Постанова

від 19.02.2019 по справі 813/2817/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

м. Київ

справа №813/2817/17

адміністративне провадження №К/9901/46815/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 (суддя - Хома О.П.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (судді - Костів М.В., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕ БЕТОН" (далі - ТОВ "ЕФЕ БЕТОН") до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС) про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ "ЕФЕ БЕТОН" звернулося до суду з позовом до ГУ ДФС, у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.07.2017 №0050211231, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 268`695,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що ТОВ "ЕФЕ БЕТОН" в травні 2017 року виписало та зареєструвало в Єдиному реєстрі 13 податкових накладних на користь контрагентів (покупців) (ТОВ "ВОРКБУД", ТОВ "МС ГАРАНТ" і Представництва "ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті") на загальну суму 179`130,05 грн. Зазначає, що такі податкові накладні були складені помилково, господарські операції із вказаними контрагентами фактично не відбувались і такі податкові накладні не підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, який може бути виписаний до таких податкових накладних, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності не включається. Враховуючи викладене, вважає, що базу оподаткування господарських операцій за травень 2017 року правомірно визначено без врахування операцій, які фактично не відбулись. Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суди встановили, що ГУ ДФС провело камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "ЕФЕ БЕТОН" у податковій звітності з ПДВ за травень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.07.2017 № 312/13-01-12-31/39216802, в якому зафіксовано порушення товариством положень пункту 46.1 статті 46 , пункту 187. 1 статті 187 , пункту 188.1 статті 188 , підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 , пункту 200.1 статті 200 , пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг та податної зобов'язання за травень 2017 року на 179`130,05 грн. Такий висновок контролюючого органу обґрунтованим тим, що товариство у травні 2017 року на користь контрагентів (покупців) (ТОВ "ВОРКБУД", ТОВ "МС ГАРАНТ", Представництва "ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті") виписало та зареєструвало ЄРПН 13 податкових накладних на загальну суму 179`130,05 грн, але у податковій декларації з ПДВ за цей період у складі податкових зобов'язань не відобразило.

На підставі вищезазначеного акта ГУ ДФС прийняла податкове повідомлення-рішення від 21.07.2017 № 0050211231.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 05.09.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21.07.2017 №0050211231.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що помилково виписані податкові накладні за відсутності факту зарахування коштів від покупця та відвантаження товару не підлягають відображенню у податковій звітності, оскільки податкові зобов'язання у такому випадку у товариства не виникли. Відповідно, здійснені контролюючим органом донарахування ПДВ згідно з податковим повідомленням-рішенням є безпідставними.

ГУ ДФС подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у позові. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на обставини, що були встановлені у ході податкової перевірки.

Верховний Суд ухвалою від 11.04.2018 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.

Верховний Суд ухвалою від 18.02.2019 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац п'ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування, складені за наслідками реальних операцій.

Встановивши відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ "ВОРКБУД", ТОВ "МС ГАРАНТ", Представництва "ОНУР Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті", на адресу яких товариство помилково виписало податкові накладні, суди вірно зазначили, що такі операції не підлягають відображенню в декларації, як такі, що не спричинили реальні зміни майнового стану платника податків і товариство не повинно було сплачувати до бюджету відповідну суму коштів (податок), оскільки фактично зобов'язання не виникло, а отже, не відбулося його заниження, що не призводить до бюджетної недоїмки, та дійшли вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.07.2017 №0050211231 є безпідставним.

Також суд зазначає, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абзац шістнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Доводи касаційної скарги не спростовують наведене.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду