Рішення

від 12.02.2019 по справі 544/1201/18

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/1201/18

2/544/38/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 лютого 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Сайко О.О.,

за участі секретаря - Костенко Т.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду на вул. Соборна, 41 справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про встановлення факту прийняття спадщини та факту належності правовстановлюючого документу,

у с т а н о в и в:

Представник позивачів ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вересні 2018 року звернувся до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини та факту належності правовстановлюючого документу .

У своїй заяві представник позивачів вказує на те, що 23 квітня 1996 року на випадок своєї смерті ОСОБА_5 зробила розпорядження (заповіт), яким все її майно заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 27.04.1996 року ОСОБА_6 померла, а після її смерті відкрилася спадщина на все її майно. Відповідно до складеного заповіту спадкоємцями померлої є в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Осіб, передбачених ст. 535 ЦК УРСР, які б мали право на обов'язкову частку в спадщині, на момент смерті ОСОБА_6 не було. Заяву до нотаріальної контори спадкоємці за заповітом не подавали, оскільки майно, а саме будинковолодіння, яке належало покійній, в с. Першотравневе Пирятинського району Полтавської області, перейшло до них у фактичне володіння та управління.

Також, на перешкоді в оформленні спадщини стала помилка в сертифікаті про право на земельну частку (пай), оскільки він був виданий на ім'я ОСОБА_6. Враховуючи, що власник земельної ділянки (паю) помер, спадкоємцям не вдалося внести зміни до сертифікату.

В квітні 2018 року позивачі звернулися до державного нотаріуса для переоформлення спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5. Однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки документально не встановлений факт прийняття спадщини спадкоємцями шляхом вступу в управління або володіння спадковим майном. Крім цього, в сертифікаті про право на земельну частку (пай) по-батькові померлої спадкодавиці вказано з помилкою. Тому позивачам було рекомендовано звернутися до суду.

Спір щодо майна покійної ОСОБА_6 відсутній, оскільки спадкоємці за заповітом спільно прийняли спадщину та спільно нею володіють, інших спадкоємців в заповіті не зазначено, а особи, які б мали обов'язкову частку, теж відсутні.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив встановити факт прийняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадщини, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, після смерті 27.04.1996 року ОСОБА_5 та шести місяців по тому та встановити факт належності ОСОБА_5, яка померла 27.04.1996 року, сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0072682 від 19.08.1996 року, загальною площею 2,31 умовних кадастрових гектари на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, яка належала ВАТ Пирятинська птахофабрика , виданого на ім'я ОСОБА_6 на підставі розпорядження Пирятинської райдержадміністрації від 19.07.1996 року № 209 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 872 від 19.08.1996 року. Пояснив, що після смерті ОСОБА_6 позивачі здійснювали догляд за будинком померлої, підтримували його в належному стані та обробляли присадибну земельну ділянку, таким чином вступили у володіння та управління спадковим майном.

Представник відповідача- Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував факту прийняття позивачами спадщини шляхом вступу в управління спадковим майном, позов не визнав, пояснивши, що позиція територіальної громади базується на тому, що невитребувані земельні паї повинні перейти у власність громади, щоб місцевий бюджет наповнювався коштами від передачі землі в оренду. При прийнятті рішення поклався на справедливе та законне рішення суду. При цьому зазначив, що позивачі мали достатньо часу, щоб прийняти спадщину після смерті померлої ОСОБА_6, а до суду звернулися через 20 років після відкриття спадщини.

У судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали пояснення про те, що вони знали померлу ОСОБА_5, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 та працювала на місцевій птахофабриці. Потягом життя останньої та після смерті, її прийомні діти (позивачі у справі) приїздили саджати город, доглядати за будинком померлої. Така особа як ОСОБА_6 на території Сасинівської сільської ради не проживала. Також свідок ОСОБА_9 (начальник земельного відділу, де зберігалися списки пайовиків ВАТ Пирятинська птахофабрика ) пояснила, що у сертифікаті на земельну частку (пай), що виданий на ім'я померлої, була виявлена помилка при написанні по-батькові ОСОБА_5 ( записано Степанівна) - власника земельної частки (паю).

У суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Статтями 12 , 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України ) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що вимоги представника позивачів підлягають частковому задоволенню.

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини:

23 квітня 1996 року на випадок своєї смерті ОСОБА_5 зробила розпорядження (заповіт), яким все її майно заповіла позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.12).

27.04.1996 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.11).

Унаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай), площею 2,31 умовних кадастрових гектарів по ВАТ Пирятинська птахофабрика , розташованої на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, про що після смерті померлої був виданий сертифікат на земельну частку (пай) серії ПЛ №0072689 від 19.08.1996 року. Сертифікат виданий на ім'я ОСОБА_6 на підставі розпорядження Пирятинської райдержадміністрації №209 від 19.07.1996, та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 872 від 19.08.1996 року. Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_6 не виготовлявся (а.с.13).

Крім того, згідно даних погосподарської книги за 1996 рік №10 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, належав на праві власності також будинок з господарськими спорудами у с. Першотравневе Пирятинського району по вул. Перемоги, 35 (а.с.16).

За матеріалами спадкової справи спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 прийняла її донька ОСОБА_10 (а.с.78) та отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна (компенсаційні виплати, належні померлій на підставі довідки Полтавського обласного представництва Українського національного фонду Взаєморозуміння і примирення )(а.с.81,82).

Згідно ст.524 ЦК УРСР ( в ред.1963 року), який діяв на час відкриття спадщини, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не замінено заповітом.

Відповідно до ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Спадкоємцем першої черги за законом на майно померлої ОСОБА_5 є її рідна донька ОСОБА_10, яка померла 24 січня 2003 року (а.с.66). Спадкоємцями ОСОБА_6 за заповітом є прийомні діти померлої - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.9,10).

Згідно довідки виконавчого комітету Сасинівської сільської ради від 25.10.2017 №854, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на час її смерті 26.04.1996 була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3 одна (а.с.15).

Позивачі прийняли спадщину ОСОБА_6, фактично вступивши в управління спадковим майном, зокрема шляхом користування будинком померлої у с. Першотравневе Пирятинського району по вул. Перемоги, 35.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР 1963 року спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори спадкоємці за заповітом не подали, вважаючи, що фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, у відповідності до ст. 549 ЦК УРСР.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися 05.04.2018 року до Пирятинської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_5, проте отримали відмову у зв'язку з тим, що позивачі пропустили строк подачі заяви про прийняття спадщини, а факт вступу в управління та володіння спадковим майном документально не підтвердили (а.с.5).

У зв'язку з цим, необхідно встановити юридичний факт прийняття спадщини позивачами шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_6

Інакше, як у судовому засіданні, факт прийняття позивачами спадщини після смерті ОСОБА_6, встановити неможливо.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України , у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт прийняття спадщини позивачами після смерті ОСОБА_6 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, а також поясненнями допитаних в ході судового розгляду свідків.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що факт, який просять встановити позивачі, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення майнових прав позивачів. Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення.

Заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки у судовому засіданні дослідженими доказами по справі підтверджується той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 - позовна заява в частині встановлення факту прийняття спадщини підлягає задоволенню.

В частині вимог про встановлення факту належності правовстановлюючого документу суд зазначає наступне.

Позивачі не можуть оформити належним чином своє право на спадкове майно, оскільки була допущена помилка у виданому на ім'я ОСОБА_6 сертифікаті про право на земельну частку (пай) - при написанні по-батькові власника паю указано Степанівна , замість вірного Савівна (а.с.5).

Відповідно до п 6 ч.1 ст.315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Разом з тим судом установлено, що сертифікат на право на земельну частку (пай), площею 2,31 умовних кадастрових гектарів по ВАТ Пирятинська птахофабрика , розташованої на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, серії ПЛ №0072689, був виданий на ім'я ОСОБА_11 19.08.1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 872 від 19.08.1996 року - тобто після смерті ОСОБА_5. Розпорядження Пирятинської райдержадміністрації №209 від 19.07.1996, відповідно до якого виданий указаний сертифікат, також винесено вже після смерті ОСОБА_6 Крім того, оригінал указаного сертифіката втрачений та кому саме він був виданий судом не встановлено.

Належність документу особі означає перебування його у власності чи розпорядженні такої особи, а факту перебування сертифікату у розпорядженні померлої ОСОБА_6 суд не встановив. Тому у задоволенні вимог про встановлення факту належності ОСОБА_5 втраченого сертифікату, виданого на ім'я ОСОБА_6, слід відмовити. Суд зазначає, що спадкоємці померлої можуть захистити своє право на спадщину у виді права на земельну частку (пай) у інший спосіб, шляхом визнання у судовому порядку права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає до часткового задоволення, то з відповідача на користь позивача ОСОБА_4С необхідно стягнути понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4-6, 76, 141, 263-265, 293, 315, 316, 318, 319, 352 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про встановлення факту прийняття спадщини та факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити частково.

Установити факт прийняття ОСОБА_3, народження 02.11.1949, ОСОБА_4, народження 27.06.1948, спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5, яка померла 27.04.1996 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21046271, юридична адреса: 370332, с. Сасинівка Пирятинського району Полтавської області) судовий збір на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 22.02.2019.

Головуючий -