Рішення

від 25.02.2019 по справі 368/59/19

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/59/19

Рішення

Іменем України

"25" лютого 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Шпендівської сільської ради Кагарлицького району (с.Шпендівка Кагарлицького району вул. Центральна - 7а, код ЄДРПОУ 04358448) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3 За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі та за час шлюбу набули спільне майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2.

Після смерті ОСОБА_2 07.02.2017 р. ОСОБА_3 державним нотаріусом Ржищівського міського державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2.

У зв'язку з тим, що на момент видачі свідоцтва про право власності оригінал державного акту на земельну ділянку площею 0,25 га був відсутній, державний нотаріус не змогла видати ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки.

На даний час, оригінал державного акту наявний, проте ОСОБА_3 померла.

Отже, після смерті ОСОБА_3 залишились вищезазначені 1/2 частина житлового будинку та 1/2 частина земельної ділянки, які входять до її спадщини.

23.12.2010 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Шпендівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №66, згідно якого все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_1

Однак оформити спадщину в установленому законом порядку вона не може так як відсутній правовстановлюючий документ на Ѕ частину земельної ділянки, а тому просить визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянку в порядку спадкування.

Позивачка в підготовчому засіданні позов підтримала та просила його задоволити.

Представник відповідача в в підготовче засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи. Надіслав заяву в якій просить слухати справу у його відсутність. Проти позову не заперечує.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України визнання позову відповідачем у підготовчому судовому засіданні є підставою для ухвалення судового рішення у справі.

Так в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3 За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі та за час шлюбу набули спільне майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2, земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2.

Після смерті ОСОБА_2 07.02.2017 р. ОСОБА_3 державним нотаріусом Ржищівського міського державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2.

У зв'язку з тим, що на момент видачі свідоцтва про право власності оригінал державного акту на земельну ділянку площею 0,25 га був відсутній, державний нотаріус не змогла видати ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на 1/2 частину вказаної земельної ділянки.

На даний час, оригінал державного акту наявний, проте ОСОБА_3 померла.

Отже, після смерті ОСОБА_3 залишились вищезазначені 1/2 частина житлового будинку та 1/2 частина земельної ділянки, які входять до її спадщини.

23.12.2010 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Шпендівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №66, згідно якого все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців за законом першої черги та за заповітом залишилась лише дочка ОСОБА_1, тобто позивачка. Інших спадкоємців після ОСОБА_3 не залишилось, оскільки інших дітей не було, а дружина ОСОБА_2 помер раніше.

ОСОБА_4, який як спадкоємець першої черги за законом, тобто як син, прийняв спадщину ОСОБА_2, не є рідним сином ОСОБА_3, а отже не є її спадкоємцем.

Отже, враховуючи те, що інших спадкоємці по заповіту та за законом не залишилось, позивачка як спадкоємець за заповітом відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України успадковують всю спадщину ОСОБА_3, в тому числі і 1/2 частину земельної ділянки.

У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_3 позивачка у встановлений шестимісячний строк прийняли спадщину шляхом звернення до Ржищівської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3, що підтверджується листом нотаріуса.

Після прийняття спадщини та для оформлення свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса, який повідомила, що для оформлення на неї як спадкоємця частини земельної ділянки, необхідно надати правовстановлюючий документ на право власності на 1/2 частину земельної ділянки на ім'я ОСОБА_3

На вимогу нотаріуса ОСОБА_1 не змога надати нотаріусу правовстановлюючий документ на право власності на 1/2 частину земельної ділянки на ім'я ОСОБА_3, оскільки за життя вона не отримала такий документ через відсутність оригіналу державного акту на земельну ділянку. Тому, державний нотаріус відмовила позивачці в оформленні свідоцтва про право на спадщину на спадкову 1/2 частину земельної ділянки, у зв'язку з не оформленням ОСОБА_3 своїх прав на вказану частину земельної ділянки.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до пункту "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та осново-положних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як розяснив Європейський суд з прав людини у справах Джеймс та інші проти Сполученого Королівства , Спадеа і Скалабріно проти Італії , Іммобільяре Саффі проти Італії , Максименко та Герасименко проти України , Новоселецький проти України тощо, втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах; а також таке втручання передбачає справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Дане стверджується копіями свідоцтв про смерть, про народження, про укладення шлюбу, заповіту, свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного акту, листа Ржищівської міської державної нотаріальної контори.

Згідно ст.. 16 п.7 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Частина сьома статті 16 в редакції Закону N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 .

На даний час власник нерухомого майна ОСОБА_3 померла і згідно ч.4 ст. 25 ЦК України її цивільна правоздатність припинилась в момент смерті .

А тому, суд вважає за необхідне, на підставі ст.1261,328 ЦК України визнати за позивачкою, як спадкоємцям за заповітом, право власності на Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 328, 1218, 1261, 1270 ЦК України, ст.. 16 п.7 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2.

Рішення набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів.

Повний текст рішення виготовлено 27.02.2019 року.

Суддя: Т.Є. Іванюта