Рішення

від 25.02.2019 по справі 826/5426/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2019 року № 826/5426/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Галичина

до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста

Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Галичина (далі-позивач/) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі- відповідач) в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яка полягає у нерозгляді скарги Приватного акціонерного товариства Галичина від 26.02.2018 р. №26/02-02 на бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Галунько Людмили Іванівни;

- зобов'язати Подільський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві розглянути скаргу Приватного акціонерного товариства Галичина від 26.02.2018 р. №26/02-02.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.3 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження він звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, однак відповіді на дану скаргу ним отримано не було.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав.

Згідно частини п'ятої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Господарським судом міста Києва видано наказ від 28.05.2012 р. у справі № 5011- 57/3399-2012 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Орвіс (код ЄДРПОУ 31490840, місцезнаходження: 04086, м. Київ, Лютневий провулок, буд.7) на користь Приватного акціонерного товариства Галичина (код ЄДРПОУ 25553579, місцезнаходження: 80200 Львівська обл., м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120) 38 994,91 грн. заборгованості, 2 239,38 грн. пені, 433,42 грн. - 3% річних, 194,98 грн. - інфляційних витрат, 1 594, 24 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Галунько Людмили Іванівни від 23.01.2018р. відкрито виконавче провадження № 55581636 на виконання даного наказу.

Позивач звернувся до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із скаргою від 26.02.2018р. № 26/02-02 на бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Галунько Людмила Іванівна.

Надіслання скарги підтверджується фіскальним чеком (штрихкодовий ідентифікатор відправлення 7906606353108) та описом вкладення у цінний лист.

Скарга отримана відповідачем 05.03.2018р., що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошти.

Відповіді на зазначено скаргу позивачем отримано не було.

Позивач, вважаючи вищевказану бездіяльність протиправною, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIIIсудові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, який діяв на момент звернення позивача зі скаргою до відповідача, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - Закон).

Згідно зі статтею 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою ст. 14 Закону передбачено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 15 Закону).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Статтею 18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (частина четверта статті 18 Закону).

Розділом Х Закону передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Частиною першою статті 74 Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина друга статті 74 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 74 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Згідно із частиною четвертою статті 74 Закону скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Окрім того, частиною 5 статті 74 Закону передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що скарга від 26.02.2018 року №26/02-02 відповідає вимогам Закону Про виконавче провадження . Також, в матеріалах справи міститься підтвердження надсилання даної скарги (фіскальний чек та опис вкладення) та докази отримання даної скарги відповідачем 05.03.2018 року.

Доказів розгляду вказаної скарги позивача до суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Подільським районним відділом Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо нерозгляду скарги Приватного акціонерного товариства Галичина від 26.02.2018 року №26/02-02 допущено протиправну бездіяльність.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також не надано суду належних, допустимих доказів та не доведена правомірність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Галичина підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 16.04.2018 №74651, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. Відтак, суд вказує про присудження вказаних судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в частині задоволених позовних вимог на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Галичина (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120, ЄДРПОУ 25553579) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яка полягає у нерозгляді скарги Приватного акціонерного товариства Галичина від 26.02.2018 р. №26/02-02 на бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Галунько Людмили Іванівни.

Зобов'язати Подільський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві розглянути скаргу Приватного акціонерного товариства Галичина від 26.02.2018 р. №26/02-02 на бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Галунько Людмили Іванівни.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства Галичина (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120, ЄДРПОУ 25553579) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762, 00 (однієї тисячі сімсот шістдесят дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, м. Київ, просп. Гонгадзе, 5-Б, ЄДРПОУ 34482497).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко