Постанова

від 26.02.2019 по справі 826/3644/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3644/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Новотрейд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 грудня 2016 року №0025594001, яким нараховано податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку за оптову реалізацію товару "реформат", який ввезений на митну територію України у період, коли він не належав до підакцизних товарів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 22 грудня 2016 року №0025594001.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 22 грудня 2016 року №0025594001 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України ТОВ Новотрейд збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пальне на 9 403 504,76 грн., в тому числі за основним платежем на 7 522 803,81 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 880 700,95 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 28 листопада 2016 року №26/287/40/38467949 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Новотрейд (код 39181623) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні реалізації реформату УКТ ЗЕД 2707509000) контрагенту-покупцю ТОВ Біоіл Трейд (код 37572001) за період з 01 березня 2016 року по 01 червня 2016 року (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, пункту 232.3 статті 232 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму акцизного податку, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 7 522 803,81 грн., у тому числі: за березень 2016 на суму 602 122,07 грн., за квітень 2016 на суму 4 946 800,09 грн., за травень 2016 на суму 1 973 881,65 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач оскаржив його в судовому порядку.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач займається оптовим продажем пального, згідно КВЕД-2010 46.71 (Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами), та є імпортером палива та продукту реформат за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000.

Протягом 2015 року позивачем імпортовано на територію України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000 - продукт реформат . Після 01 січня 2016 року імпорт вказаного продукту позивачем не здійснювався.

До 01 січня 2016 року продукт реформат за кодом згідно УКТ ЗЕД 270750900 не відносився до підакцизних товарів, у зв'язку з чим під час митного оформлення даного товару, який був імпортований на митну територію України до 01 січня 2016 року, позивач не сплачував акцизного податку.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року № 909-VIII (далі - Закон ) товар за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000 (Реформат) з 01 січня 2016 року віднесено до підакцизних товарів.

Як зазначає позивач, після прийняття вищезазначеного Закону № 909-VIII у ТОВ Новотрейд виникла ситуація, при якій у останнього в наявності є залишок товару за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000 (Реформат), який був ввезений на митну територію України до 01 січня 2016 року, тобто до віднесення зазначеного товару до переліку підакцизних, та щодо якого у позивача не виникло податкових зобов'язання по сплаті акцизного податку на час його імпорту (митного оформлення), однак який станом на день звернення до суду з даним позовом відноситься до акцизного, та відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 113 від 24 лютого 2016 року підлягає обліку як підакцизний товар починаючи з 01 березня 2016 року.

Так, під час перевірки позивача, відповідачем досліджено операцію з імпорту продукту реформат та встановлено його придбання позивачем у компанії REALCOM IMPORT LTD (Англія) в 2015 році згідно контракту від 28 жовтня 2014 року №28-10/14.

В 2016 році придбаний за вказаним контрактом продукт реформат ТОВ Новотрейд поставило ТОВ Біоіл Трейд на виконання договору поставки від 04 грудня 2014 року №15/КО, який досліджено відповідачем в ході перевірки.

Згідно умов договору поставка здійснювалась залізничним транспортом у власних вагонах відправника. В акті перевірки відповідач зазначив, що в ході аналізу первинних документів щодо поставки позивачем продукту реформат на користь ТОВ Біоіл Трейд встановлено, що реформат густиною при температурі 15°С - 0,835 кг/м.куб. в об'ємі 1 485 798,81 л., 1 240 642,0 кг на загальну суму 26 295 004,87 грн.; розрахунки здійснені у безготівковій формі у сумі 25 039 000,00 грн. Станом на 01 березня 2016 року обліковувалась дебіторська заборгованість у сумі 1 105 347,84 грн., про що відповідач вказав в акті перевірки.

Згідно пп. 14.1.4, 14.1.145 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції); підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно пп. 212.1.11 п. 212.1, пп. 212.3.1 п. 212.3 статті 212, пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку - контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних товарів.

Згідно з п.п.212.1.11 п. 212.1, п.п.212.3.1 п. 212.3 ст. 212, п.213.1 статті 213 Податкового кодексу України платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку - контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних товарів.

Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація підакцизних товарів. Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

Відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 статті 213 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з абз. 2 пп.14.1.212 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Згідно п.п.214.1.4 п.214.1 статті 214 Податкового кодексу України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 цього Кодексу.

Таким чином, об'єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому, в незалежності від форми розрахунків.

Відповідно до п.215.1 статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Згідно пп.215.3.10 п.215.3 статті 215 Податкового кодексу України для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п.216.9 статті 216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (надалі - Закон №265).

Згідно з Законом №265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т.ч. смарт-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (далі - Правила №1442) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вище наведене, тільки при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно п. 216.9 статті 216 Податкового кодексу України.

Згідно з Правилами №1442 роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Відповідно до п. 34 та п. 35 Правил №1442 заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри).

Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять"), а тому такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п.213.1.9 п. 213.1 статті 213 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач як суб'єкт господарювання, займається оптовим продажем пального, згідно КВЕД-2010 46.71 (Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами), та є імпортером палива та продукту реформат за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000.

Отже, стаття 213 ПК України не відносить до об'єкту оподаткування акцизного податку операцій з оптової реалізації продукту реформат , який ввезено на митну територію України до 01 січня 2016 року, оскільки відповідно до пп. 213.1.3, 213.1.9 податкове зобов'язання по сплаті акцизного податку виникає у суб'єкта господарювання під час його ввезення на митну територію України та в разі його подальшого роздрібного продажу.

На момент ввезення продукту реформат у позивача не виникало податкового зобов'язання, оскільки станом на 01 січня 2016 року даний продукт не вважався підакцизним. Операції з оптової торгівлі підакцизними товарами в межах обсягу імпортованого продукту стаття 213 ПК України не відносить до об'єкту оподаткування акцизного податку, у зв'язку з чим, донарахування акцизного податку та штрафних санкцій позивачу не відповідають чинному законодавству.

Суд також звертає увагу, що в разі ввезення суб'єктом господарської діяльності до 01 січня 2016 року товару за кодом УКТ ЗЕД 2707509000 (реформат), що було віднесено до категорії підакцизних товарів лише до 01 січня 2016 року податкове зобов'язання не виникає навіть у разі, якщо залишки даного товару не були реалізовані станом на 01 березня 2016 року. Виникнення податкового зобов'язання мало би ознаки зворотної дії в часі, що є порушенням статті 58 Конституції України.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.