми 87400,00 грн. (ВП №50930567);
- виконавчого листа №335/8877/15-ц від 18.11.2015, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь держави судового збору 487,20 грн. (ВП №51386448);
- виконавчого листа №335/1959/16-ц від 19.04.2016, що видав Орджонікідзевський р-суд м.Запоріжжя, про стягнення з Кредитної спілки Назустріч людям на користь Запорізької об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області суми судового збору 874,00 грн. (ВП №52604011).
12 жовтня 2017 року головний державний виконавець Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_17 звернувся до суду з поданням, яке погоджено з начальником Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, про обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника - юридичної особи КС Назустріч людям - ОСОБА_1, до виконання боржником КС Назустріч людям своїх зобов'язань за рішеннями суду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2017 по справі №334/6689/17 задоволено подання головного державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_17, тимчасово обмежено керівника боржника - юридичної особи КС Назустріч людям - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання КС Назустріч людям обов'язків за судовими рішеннями (а.с.26-27).
20 вересня 2018 року позивач звернулася до Вознесенівського ВДВС з заявою, в якій просила винести постанову про скасування тимчасового обмеження виїзду за кордон, як помилкового встановлений (а.с.30).
Листом Вознесенівського ВДВС від 19.10.2018 №58248/15 позивача повідомлено про те, що підстави для скасування її тимчасового обмеження виїзду за кордон за підстав Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень на цей час відсутні (а.с.31).
Позивач, не погодившись відмовою у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове - виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 Закону №1404, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 статті 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону №1404, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України було накладено на ОСОБА_1 у зв'язку із невиконання зобов'язань покладених на неї судовими рішеннями, як на керівника КС Назустріч людям .
Суд зазначає, що обмежувальний захід у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України спрямований на спонукання боржника виконати вимоги рішення, шляхом створення певних обмежень у реалізації його прав.
При цьому, застосування заходу у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України можливо лише до тієї особи, на яку рішенням покладено певні обов'язки, тобто боржника за виконавчим провадженням (фізична особа/керівник юридичної особи).
В даному випадку, як встановлено з матеріалів адміністративної справи боржником за зведеним виконавчим провадженням №50954130 є Кредитна спілка Назустріч людям , відомості про відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
З наданої до матеріалів адміністративної справи копії трудової книжки позивача встановлено, що ОСОБА_1 з 24.04.2007 року призначена на посаду члена правління КС Назустріч людям за сумісництвом; з 03.08.2007 - переведена на посаду секретаря правління та начальника кредитного відділу за сумісництвом; з 01.02.2008 - переведена на виконання обов'язків за основним місцем роботи; з 02.06.2008 - призначена на посаду голови правління КС Назустріч людям (а.с.15).
Суд зазначає, що Закон України Про кредитні спілки визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про кредитні спілки , кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України Про кредитні спілки , кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку.
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України Про кредитні спілки , кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами.
Частиною 6 статті 3 Закону України Про кредитні спілки передбачено, що кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.16 Закону України Про кредитні спілки , правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою.
Частиною 3 статті 16 Закону України Про кредитні спілки передбачено, що роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.
Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України Про кредитні спілки , голова правління кредитної спілки: без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені; представляє кредитну спілку в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами; укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки; розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки; готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки; вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки.
Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань.
Отже, керівником кредитної спілки, відповідно до приписів статті 16 Закону України Про кредитні спілки , є голова правління.
Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що наказом в.о. голови правління КС Назустріч людям від 20.05.2013 №130520-1к про припинення трудового договору (контракту), звільнено з 20.05.2013 голову правління ОСОБА_1, на підставі пункту 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (а.с.20).
До трудової книжки ОСОБА_1, за номером НОМЕР_2, внесено запис про її звільнення з посади голови правління, відповідно до наказу від 20.05.2013 №130520-1к (а.с.16).
За таких обставин, оскільки з 20.05.2013 позивач не є керівником (головою правління) КС Назустріч людям , то відсутні правові підстави для застосування до позивача тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Щодо твердження відповідача про те, що позивач є керівником КС Назустріч людям , оскільки така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне.
Дійсно, відповідно до відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що керівником КС Назустріч людям (код ЄДРПОУ 35064969) є ОСОБА_1
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до п.4, 8 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , державна реєстрація базується на таких основних принципах: державної реєстрації за заявницьким принципом; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Частиною 2 статті НОМЕР_2 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачено, що якщо документи подаються особисто, заявник пред'являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу.
У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що підтверджує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).
Згідно ч.4 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п'ятою цієї статті, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; 3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об'єднання, політичні партії; 5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів; 6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов'язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов'язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа; 10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; 11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування; 12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону; 13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що з заявою про зміну відомостей щодо керівника юридичної особи до державного реєстратора може звернутися лише уповноважена особа юридичної особи.
Після прийняття наказу від 20.05.2013 №130520-1к, яким позивача звільнено з посади голови правління КС Назустріч людям , позивач втратила право діяти від імені юридичної особи - КС Назустріч людям , в тому числі і право звернутися до державного реєстратора з питання внесення відомостей про керівника кредитної спілки. В свою чергу, зміни до Єдиного державного реєстру повинні були бути внесені за зверненням уповноваженої особи КС Назустріч людям , проте, зазначені зміни не були внесені в реєстр з незалежних від позивача причин.
Натомість матеріалами справи підтверджується, що позивач фактично у трудових відносинах з КС Назустріч людям станом на момент обмеження права виїзду за межі України не перебуває, що також підтверджується відомостями про відсутність виплати на користь позивача грошової винагороди від КС Назустріч людям починаючи з 2009 року (а.с.81-86).
Також, суд вважає безпідставними твердження про те, що позивач входить до складу органу управління юридичної особи, оскільки як зазначалось судом вище, правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою (ст.16 Закону України Про кредитні спілки ), а позивач фактично не перебуває у трудових відносинах з КС Назустріч людям . Більш того, суд зазначає, що чинним законодавством України передбачена можливість заборони виїзду за межі України саме керівнику юридичної особи, а не учасникам товариства, членам правління, тощо.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).
Частиною 2 статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до статті 13 Загальної декларації прав людини, яка прийнята та проголошена в резолюції 217 А (III) Генеральної Асамблеї від 10.12.1948, кожна людина має право вільно пересуватися і вибирати місце проживання в межах кожної держави, кожен має право залишати будь - яку країну, включаючи свою власну і повертатися в неї.
Статтею 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, ратифікованому Законом України від 17.07.1997 №475/97-вр, встановлено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Аналогічні положення закріплені в пункті другому статті 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII від 19.10.1973.
У справі Гочев проти Болгарії ( Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
Під час розгляду адміністративної справи в суді не встановлено обставин, які об'єктивно свідчили про наявність правових підстав для застосування обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, оскільки таке обмеження, серед іншого, не сприятиме виконанню зобов'язань боржником - КС Назустріч людям .
Відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України від 30.01.2018 №256/5/65, інформацію про встановлення тимчасового обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду з України уповноважений орган Держприкордонслужби вилучає з бази даних на підставі отриманої засвідченої судом копії судового рішення про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України, що набрало законної сили та має відповідну відмітку про дату набрання законної сили.
Засвідчена судом копія судового рішення про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України з відміткою про дату набрання законної сили у разі її надходження до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після надходження сканується у кольоровому зображенні та вноситься до Системи.
Виконавець формує в Системі супровідний лист на адресу уповноваженого органу Держприкордонслужби з використанням електронного цифрового підпису, до якого додається сканована копія судового рішення про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України, та передає за допомогою Системи до бази даних уповноваженого органу Держприкордонслужби для опрацювання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки рішення суду є підставою для скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України, зазначене свідчить про те, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, код ЄДРПОУ 35037170) про скасування тимчасового обмеження - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1).
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.02.2019.
Суддя Л.Я. Максименко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2019 |
Оприлюднено | 01.03.2019 |
Номер документу | 80123006 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні