Рішення

від 19.02.2010 по справі 2- 258\10

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2- 258 \ 10      

                                                 РІШЕННЯ

                                          ІМЕНЕМ  УКРАІНИ

19. 02. 2010 р.            м. Харкова

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі :

головуючого у  справі судді  Нікуліної  Л.П.

при секретарі- Веремєєвій Ю.Л

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОС ІНВЕСТГРУП»,  про визнання договору поруки № П1-11267346000 від 12.12.2007 р. таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання поруки за договором № П1-11267346000 від 12.12.2007 р. припиненою, обґрунтовуючи позовні вимоги збільшенням обсягу відповідальності позивача за договором поруки без його згоди та посилаючись на ті обставини, що  12 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем у забезпечення виконання зобов’язань товариство з обмеженою відповідальністю «АТОС ІНВЕСТГРУП» за кредитним договором № 11267346000 від 12.12.2007 р. був укладений договір поруки  № П1-11267346000 від 12.12.2007 року. Сума кредитного договору складала 2 500 000,00  грн.

    Відповідно до підпунктів 1.3- 1.5 договору поруки позивач зобов’язувався перед відповідачем відповідати за невиконання Боржником усіх його зобов’язань у повному обсязі як існуючих на дату укладання договору так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

    27 травня 2008 року між відповідачем та Боржником була укладена Додаткова угода № 2 до Основного договору. Ця Додаткова угода передбачала збільшення відсоткових ставок за використання кредитних коштів.

    20 жовтня 2008 року між відповідачем та Боржником була укладена Додаткова угода № 3, яка передбачала також збільшення відсоткових ставок за використання кредитних коштів.

    19 лютого 2009 року на адресу позивача надійшов лист № 134-4-1-3/257 від 11.02.2009, яким відповідач повідомляв, що боржник станом на 11.02.2009 року не виконав зобов’язання за основним договором по поверненню кредитних коштів на загальну суму 800 000, 00 грн., та відсотків за користування кредитом у сумі 40 558, 33 грн. Позивач звернувся до боржника та отримав копії Додаткових угод до Основного договору, які значною мірою збільшували первинний обсяг зобов’язань Боржника.

    Виходячи з цього, позивач просив суд визнати поруку  ОСОБА_1 перед Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» припиненою.  

    Відповідач, не погодившись з позовними вимогами, звернувся до суду з запереченнями за позовом, відповідно до яких просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

01 вересня 2009 р. позивач уточнив свої позовні вимоги, звернувшись до суду з позовною заявою (в новій редакції) про визнання договору поруки №  П1-11267346000 від 12.12.2007 р. таким, що не підлягає виконанню. Позивач посилається на порушення позивачем п. 2.1 ст. 2 договору поруки внаслідок збільшення обсягу відповідальності позивача, який є поручителем за основним договором – кредитним договором, що був укладений між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атос Інвестгруп». Так, позивач посилається на укладення між відповідачем та ТОВ «Атос Інвестгруп» додаткових угод до кредитного договору, які передбачали збільшення процентних ставок за користування кредитними коштами. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.

    Також, позивачем було подано до суду заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Атос Інвестгруп» (код ЄДРПОУ 34630175), яке розташоване за адресою 61001, м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 15\17. Дана заява була мотивована тим, що, як було зазначено позивачем, сприятливе вирішення питання про припинення поруки ОСОБА_1 безпосередньо вплине на обсяг прав та обов’язків боржника за основним зобов’язанням ТОВ «Атос Інвестгруп».

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

    Представник відповідача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, заперечував проти позову. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача посилається на положення глави 50 Цивільного кодексу України, зокрема ст. 598, на ст. 202 Цивільного кодексу України, відповідно до яких встановлений вичерпний перелік підстав припинення зобов’язання. У відповідності до ст. 598 припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Також, позивачем було викладена позиція щодо застосування положень ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Так, представник відповідача посилався на п. 3.1. договору поруки №  П1-11267346000 від 12.12.2007 р., відповідно до якого договір поруки діє до повного припинення всіх зобов’язань боржника ТОВ «Атос Інвестгруп» за основним договором, яким є кредитний договір №  11267346000 від 12.12.2007 р. Зобов’язання позичальника за основним договором на даний час не виконане, тому у відповідності до зазначених вище законодавчо встановлених підстав припинення зобов’язання, підстави припинення зобов’язання, що передбачені ст. 559 Цивільного кодексу України застосовуються поза судовим розглядом. Відповідач також зауважив, що у відповідності до п. 1.2. договору поруки № П1-11267346000 від 12.12.2007 р., поручитель підтвердив, що йому добре відомі всі умови кредитного договору № 11267346000 від 12.12.2007 р. Разом з тим, позивач зобов’язався перед відповідачем відповідати за невиконання ТОВ «Атос Інвестгруп» усіх його зобов’язань перед відповідачем. У відповідності до п. 1.3. договору поруки поручитель відповідає перед відповідачем у тому ж обсязі, що і боржник ТОВ «Атос Інвестгруп», за всіма зобов’язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідач посилається також на практику розгляду судами спорів про визнання договорів поруки припиненим, а саме на постанову Вищого господарського суду України від 20.06.2006 р. у справі № 47/240, у порушенні провадження з перегляду якої відмовлено ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 10.08.2006 р., а також на постанову Вищого господарського суду України від 02.03.2006 р. у справі № 20/213, у порушенні провадження з перегляду якої відмовлено ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного суду України від 11.05.2006 р.

    Разом з тим, представник відповідача заперечує проти посилання представника позивача на ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України, вважає необґрунтованою вимогу щодо визнання договору поруки таким, що не підлягає виконанню, з посиланням на дані норми матеріального права.

Представник третьої особи ТОВ «Атос Інвестгруп» в особі ліквідатора ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився. Останній звернувся до суду з поясненнями   від  09.12.2009 року, відповідно до яких була доведена позиція ліквідатора ОСОБА_4 стосовно того, що прийняття судом рішення про визнання договору поруки №  П1-11267346000 від 12.12.2007 р. таким, що не підлягає виконанню не зашкодить інтересам ТОВ «Атос Інвестгруп», оскільки, на його думку, в будь-якому разі вимоги АКІБ «УкрСиббанк» будуть погашені за рахунок заставленого нерухомого майна. Також, на думку ліквідатора ОСОБА_4, за таких обставин додаткові гарантії з боку поручителя ОСОБА_1 є зайвими.

      Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    12 грудня 2007 р.  між відповідачем та ТОВ «Атос Інвестгруп» був укладений кредитний договір № 11267346000, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався надати ТОВ «Атос Інвестгруп» кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює  2 500 000,00 гривень. Кредитним договором була встановлена процентна ставка за використання кредитних коштів в розмірі 14,5% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка в розмірі 21,75% річних. Відповідно до договору поруки № П1-11267346000 від 12.12.2007 р.  позивач зобов’язався перед відповідачем відповідати за невиконання ТОВ «Атос Інвестгруп» усіх його зобов’язань перед відповідачем, що виникли з кредитного договору № 11267346000 від 12.12.2007 р. Додатковою угодою № 2 від 27.05.2008 р. до кредитного договору № 11267346000 від 12.12.2007 р. була встановлена процентна ставка за використання кредитних коштів в розмірі 18,0% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка в розмірі 27,0% річних.

20 жовтня 2008 року також була укладена додаткова угода № 3 до кредитного договору № 11267346000 від 12.12.2007 р., відповідно до якої була встановлена процентна ставка за використання кредитних коштів, що будуть надані відповідачем позичальнику з 20.12.2008 р., включно встановлюється процентна ставка в розмірі 25,0% річних, а за користування даними кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка в розмірі 37,5% річних.

    Відповідач звернувся до позивача з вимогою № 134-4-1-3/257 від 11.02.2009 р., якою відповідач повідомляв позивача про те, що боржник ТОВ «Атос Інвестгруп»  станом на 11.02.2009 р. не виконав зобов’язання за основним договором по поверненню кредитних коштів в сумі 800 000,00 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 40 558, 33,00  грн.

    Позивач вважає, що відповідач порушив положення пп. 2.1. п. 2 договору поруки, згідно якого позивач не мав права без згоди позивача змінювати умови основного договору з ТОВ «Атос Інвестгруп» в сторону збільшення обсягу відповідальності поручителя-позивача, що, на думку позивача дало йому право в судовому порядку вимагати визнання договору поруки № П1-11267346000 від 12.12.2007 р. таким, що не підлягає виконанню.

    Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне. Так, у відповідності до пп. 1.3.3. п. 1.3. кредитного договору 11267346000 від 12.12.2007 р. сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а» та/або «б» п. 9.2. Договору. У відповідності до п. 9.2. кредитного договору встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 651 Цивільного кодексу України сторони погодили, що протягом дії кредитного договору відповідач може змінити розмір процентної ставки в сторону її збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин: «а» порушення позичальником ТОВ «Атос Інвестгруп» вимог п. 4.8. кредитного договору та/або «б» здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошовій політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% (п’ять процентів) у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладання кредитного договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки на три відсоткових пункту по бланкових кредитах «овернайт» НБУ з дати укладення кредитного договору чи останнього перегляду процентної ставки. Відповідно до п. 1.2. договору поруки №  П1-11267346000 від 12.12.2007 р. поручитель підтвердив, що йому добре відомі всі умови кредитного договору № 11267346000 від 12.12.2007 р., а відповідно, і умови, передбачені пп. 1.3.3. п. 1.3. та п. 9.2. кредитного договору. Разом з тим, позивач зобов’язався перед відповідачем відповідати за невиконання ТОВ «Атос Інвестгруп» усіх його зобов’язань перед відповідачем. У відповідності до п. 1.3. договору поруки поручитель відповідає перед відповідачем у тому ж обсязі, що і боржник ТОВ «Атос Інвестгруп», за всіма зобов’язаннями останнього за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору. За таких умов, зважаючи на належне погодження позивачем-поручителем збільшення розміру процентної ставки та відповідний порядок такої зміни, доводи позивача щодо порушення відповідачем умов договору поруки щодо зміни умов основного договору, не можуть бути прийняті судом до уваги.

    Статтею 598 Цивільного кодексу України визначені підстави припинення зобов’язання. Вказаною статтею передбачено, що зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Пунктом 3.1. договору поруки №  П1-11267346000 від 12.12.2007 р. передбачена єдина підстава його припинення, а саме – повне припинення всіх зобов’язань боржника ТОВ «Атос Інвестгруп» за кредитним договором. З огляду на викладене відмова позивача від виконання зобов’язання суперечить умовам договору поруки №  П1-11267346000 від 12.12.2007 р. та передбаченим законом в главі 50 Цивільного кодексу України, підставам припинення зобов’язання, зокрема, ст. 598 Цивільного кодексу, а також ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Як було встановлено судом вище, позивач погодився з умовами основного договору, зокрема, щодо зміни процентів, що дає можливість стверджувати про відсутність обов’язку відповідача погоджувати з позивачем зміну процентної ставки за кредитним договором, якщо така зміна відбулась у порядку, передбаченому пп. 1.3.3. п. 1.3. та п. 9.2. кредитного договору № 11267346000 від 12.12.2007 р.

    Разом з тим, позивач обґрунтовує свою позицію посиланням на ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України, відповідно до яких кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    При цьому, навівши положення ст. 16 Цивільного кодексу України, позивачем не було встановлено, який саме спосіб захисту своїх цивільних прав їм обрано. Висновок позивача про наявність підстав для звернення з позовом про визнання договору таким, що не підлягає виконанню, з посиланням на ст. 16 Цивільного кодексу України, є безпідставним. Заявлені позивачем вимоги не відповідають визначеним законом способам захисту цивільних прав.

    Зауваження відповідача щодо порядку застосування ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України приймаються судом до уваги, але суд не вважає за необхідне застосовувати дану норму до спірного правовідношення, оскільки позовні вимоги ґрунтуються саме на ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України.

    Зазначене вище свідчить, що права позивача як поручителя за договором поруки № П1-11267346000 від 12.12.2007 р, що передбачені параграфом 3 глави 49 Цивільного кодексу України, не були порушені внаслідок укладення між відповідачем та ТОВ «Атос Інвестгруп» додаткових угод до кредитного договору.

            На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 15, 16, 509, 553, 598, ч.1 ст. 559, ст. 651 Цивільного кодексу України, суд,  -

В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1   до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «АТОС ІНВЕСТГРУП»,  про визнання договору поруки № П1-11267346000 від 12.12.2007 р. таким, що не підлягає виконанню, відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Cуддя-                 ОСОБА_5